?? Темна вежа. Що відбувається з інфляцією тарифів «Зеонбуду» на 2019

BERLIN - SEPTEMBER 02: A woman looks at high-definition 3D television screens at Panasonic stand at the 2010 IFA technology and consumer electronics trade fair at Messe Berlin on September 2, 2010 in Berlin, Germany. The 2010 IFA will be open to the public from September 3-8. (Photo by Sean Gallup/Getty Images)

Єдиний провайдер ефірного цифрового телебачення – компанія «Зеонбуд» – не підписала угоду на 2019-й зі своїм головним підрядником, державним підприємством Концерном РРТ, на об’єктах якого розташовані передавачі «Зеонбуду» в 144 населених пунктах. Переговори між компаніями зайшли в глухий кут наприкінці року.

Після звільнення з посади гендиректора КРРТ Петра Семерея ситуація погіршилася ще більше – держпідприємство готувалося відключити передавачі «Зеонбуду» від електроживлення з 1 січня. У «Зеонбуді» запевняють, що переговори провалили в Концерні РРТ навмисно. Через суперечку компаній Держспецзв’язком (підпорядковується КРРТ) була створена робоча група за участю представників компаній, регулятора і телегруп. Сторони домовилися знайти спільну мову до 1 лютого.

За попередніми даними, Концерн РРТ хотів підвищити розцінки «Зеонбуду» цього року двічі: вполовину до моменту повного відключення аналога (попередньо 1 травня) і вдвічі – після цієї дати. Телеканали очікували підвищення тарифів на 35–60%. Проти різкого зростання тарифів виступили мовники, які не входять до медіагрупи, зокрема інформаційний канал «Еспресо». Тим часом, регулювати тарифи «Зеонбуду» хоче держава через Міністерство юстиції. У «Зеонбуді» категорично проти. «Телекритика» спробувала розібратися в цій непростій історії.

Передноворічна обіцянка

Компанія «Зеонбуд» 28 грудня 2018 року надіслала листа на ім’я прем’єр-міністра, голів Нацради і Держспецзв’язку, а також чотирьом провідним телегрупам, в якому повідомила, що КРРТ має намір припинити електроживлення передавачів «Зеонбуду» з 1 січня через відсутність договору на 2019-й. Через день, 29 грудня, в останній робочий день року, відбулася екстрена нарада в Держспецзв’язку за участю представників регулятора, телегруп і обох компаній. Про це «Телекритиці» розповів член Нацради Олександр Ільяшенко.

«У Концерні РРТ налякали, чим привернули увагу. Головне, чого я домагався, щоб не було відключень, які погрожував провести Концерн РРТ із 1 січня. Друге, на чому я наполягав, щоб у переговорах Концерну РРТ із «Зеонбудом» були присутні великі медіагрупи. Самі вони можуть домовитися про що завгодно, але платити доведеться телеканалам – «Зеонбуд» перекладе ці витрати на мовників», – розповідає Олександр Ільяшенко.

«Свого розуміння цін Концерн РРТ не надав. На робочій зустрічі вони пообіцяли до кінця січня – початку лютого визначитися з конкретними цифрами і зробити перерахунок. Зараз КРРТ із «Зеонбудом» працюють за старими розцінками»

Сторони домовилися працювати в січні за тарифами минулого року. «Свого розуміння цін Концерн РРТ не надавав. На робочій зустрічі вони пообіцяли до кінця січня – початку лютого визначитися з конкретними цифрами і зробити перерахунок. Зараз КРРТ із «Зеонбудом» працюють за старими розцінками, медіагрупи, відповідно, погодилися працювати за старими розцінками. Але потім, наскільки я розумію, будуть зроблені перерахунки з доплатою за січень», – пояснює Ільяшенко.

Зі слів чиновника, після грудневої зустрічі відбулася тільки одна нарада – позаминулої п’ятниці; на ній домовилися провести зустріч за участю представників телегруп. «На зустрічах жодної цифри не пролунало. Конкретної розмови про це не було – йшлося про підхід. Але це не наша справа. Присутність Нацради полягала в тому, щоб не було ніяких відключень на той час, поки вони не домовляться», – розповідає Олександр Ільяшенко.

