Частина перша – «Знайомство»
День був майже звичайний. Можливо, за винятком того, що на першому поверсі щось заносили-виносили, тому вимкнули контроль вхідних дверей. Я сидів на кухні та пив чай з білоруським джемом, і паралельно дивився щось на комп’ютері. Раптом наш кіт підскочив до вхідних дверей – він дуже любить вибігати у коридор, але для мене це означало те, що хтось підійшов до дверей.
Дзвінок у нас не працює, тому лише дуже охочі потрапити – можуть це зробити. Я підійшов, глянув, відкрив. Там було жіночка років 55-65. «Доброго дня», – сказала вона незрозуміло якою мовою російською чи українською, я відповів українською, вона продовжила вже українською – відрекомендувалась і сказала, що це КМІС проводить опитування про телевізори, чи є в мене телевізор? Тут я дуже зрадів, бо хто із нас – телевізійників – не мріяв потрапити у телевізійне опитування. Я запросив її на кухню. Вона дуже спантеличилася і почала панічно мене у чомусь підозрювати, чи не маніяк я часом. Сказала, що їх дуже рідко запрошують у квартири, і вона все швидко може у коридорі зробити. Та я її заспокоїв, що тут у мене комп’ютер і чай треба допити, бо вистигне, та і їй чаю запропонував, вона погодилася.
Вона переконалася, що я тут проживаю понад шість місяців. Це насправді важливо, бо піплметри як ви знаєте, видають лише тим, хто постійно проживає за однією адресою. Це можуть бути як власники, так і квартиранти. Ба більше, далі вони можуть мінятися, але піплметр, скоріше за все, залишиться у квартирі.
Далі було найсмішніше запитання, чи я або мої знайомі працюють у медіа чи у рекламі. Звісно тут я відразу міг перерахувати до 50 таких знайомих і мав би зізнатися, що знаю таких людей, але тут би пригода й закінчилася. Ба більше, використовувати таке запитання в опитуваннях – не найкраща ідея. Чому? Бо ті, хто працює в медіа чи у рекламі, чи знає таких людей, от як я – скоріше за все скажуть, що не знають і не працюють. А от інші, хто дійсно не має відношення до ТБ, почувши таке питання, можуть знайти легкий спосіб відмовитися від участі в опитуванні, сказавши, що вони з ТБ або з маркетингу. Таким чином, у цього підходу є два великі недоліки – перший – це те, що у цій індустрії працює багато людей, і коли ми їх вилучаємо з параметральних опитувань, то отримуємо неповні дані щодо демографічної структури населення, бо при зважуванні та при екстраполяції дивлення, ми цей мільйон людей, які дотичні до таких галузей, не вилучаємо з даних. Інша проблема такого ж роду – це питання про наявність телевізора, – коли люди казатимуть, що у них нема ТБ, щоб легко відмовлятися від участі в опитуванні.
Далі були запитання про телевізори, скільки їх, які вони, чи користувався я телевізором протягом останніх трьох місяців. Потім треба було обрати собі тип прийому. Жіночка показала картку із зображеннями різних типів прийому, яку я з колегами колись придумував. І тут я вирішив перестрахуватися і взяти собі всі типи прийому, щоб, раптом що, швидше потрапити у панель. У мене було і Т2, і аналог, і IPTV, і супутник (щодо останнього, то його у мене не було, але подумав, що поки прийде технік, то скажу, що вже від’єднав). Потім було найважливіше питання – про склад сім’ї. Тут знову довелося викручуватися та говорити не те, як є насправді. Бо у Києві постійно не вистачає сімей з одним мешканцем. Тому довелося обирати цей варіант – живу сам, бо хотілося отримати прилад якнайшвидше. Згадав, що цінується завжди високий статок – тому у цю категорію також себе загнав. Жіночка подякувала, наша бесіда зайняла 18 хв. Далі я її запитав, чи у нашому будинку вона когось опитала. Це був її перший день, і поки були лише відмови. Я ввічливо поцікавився, які у неї є ще адреси, може я когось серед сусідів знаю і їй порекомендую. Вона поділилася адресами (це так про всяк випадок, якщо не дійде до мене черга, то може буду знати, у кого із сусідів є таке щастя). Але розкид був великий, у моєму під’їзді було лише ще три квартири. У кінці я підписав згоду на надання персональних даних та дав свій номер телефону.
