27 грудня у зв’язку із завершенням терміну дії контракту Кабінет міністрів звільнив Петра Семерея з посади генерального директора Концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення – держоператора телерадіомовлення, радіорелейного і супутникового зв’язку. Петро Семерей запам’ятався тим, що був противником відключення ефірного аналогового телебачення. Він був також чи не єдином керівником КРРТ, який регулярно публічно виступав із критикою «Зеонбуду». У його планах було будівництво державного мультиплексу цифрового телебачення, яке, з його слів, заблокували «лобісти Зеонбуду». Саме з його вуст вперше пролунало, що держпідприємство після повного відключення аналога стане банкрутом.
На початку року Петро Іванович, незважаючи на свою відставку, опинився в епіцентрі скандалу. Як писала «Телекритика», «Зеонбуд» не підписав контракт на 2019 рік зі своїм головним підрядником – КРРТ, під кінець минулого року звинуватив компанію в особі її колишнього і теперішнього очільників у зриві переговорів і «шантажі» відключити цифрові передавачі з 1 січня. Після чого в Держспецзв’язку перед Новим роком – 29 грудня – в екстреному порядку була скликана робоча група за участю телегруп та Національної ради з питань телебачення та радіомовлення, на якій обидві сторони домовилися працювати за старими тарифами до 1 лютого – поки не буде розроблено нові тарифи за участю телегруп. Для «Телекритики» це стало приводом, щоб записати інтерв’ю з Петром Семереєм.
Про зірвані домовленості з Юрієм Мороко, нові тарифи для «Зеонбуду», стосунки з головою Держспецзв’язку – генерал-лейтенантом Леонідом Євдоченком, а також – кому було вигідне відключення ефірного аналогового телебачення, читайте далі.
Петре Івановичу, чому КРРТ не підписав контракт із «Зеонбудом» на 2019-й? З ким ви вели переговори?
З Іриною Аляб’євою (т. в. о. директора «Зеонбуду». – Ред.) ми зустрічалися лише на конференціях або разом із телекомпаніями на нарадах. Я запрошував її в Концерн РРТ на переговори, але вона не погоджувалася. Мабуть тому, що не ухвалює рішень. Я зустрічався з Юрієм Мороко – розумна людина (народний депутат «Опозиційного блоку», якого називають куратором та сірим кардиналом «Зеонбуду». – Ред.). Він ухвалює рішення в компанії. Я надавав детальні розрахунки та пояснення щодо кожної цифри. Суттєвих заперечень щодо нових цін не було. В 2018 році «Зеонбуд» платив КРРТ близько 10 млн гривень на місяць, а з 1 січня 2019 року я запропонував їм у новому договорі платити 15 млн гривень. Після повного відключення аналога (заплановано на 1 травня. – Ред.) – до 18 млн гривень. Але в результаті вони так і не підписали договір. Ринок є ринок, усі хочуть вичавити з нього все, що можна. Якщо можна зменшити ціну, задіявши органи влади, чому б її не зменшити? Чому не скористатися статусом супермонополіста і самому надиктувати Концерну РРТ ціну? Та й не тільки Концерту РРТ, а й українській владі диктувати умови своєї роботи на ринку.
Якщо вони підпишуть угоду, яку я їм надіслав, Концерн РРТ отримає від «Зеонбуду» вже цього року близько 180 млн гривень. Я бачив їхнього листа від 17 грудня – вони погоджувалися на підвищення тарифів на коефіцієнт 1,4, коли ми пропонували 1,6. Вони афішували вже, що через це вони підвищують ціни компаніям на 30%. Але на практиці вийде зростання ціни для телеканалів у півтора разу, оскільки вони надавали знижку на час дії аналога. Вони прибирають цю знижку і додають ще 30% до тарифу. «Зеонбуд» однаково має витрати значно менші, ніж коли телекомпанії надавали КРРТ на обслуговування свої аналогові передавачі. Тоді тариф ділився порівну: якщо твоє обладнання – платиш тільки половину. У випадку з «Зеонбудом» – це все його обладнання, але він платить менше 40% від того що платять йому телекомпанії.