Телегрупи на нараді 29 грудня представляв Сергій Сьомкін – голова асоціації «Індустріальний телевізійний комітет», яка представляє інтереси чотирьох провідних телегруп (StarLightMedia, «1+1 медіа», InterMediaGroup і «Медіа Група Україна»). «Досягнуто домовленості працювати за старими цінами, але розробляються нові ціни. За цей місяць має відбутися серія погоджувальних нарад при залученні телеорганізацій. Зростання цін буде, але коли – сьогодні оцінити складно з урахуванням політичних ризиків», – додав він.

Позиція телегруп щодо «Зеонбуду» стала лояльною після зміни цінової політики компанії восени 2015-го. До цього дві провідні телегрупи – StarLightMedia та «1+1 медіа» – бойкотували компанію, не сплачуючи за її тарифами понад рік. Тоді ж обидві телегрупи створили проблеми компанії з державою, поскаржившись в Антимонопольний комітет. Як результат, восени 2015 року компанія була змушена піти на поступки і запустити нові тарифи. Новий тариф став удвічі меншим від попереднього; до цих розцінків провайдер надав додаткову знижку 50% до часу відключення аналога. Тариф не змінювався всі три роки, незважаючи на інфляційні процеси в країні і тарифи Концерну РРТ для «Зеонбуду», які всі ці роки не зменшувалися.

Вартість місяця мовлення в мережі «Зеонбуду» становить 1,5 млн гривень. На час дії аналога діяла знижка 50%. Після вимкнення аналога 1 вересня знижка становила вже близько 30%.

Вартість місяця мовлення в мережі «Зеонбуду» становить 1,5 млн гривень. На час дії аналога діяла знижка 50%. Після вимкнення аналога 1 вересня знижка становила вже близько 30%. «Зеонбуд» офіційно повідомив, що має намір підвищити тарифи на 30%, але не уточнив суми. На ринку існує думка, що компанія планує повністю забрати знижку і додати 35%. Нібито ця ціна діятиме тільки до 1 травня – коли заплановане повне відключення аналога. Якою буде ціна після цієї дати – невідомо. «Телекритика» надіслала офіційний запит «Зеонбуду» з проханням прокоментувати тарифну політику компанії в 2019 році.

Вимкнення аналога дало змогу істотно заощадити витрати мовникам. Наприклад, гендиректор «1+1 медіа» Олександр Ткаченко у своєму інтерв’ю запевняв, що телегрупі вже вдалося заощадити близько $5 млн. Після відключення ефірного аналога «Зеонбуд» трохи підвищив тарифи телеканалам, зменшивши знижку. Сьомкін наполягає на тому, що між телеканалами та «Зеонбудом» немає фіксованого тарифу, він не береться оцінювати, наскільки легко телеканалам сплачувати за тарифами провайдера після відключення аналога: «Там (на аналогу. – Ред.) заощадили, а там віддали «Зеонбуду». Поки що компанія своїх пропозицій не озвучувала. Немає тарифів – є договірні ціни: сторони сідають за переговори і домовляються».

«Телекритика» очікує відповіді від телегруп StarLightMedia та «1+1 медіа» про їхнє бачення ситуації зі зростанням розцінок «Зеонбуду». Тим часом, вже обурюються ефірні цифрові телеканали, які не входять e телегрупи. За інформацією «Телекритики», своє невдоволення новими тарифами вже озвучив канал «Tспресо», надіславши листи до держорганів. Канал повідомив, що не згоден зі зростанням тарифів. Директор з розвитку мережі «Еспресо» Олександр Півнюк цього не підтверджує, однак і не спростовує: «Коли вам підвищують ціни на опалення, ви згодні з ними? За січень вони нам надіслали рахунок за тарифами минулого року. Ціна цього року зросте, але як саме, залежить від того, як домовляться між собою Концерн РРТ і «Зеонбуд». Ціна має бути прозорою і економічно обгрунтованою для телеканалів».

