Нещодавно телекомпанія «Київ» переїхала у новий офіс на Глибочицькій вулиці. Передбачається, що незабаром тут же розміститься й колектив радіостанції, у результаті медіа стануть абсолютно конвергентними. Це враховують навіть при будівництві студії, розпочалося нещодавно: хоч вона і буде розділена на дві зони – телевізійну та радіо, канал і радіостанція зможуть легко обмінюватися виробленим тут контентом. Навпроти студії – нова апаратна.
У великому опенспейсі двома поверхами вище сидять кілька десятків співробітників каналу. Тут же розташований великий стіл голови телеканалу Юрія Лященка. Навпроти його робочого місця стоїть великий телевізор, якраз йде трансляція з радіостудії: кілька людей щось жваво обговорюють.
Переформатування
Які зміни відбулися на радіо за останній рік?
Наталія Лященко: Перше, що ми зробили – змінили музичний формат, ставши радіостанцією сучасних хітів. Ефірний позивний змінили з «Радіо Київ» на «Київ FM», зараз він більше відповідає формату. Критики було божевільна кількість, і вона досі триває з боку естрадних виконавців, шансону у всіх сенсах цього слова. Ще був Михайло Михайлович (Поплавський), але ми з ним порозумілися. Ми розглядаємо міські медіа, як єдине ціле, але аудиторія телебачення об’єктивно старша і починається з 35 років. Щоб розширити її, потрібне радіо.
На радіо ми знову ж дотримуємося концепції комунальної користі. Що може дати радіо «Київ» нашому ком’юніті, крім очевидного – інформування? Радіо може швидше почати говорити про будинок, який вибухнув, або про парку, що відкривається. Радіо може дати стартовий майданчик для молодих музикантів, створити для них «інкубатор» і зробити те, що не хочуть робити комерційні мовники. Адже як влаштований зараз радіоринок? Фактично це три холдинги…
Юрій Лященко: Один «Тавр» – і більше нікого …
Н.Л.: Ну є ще Business Radio Group, UMH, поступово втрачає свої позиції, і кілька радіостанцій, які незрозуміло куди приткнути. Всі вони, бувши комерційними мовниками, мають пул артистів, як «Тавр», наприклад, який поповнює його через свій фестиваль «Таврійські ігри». Все інше – це комерційні ротації. Хочеш бути популярним? Проблем немає – плати гроші. Ми ухвалили рішення, що будемо якраз майданчиком для всіх: ми ставимо і хіти українські, й молодих артистів, які взагалі без роду, без племені.
Наступне рішення, – скоріше, політичне, з одного боку, з іншого, – ми живемо з ним уже давно: граємо вітчизняну музику тільки українською мовою. У принципі, коріння цієї прихильності росте ще з нашого проєкту «Радіо Один», який у нас має втілення у Луцьку і Волинській області, – це станція, що складається тільки з української музики, україномовних хітів.
Ю.Л.: Коли вибирають формат, зазвичай шукають нішу на ринку. У Нью-Йорку немає лаунж-станцій, немає реп-станцій, а в Києві виявилося, що все обробляють усілякі ніші – від хітів 90-х до сьогодні, ретро у різних варіаціях, рок – такої кількості року ніде у світі нема, а в середині, де повинна була б бути найгостріша конкуренція – порожня воронка.
Н.Л.: Нинішня популярна музика досить ритмічна, рухлива, і ось у цю рухливість найкраще лягають наші динамічні новини. Зараз вони виходять один раз на годину, блок займає п’ять хвилин, але може статися брейкінг з будь-якого приводу: від чогось глобально великого до відкриття парку. Різниця тільки у тому, що, якщо це, не дай боже, якась трагедія, ми вріжемося в ефір з новинами в середині пісні, якщо щось позитивне – дочекаємося її закінчення.
Ю.Л.: На телеканалі ми перериваємо програму екстреними новинами, якщо раптом щось трапляється. З будинком на Позняках ми з 11 ранку до 9 вечора вели марафон, не йдучи з ефіру, у нас не було інших тем. Студія відкрилася, ми показували стрім зі своїх і чужих коптерів, лайв’ю на землі.
Раніше у навчальному режимі ми добре відпрацювали подібний формат, розібрали на атоми багатогодинний показ АВС7 недавнього блекауту у Манхеттені. Першим «бойовим хрещенням» був торішній «мінер» на мосту: тоді наша ведуча Ліля Гулей вийшла у прямий ефір після перших повідомлень про мінування і залишалася у прямому ефірі до остаточного розв’язання ситуації.