Чому б не скористатися статусом супермонополіста й самому не надиктувати Концерну РРТ ціну? Та й не тільки Концерну РРТ, а й українській владі диктувати умови своєї роботи на ринку.
Чому вам не продовжили контракт? Чи було названо причини?
Підстава непродовження контракту мені невідома. Наприкінці жовтня – за два місяці до закінчення контракту, мені надіслали листа за підписом голови Держспецзв’язку (далі – ДССЗЗІ) про те, що контракт не буде продовжено. І все – лише цей коротенький рядок. Без пояснення чому. За цілий рік не було ні зауважень, ні претензій. Ніхто не викликав, не питав, чому так, не пояснював, не дякував і не критикував. Концерн підпорядковується ДССЗЗІ, призначає і звільняє керівника Кабмін, на виконання рішення Кабміну голова ДССЗЗІ укладає контракт або припиняє його.
Я не просився на цю посаду – мене запросили. Я був змушений продати свій маленький бізнес (компанія «Телемережі України» з Луцька. – Ред.), відмовився від нормальної роботи, а через рік мені не продовжили контракт, і я став безробітним. Хоча я виконав усі умови контракту та навіть перевиконав – забезпечив прибутковість КРРТ в умовах дострокового вимкнення аналогового телебачення. Запустив державну мережу цифрового телебачення в Одеській області і впровадив цифрове радіомовлення в Києві DAB+. Про це вказано в звіті, який я надсилав голові ДССЗЗІ і прем’єр-міністру. Мабуть, ці звіти ніхто не читає. Торік ми заробили понад 10 млн – це більше, ніж планувалося. За 9 місяців у нас був прибуток удвічі вищий, ніж за аналогічний період минулого року. Так як борг НСТУ (Національна суспільна телерадіокомпанія України. – Ред.) за 2018 рік понад 88 млн гривень, то прибуток більше на папері. Якщо цей борг бюджет погасить, то КРРТ матиме «заначку» ще на півроку. Нині борг КРРТ з електроенергії становить понад 20 млн гривень, на нього уже нараховані санкції – понад 2 млн гривень штрафів. Чия це вина? Звичайно, державних органів! А втрат зазнає Концерн.
У КРРТ є така традиція, що його головами стають колишні керівники та заступники керівників. Хто буде новим керівником? Сергій Мікрюков – хороша заміна?
Хто буде новим керівником – не знаю. Сергій Мікрюков – гарний спеціаліст, але цього може бути недостатньо, щоб його призначили. Я готовий йому допомагати чим зможу. Керівник КРРТ має бути фахівцем у економіці, мати досвід у цьому.
Олігарх на психологічному рівні не хоче платити за мовлення іншому олігархові: їм приємніше платити державному Концерну РРТ.
Чому вам не дали збудувати державний мультиплекс ефірного цифрового телебачення?
Нацрада нам написала, що в Концерну РРТ немає коштів на побудову мережі, а тому вони не будуть оголошувати конкурс на мовлення. Але всі розуміли, що це політичне рішення і до виборів ніякі нові канали не з’являться. «Плюси», «Інтер» і НСТУ були не проти перейти на мережу Концерну РРТ, якщо покриття було б не гіршим, ніж у «Зеонбуду» і ціна приблизно така сама. Власники комерційних каналів – олігархи. Олігарх на психологічному рівні не хоче платити за мовлення іншому олігарху: їм приємніше платити державному Концерну РРТ. Покриття державної мережі могло бути набагато кращим, ніж у «Зеонбуді» та постійно збільшувалося б до 98%.
Вас критикували, що ви пропонуєте будувати цифрову мережу в метровому діапазоні, а в населення зазвичай залишилися дециметрові антени. Український держцентр радіочастот вам прорахував частоти за потужністю трішки меншою, ніж ви просили. Цифровій мережі було б важко досягнути покриття 98% території.