Чому КРРТ і «Зеонбуд» не домовилися

У своєму грудневому листі «Зеонбуд» поскаржився не тільки на повідомлення КРРТ про відключення електроживлення його передавачів, а й на навмисне зірвання домовленостей щодо максимальних розцінок на 2019-й з боку керівництва держпідприємства. Компанія стверджує, що КРРТ з вересня «всіляко гальмував процес обговорення, узгодження та підписання договору», відмовляючись надати розцінки. 4 грудня компанія надіслала КРРТ листа, в якому попросила надати проект договору з новими цінами. Його вона отримала 10 грудня «без будь-яких коментарів і обґрунтувань», а вже 17 грудня провайдер надіслав «аргументований протокол розбіжностей» і новий договір зі своїм баченням цін у 2019-му.Повний текст документа доступний за посиланням на фото

Річ у тім, що за день до листа «Зеонбуду», 27 грудня, Кабінет міністрів звільнив Петра Семерея з посади генерального директора Концерну РРТ у зв’язку із завершенням терміну дії контракту. Тимчасово виконуючим обов’язки гендиректора КРРТ терміном на один місяць призначили Сергія Мікрюкова, технічного директора підприємства. Петро Семерей пробув на своїй посаді лише рік, він був противником відключення ефірного аналогового телебачення, регулярно виступав із критикою «Зеонбуду». У його планах було будівництво державного мультиплексу цифрового телебачення, яке, з його слів, заблокували «лобісти “Зеонбуду”».

Про те, що в грудні завершується термін дії контракту «Зеонбуду» з Концерном РРТ, який є головним підрядником компанії, Петро Семерей публічно повідомив на одній із галузевих конференцій в квітні минулого року. Тоді ж він розповів, що держпідприємство має намір підвищии тарифи на свої послуги «Зеонбуду». У провайдера є стара багатомільйонна заборгованість перед держпідприємством (близько 20 млн гривень).

Петро Семерей запевняє, що знайшов спільне рішення щодо тарифів з народним депутатом від «Опозиційного блоку» Юрієм Мороко, якого називають «сірим кардиналом» «Зеонбуду».

У коментарі «Телекритиці» Петро Семерей висловив здивування позицією провайдера – він запевняє, що знайшов спільне рішення щодо тарифів із народним депутатом від «Опозиційного блоку» Юрієм Мороко, якого називають «сірим кардиналом» «Зеонбуду». Але згодом компанія відмовилася підписати угоду на 2019-й через бажання пролобіювати нижчу ціну.

«З Іриною Аляб’євою (т. в. о. директора «Зеонбуду». – Ред.) ми зустрічалися хіба що тільки на форумах – вона не ухвалює рішень. Я зустрічався з Юрієм Мороко – розумна людина. Ми з ним проговорили тарифи, було повне взаєморозуміння. Зараз «Зеонбуд» платить КРРТ близько 10 млн гривень на місяць, я пропонував їм із 1 січня платити 15 млн гривень, після повного відключення аналога – 20 млн гривень. Я йому показав всі розрахунки, розкрив структуру тарифу. Він погодився, що все дуже обґрунтовано. Але в результаті вони так і не підписали договір. Ринок є ринок, усі хочуть вичавити з нього все, що можна. Якщо можна зменшити ціну, задіявши органи влади, чому б її не зменшити? Чому не скористатися статусом супермонополіста і самому надиктувати Концерну РРТ ціну? Та й не тільки Концерту РРТ, а й українській владі диктувати умови своєї роботи на ринку», – каже Петро Семерей.

«Якщо вони підпишуть угоду, яку я їм надіслав, Концерн РРТ отримає від «Зеонбуду» близько 180 млн гривень цього року. Я був у відпустці з 17 грудня. Я бачив їхнього листа від 17 грудня – вони погоджувалися на підвищення тарифів на коефіцієнт 1,4, коли ми пропонували 1,6. Раніше вони відразу погоджувалися на коефіцієнт 1,3. Вони афішували вже, що через це вони підвищують ціни компаніям на 30%. Але на практиці вийде зростання ціни в півтора разу, оскільки вони надавали знижку на час дії аналога. Вони прибирають цю знижку і додають ще 30% до тарифу. «Зеонбуд» однаково має витрати значно менші, ніж коли телекомпанії надавали КРРТ на обслуговування свої аналогові передавачі. Тоді тариф ділився порівну: якщо твоє обладнання – платиш тільки половину. У випадку з «Зеонбудом» – це все його обладнання, але він платить тільки 50% від витрат Концерну. І що важливо – за перші два роки вони повністю повернули витрати на своє обладнання», – додає екс-гендиректор Концерну РРТ.

