Ухвалення законопроекту №5670-д про забезпечення функціонування української мови як державної очікується між першим та другим турами президентських виборів. Про це повідомила народний депутат фракції «Народний фронт», голова парламентського Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики Вікторія Сюмар в кулуарах парламенту 21 березня, передає УНІАН.
Вікторія Сюмар прогнозує, що «час Х» у питанні ухвалення закону про функціонування української мови як державної має настати у пленарний четвер перед другим туром президентських виборів 11 квітня. «Мені тривожно за долю цього закону. Оскільки я розумію, що якщо його не буде ухвалено до другого туру президентських виборів, то після президентських виборів він може бути провалений», – сказала депутат.
Крім того, нардеп припустила, що процес ухвалення закону буде складним, адже всі ті поправки, які виносилися на голосування «на підтвердження» і не були «підтверджені», перед остаточним голосуванням заново виноситимуть на голосування. «Підтвердження поправок може тривати півдня, а може навіть і більше», – зауважила голова комітету. На її думку, на сьогодні жоден із кандидатів у президенти не хоче втрачати «голоси східних виборців» – це ще один ризик для неухвалення документу. «І боїться, що закон використають для антиагітації у виборчій кампанії», – додала депутат.
На сьогодні жоден із кандидатів у президенти не хоче втрачати «голоси східних виборців» – це ще один ризик для неухвалення документу
Верховна рада другий тиждень поспіль розглядає поправки до законопроекту. До проекту закону надійшло 2059 поправок. Народні депутати на вчорашньому засіданні зупинились на 1217-й поправці до законопроекту. 19–20 березня депутати проходили правки, які стосувалися квотування на ТБ та в друкованій пресі – жодна з правок, які мали спростити квоту, не пройшла.
У законопроекті закладено збільшення квот на українську мову в ефірі радіо, телебачення та запровадження квоти в друкованих виданнях. Частка мовлення українською на ТБ загалом має становити щонайменше 90% у проміжках часу 07:00–18:00 і 18:00–22:00 у середньотижневому обсязі. Місцеві мовники можуть пускати в ефір до 20% іншої мови в ці години. Телерадіоорганізації, які мовлять кримськотатарською чи іншими мовами корінних народів України, мають застосовувати щонайменше 30% державної мови на тиждень. Друковані ЗМІ можуть видаватися іншими мовами за умови, що одночасно видається тираж цього видання державною мовою. У місцях розповсюдження преси видань українською має бути щонайменше 50%. У друкованих ЗМІ, що видаються однією з офіційних мов ЄС, квота не зараховується.
Квоти на україномовний контент у випадку з друкованою пресою набувають чинності за 2,5 роки (30 місяців) після ухвалення закону, для ТБ – через 2 роки. Штраф на телебаченні та радіо за невиконання квоти має становити 500–600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (8500–10 200 гривень); для друкованих ЗМІ – 400–500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Повторне порушення протягом року призведе до того, що порушник заплатить вже від 500 до 700 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. «Що стосується друкованих ЗМІ, то законопроект передбачає штраф за порушення вимоги про 50% україномовного накладу. Він несуттєвий, порядку 7 тисяч гривень. За дотриманням квот стежитимуть уповноважені особи, які складатимуть відповідні протоколи порушень, відслідковуватимуть наклади. Це доволі технологічно складна процедура», – розповіла Сюмар.
Незалежна асоціація телерадіомовників (НАМ), яка об’єднує десятки місцевих телеканалів, просить залишити 75%-ву телеквоту – вона має регулюватися чинним законом «Про телебачення та радіомовлення». НАМ просили викласти статтю 20 законопроекту №5670-д, яка регулює телеквоту, відповідно до тексту поправки №653, яка була подана Вікторією Сюмар. Цю правку було провалено на голосуванні 19 березня. Депутат повідомила, що ставитиме на повторне голосування свою поправку, коли законопроект буде фінально ухвалюватися парламентом.
Голова Комітету з питань культури та духовності й співавтор законопроекту Микола Княжицький підтвердив повторне голосування цієї правки: «Насправді, в цьому законі й зараз регулюється лише відсоток української мови, все інше ми винесли в закон “Про телебачення і радіомовлення”. Ми готові в кінці повністю врахувати поправку Сюмар, про яку ми з вами говорили», – повідомив нардеп 20 березня під час засідання.