Необов’язково будувати в метровому діапазоні, можна було й дециметровий використати. Адже після вимкнення аналогового телебачення вивільнилось дуже багато частот у всіх діапазонах. Метровий канал можна приймати навіть на примітивну антену і дециметрову в тому числі. При тій же потужності на метровому каналі можна отримати кращий результат. Ми торік провели в першому кварталі дуже багато експериментів на Волині, Львівщині, Полтавщині. Ми тестували цифровий сигнал у метровому діапазоні. За тієї ж потужності, що й «Зеонбуд», ми мали значно більше покриття. Комусь це не сподобалося. У результаті Концерну не дозволили збудувати мережу. Було два варіанти, як це профінансувати, – або держбюджет виділить кошти під це, або знайти інвестора, який спільно з КРРТ зміг би збудувати мережу. Я знайшов такого інвестора, який був готовий надати передавачі та, використавши опори Концерну, спільно збудувати мережу. У подальшому ділити прибуток як консорціум 50% на 50%. Цей проект я готовий і зараз реалізувати.
Що це за інвестор?
Це зарубіжний великий виробник радіотелевізійного обладнання – вони були готові інвестувати. Конкретніше не готовий говорити.
Пригадується, ви казали, що після вимкнення аналогу КРРТ може стати банкрутом. У владних кабінетах є певне бачення КРРТ як рентал-компанії.
Песимістичні настрої не безпідставні. Без державного цифрового мультиплексу майбутнє КРРТ – це сторожувати передавачі «Зеонбуду» і базові станції мобільних операторів. Ми це називаємо телекомунікаційною послугою, але це точно не те, чим хотів би займатися КРРТ. Ми хотіли самі розбудовувати мережі, робити їх оптимальними, з хорошим покриттям. Обладнання «Зеонбуду» не ремонтує КРРТ і мало обслуговує. Після відключення аналогового телебачення у нас стоять гори передавачів вимкненими, які можна зробити цифровими дуже швидко та недорого.
Якщо «Зеонбуд» і телекомпанії підпишуть договори, які я їм направив, то Концерн РРТ зможе вижити. А погашення боргу НСТУ за 2018 рік дасть йому змогу розвиватися. Але в НСТУ грошей немає на оплату КРРТ, і в бюджеті не передбачено. Вони не погодилися виконувати політичні замовлення і їм урізали фінансування. У разі зменшення цін на послуги на підприємство чекають тяжкі часи.
У КРРТ було 2,5 тисячі працівників на початку року, а в кінці року залишилося приблизно 2 тисячі. Але це тільки перший етап скорочень. У кожній філії нині 15–20% адміністративного персоналу, що, на мою думку, дуже багато.
Радійники регулярно критикували тарифи КРРТ. Зокрема, «Тавр медіа» перевели свої передавачі на об’єкти сторонніх компаній – кажуть, їм так дешевше.
Кожен по життю старається платити менше – ми всі так влаштовані. Якщо ти можеш поставити передавач на дах будинку і платити комусь готівкою або правом розміщувати рекламу – це робота по-сірому чи по-чорному. У всьому світі такого немає – це законодавчо врегульовано. Компанії мають змагатися творчо, а не корупційними схемами. У результаті недобросовісної конкуренції програє радіослухач і рекламодавець – він може не завжди отримати сигнал з даху будинку, тоді як з опори він поширюється значно краще.
Торік у КРРТ відбулися великі скорочення. Чи можете озвучити кількість скорочених?
Було 2,5 тисячі працівників на початку року, а наприкінці року залишилось приблизно 2 тисячі. Але це тільки перший етап скорочень. У кожній філії нині 15–20% адміністративного персоналу, що, на мою думку, дуже багато. В кожній філії має бути до 40 осіб. Зараз у кожній філії працює по 60–70 людей. Є філії, які вже скоротились, оптимізувались і працюють рентабельно. Наприклад, Волинська, Івано-Франківська та Рівненська. А є філії, які роблять усе це повільно – у них коштів немає і зарплати нижчі. Я скасував «зрівнялівку», і запровадив таку систему, що кожен має заробляти. Наступним етапом було б зменшення кількості філій, ліквідація непрацюючих об’єктів, зменшення земельних ділянок і відповідно витрат.
