Нещодавно у мережі почали обговорювати окремі сцени з фільму Іллі Хржановського «Дау. Дегенерація», який показували на міжнародному кінофестивалі Berlinale у цьому році. Картина стала доступною для перегляду на офіційному сайті «Дау» за $3. Усього на сайті є три фільми з проєкту: «Дау. Наташа», «Дау. Нора мама» і «Дау. Виродження» (друга назва «Дау. Дегенерація»).
Увага зосередилася навколо фільму «Дау. Дегенерація» через знімання немовлят, яких у кадрі, очевидно, піддавали насильницьким діям. За попередньою інформацією, немовлят взяли з Харківського будинку дитини.
Журналістка та блогерка Яніна Соколова опублікувала кадри з фільму Хржановського і закликала відреагувати Національну поліцію: “Так, це кіно. Ні, на фото не манекен, дитина справжня. Так, її ніхто не питав, чи вона хоче тортур. Дитина була взята з харківського сиротинця, де за допомогою неї демонстрували кадри насилля, ілюструючи катувальний характер сталінських часів.
Частина критиків на фестивалі у Берліні та Парижі відмовилася писати рецензії на це кіно, мотивуючи це небажанням долучатися до піару фільму, який у документально-художній манері демонстрував зґвалтування, приниження і садизм.
Кіно має назву «Дау».
Його режисер – росіянин Ілля Хржановський.
Усі актори та знімальна група фільму підписали угоду про нерозголошення того, що відбувалося на майданчику. Але це дорослі. Дитина, яку європейці побачили у кадрі, не викликала обурення у громадськості. Ілля Хржановський, ми не знайомі. Але я хочу, щоб ви відповіли за це. Як і керівництво харківського сиротинця, яке дозволило дитині пережити це пекло».
Ведучий Сергій Притула підтримав журналістку і також поділився своєю думкою: «Зараз варто трішки прискіпливіше розглянути постать нового художнього керівника Меморіалу. Постать режисера Хржановського.
Цей режисер відомий лише одним фільмом – «Дау». Фільмом, у якому актори не грають біль, а їм справді роблять боляче. Дуже боляче. Фактично над людьми у цьому кіно безжально знущаються заради задоволення якихось психопатичних потреб режисера Хржановського…
Хржановський у кіно знущався з українських сиріт, ґвалтував жінку та співпрацював з російськими неонацистами та антисемітами. А тепер він приїхав, щоб будувати Меморіал Бабиного Яру, щоб українці краще пам’ятали знущання і вбивства нацистів. Я відмовляюся розуміти цей трешняк!
Для мене очевидно, що «нова концепція Хржановського» переслідує цілком російські цілі – перетворити українську трагедію на український злочин. Зробити з постраждалих – убивць.
Я закликаю керівників та членів наглядової ради Меморіалу відреагувати негайно. І відреагувати не вступаючи у полеміку про мистецтво, а відразу звільнивши з посади цього Хржанівського. Бо це вже не про мистецтво. Це про гідність. І це про біль мільйонів людей. Поряд з якими такі нелюди не можуть навіть стояти. Не те що чимось керувати.”.
Уповноважений у справах дитини Микола Кулеба звернувся у поліцію із заявою щодо можливих тортур дітей під час фільмування, і 22 квітня прокуратура відкрила кримінальне провадження за цим фактом. За інформацією правоохоронців, неповнолітнім, ймовірно з-поміж дітей-сиріт, у процесі кіновиробництва могли заподіяти фізичний біль або моральне страждання. Крім того, самі кадри можуть розцінюватися як пропаганда культу насильства, жорстокості або дискримінації.
Комітет Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики під час засідання 24 квітня ухвалив ряд рішень щодо режисера Іллі Хржановського і його фільму. Члени комітету вважають, що Хржановський не може бути причетним до діяльності Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр», де він наразі є художнім керівником, і звернулися з відповідною заявою до генеральних директорів Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» та Благодійного фонду «Меморіал Голокосту «Бабин Яр».
«Подібні факти професійної діяльності йдуть у розріз з ідеологією центру, яка полягає в захисті загальнолюдських цінностей і неприпустимості будь-якого насильства, які символізує Бабин Яр», – сказано у заяві.