«Телекритика» звернулася до КРРТ і «Зеонбуду» з проханням прокоментувати їхні позиції з цього питання.

У Кабміні мають намір взятися за держрегулювання тарифів Концерну РРТ, проти чого виступив «Зеонбуд». У процесі формування протоколу з робочої групи в Держспецзв’язку від 29 грудня у відомстві прописали, що участь у обговоренні нових тарифів КРРТ для «Зеонбуду» братимуть не лише представники телеорганізацій, а й «державний експерт Міністерства юстиції». З протоколом погодилися всі учасники робочої групи, підписавши його. Але вже на зустрічі 11 січня Ірина Аляб’єва через це відкликала свій підпис. Олександр Ільяшенко пояснив своє бачення ситуації з держрегулюванням тарифів КРРТ: «Ціни між КРРТ і «Зеонбудом» будуть договірними. Наскільки я розумію, у КРРТ мають намір брати свої ціни не зі стелі, а якусь вони навіть збираються залучити державну організацію для того, щоб ці ціни були прозорими, чіткими та зрозумілими».

Прозорість тарифів «Зеонбуду» і його прибутковість

Чому «Зеонбуд» виступає за мінімальний вплив держави на формування тарифів Концерну РРТ? Річ у тім, що коли компанія складала свої тарифи для телеканалів, вона не розробила їх, а взяла за основу тарифи Концерну РРТ.

Вперше «Зеонбуд» потрапив під приціл Антимонопольного комітету (АМКУ) тільки в грудні 2014-го – з подачі Нацради комітет назвав провайдера монополістом цифрового ефірного телебачення. Через рік – у грудні 2015-го – АМКУ оштрафував «Зеонбуд» на 44,5 млн гривень за зловживання монопольним становищем. Відомство посилалося на скарги телеканалів «1+1», ICTV, СТБ і «Нового каналу» на високі тарифи компанії. Зловживання, як роз’яснили тоді в АМКУ, полягало в тому, що провайдер з вересня 2011 року по жовтень 2014 «встановив такі тарифи на свої телекомунікаційні послуги, які неможливо було б встановити за умови існування значної конкуренції на ринку». Статус монополіста дає змогу державі впливати на тарифну політику компанії, а АМКУ – накладати штрафи. Тоді й почалися судові баталії, які АМКУ в результаті програв.

Навесні 2015 року «Зеонбуд» зумів виграти суд з монополії, однак уже влітку програв апеляцію. Зате в квітні 2016-го виграв касацію. Штраф компанії також вдалося скасувати. 16 травня 2016 Господарський суд Києва задовольнив позов і визнав недійсним рішення АМКУ про зловживання монопольним становищем та винесення штрафу 44,5 млн грн. 20 липня 2016 це рішення підтвердив Київський апеляційний господарський суд, а 25 жовтня у Вищому господарському суді України АМКУ програв касацію.

З тексту судового рішення в першому суді щодо штрафу стали відомі подробиці формування тарифу «Зеонбуду». АМКУ аргументував необґрунтованість тарифів «Зеонбуду» тим, що провайдер скопіював тарифну політику Концерну РРТ, взявши за основу їхні розрахунки, а не показники власної діяльності. Також у розрахунках тарифу «Зеонбуду», були видатки на питну воду «Райське джерело», ліки від «Аптеки Мірра» і видатки на всесвітню виставку новацій і новітніх технологій у цифровому мовленні в Лас-Вегасі (США). На думку АМКУ, такі витрати було включено до тарифу необґрунтовано. Однак компанія довела в суді, що видатки на воду, ліки та виставку безпосередньо не пов’язані з наданням послуг. Доводи АМКУ про скопійовані тарифи Концерну РРТ «Зеонбуд» не оскаржував.