Питання утримання фахівців зараз дуже гостро стоїть для КРРТ. Сьогодні залучити молодого інженера на ставку 6–7 тисяч гривень неможливо. Середня зарплата по Концерну – 10 тисяч. Це з урахуванням премій і стажу. На Західній Україні, де є можливість закордоном заробити тисячу євро, це питання уже постало – люди не хочуть йти на такі зарплати. Залишилися одні пенсіонери, які себе не можуть реалізувати на іншому місці. Яка їхня ефективність в майбутньому сказати важко. В Карпатах, де в нас багато веж, взагалі немає кому працювати.
Ви загадали про Волинську філію. Її очолює ваш брат – правильно?
Він став керівником філії через декілька років після мене, коли в 2003-му я перестав бути керівником державного підприємства Волинський ОРТПЦ і перейшов у Концерн РРТ, а потім в НКРЗ (нині телекомрегулятор НКРЗІ. – Ред.). При мені це була окрема юридична особа, а коли він прийшов – була уже філія.
Несподівано комусь потрібно було зменшити покриття телеканалу «1+1» перед виборами. Якщо пригадуєте, довгий час Національна рада не могла проводити свої засідання. Компромісом було продовження всім телекомпаніям цифрових ліцензій і вимкнення аналогового телебачення з 1 вересня.
Ви могли б пояснити, що за історія була з відключенням аналогу торік 1 вересня? Все ж таки було рішення суду, яке блокувало відключення. Нацрада не до кінця юридично грамотно витримала рішення з вимкнення передавачів телеканалів у аналозі… Ви дали вказівку вимкнути аналог через дзвінок Леоніда Євдоченка – голови Держспецзв’язку? Так?
Я ніколи цього не казав. Я ніколи не конфліктував з Євдоченком, жодної претензії на мою адресу від нього не було. Дострокове відключення аналогу – це було політичне рішення влади, від якого Концерн РРТ недоотримав понад 100 млн гривень. Мудреці кажуть – рукописи не горять. Прийде час і журналісти зможуть вивчити документи, телефонні розмови, переписки та іншу інформацію. Адже, згідно з Плануом розвитку національного телерадіоінформаційного простору України, ухваленим Національною радою і зареєстрованим у Міністерстві юстиції, аналогове телебачення мало працювати до кінця 2018-го. Відповідно був план розвитку і в Концерні РРТ. Ми проводили оптимізацію структури, скорочення персоналу, мали затверджений фінплан. Але в квітні в діяльність Концерну втрутилася політика. Несподівано комусь потрібно було зменшити покриття телеканалу «1+1» перед виборами. Якщо пригадуєте, довгий час Національна рада не могла проводити свої засідання. Як компроміс було продовження всім телекомпаніям цифрових ліцензій і вимкнення аналогового телебачення з 1 вересня.
Знаєте, по життю в мене не складається з генералами – спина прогинається перед внуками, дружиною, гарною жінкою, а от перед генералами – просто не згинається. Володимир Іщук (попередній директор КРРТ і президент КРРТ у 2004–2006 роках. – Ред.) був також генералом, я пропрацював рік і він мене позбувся, коли я був першим віце-президентом, а він – президентом. Він вважав, що я його підсиджую – йому це не подобалось з моменту призначення. Я був директором Волинського ОРТПЦ у 2003-му, коли призначили Іщука. Побачивши що він не справляється, тодішній міністр зв’язку попросив помогти. Незадовго після призначення мене заслали в Крим, де я пробув 4 місяці. Там відокремлювався ОРТПЦ. Поки я вирішував цю проблему, Іщук знайшов спільну мову з одним із заступників міністра зв’язку і посаду першого віце-президента КРРТ прибрали . Мене скоротили саме на цій підставі. Я виграв суд з поновлення на посаді, мені виплатили компенсацію, але в КРРТ я не повернувся, бо мене тоді Віктор Ющенко призначив членом НКРЗ.
У грудні «Зеонбуд» замовив в УДЦР через Нацраду прорахунок частот для розширення покриття першого мультиплексу. Але раніше вони не поспішали цього робити, звинувачуючи КРРТ і вас, зокрема в тому, що ви не надавали інформацію про вежі, опори. Як думаєте, чому змінилась їхня позиція?
