Члени Комітету Верховної ради з питань свободи слова та інформаційної політики сумніваються в ефективності зміни моделі фінансування Національної суспільної телерадіокомпанії України. Таку думку вони висловили 10 квітня на засіданні комітету, заслухавши пропозицію Ради Європи змінити модель: замість 0,2% держбюджету за минулий рік прописати 50% доходів ренти за користування радіочастотним ресурсом, кошти якого мають надходити на спеціально створений фонд держбюджету для суспільного мовника.
Голова комітету і нардеп від «Народного фронту» Вікторія Сюмар зазначила, що зміна моделі фінансування НСТУ – це дискусійне питання, зміни можливі тільки шляхом ухвалення окремого закону. «Ми вивчимо ваші рекомендації, спробуємо максимально диверсифікувати ці підходи. Я не бачу можливості існування Суспільного мовлення без бюджетного фінансування. Брати гроші з аудиторії навряд чи можливо зараз, з огляду на відсутність таких традицій у суспільстві. Як знаходити кошти, засновувати незалежні фонди, щоб зменшити вплив уряду на цей процес, – треба дискутувати. Після чого ці механізми слід впроваджувати на законодавчому рівні», – сказала нардеп.
Нардеп від БПП Владислав Севрюков вважає, що запропонована РЄ модель фінансування не врятує НСТУ від недофінансування: «Фінансування 50% від ренти за використання радіочастотного ресурсу – це такий самий ризик, що й відсоток від держбюджету. На стадії формування рішення бюджетним комітетом або Кабміном буде ухвалюватися рішення про зменшення в рамках наявності бюджету – як це відбувається зараз. Умовно, скажуть – бюджету не вистачає, і пропорційно зріжуть. Я не розумію, в чому перевага. Тим більше, ваш аналіз показує, що в 2018-му, якщо було б 100% фінансування, то сума була б значно більшою, ніж 50% збору за радіочастотний ресурс. Я пророкую, що цей збір з роками буде зменшуватися, оскільки триває процес розвитку нових медіа, технологій. Мені здається, що це утопічна схема».
Нардеп від БПП Григорій Шверк розповів про нещодавню зустрічі з представниками європейських суспільних мовників – у них ті ж проблеми з фінансуванням, що й у НСТУ: «Я брав участь у зустрічі в Страсбурзі, де була представлена ця ситуація спільноти суспільних мовників інших країн, і почув два висновки. Такі проблеми з фінансуванням дійсно є в багатьох країнах світу, де держава причетна до фінансування – чим більш незалежне медіа, тим більші проблеми з цього питання. Були запитання щодо програм, результатів, рейтингів, але було розуміння, що дешева рибка – значить погана юшка. Тобто, спочатку фінансування, а потім великі вимоги до того, яким повинен бути суспільний мовник».
Нагадаємо, дотація НСТУ з державного бюджету цього року становила 1 млрд 5 млн 100 гривень замість 1 млрд 816 млн, які передбачені згідно із законом. У плані роботи на 2019-й суспільний мовник вказав прогнозовані надходження від комерційної реклами на суму 127 млн гривень. У звіті за 2018 рік повідомлялося, що НСТУ залучила грантів на суму $10 млн.
Фото: Facebook