АМКУ, вказуючи на зловживання монопольним становищем, нібито некоректно досліджував ринок телекомунікаційних послуг (неправильно визначив товарні межі ринку, не дослідивши взаємозамінні послуги, рівень їхніх цін і вплив конкуренції на послуги «Зеонбуду»), порушивши норми власної методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб’єктів господарювання на ринку. Суд взяв до уваги висновки дослідження, проведеного держпідприємством «Укрпромзовнішекспертиза» в 2015 році. За їхніми даними, ринком вважаються всі види послуг – ефірне аналогове, ефірне цифрове, кабельне, супутникове ТБ, IPTV, MІTPIC і MMDS. Ці різновиди телеперегляду мають «загальну групу споживачів товару, схожість призначення, споживчих властивостей, умов використання, тому такі послуги є взаємозамінними».

Чи є у держави можливості врегулювати тарифи «Зеонбуду» сьогодні, з огляду на те, що компанія скопіювала їх у КРРТ? Сергій Сьомкін не вірить у держрегулювання тарифів «Зеонбуду»: «Кабмін не може затвердити тарифи «Зеонбуду», оскільки «Зеонбуд» – це приватне підприємство. Їхні ціни з телеканалами з Концерном РРТ були договірними. Якщо все ж втрутиться держава, тоді це буде вже не на користь телеканалам».

У будь-якому разі «Зеонбуду» доведеться роз’яснити свою позицію з питання економічного обґрунтування ціни. Якщо взяти за основу тариф «Зеонбуду» для 32 телеканалів у 1,5 млн гривень на місяць, то це вже дає річний дохід компанії в розмірі 576 млн гривень. Озвучене «Зеонбудом» зростання тарифів на 30% принесе провайдеру 768 млн гривень доходу. Якщо з цієї суми Концерн РРТ минулого року отримав 120 млн гривень, а в цьому хоче підняти до 180 млн гривень, куди йде решта коштів провайдера?

Настільки великий дохід міг би бути, якби у «Зеонбуду» не було боржників. У 2016-му «Зеонбуд» навіть йшов на радикальні методи і відключав телеканали «Вінтаж» та «Бізнес» (не входять до телегруп). Хоча до низки мовників компанія виявляла лояльність. Наприклад, у 2016-му телеканалу «Прямий» (на той час «Тоніс») компанія реструктуризувала 45 млн гривень боргу до кінця 2017-го. Чи сплатив телеканал цю суму, не повідомлялося. Восени компанія активно судилася з трьома каналами InterMediaGroup, намагаючись стягнути з них борг на суму 115,4 млн гривень. «Зеонбуд» через суд вимагав від Enter Film, К1 і «Мега» сплатити 44,5 млн гривень, 37 млн ​​гривень і 33,9 млн гривень, відповідно. На початку жовтня провайдер ініціював процедуру банкрутства каналу «Мега», при цьому компанія не відключає канал у цифровій мережі. У 2015 році провайдер активно судився зі ще одним каналом InterMediaGroup – НТН. Провайдер виставив йому рахунок на 122 млн гривень, але в підсумку компанії підписали мирову, «Зеонбуд» пішов на поступки, списавши половину боргів – з 122 млн грн до 65 млн.

У InterMediaGroup Дмитра Фірташа і Сергія Льовочкіна входять 8 телеканалів: «Інтер» (і його міжнародна версія «Інтер+»), НТН, Enter Film, «Піксель», К1, К2, «Мега» і Zoom. Чверть доходів «Зеонбуду» залежить саме від групи «Інтер» – у мережі провайдера працюють всі 8 каналів холдингу (місткість мережі «Зеонбуду» – 32 канали).

«Телекритика» нагадує, що у компанії «Зеонбуд» непрозора власність. Офіційно провайдер називає своїми власниками трьох кіпріотів – Деметріса Фелласа, Реноса Мічалакі Янгоу і Дякоу Грегоріса, а також британця Томаса Адріана Девіда Майлза.

Фото: getty

Related posts

Андрій Подщіпков назвав себе чинним власником «112-го»

📺 Телегід: що дивитися у день парламентських виборів

Єдиного телепулу української футбольної ліги не буде