Частина друга – «Візит»
Пройшло понад три місяці. Настала холодна пора. Звісно, я не кожного дня згадував про участь в опитуванні. І найскладніше було нікому про те не говорити, коли прийшли дані установчого дослідження. І ось одного дня задзвонив телефон, на який зрідка дзвонять, і його використовую лише для спамреєстрацій і т.п. Зателефонували, відрекомендувалися і спитали, чи брав я участь у дослідженні, я підтвердив. Далі поставили купу запитань (насправді 4 хв) про ТБ, про тип прийому, про склад сім’ї. Я все повторив з анкети понад тримісячної давнини. Якось так непереконливо спитали, чи хотів би я брати участь у регулярному телевізійному опитуванні, чи згоден я на те, щоб мені поставили обладнання. Щоб не бути підозрілим (хто там може знати всі незадокументовані процедури у компанії-дослідника), я майже погодився, але сказав, що хотів би побачити, що то за обладнання, і тоді дати остаточну відповідь. Почали узгоджувати дати візиту, чомусь дуже не хотіли пропонувати у вихідні, а це і добре, бо, пам’ятаєте, я ж маю жити сам, і у вихідний довилось би сім’ю десь дівати, тому ми погодилися на найперший понеділок.
Готуючись до зустрічі я згадав, що, власне, всі київські техніки точно знають мене в обличчя, як то кажуть. Тут виникала проблема, що ось він – омріяний прилад, за допомогою якого можливо перевірити всі процедури, може мені не дістатися. Довелося шукати на понеділок чоловіка 40 років, якого можна було б залишити дома і довірити йому процес споглядання за інсталяцією приладу. У понеділок зранку провів короткий інструктаж своєму черговому – вік, живе сам, рік народження і дату народження, щоб не поплутав, залишив йому у телефоні як заставку. Нагадав йому – щось ось це Т2, ось Megogo та OLL.TV на телевізорі, і ось OLL.TV з коробки, далі ми ще згадали про HDMI-кабель, за допомогою якого ми інколи будемо під’єднувати ноутбук до ТБ, і показав розетку у стіні з якої колись, за легендою, виходив кабель від тарілки, але через кодування він (тобто я) відмовився від неї. Власне, все.
Почали чекати на дзвінок. Тут також було не зрозуміло – технік подзвонить знизу чи вже від самих дверей, і як тоді вийти з квартири? Вирішили не ризикувати – я пішов сидіти у машині й чекати. За 3 години технік приїхав та подзвонив таки знизу. Його зустріли, далі він довго-довго мучився з під’єднанням – пам’ятаєте, один телевізор, на якому і Т2, й IPTV, і smart, ще й HDMI на додачу. Вся процедура зайняла 2 години. Приємним бонусом була кава та цукерки, що залишили, бо, власне, напевно було б добре адаптуватися під різні види сімей, і дарувати щось індивідуальне під склад конкретної сім’ї. Скажімо, ковбасу чи сардельки я б зацінив більше. Але у результаті у мене з’явився пульт, де навпроти першої кнопки красувалося – «Юра», так, про всяк випадок, вирішив себе зашифрувати технік. Він забрав із собою, звісно, договір, який мій «клон» підписав. Ще мені залишив каталог з потенційними подарунками, які можна буде обрати з 6, 12 чи 24 місяців володіння приладом.
Чому важливо, що я так багато встановив собі типів прийому? Бо якщо у сім’ї є телевізор, у якого одночасно є вбудований Т2 та, наприклад, smart-ТБ, то сам собою піплметр не зможе точно знати, що саме я дивлюся. Тут необхідно вводити гібридний тип прийому, але поки його не ввели і йдуть легшим шляхом, записують все у вищий тип дивлення IPTV, тобто, якщо я (сім’я) вмикаю канал і дивлюся його на Т2, але у мене є і Megogo чи OLL.TV — то у дані я потраплю як глядач OLL.TV чи Megogo, хоча може вже давно (після візиту техніка) перестав за них платити, і насправді перестав бути користувачем таких сервісів.
Частина третя – «Користування»
Найперше хотілося знайти себе у даних телеперегляду. Але, звісно що, вони з’явилися аж на шостий день. А ще тут відкрилася купа всього цікавого – першим можна було перевіряти, що я дивлюся. Можна було дізнатися свою вагу – ну не фізичну, а телевізійну – 5402 людини у перший день у даних я представляв. Чому аж на 6 день я з’явився у даних? Бо це процедура, щоб я прижився, так би мовити. Ті, хто переслідує теорію змови, вірять, що цей час потрібен, щоб відсіювати тих, хто дивиться не так, як потрібно. Насправді за ці шість днів ніхто з вимірювача зі мною не зв’язувався та нічого не робив.
Кожен раз коли я, бувши панелістом, вмикав телевізор – вмикався піплметр. Як він це знає? Бо на кабелі, що подає струм у сам телевізор є датчик, що фіксує збільшення сили струму, та визначає це як вмикання ТБ. Далі необхідно було натиснути кнопку 1 на спеціальному пульті від піплметра. От, власне, і все, що вимагається від звичайних панелістів, решту робить сам піплметр. Звісно тоді, коли виходиш з кімнати, треба повторно натискати на кнопку 1, але я того, звісно, не робив, і не відомо, який відсоток людей таке робить.
