Менеджер в інтерв’ю «Телекритиці» розповів про роботу на карантині, «Суспільну студію», фінансування мовника, серіальний контент, рейтинги та новий телесезон.
Ви очолили команду дирекції телебачення «Суспільного» у непростий період. Майже одразу почався карантин через пандемію коронавірусу. Як компанія жила у цей період, які суттєві зміни у бізнес-процесах, виробництві відбулися?
Період справді видався непростий, бо сталися події, які суттєво позначилися на роботі Суспільного мовника: ситуація з необхідністю терміново повертати 360-мільйонний борг компанії «Євроньюз», через що наші рахунки на кілька місяців заблокували; додатковий секвестр бюджету компанії майже на 180 млн грн, здійснений Верховною Радою через економічну кризу; і карантин у зв’язку з пандемією COVID-19, через який ми змушені були запровадити дистанційний режим і посилити заходи безпеки, дбаючи про працівників. Також через карантин утратили такий рейтинговий контент, як «Євробачення» й Олімпіада. Тож ми опинилися з бюджетом, який дорівнює бюджетові минулого року, що не дає змоги реалізувати власне виробництво якісного продукту та конкурентоспроможні закупівлі стороннього контенту.
Неабияким викликом стала організація виробничого процесу такої великої та розгалуженої структури, як «Суспільне», в умовах карантину. Адже попри все телеефір не може зупинятися. Через карантинну кризу, яка триває вже понад три місяці, працівники, які залишаються на робочих місцях, щоб підтримати безперервні виробничі процеси, виконують свою роботу в умовах посилених правил безпеки. Офісні працівники здебільшого перейшли на дистанційну роботу. Частина персоналу офіційно перебуває у простої — це передбачена Кодексом законів про працю ситуація тимчасового зупинення роботи через обставини непереборної сили.
Ви взяли нових людей у свою команду, з якими працювали в інших компаніях і телеканалах. Чи означає це, що в НСТУ не було відповідних людей?
Передусім скажу, що на «Суспільному» працюють справжні професіонали й люди, об’єднані спільними цінностями. Переважна більшість керівників кількох десятків підрозділів, які становлять дирекцію телебачення, працюють у компанії не перший рік, деякі — кілька десятиліть. Їхні знання і досвід — надзвичайно цінні. Фахівці, які цьогоріч очолили три структурні підрозділи дирекції телебачення «Суспільного», обійняли вакантні на той час посади. Олена Сікан очолила новостворений департамент закупівлі прав, але вона почала співпрацю із Суспільним мовником як зовнішня консультантка ще за кілька місяців до того, як я отримав запрошення приєднатися до команди «Суспільного». Ірина Бубнова обійняла посаду виконавчої продюсерки «UA: Перший», Олена Товстенко стала програмною директоркою, і я вперше познайомився з нею вже під час роботи на «Суспільному». Вони всі висококласні фахівчині з багаторічним досвідом результативної роботи на ключових посадах у провідних медіахолдингах. Їхнє залучення дає змогу якісно покращити складні процеси власного виробництва, програмування сітки мовлення і закупівлі контенту.
Достатньо тривалий час рахунки Суспільного були заблоковані. Як вам вдалося пережити цей період? Як виплачувалася заробітна плата співробітникам?
Рахунки Суспільного мовника були заблоковані понад три місяці. Усе це збіглося із секвестром бюджету. Виплати заробітної плати відбувалися за планом, окрім як тим, хто працює на аутсорсі. Але будь-які додаткові видатки на виробництво власного контенту, як і закупівлю, зупинили. Нині рахунки розблоковано, проте півмільярдне скорочення насамперед зачепило контентний блок, тож довелося суттєво коригувати наші цьогорічні плани.
Як саме?
Були перенесені на наступний рік плани початку власного кіносеріального виробництва. Також було зменшено кількість та розрахункову вартість за годину закупівель стороннього контенту. Це, по-перше, консервує ситуацію, коли через брак контенту у програмній бібліотеці багато продукту вимушено дублюється у сітках «UA: Перший», «UA: Культура» та каналів регіональних філій. По-друге, це знижує конкурентоздатність «Суспільного» у боротьбі за якісний контент, що доступний на ринку.
Розкажіть про досвід «Всеукраїнської школи онлайн». Що було найважче, та які рейтинги отримали?