Своєю думкою про фільм з «Телекритикою» поділився голова Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Олександр Ткаченко: «До самого фільму «ДАУ» у мене немає запитань. Є запитання до залучення у фільмування дітей-сиріт. Якби ми знали, що все проходить за згодою батьків — це б знімало питання. Однак мова йде про дітей-сиріт, які знаходяться у віці, коли не в змозі примати самостійні свідомі рішення. Окрім ризику пропаганди насилля, чи хтось взяв до уваги психологічні наслідки від фільмування на здоров’я дітей? Ці обставини вимагають слідчих дій правоохоронних органів. Та висновків.
З огляду на те, яким чином відбувалося це фільмування, виникають питання використання етичних норм у проєкті «Бабин Яр», навколо якого наразі розпочалася широка дискусія.
Для українців це надзвичайно символічний і вагомий проєкт. Існує багато міжнародних норм, які визначають рамки для концепції меморіалу на місці трагедії, тож важливо, щоб те, що і як там відбувається — проходило публічні обговорення. Це, у першу чергу, місце трагедії, тому громадськість обов’язково повинна бути залучена».
Український режисер Любомир Левицький вважає, що сцени з немовлятами можна було відтворити за допомогою сучасних технологій: «Використання насильства над дітьми у кіно повинно бути стовідсотково виправдано демонстрацією зла, яке обов’язково має бути покарано у рамках історії. Це повинно мати обов’язково повчальний характер. Якщо мова йде про комерційне кіно – це недопустимо. Якщо мова йде про використання живих статистів діток – це печерний вік. На сьогодні ми, фільммейкери, маємо масу технологій, щоб реалізувати схожі сцени, які недопустимо робити з живими людьми чи тваринами. Можливо режисер хотів досягти 100-відсоткової реалістичності…Знаєте, чим відрізняється західна школа кіно від російської? Тим що західне кіно намагається бути правдоподібним, а російське – правдивим… Не думаю, що зараз хтось понесе якусь відповідальність за це, але було б непогано зробити приклад, як робити не можна».
Продюсер Дмитро Суханов заявив, що фільм не бачив, проте також вважає, що насильство будь-якого роду на майданчику неприпустиме: «Дорослі можуть його інсценувати, граючи в імітацію, а діти і тварини будь-яке насильство сприймають щиро і серйозно. (…) Під кожну сцену, кадри, суть екшену можна шукати відповідні технології фільмування. Як макети, аніматроніка, 3D… це все використовується у Голлівуді та інших розвинених країнах. Але я от не можу собі уявити, щоб в Америці за бажанням будь-кого реально застосовувалося насильство у кадрі заради результату фільму».
Про що серія фільмів «Дау»?
«Дау» – це біографічна драма про життя Льва Ландау – радянського фізика, лауреата Нобелівської, Ленінської та трьох Сталінських премій. Сценарій фільму заснований на мемуарах Конкордії Терентіївни Дробанцевої, дружини Льва Ландау, опублікованих у 1999 році у вигляді книги «Академік Ландау: як ми жили». За словами режисера, для сценарію також використовували факти з архівних документів. Сам фільм «Дау. Дегенерація» розповідає про засекречений радянський інститут, який проводив наукові та окультні експерименти над тваринами і людьми з метою створення ідеальної людини.
Цикл фільмів режисера Іллі Хржановського «Дау» складається з 14 повнометражних картин і 3 серіали, які у сукупності складають 700 годин відзнятого матеріалу. Сам фільм «Дау. Дегенерація» знімали майже 15 років. Бюджет артхаусної серії не розголошується, проте спочатку на «Дау» виділили $7 млн.
Ілля Хржановський – син мультиплікатора Андрія Хржановського. Його дебютний фільм «4», відзнятий у 2004 році отримав понад десять міжнародних кінонагород. Наразі Хржановський є художнім керівником меморіалу «Бабин Яр».
Читайте також:
На комітеті Ткаченко ухвалили кілька рішень щодо фільму «Дау»
Прокуратура відкрила провадження через фільмування немовлят у стрічці «Дау. Дегенерація»
«Дау»: $70 млн на соціальний експеримент під виглядом фільму
Лабораторні німфи: що пишуть критики про «Дау» Іллі Хржановського
Фото: кадр із фільму «Дау»
Підписуйтесь на «Телекритику» у Telegram та Facebook!