Н.Л.: цього разу ми вийшли в ефір буквально у перші пів години після вибуху будинку і закінчили вже після того, як людей розселили в інтернаті.
І Юля Терлецька, наша кореспондентка, весь час була на зв’язку. Вона як об 11 ранку почала, такою ж була і о 9 вечора, я не знаю, звідки у неї сили бралися.
На радіо, крім новин, у нас є дуже багато інструментарію, який прийшов з комерційних форматів, короткі передачі, кіноафіша, автоновини. Знову ж, автоновини на «Київ FM» – це не тільки про нові тачки, це ще і про майбутні дорожні роботи, обговорення – треба вішати камери та слати «листи щастя» чи ні. Тобто все одно наші новини мають якийсь прикладний характер. Якщо ми запрошуємо «зірок», то тільки з чимось дуже важливим, наприклад, гість розповідає про якусь благодійну програму. Зараз шукаємо голос для групи Cloudless. Від них пішов вокаліст, всі через це сумують, а ми вирішили їм допомогти.
Хто лобіював вашу кандидатуру на посаду керівника радіостанції?
Н.Л.: А ми у пакеті йдемо.
Ю.Л.: Ідея така – є радіо «Київ FM» і є канал «Київ», а повинна бути єдина міська телерадіокомпанія, і ми до цього йдемо. Будь-який інший директор радіокомпанії об’єктивно саботував би об’єднання. На самому початку, коли я закликав наших телевізійників тісніше співпрацювати з радіо, мені ставили абсолютно щире запитання: з яким радіо? Тому, що дві міські структури отримували бюджет у два горла і лише злегка знали про існування одна одної. Ніякої синергії. Зараз ми прийшли до того, що служба теленовин є основним джерелом новин для радіо. Радіо більше не має репортерів, тому що знімальна група приїжджає на місце і після лайву у телеефір робить лайв у радіоефір.
Чи немає у вас конкуренції за ресурси?
Ю.Л.: Ми завжди шукаємо спільні формати. Для чого нам мати окрему програму «Депутатська приймальня», якщо на радіо є програма «Вголос»? Зате нудну картинку двох учасників бесіди ми урізноманітнили у радійній студії, це вже легше сприймається, ніж такі «звітні збори», які було раніше. І так постійно. У нас немає окремих відділів SMM, у нас є промослужба телеканалу і радіо, є піар телика і радіо, він дублюється. Мало хто з тих, хто працює в ефірі радіо, не працював би в ефірі телевізора і навпаки, тому що це кадрова оптимізація. Нам не потрібно мати ніяких своїх окремих ресурсів типу транспорту, скоро ми взагалі з’їдемось в один офіс.
Н.Л.: Радійна лінійка зараз виробляє як мінімум 6 годин ефіру, які дуже ажурно, прекрасно лягають у телеформат. Це розмовні програми, ясна річ, але радіо само собою має таку магію, що деякі діячі мистецтва знімають про це фільми.
У нас є програма, вона до карантину виходила активніше, «Тут і зараз»: живі концерти у прямому ефірі, які ми проводили разом з «Громадським радіо». Ми будемо продовжувати й цей формат. Це така альтернатива, андеграунд. Але ми будемо робити й більш попсовий формат, теж живої музики. Навіть окремий кут у нашій новій студії для цього буде призначений.
«Тут і зараз» у нас йде у вечірньому ефірі, тому що це ніша сучасної молодіжної музики, її обговорюють. Мені це здається комунальним. Це не якісь пафосні студії, декорації типу шоу «Україна має талант». Все це, звичайно, класно, але ми не повинні змагатися у перегонах з великими комерційними каналами, у нас немає ні ресурсу, ні такого завдання. Очевидно, що ми завжди програємо у чомусь, бо не зможемо купити того, що куплять вони. Але ми можемо показувати те, що комерційні канали не покажуть.
103 млн – це бюджет всієї телерадіокомпанії чи тільки телебачення?
Ю.Л.: Ні, тільки ТБ. Радіо – близько 15 млн.
Бюджети зіллються, коли об’єднаєтеся?
Ю.Л.: Зрозуміло, ми на це сподіваємося. Ми не хотіли б, щоб обрізали бюджет, тому що завдяки скороченню адмінвитрат, зможемо ще більше посилити нашу вуличну новинну присутність.
Н.Л.: Тут є організаційний момент у тому, що зараз телеканал і радіо – це дві компанії, дві юрособи, стратегічне завдання – створити одну телерадіокомпанію.