Ми долучилися до проєкту «Всеукраїнська школа онлайн», оскільки маємо відповідну суспільну місію. Обсяг уроків, який транслювало «Суспільне» — чи не найбільший серед інших медіагруп. «UA: Перший» показував уроки для 10-го класу, «UA: Культура»— для 2-го та 9-го, усі регіональні філії — для 11-го. Так, рейтингові показники залишають бажати кращого, але свою соціальну функцію ця трансляція виконала.
Коли ви плануєте запустити «Суспільну студію», та якою вона буде?
Ми дотримали свого слова, і «Суспільна студія» вже в ефірі. Ще в березні, на початку пандемії, в ефірі стартував щоденний багатогодинний марафон «На карантині», за виробництво якого взявся колектив, який готував запуск «Суспільної студії». Упродовж трьох місяців команда щобудня працювала у прямому ефірі, створюючи контент у співпраці з регіональними філіями «Суспільного», новинарями та цифровими платформами. Завдяки марафону «На карантині» глядачі отримували оперативну та правдиву інформацію про пандемію з перших рук. А вже з 9 червня «На карантині» переформатувався у марафон «Суспільна студія». Звісно, від початку ми задумували цей проєкт зовсім інакше: у новій студії, із новими декораціями, на новому обладнанні. Нині ці плани залишаються у силі, але відтерміновуються у часі. Доводиться задовольнятися наявним ресурсом, яким по-колежанськи з нами ділиться дирекція інформаційного мовлення, за що їй велика подяка. Так, це обладнання застаріле, його небагато, тому й ми, і наші новинарі з нетерпінням чекають на оновлення «заліза». Сподіваємося, що це станеться за кілька місяців.
На «Суспільному» з’явилися іноземні проєкти. Що придбали та що ще плануєте придбати найближчим часом?
Щодо закупівель, то у цьому календарному році фактично нічого не купували — поки працюємо на придбаному раніше. Попередні плани тепер не вписуються у нові реалії фінансування. Нині в ефірі є кілька літніх прем’єр: лайфстайл «Грандіозні проєкти. Вулиця», документалки «Мій мозок і я», «Експедиція зі Стівом Бекшеллем», серіал «Містер Селфрідж» та інше. Також зможемо потішити глядачів кількома осінніми телепрем’єрами.
Розкажіть детальніше. Чим порадуєте глядача у новому телесезоні?
По-перше, вірю в якісні зміни «Суспільної студії», яка має вийти з нового студійного павільйону у новому дизайні. По-друге, до нового сезону готується команда «Зворотного відліку». Продовжимо заводити в сітку прем’єрні сезони документального продукту, який має попит у глядачів. На кінець року заплановано розпочати трансляцію нового сезону міжнародних змагань з біатлону, які стабільно перебувають у рейтинговому топі нашої аудиторії.
Під час інтерв’ю на «Громадському» міністр культури Олександр Ткаченко сказав, що Суспільний мовник має займатися виробництвом серіального контенту українською, і це має бути один із пріоритетних напрямків. Що скажете? Чи може компанія зайняти цю нішу, адже в Україні, по суті, вона не зайнята на 100%. І що для цього необхідно?
Абсолютно погоджуюся з паном Олександром. Початок системного виробництва й додавання у сітку сталої щоденної праймової лінійки (а краще двох) таких серіалів — одна зі складових, завдяки яким канал «UA: Перший» зможе досягти рейтингового успіху. На початку цього року ми планували розпочати виробництво кількох серіалів. На жаль, мова йшла про точкові речі, тобто лише про кілька десятків годин контенту, адже це все, що ми могли собі дозволити. Насправді канал потребує кількох сотень годин такого контенту на рік. Але нині через секвестр не йдеться навіть про ці десятки. Виробництво серіалів — дуже витратна річ, законодавчі обмеження роблять для нас неможливим копродакшен з іншими партнерами, тож знову доведеться чекати на зміну ситуації із фінансуванням «Суспільного».
На ринку не вистачає мультфільмів українського виробництва, а часом навіть адаптованих. «ПлюсПлюс» виховує собі глядача, «Інтер» — собі. Чому «Суспільне» не займає цю нішу?
