Після оприлюднення заяви громадських організацій автор законопроекту – народний депутат від «Народного фронту» та голова комітету Верховної ради зі свободи слова Вікторія Сюмар – закликала у своєму Facebook невідкладно домагатися його ухвалення в редакції від грудня 2017-го. На ринку тим часом з’явилася нова редакція документа, з якою «Телекритика» пропонує ознайомитися своїм читачам.
Документ спрощує ліцензування для провайдерів, а також супутникових та кабельних телеканалів – ліцензування для них замінене на реєстрацію. Законопроект ще більше ніж попередні його редакції розширює повноваження Нацради, при регуляторі вводиться новий співорган регуляції зі спірних питань. Прописується додаткове регулювання єдиного провайдера ефірного цифрового телебачення – компанії «Зеонбуд», зокрема, його тарифів. З’явилась норма про можливість запровадження Нацрадою тимчасової адміністрації в компанії. Прописана також обов’язкова фінансова звітність, у разі виникнення питання її прозорості Нацрада матиме право оголосити конкурс на проведення примусового аудиту. Кабельні провайдери будуть зобов’язані декларувати свої абонентські бази не тільки за запитом Нацради, а й телеканалів. Серед прогресивних нововведень – запроваджуються електронні кабінети для мовників та провайдерів.
Перспективи ухвалення законопроекту: чому саме зараз?
Законопроект про аудіовізуальні медісервіси, про який заговорили в 2015-му, має бути ухвалений відповідно до взятих обов’язків перед ЄС – до 1 вересня 2019 року. Документ має реформувати застаріле законодавство у сфері телерадіомовлення, наблизити його до європейських стандартів. Документ замінить нині чинний закон «Про телебачення і радіомовлення», ухвалений в 2006-му, а також закон «Про Нацраду з питань телебачення та радіомовлення».
Телерадіомовникам, а також продакшен-студіям та виробникам контенту новий законопроект дає можливість участі в програмі ЄС «Креативна Європа», спрямованій на підтримку проектів у сфері культури, діджиталу та створення аудіовізуального контенту (фільмів та серіалів) у копродукції з європейськими країнами. Програма почала функціонувати в 2014-му і розрахована на 7 років – до 2020 року включно; орієнтовний обсяг фінансування з бюджету ЄС за цей період становить 1,46 млрд євро. Сьогодні програма охоплює 29 країн ЄС (Велика Британія залишається учасником програми, незважаючи на Brexit) і 12 країн-партнерів (серед яких і Україна). Україна в програмі вже четвертий рік, однак її участь у програмі обмежена через неухвалення законопроекту (зокрема обмеження унеможливлює брати участь у виробництві кіносеріального контенту).
Нагадаємо, 20 лютого 2019 року громадські та професійні організації підписали відкритий лист до прем’єр-міністра Володимира Гройсмана з проханням не порушувати зобов’язання України, які прописані в Угоді про Асоціацію з Євросоюзом у сфері впровадження європейських стандартів медіареформ і вимагати від парламенту ухвалити закон про аудіовізуальні медіасервіси, який був зареєстрований 14 грудня 2017-го і до сьогодні не був розглянутий у парламенті. Звернення підписали 7 представників об’єднань телекомпровайдерів і різних медіа. Організації закликали Кабінет міністрів і особисто прем’єр-міністра Володимира Гройсмана створити при Державному комітеті телебачення і радіомовлення спеціальну робочу групу, аби доопрацювати законопроект. На думку організацій, оскільки Кабмін давав обіцянку європейським партнерам з його ухвалення, в його ж інтересах зробити так, щоб парламент вклався в терміни.
У Верховній раді цей законопроект 14 грудня 2017 року зареєструвала Вікторія Сюмар. На заклик громадських організацій створити робочу групу Сюмар відреагувала у своєму Facebook, закликавши «просити винести на розгляд ВР» і «рухати його розгляд», замість створення чергової робочої групи. Хоча ухвалення документу затягує і сам Комітет – законопроект не затверджений Комітетом, він досі перебуває на його розгляді. Восени 2018 року народні депутати профільного Комітету з питань свободи слова на конференції «Медіаправо», яку висвітлювала «Телекритика», обіцяли зареєструвати нову редакцію законопроекту, але при цьому також повідомляли, що Рада не встигне ухвалити закон до парламентських виборів. Винними називали провайдерів та мовників, які не дійшли між собою спільного бачення. Тепер Вікторія Сюмар повідомляє, що реєструвати альтернативний законопроект – поза законом. У кулуарах тим часом повідомлялося, що щодо ухвалення законопроекту немає політичної волі керівників держави.