Кадрове питання
Разом з вами минулого року на канал прийшли кілька людей, тепер деякі з них почали йти. Нещодавно з каналу звільнився креативний продюсер Євген Лісовий. Йдучи, він заявив, цитую: «Керівництво зараз хоче будувати CNN, завтра одеське телебачення, а післязавтра – знову CNN. Юрія Лященка можна порівняти з нашим президентом Зеленським, який багато чого хоче, але не розуміє, як». Як ви це прокоментуєте?
Ю.Л.: На цю цитату я не ображаюся. Я взагалі не хотів коментувати звільнення Лісового, але пройшло вже пристойно часу, а він продовжує мутити воду і поширювати якийсь бруд. Якась неадекватна помста, безглузда і нещадна. Тому доведеться прокоментувати.
Так, Лісового звільнили з ініціативи каналу. Він відразу почав погрожувати публічним скандалом, але тоді з ним була досягнута домовленість про взаємну згоду, яку він, втім, порушив у день розрахунку, вибухнувши критикою та зауваженнями. Потрібно зазначити, що, поки він працював на телеканалі «Київ», ніяких скарг з його боку не надходило.
У чому причина звільнення?
Ю.Л.: Креативна дисфункція, організаційна неспроможність, неадекватність високої зарплати результатами роботи, токсичність, постійні конфлікти з колективом, етичні проблеми. Я шкодую про свою кадрову помилку, бажаю удачі майбутнім роботодавцям Лісового і просто попереджаю їх, що з першого дня він буде підглядати у замкову щілину, збирати інформацію, яку використовує, коли його звільнять. І не думайте, що, якщо ви білі та пухнасті, вам нема чого боятися. Я теж думав – чого мені боятися? Я не беру відкати, не маю подвійної бухгалтерії, не займаюся самопіаром і політикою, а в цілодобовому режимі розгрібаю авгієві стайні після десятиліть «видоювання» компанії, змушуючи працювати комунальний канал на межі можливостей в інтересах громади. Але, якщо вам немає у чому дорікнути, то Лісовий що-небудь «накреативить».
Користуючись нагодою, хочу підкреслити, що господарська діяльність на телеканалі та витрачання бюджетних коштів ведуться абсолютно прозоро, суворо відповідно до законодавства і лише в інтересах розвитку комунальних медіа Києва. Своєю щоденною працею ми доводимо, що комунальна телекомпанія може працювати не менш ефективно, ніж комерційні мовники. Це вимагає високої напруги та самовіддачі від усіх співробітників і, на жаль, неминуче веде до періодичних ротацій і оновлень команди.
Нещодавно також звільнився ведучий Андрій Богданович. Він розповів, що з каналу за останнім часом пішли кілька ведучих, журналістів, випускових редакторів, координатор, а раніше змінився технічний директор. При цьому він заявив, що, коли підписував бігунок, йому сказали, що він уже третій звільняється за день.
Ю.Л.: Ось тут я ображений у прямому сенсі, тому що у нас не було таких звільнень ні в цей день, ні в інший. Андрій поїхав у Запоріжжі, він там живе і працює, у нього там «ялинки», тому у нас перестали збігатися графіки. Людина, яка отримувала на каналі хорошу зарплату, прийшла з пропозицією: а давайте «Тижневик» виходитиме не в неділю. Через те, що ведучому так зручно, це не підстава міняти сітку каналу, до якої звикли глядачі.
Ротації є, і це нормально, я хочу, щоб на каналі працювали кращі люди. Ми домоглися того, що рівень наших зарплат цілком конкурентний. Ще рік тому я міг прощати багато, тому що розумів «як платять, так і працюють». Тепер прагну до гідного рівня зарплат не тільки з людинолюбства, а для того, щоб місто на кожну вкладену копійку отримувало максимум.
Бачить бог, збільшення бюджету у нас йде тільки у зарплатній частині, при тому що зарплата керівництва якраз обмежена, і премію мені видають за погодженням з КМДА. Карантин нас взагалі обрізав. Але ці обмеження не стосуються журналістів, ведучих. Ми усвідомлюємо, що поки не здатні конкурувати за кадри з «1+1», але з «Інтером» і багатьма іншими каналами – вже цілком.
Спіймати глядача
Я погортав ваш YouTube і звернув увагу, що, як правило, ролики не набирають багато переглядів. Про що це говорить?
Ю.Л.: Про те, що ми тільки недавно почали розвивати діджитал. Найголовніше – це контакти, нам все одно, де ми зловимо свого глядача, на якій платформі. Зараз ситуація змінюється.