Виробництво власних мультфільмів — теж витратна історія і ціле мистецтво. З адаптацією простіше, тому й на «UA: Перший», і на «UA: Культура» є лінійки мультфільмів. «ПлюсПлюс», який ви згадуєте як приклад — це окремий нішевий канал із кількома дуже професійними проєктами власного виробництва. Група «Інтер» працює з дитячою аудиторією за допомогою каналу «Піксель». Я б хотів, щоб Суспільний мовник теж мав змогу запустити кілька нішевих каналів — дитячий, спортивний тощо. Але ми знову впираємося, по-перше, у фінансування, по-друге, у нестачу національного контенту, якого в сітці будь-якого каналу має бути не менше ніж 50%. Національних студій, які спроможні створювати висококласний дитячий контент, — одиниці; фахівці — на вагу золота; виробляти сотні годин якісного дитячого контенту на рік — такої розкоші український телеринок дозволити собі поки не готовий.
Був гарний досвід із «Додоликами». Як вам цей проєкт, і чому не продовжуєте?
Це був грантовий проєкт, тому його тривалість обмежувалася фінансовим ресурсом, який надав донор.
Чи плануєте виготовляти власні проєкти? Які? Який контент для вас зараз у пріоритеті?
Я вже згадував про «Суспільну студію», яку ми нещодавно запустили. На додаток до неї, реагуючи на звернення Всеукраїнської ради церков та вивчивши досвід європейських суспільних мовників, розпочали у карантинний період трансляцію богослужінь основних релігійних конфесій. Зберігаємо у повному обсязі виробництво й трансляцію 7 випусків новин на день. Далі триває виробництво новин спорту. Незабаром розпочинаємо трансляцію документального 10-серійного проєкту «На східному фронті» з ведучими Юрієм Макаровим та Євгеном Степаненком, які побували у кількох місцях лінії розмежування з окупованими територіями й поділяться з аудиторією усім побаченим і почутим… Колеги з дирекції регіонального мовлення спільно з регіональними філіями працюють над запуском великого ранкового проєкту для обласних каналів. Нещодавно завершилася трансляція прем’єри 12-серійного музичного проєкту «Країна пісень» — рейтинги були прекрасними. Плануємо кілька спецпроєктів до пам’ятних дат. Добре, що завдяки грантовому фінансуванню працюють такі суспільно важливі проєкти, як «Зворотний відлік» і «Святі та грішні». Крім того, на «UA: Культура» триває виробництво концертів популярної та народної музики, іміджевого для каналу проєкту «Музеї. Як це працює», та розробляють низку документальних фільмів.
Ток-шоу «Зворотний відлік» завершило сезон. Чи задоволені ви рейтингами? Раніше ви сказали, що плануєте повертати програму в новому сезоні, і якщо так, то чи залишиться шоу у цьому форматі?
Маємо підстави сподіватися, що донори підтримають виробництво осіннього сезону. Протягом зими-весни команда серйозно працювала над якісними змінами у проєкті — вибором тем до обговорення, колом запрошуваних гостей, ретельною побудовою внутрішньої драматургії передачі. Ця кропітка робота почала приносити результати — ми побачили тенденцію підвищення частки аудиторії останніх випусків. Вважаю, що «Зворотний відлік», навіть без радикальної зміни формату, має потенціал до подальшого зростання.
Ви комунікуєте з філіями «Суспільного»? Знаєте про їх проблеми?
Роботою з філіями займається окремий підрозділ — Дирекція регіонального мовлення, яка глибоко занурена у цей напрям та бізнес-процеси наших колег з регіонів. Дирекція телебачення співпрацює з філіями у творчо-виробничому напрямі. Так, журналісти з регіонів на постійній основі залучаються до підготовки матеріалів для новин та «Суспільної студії». Також маємо досвід виробництва прямих багатокамерних телевізійних трансляцій з регіонів, які робляться із залученням об’єднаного творчого та технічного ресурсу центральної дирекції та кількох філій.
У кінці минулого року була оприлюднена планована частка «Суспільного» на рівні 1,3%. На що ви робитимете ставки, та яка частка реальна?