До 1 вересня документ має встигнути пройти два читання. Враховуючи вибори президента 31 березня (другий тур – 21 квітня), затяжну відпустку депутатів у липні та серпні, а також парламентські вибори 27 жовтня, перспективи ухвалення документу виглядають і справді туманними.
Спочатку в 2015 році над законопроектом приблизно півроку працювала Нацрада, у січні 2017-го, коли регулятор оприлюднив напрацювання, долучилися учасники ринку (телегрупи та провайдери). Зводив пропозиції докупи наближений до Сюмар Ігор Розкладай – медіаюрист та співзасновник громадської організації «Центр демократії та верховенства права» (CEDEM, раніше організація мала назву «Інститут медіа права»). Він же удосконалював документ після його реєстрації впродовж усього 2018 року. У тексті нової редакції законопроекту кількість статей зросла з 84 до 104, розділів – з 5 до 8, при цьому кількість сторінок зросла незначно – з 132 до 135. До вашої уваги аналіз законопроекту.
Реєстрація замість ліцензування: у яких випадках
Під реєстрацію підпадають провайдери та телеканали, які не використовують радіочастотний ресурс. Під час реєстрації провайдера стягується плата (реєстраційний збір) у розмірі трьох розмірів мінімальної заробітної плати, що встановлена станом на 1 січня року (сьогодні – 4 173 грн). За реєстрацію аудіовізуального медіасервісу (телеканал) стягується плата (реєстраційний збір) у розмірі однієї мінімальної заробітної плати, що встановлена станом на 1 січня року. Нацрада має створити Реєстр суб’єктів у сфері аудіовізуальних медіасервісів – він має бути відкритим, безкоштовним та з цілодобовим доступом. Окремо також прописане створення Реєстру аудіовізуальних медіасервісів, що походять з третіх країн – йдеться про можливість отримання реєстрації зарубіжними телеканалами – як тими, що планують мовити в Україна, так і тими, які хочуть мовити за її межами.
Суб’єкти реєстрації повинні надіслати Нацраді заяву на реєстрацію упродовж шести місяців з дня впровадження цього закону (закон набуває чинності на 9 місяць після публікації). Реєстрація суб’єктів, які здійснюють діяльність на підставі чинної на момент набрання чинності законом ліцензії здійснюється регулятором автоматично. За необхідності подання інформації, яка потрібна для здійснення діяльності на підставі реєстрації, Нацрада надсилає таким суб’єктам листа з переліком необхідної інформації, що має бути подана протягом двох місяців до Нацради. Цей строк за клопотанням суб’єкта може бути подовжений до шести місяців, у разі потреби приведення структури власності у відповідність до вимог закону. Покарання за безліцензійну діяльність чи «безреєстраційну» діяльність у законі не прописане.
Ліцензії лише для тих мовників та провайдерів, які використовують РЧР
Строк дії ліцензії збільшено з 7 до 10 років. Ліцензуються виключно провайдери та телерадіомовники, які використовують радіочастотний ресурс. Тобто, «Зеонбуд», ефірні цифрові телеканали та радіостанції. Ліцензійний збір визначається за спеціальною формулою, яка відштовхується від прожиткового мінімуму для працездатних осіб (у попередній версії тексту йшлося про розмір мінімальної зарплати) станом на 1 січня поточного року (нині – 1 853 гривень).
Ліцензії на мовлення, видані Нацрадою до набуття чинності цим законом, діють до завершення визначеного в них строку дії без переоформлення. У разі видачі або продовження строку дії ліцензії в період між датою опублікування цього закону та набрання ним чинності Нацрада видає (продовжує) ліцензії строком на один рік та шість місяців із застереженням про необхідність їх переоформлення відповідно до вимог цього закону або переходу до системи реєстрації аудіовізуальних медіасерісів. Знижка за ліцензійний збір при цьому не прописана.
Не раніше ніж за 210 днів та не пізніше ніж за 180 днів до завершення строку дії ліцензії мовник подає до Нацради заяву про продовження строку дії ліцензії. Національна рада розглядає заяву про продовження строку дії ліцензії і ухвалює рішення щодо неї не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії ліцензії. Нацрада може відмовити в продовженні ліцензії, якщо ліцензіат має два штрафи (нині – два попередження та штраф).