Те, що їм КРРТ чогось там не надає, – це була просто відмовка. Насправді, «Зеонбуд» нічого не хоче добудовувати. Те, що вони замовили частоти – ще нічого не означає. Я їм пропонував варіант дати можливість Концерну добудувати в цих 47 населених пунктах цифрові передавачі першого мультиплексу МХ-1, а за необхідності й більше. Це була б хоч якась державна мережа на додаток до мережі в Одеській області. Ми наприкінці листопада чи на початку грудня звернулися також до Нацради з листом про те, що КРРТ готовий добудувати мережу. Мені дали зрозуміти, що це було б політично неправильно.
Думаю, те, що я почав говорити, писати, стукати у різні двері, – це підштовхнуло їх діяти. Після цього Нацрада за листом «Зеонбуду» ухвалює рішення замовити прорахунок частот для добудови мережі. Із тих 47 точок більшість передавачів вони планують розміщувати на опорах КРРТ, решта станцій – на інших опорах. Ніхто не знає, що буде після виборів, – може змінитися власність чи ситуація якось повернеться в інший бік, не вигідний «Зеонбуду». Поки немає впевненості вони будуть тягнути – ніхто мережу добудовувати не буде. У «Зеонбуді» хочуть тримати цю монополію і надалі. Хоча вважають, що добудова МХ-1 – економічно невигідна. Я так не вважаю – це можна зробити вигідним. З каналів добудову МХ-1 хочуть «Плюси» та «Інтер». У StarLightMedia не дуже рвуться, вони дивляться, де бізнес, а бізнес лише у містах 50 тис.+. НСТУ питання покриття взагалі «до лампочки».
Зараз, під час виборів, не виключено, що можуть відбутися відключення певних каналів у «Зеонбуді» тому що комусь не сподобається, як висвітлюють вибори. Ніхто на це не вплине, тому що «Зеонбуд» не регулюється. Так, телеканали можуть судитися! Виграють суд після виборів. Ну й що далі?
«Зеонбуд» хоче запустити платний пакет із 20 каналів на вільних місцях у мультиплексах. Нацрада уже начебто й не проти – внесли платний пакет цифри в План розвитку телерадіомовлення на 2019-й. Як думаєте вдасться задумане?
Економічний стан населення не дасть зробити цей платний пакет популярним. Ми привчені до дармового телебачення і дуже важко від цього відмовитися. Щоб люди почали купляти масово платне телебачення? Я в це не вірю. Які телеканали запропонують платному пакеті? Російське телебачення? В інтернеті все це є безкоштовно. Зі зміною параметрів у мультиплексі необхідно буде перезапустити тюнер. Багато людей цього не зрозуміє. А для перегляду платного пакету потрібно буде купити інші тюнери.
З відключенням аналогу постала проблема регіональних каналів. Чи може запуск місцевих мультиплексів, про що каже Нацрада, бути вирішення їхніх проблем? КРРТ запустив такий в Одеському регіоні, обслуговує два таких у Києві – «Ера продакшн» і «Експрес-інформ».
Я не вірю в створення регіональних мультиплексів. Це більше популістська заява. Два-три телеканали в регіональному цифровому мультиплексі, які мовлять по кілька годин, коли на одній частоті може повноцінно працювати 8-10 телеканалів, це не цифрове телебачення. Для місцевої компанії запуск такого мультиплексу і цифрове телевізійне мовлення – це великі витрати. Одне коли витрати на 8 телеканалів розділені, а інше – коли на трьох. Це буде втричі дорожче. Я мало в це вірю. Ну, можливо, у Дніпрі, Харкові з’явиться локальний мультиплекс. В інших, якщо й з’являться, то лише на період виборів. Це політика, здорового глузду тут немає. Цими речами мають займатися професіонали. А коли цим займаються політики, то це виходить для галочки: «ми будемо розвивати місцеве цифрове телемовлення», «ми знайшли компромісне рішення». «Зеонбуд» міг би без проблем додати два-три канали в МХ-5 і задовольнити всі місцеві канали.
Хто реальний власник «Зеонбуду»?