Нардеп від БПП і член Комітету свободи слова Ольга Червакова прокоментувала це так: «Я хочу ще раз нагадати, що під стенограму при першому читанні було домовлено про те, що частина двадцята з цього закону буде викладена у чинній редакції статті 10 Закону “Про телебачення і радіомовлення”, тобто ми зараз фактично маємо… Просто я хочу, щоб це під стенограму пролунало, і щоб усі згадали про це, що ми маємо зараз справу з тілом закону, який був ухвалений у першому читанні саме з такою умовою, що 20 стаття викладається в редакції статті 10 Закону “Про телебачення і радіомовлення”. Тому я думаю, що, можливо, при поверненні, коли ми будемо повертатися до цього питання вже при фінальному голосуванні, ми можемо абсолютно згадати і підняти стенограму першого читання, і там буде все… Я хотіла би ще раз висловити і нагадати позицію комітету. 13 жовтня минулого року набули чинності мовні квоти на телебаченні – 75%. Я зараз тримаю звіт Нацради, який в нас відбувся, до речі, минулої середи, тиждень тому. І отут інтегральні показники моніторингу Національної ради з питань телебачення і радіомовлення телеканалів: виконуються квоти 99%, 93%. Тобто голова Національної ради, виступаючи перед нами, констатував, що мовна квота і так перевиконується. І щоб перерегульовувати це питання, немає жодного сенсу і жодного змісту. Крім того, як вважає і наш комітет, і як вважають представники галузі, – це просто внесе хаос і нестабільність в галузь», – зазначила вона.
Українська асоціація медіабізнесу вважає, що законопроект № 5670-д «знищить незалежну пресу». В Асоціації вважають статтю 21 законопроекту, яка регулює квотування в друкованій пресі, такою, що «призведе до краху галузі» через фінансову неможливість для ЗМІ друкувати два наклади – українською мовою та тією, якою воно виходило завжди. В УАМБ надали своє бачення – вони виступають за мовні мікси в російськомовному виданні – відповідні правки були внесені асоціацією через депутата БПП Сергія Березенка – №715, 721,724, 728 і 737.
Усі правки були провалені на голосуванні 20 березня, автора не було на голосуванні. Замість нього виступала Ольга Червакова: «Я би хотіла висловити позицію автора поправки – це Сергій Березенко, мій колега. Полягає вона в тому, щоби робити все ж таки поетапно, так само як на телебаченні та на радіо ми запроваджували квоти. Вона полягає в тому, щоби запроваджувалася поетапна українізація друкованих засобів масової інформації. Ми вважаємо, і це позиція багатьох членів нашої фракції, що насправді примушувати бізнес друкувати ті примірники, які не будуть розкуповуватися, це нонсенс і це тиск на бізнес, особливо в умовах, коли зараз переважна більшість читачів іде в онлайн. І коли друковані засоби масової інформації і так не дуже добре почуваються, ми не можемо накладати на них такий тягар. Крім того, ми все одно розуміємо, що вони не будуть друкувати таку кількість примірників, а це прямий шлях до корупції, щоб вони діставали за гроші довідки, що вони надрукували цей наклад, а насправді такого не буде», – повідомила нардеп.
Як відомо, 13 жовтня 2018 року набула чинності телеквота на українську мову: загальнонаціональні та регіональні канали зобов’язані забезпечувати у своєму ефірі 75% україномовного контенту у проміжках часу 07:00–18:00 і 18:00–22:00 в середньотижневому обсязі, місцеві – 60%. До цього діяв річний перехідний період. Як повідомлялось, за даними моніторингу Нацради, шість загальнонаціональних телеканалів («Україна», ICTV, НТН, К1, «Ентер-фільм» та «Інтер») не дотягують до 90%-ї квоти на українську мову.
Нагадаємо, 4 жовтня 2018 року народні депутати України ухвалили за основу проект закону про забезпечення функціонування української мови як державної № 5670-д. 28 лютого 2019 року Верховна рада почала розглядати цей законопроект у другому читанні. У разі його ухвалення, закон набере чинності через 2 місяці з дня його опублікування.
Фото: pixabay