В YouTube ми стартували з того, що це був архів каналу, куди звалювалося усе підряд. Останні кілька тижнів ми ріжемо сюжети, викладаємо їх за тегами та за інтересами. І якщо ви подивитеся уважно, погортаєте сторінку відео, то побачите на деяких сюжетах не одну тисячу переглядів. Це говорить про те, що ми працюємо над зростанням пошукового трафіку, і наші актуальні сюжети – прямі трансляції з місця подій, оперативні сюжети київського життя добре шукаються. YouTube зацікавлений усе більше їх показувати, їх поширює аудиторія сама. Досі не було ніяких вкладень, весь трафік – органічний. Так, так не з кожним відео, але ми не маніпулюємо з трафіком: не купуємо тисячі фейкових акаунтів і переглядів. Усього за місяць під час карантину до нас додалося 12 тис. Людей на YouTube. Реальних людей, підкреслюю. Ми працюємо над подальшою внутрішньою і зовнішньою оптимізацією каналу щодня.
За якими критеріями ви оцінюєте успішність роботи каналу?
Ю.Л.: За кількістю контактів з аудиторією. Ми не можемо очікувати великих успіхів у показниках частки, тому що частка – це чисто комерційний показник, за який б’ються комерційні канали, зацікавлені максимально довго утримати глядача, щоб продати йому рекламу. Канали суспільної користі орієнтовані на інше: сюди перемкнулися, дізналися щось корисне – пішли далі. Не наше завдання утримувати аудиторію годинами. Наше завдання, щоб кияни як мінімум один раз, а краще два-три рази на тиждень стикалися з нашим каналом. Саме тому ми ухвалили нову стратегію, згідно з якою нам все одно, де це станеться: це може бути радіо, супутник або кабель, YouTube, Instagram, Facebook або ТiкТок. Головне – досягти.
Поширення діджитальних принципів на роботу у телебаченні допомагає нам розглядати й лінійний ефір, як постійний тест. Ми не чекаємо, поки програма відгуляє пару сезонів, щоб вирішити, чи продовжувати її виробництво чи ні. Ми з порога бачимо: ага, щось не так – окей, коригуємо, знову щось не так – перепрограмуємо. У нас обмежений ресурс, ми не можемо собі дозволити щось запустити на рік і витрачатися на це день у день, незалежно від віддачі. Наше головне завдання – новини, все інше доповнює інформаційну картинку.
Чого від вас очікувати у найближчий рік?
Н.Л.: Якщо говорити про якісь наші структурні зміни, – остаточного переїзду в новий офіс, організаційного злиття.
Ю.Л.: У частині телика на глядача чекає ще більше локалізації, ще більше місцевих новин. Уже з кінця липня забезпечимо глядачеві набагато кращий кінопоказ, ніж зараз. Це серіали, плюс купили пакет старих голлівудських фільмів – ця вічнозелена тема буде у нас для вихідних. Ми запускаємо проєкт Shark Tank – бізнес-шоу з відбору інвестицій. Вирішили, що для Києва це актуально. Подальша гіперлокалізація. Дивимося на світ через призму міста, і на місто через киян. Основа новин – це люди. У журналістів навіть є план: жоден сюжет не може містити менше як трьох очевидців, реальних киян, які щось розповідають. Запускаємо новий формат «Битва дворів», дуже комунальний! Сподіваємося скоро відновити шкільний проєкт «Веселі старти» і незалежно від ситуації з карантином будемо продовжувати онлайн-уроки.
Що стосується радіо. Радіостанція не від хорошого життя музична.
Н.Л.: У принципі, міська станція повинна бути більше розмовною, ніж розважально-музичною. Але бюджет такий, що, на жаль, ми поки про це не думаємо.
Ю.Л.: Але це одна з можливих перспектив: якби нам вдалося зробити реально цікаве розмовне радіо, яке при цьому не буде політичним маніпулятором, як це було з «Вістями» або майже будь-яким іншим радіо, яке має приватного господаря.
Читайте також:
На радио «Киев 98 ФМ» вышло новое шоу
На радіо «Київ 98 ФМ» новий ведучий
На телеканале «Киев» начался новый телевизионный сезон
Телеканал «Київ» і «Радіо Київ-98 FM» запустили спільний сайт
Телеканал «Киев» запускает новый проект «Вартові столиці»
Фото: ТК «Київ»
Підписуйтесь на «Телекритику» Telegram и Facebook