Я не знаю, хто там власник, власники чи є новий власник. Ніхто, як бачите, не береться навіть досліджувати це питання. Мабуть, тому що вже знають, хто власник. Якщо державою багато рішень ухвалюэться на користь «Зеонбуду», які тут можуть бути ще варіанти?
Зараз, під час виборів, не виключено, що можуть выдбутися відключення певних каналів у «Зеонбуді», тому що комусь не сподобається, як висвітлюють вибори. Ніхто на це не вплине, тому що «Зеонбуд» не регулюється. Так, телеканали можуть судитися! Виграють суд після виборів. Ну й що далі?
А в кого «рубильник» ефірного ТБ?
«Рубильник» у «Зеонбуду», але за бажанням КРРТ також може вимкнути більшість мережі.
На жаль, реальну протидію російській пропаганді здійснює не держава Україна, а маленька приватна компанія.
Вежі для мовлення на окуповані території замість держави будує компанія вашої дочки – «Телемережі України». Ви їй продали свою частку, коли йшли на посаду директора КРРТ? Пригадується, «Телемережі» критикував телеканал АТR за ціни в Чонгарі – вони вищі, ніж у КРРТ?
Держава для мовлення на окуповані території нічого не збудувала і не виділила на будівництво жодної копійки. На кордоні з Кримом і поряд з окупованим Донецьком «Телемережі України» збудували за власні кошти потужні радіотелевізійні передавальні центри з висотними спорудами для мовлення на тимчасово окуповані території. Оскільки мовлення виявилось дуже ефективним, то Росія виділила понад 100 млн рублів для протидії цим передавальним станціям і вже збудувала аналогічну щоглу на території Криму. На жаль, реальну протидію російській пропаганді здійснює не держава Україна, а маленька приватна компанія. Добре, що це активно підтримує Національна рада своїми рішеннями. Концерн РРТ відновив вежу на Карачуні – 180 метрів, а волиняни збудували Чонгар на 150 метрів, Гірник – 190 метрів і вежу в Бахматівці – 134 метри. Компанія має ліцензії на всю територію України і зараз вона працює в 14 областях.
Я продав свою частку в компанії дочці (Світлана Шахова. – Ред.), оскільки вона як співвласниця мала першою право на викуп. Компанія була створена ще в 2005 році. Її створював колишній власник компанії «Полісся-ТВ» (ПП «Інформаційна студія “Полісся-ТВ”». – Ред.). Творчу частину «Полісся» в 2004 році купили (відійшла під аналогову мережу «5 каналу». – Ред.), а технічну залишили, на її основі й було створено «Телемережі України». Зараз я допомагаю Концерну РРТ, «Телемережам» та іншим компаніям на волонтерських засадах. Так склалося, що збільшити висоту щогли Концерну РРТ у Чаплинці Херсонської області ніхто не взявся і доводиться допомагати. Не зроблю – залишиться довгобудом.
У «Телемережах» ціни завжди були нижчі, ніж у Концерні. І на цей рік ціни нижчі, ніж у КРРТ. Спочатку АТR не мали коштів і хотіли все майже задарма, а нині вони успішно працюють із «Телемережами України». Їхнє «Радіо Майдан» із вежі в Чонгарі чути в Сімферополі, а цифрове і аналогове телебачення видно в Джанкої, де в тому числі мовить АТR.
Збільшуючи щоглу в Чаплинці, ви допомагаєте конкуренту «Телемереж України» – Концерну РРТ, з якого вас безпідставно звільнили. Для чого це вам?
Для «Телемереж України» Концерн РРТ ніколи не був конкурентом. А для мене КРРТ як рідна сім’я. Адже я прийшов туди в 1978 році та більшість життя провів із ним. У мене хороші стосунки з усіма керівниками та фахівцями Концерну. Я вважаю, що Концерн РРТ і захист інформаційного простору України не повинні втрачати від сумнівних рішень окремих чиновників. Моя родина мене підтримує і з розумінням ставиться до моєї волонтерської роботи в Чаплинці. Сподіваюся, що на початку лютого щогла нами буде збудована, і Концерн РРТ розпочне встановлювати антени та передавачі для мовлення на Крим і південь Херсонської області.
Фото: Facebook НАМ