Щодо частки треба врахувати, яку кількість високорейтингового контенту із запланованого ми втратили через COVID: трансляції змагань біатлону припинилися на два тижні раніше, ніж планувалося, через те що їх скасували організатори. У травні ми втратили «Євробачення», у липні — літню Олімпіаду. А всі ці рейтинги ми враховували у річних прогнозах. Тепер розуміємо, що нічого цього немає, ми залишилися з нашою невеликою бібліотекою — десь тисяча годин, та мізерним бюджетом. Грошей стало менше, але кількість годин, яка потрібна для мовлення — вона не зменшилася. Тому нині робимо репрогноз планованої середньорічної частки. Але попри все ми робимо кроки, які завдяки раціональнішій роботі з наявним контентом — грамотному розставлянні у сітці; ретельній роботі з міжпрограмками й рекламними блоками, — позитивно впливають на частку. Нам є чим пишатися, оскільки навіть у надскладних умовах за перші п’ять місяців цього року частка «UA: Перший» за аудиторією 18+ уже перевищила торішню за аналогічний період на понад 40% та сягнула 1%.
Багато років компанія реформується, але відчуття, ніби процес не завершиться ніколи. Що треба зробити, аби телеканали «Суспільного», зокрема й регіональні, відповідали запиту суспільства?
Слово «багато» є явним перебільшенням, адже «UA: Суспільне мовлення», після довгої та складної підготовчої роботи й об’єднання кількох десятків юридичних осіб, було створене всього три з половиною роки тому. За весь цей час компанію жодного разу не профінансували в обсязі, визначеному законом. Ефірне телебачення — це довга гра: щоб рейтингові показники, через які нас багато критикують, почали послідовно зростати, потрібно принаймні три роки поспіль стабільно вкладати суттєві кошти у будь-який мовник, не лише у «Суспільне». Саме це роблять власники великих комерційних медіагруп, з якими нам доводиться конкурувати. Для аудиторії канали Суспільного мовника — лише два-три із сотні, які вона має на своєму пульті. Аби глядач помітив, що на каналах почали відбуватися якісні зміни, потрібно кілька років сталого фінансування, чітке позиціювання, кропітка робота з аудиторією, можливість змагатися у закупівлях і виробництві з нашими комерційними конкурентами. Щоб більше глядачів дивилося наші суспільно-політичні програми, потрібно також привчати аудиторію до каналів Суспільного мовника якісними лінійками серіального й соціального продукту. А це кошти та час. Про що ми можемо сьогодні говорити, якщо умовна ціна, яку великі комерційні мовники можуть витратити на праймовий контент — це десятки тисяч доларів за годину, наша ж поточна стеля — еквівалент кількох сотень доларів? Різниця — у сто разів.
Які маєте плани щодо наступного року, якщо буде повноцінне фінансування Суспільного мовника?
Нині команда розробляє перспективну сітку каналів Суспільного мовника на два роки вперед. Хоч яким би був наш бюджет, канали мають бути чітко позиційованими, впізнаваними, працювати на місію «Суспільного», відповідати потребам аудиторії та викликам часу. Маємо надію, що фінансування дасть змогу виконувати ці завдання якісно та професійно.
Довідка: Григорій Тичина 1993 року почав працювати на одній із перших українських приватних студій «TV-Табачук», що готувала новини для телеканалів УТ-3 й ТЕТ, після того — головним редактором на ще державному телебаченні (НТКУ), а 1997 року став директором із розвитку мережі на телеканалі СТБ. Керував інформаційною агенцією «Центр журналістських досліджень», а з 2000-го — знову повернувся на телебачення. Наступні 10 років (із них 7 — як CEO) присвятив роботі над проєктом — телеканалом ТЕТ. 2011 року Григорій Тичина перейшов до ТРК «Україна» на посаду головного виконавчого продюсера, де протягом трьох років відповідав за все власне виробництво телеканалу. З 2014 року Григорій Тичина продюсував документальні проєкти на студії FILM.UA, займався консультаційним бізнесом у галузі PR та GR, консультував кілька медійних груп, керував агенцією Havas PR Kyiv, що працює у складі мережі міжнародної комунікаційної групи Havas.
Читайте також:
Григорий Тычина стал генеральным продюсером дирекции телевидения «Суспільного»
Григорий Тычина стал генпродюсером телеканала «UA: Перший»
«Суспільне» транслирует богослужения и запускает учебный проект для школьников
Директором департамента программ Суспільного стала Елена Товстенко
Зураб Аласания: «Прежнюю роль медиа потеряли, а новой еще не обрели»
Зураб Аласания: «Машина заглохла, но по инерции еще катится»
Фото: «Суспільне»
Підписуйтеся на «Телекритику» у Telegram та Facebook!