Одного дня я навмисне не вимикав піплметр протягом доби й дивився ніби телевізор. Щоб зекономити на електриці – я під’єднав провід, на якому був датчик від ТБ, до коробки від OLL.TV, таким чином працював лише IPTV-бокс, а ТБ було вимкнуте. Але піплметр думав, що це я дивлюся без голосу ТБ. Звісно, що я дивився Other TV – тобто вибрав канал, який не вимірюється, щоб не впливати на показники. За два дні зателефонувала приємна жіночка, сказала пароль (він написаний на пульті з іншого боку), щоб ніхто чужий не телефонував і не представлявся вимірювачем, і розпитала мене, чому це як так довго дивився ТБ. Я сказав, що не пам’ятаю, на тому й розійшлися. Вона ще перепитала, чи в мене нічого не змінилося, і ми попрощалися.
А що відбуваються, коли ви довго не дивитеся ТБ? Ну як його не дивитися? Правильно, під’єднував я ТБ до електрики іншим кабелем живлення, і піплметр думав, що я не дивлюся ТБ. Так от на сьомий день мені зателефонували, щоб уточнити, що сталося, чи все гаразд, чи не зламався прилад. Я сказав, що все нормально, ТБ не вмикав, бо дивлюся більше через телефон. Дивно, що не попросили ввімкнути телевізор, але я звісно ввечері вже його увімкнув, щоб добрі люди-вимірювачі бачили, що я таки є і його дивлюся. Зазвичай так роблять дуже багато панелістів – тому така процедура контролю, вона додає людей до дивлення.
А з певного часу я почав реєструватися гостем. Так на приладі є така можливість – на самому пульті. Чого я очікував? Що вимірювач це зафіксує і зателефонує, щоб уточнити, що це у мене за такі гості постійні, але, на жаль, такого не відбулося.
Одного дня мені зателефонували. Як завжди, назвали пароль, запитали, чи я вдома. Я сказав, що ні. Попрощалися. Потім телефонували ще два рази, і я, навіть коли був удома, казав, що я не вдома. І ось на четвертий раз попросили сказати, коли я буду вдома, ну я сказав, що за 5 хв. Перетелефонували, попросили увімкнути ТБ і поперемикати канали, і сказати, що саме за канал на екрані. Тут я вирішив ризикнути. Мав два варіанти: можна було називати довільні канали й тоді точно напроситися на візит техніка (бо піплметр тоді б некоректно працював), або піти хитрим шляхом, і називати лише ті канали, які, я точно знаю, не вимірюються. Обрав другий шлях. Понесло.
Частка Other TV
Ось такий вигляд мали мої дані. Бачимо, що там дуже багато Other TV – тобто перегляду каналів, які не вимірюються. Січень-лютий я ще тримався на рівні 100% – винятковий перегляд Other TV, а ближче до літа здав, у травні взагалі лише 82%. Але загалом бачимо, що мене тримають у панелі попри те, що користі у моїй монетизації немає. Цікаво, що там з березня пішло не так, і які канали виграли трохи уваги? Хоча пам’ятайте – у мене ще два незареєстрованих глядачі, і регулярно гостем сам собі був я.
І одного дня я отримав дивний дзвінок – де мене почали розпитувати, що саме я дивлюся і чому? Хоча ми всі знаємо, що для цього і є піплметр. Чомусь мене спитали, чи налаштовані у мене великі канали – такі як «Інтер» «1+1», ТРК та три канал StarLight, про інші канали не питали. Відповів ствердно. Сказав, що нічого цікавого на цих каналах немає, а я переважно дивлюся спортивні канали та контент зі стрімінгу. Попрощалися. Але, як бачите, про всяк випадок довелося почати вмикати місцеві канали, бо може ще й піплметр заберуть. А особливо цікавим почав виглядати мій перегляд у червні, коли після дзвінка про топканали мені підсвідомо захотілося дивитися більше великі канали, особливо популярною стала «ТРК Україна».
Ось мій топ споживання у червні 2020 року.
Хоча, звісно, до цього дзвінка понад сім місяців ніхто мене не турбував з приводу того, що я дивлюся щось не те.
Частина четверта – «Кінець сну»
А ще одного дня заходив дивний дядько, і намагався дізнатися, що у мене за ТБ і який провайдер. Казав, що він може запропонувати кращі умови й кращий інтернет. Не домовилися. Хоча свій номер телефону таки залишив. Але це вже інша історія та інший сон.
Читайте також:
«Холостяк»: еволюція
Рускіє наступають. Перше закодоване 9 травня та ТБ
Як кодування вплинуло на рекламодавців
Церкви в телевізорі: рекорди телеперегляду та низькі долі
Підписуйтесь на «Телекритику» у Telegram та Facebook!
