Довго наважувався на цю тему. Спочатку стало зрозуміло, що вам нецікавою стала тема з перспективи, а саме – чому ми ніколи не мірятимемо малі екрани. А потім тема видавалася дуже простою, з якою зразу можна було отримати висновок, що онлайн-уроки не потрібні головному споживачу – дітям. І ось тут, коли ти вже подивився на показники цих уроків, то вже майже зрозумів, що напевно тема буде нецікава для написання, як Інна Гребенюк взяла і поставила запитання щодо онлайн-уроків у тому розрізі, у якому я про них не думав, тому без неї текст не написався б. А так ви зможете насолодитися, і ще раз переконатися, що власне піплметричні дослідження панелі – це набагато більше, ніж просто долі та рейтинги – це насправді інструмент дуже глибокого дослідження суспільства.
То, про що ми будемо таки читати?
Я намагатимуся не втопити вас у цифрах, але покажу, що запуск онлайн-школи був непродуманим і недослідженим проєктом.
Що отримали учні – це розподіл уроків на каналах, де майже скрізь їх показують з 10:00 до 12:00 з незначними відхиленнями. Канали, у яких було по-іншому, мають позначений час у дужках.
Бачимо, що з 5-го по 8 класи створили конкуренцію, коли різні уроки можна було дивитися на різних каналах. Також у списку бачимо, що деякі канали кодовані на супутнику, а деякі ні, проте деякі мають Т2, а деякі не мають Т2.
У наступній таблиці я покажу, чи варто взагалі було орієнтуватися на показники каналів, на яких розмістили уроки, чи це було зайвим. Найбільше не пощастило напевно учням 7 класу, бо їм попалися два дуже непідходящі канали для цієї аудиторії. Отже, для кого ми шукали б канали, якби намагалися зробити уроки корисними для дітей? Це, власне, ми б мали розмістити такі уроки на тих каналах або, як кажуть маркетологи, у місцях існування цільової аудиторії. Але якщо ви вивчите наступну таблицю, то, можливо, зрозумієте і повірите у те, що канали були обрані у такий спосіб, щоб розчистити конкуренцію за дітей тим каналам, які не показуватимуть ті уроки.
Спробую дотриматися обіцянки давати мінімальну необхідну кількість цифри. Тому у наступній таблиці тижневе охоплення каналів у проміжку з 10 до 12 годин (понеділок-п’ятниця) на 14 тижні, за тиждень до показу уроків, канали-мовники уроків позначені курсивом.
У таблиці відразу додані дві додаткові цільові: це учні 10-18 років у містах 20+ та 10-18 у населених пунктах до 20 тис. мешканців. Бачимо, що «УНІАН ТБ» для учнівської аудиторії у слотах 10-18 мав низькі показники. Ідеальними каналами для онлайн-полювання за аудиторію 10-18 років були б канали ТЕТ і ТРК «Україна». Щодо властивості інформаційних каналів так званої групи 112 та ZIK – чи є у них цінність для дітей у тому, що вони незакодовані, але відсутні у Т2?.. Для цього порівняйте охоплення у 20- та 20+. NEWS ONE трагічно повз школярів у малих населених пунктах, 112 також гірше, і лише ZIK трохи краще. Таким чином, якщо десь були аргументи, що це відкриті канали і там у селах та у малих містах буде краще дивлення, то на фактичних цифрах це не підтвердилося.
Як знати, чи діти дивляться ті уроки?
Для цього я пішов звичайним шкільним шляхом. Чому? Можливо ви дивилися, що деякі канали раділи високим долям чи рейтингам цих трансляцій, але ані доля, ані рейтинг не є показником, який вартий уваги у цій вправі. Найважливішим, а можливо єдиним індикатором успішності, чи, правильніше, оцінки цих уроків є відвідуваність. Це частка глядачів відповідного віку, який зазначений у таблиці вище, що дивилися ці уроки. У піплметричиних дослідженнях цей показник – це показник охоплення. Охоплення буває за день – це умовно дозволить нам дізнатися, скільки відсотків учнів прийшло у школу протягом дня. Але вони могли бути відсутніми на деяких уроках, тому це будуть не цифри одного уроку, а цифри загальної відвідуваності за день. А ще ті класи, які вчилися у двох «школах» на двох каналах одночасно враховуються в сумарне охоплення – якщо учень був і на одному, і на іншому каналі, або лише на одному з двох він враховується як такий, що відвідав школу.
Отже, у наступній таблиці подано відвідуваність онлайн-уроків за класами. Як тільки ви її побачите – ви зрозумієте, чому я вагався, чи братися за цей матеріал чи ні.
Бачимо, що у середньому лише 5,5% учнів на день віддували уроки. Інший показник, про нього я ще вам не говорив, – це уважність, а саме, яка частка серед тих, хто у цей час був дома і мав увімкненим телевізор, віддала час перегляду уроків. За цим показником виділяються два класи – 11-й та 5-й. У цих групах максимальні показники долі, але бачимо, що «ПлюсПлюс» (який без 112 набирав охоплення близько 9%) впорався найкраще, бо це був чи неєдиний канал, на якому вже й так збиралася дитяча аудиторія. Тому для неї відбулася заміна споживання одного контенту на інший. Найбільш невдало розташували школу для восьмикласників. В обох шкіл було спочатку дуже мало глядачів, тому власне уроки на цих каналах було знайти найважче.
Як швидко учні навчились прогулювати уроки?
Виділяються дві групи: 16-17 років та 10-12 років. Ці групи візуально найменше «розбігалися» з уроків, але для тих, хто любить таблиці, подивимося різницю між рейтингом у понеділок та у п’ятницю.
Власне, у 2 рази бачимо падіння інтересу. З чого і починався цей матеріал, – що запущена школа-онлайн вона точно не враховує аудиторію. Тобто, ви всі були учнями, задумайтеся, що у таких уроках вам би могло бути цікавим або що б вас примушувало дивитися такі уроки? Бо у тому форматі, який глядачам показують зараз – немає жодного мотиваційного моменту, щоб глядачі дивилися, а головне, – щоб учні поверталися на ці уроки – і ми бачимо, що вже багато «втекли і тікатимуть далі».
А може цільова була інша та завдання були інші?
Гляньмо, як на цьому тижні у слоті 10:00-12:00 почували себе всі канали за комерційною цільовою 18-54 50+ та за політичною цільовою 18+.
Якщо завдавання було послабити інформаційні канали, то бачимо, що за політичною аудиторією це добре вдалося. Всі три канали, які викликали шум, втратили у слоті за політичною аудиторією, значно втратив і 5 канал. А от «Еспресо», який встояв, навпаки в цьому слоті добре підріс.
Тож чекаємо продовження на цьому тижні та подальшого падіння перегляду уроків. А ще у наступному блозі можете обрати, про що цікаво почитати: про перші реакції рекламодавців чи про очікування падіння загального телеперегляду – дайте знати у Facebook.
Позиція медіагруп може не збігатися з поглядами автора матеріалу.
Читайте також:
Хто? Кого? Як? Все про проблеми і неможливість валютного вимірювання малих екранів
А що після? Ви про це не думали, але доведеться
Кінець кодування супутника: всі обрали, що хотіли. Підсумки Ореста Білоскурського
Карантин. Поведінка телеглядача
Невраховане свінгерство українського телебачення
Фото: unsplash
Підписуйтесь на «Телекритику» у Telegram та Facebook!