Регуляція «Зеонбуду»: тарифи та ліцензія
Максимально граничні тарифи «Зеонбуда» затверджуються Нацрадою після отримання висновку Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, щодо відповідності запропонованих такими суб’єктами рівнів тарифів «принципам економічної обґрунтованості, об’єктивності, недискримінації». Нацрада, за погодженням з Антимонопольним комітетом та НКРЗІ визначає порядок розробки та затвердження зазначених тарифів, у тому числі визначення граничного нормативу рентабельності та перелік допустимих прямих витрат, що враховуються при розрахунку такого нормативу (стаття 17).
«Зеонбуд» може втратити ліцензію у двох випадках: 1) у разі виявлення недотримання на 10% (і більше) вимог щодо території покриття багатоканальної телемережі (крім випадків короткострокового планового технічного обслуговування та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та військових дій); 2) у разі отримання рішення Антимонопольного комітету щодо порушення законодавства у сфері захисту економічної конкуренції (стаття 27, пункт 7, підпункт 8-9).
Регуляція «Зеонбуду»: тимчасова адміністрація
Вперше про появу цього пункту було анонсовано влітку 2018-го. Однак ця норма має певні обмеження «в застосуванні». Тимчасова адміністрація впроваджується Нацрадою і лише в разі «триваючого порушення ліцензіатом, що призвело до припинення мовлення у відповідній телемережі». Нацрада визначає з числа працівників апарату (!!!) уповноважену особу або кілька уповноважених осіб, якій делегує всі або частину своїх повноважень тимчасового адміністратора. У разі делегування повноважень кільком уповноваженим особам Нацрада зазначає обсяг повноважень кожної з них. Здійснення повноважень органів управління ліцензіата може бути делеговано тільки одній уповноваженій особі. При цьому регулятор має чітко аргументувати причини введення ТА. З дня ухвалення рішення про запровадження тимчасової адміністрації зупиняються всі повноваження органів управління та органів контролю ліцензіата (загальних зборів, наглядової ради, правління, ревізійної комісії тощо).
Нацрада набуває всіх повноважень органів управління та органів контролю ліцензіата з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення. У строк, встановлений Нацрадою, керівники ліцензіата забезпечують передачу уповноваженій особі Нацради печаток і штампів, матеріальних та інших цінностей ліцензіата, про що складається акт передачі. У разі відмови така передача здійснюється в примусовою порядку зі залученням відповідних правоохоронних органів. Під час тимчасової адміністрації не здійснюється примусове стягнення майна (у тому числі коштів) ліцензіата, накладення арешту та звернення стягнення на майно ліцензіата (виконавче провадження щодо ліцензіата зупиняється), а також скасовуються інші вжиті заходи примусового характеру. Нацрада припиняє тимчасову адміністрацію в разі: 1) відновлення мовлення у відповідній телемережі та взяття письмового зобов’язання ліцензіатом про забезпечення безперервного мовлення відповідно до умов ліцензії; 2) анулювання ліцензії відповідного ліцензіата та визначення нового ліцензіата у визначеному цим законом порядку. Нацрада може вжити забезпечувальних заходів щодо ліцензіата зі зверненням до суду, який має ухвалити рішення у дводенний термін з дня надходження позовної заяви.
Кабельні провайдери зобов’язані розкривати абонентські бази
Провайдер сервісу доступу до пакетів теле- та радіоканалів зобов’язаний вести облік кількості користувачів його послуг із зазначенням послуг, які надаються таким користувачам, та надавати інформацію про таку кількість і послуги на запит Нацради чи телерадіоорганізаціям упродовж 10 робочих днів з дня отримання такого запиту (стаття 16, пункт 4). Водночас документ захищає абонентів – до завершення терміну дії угоди, провайдер не має права без явно висловленої згоди користувача вносити зміни до характеристик послуг.
Прозора власність: часткова заборона трастів
Залишається щорічна звітність телерадіокомпаній та провайдерів про структуру власності – до 31 березня включно вони мають подати до Нацради структуру власності за минулий рік. Однак тепер подання щорічного звіту про структуру власності має відбуватися через електронний кабінет, який Нацрада впроваджуватиме для кожного ліцензіата та суб’єкта реєстрації. Прописана нова норма з часткової заборони на відсутність трастів у власника істотної участі, чим нині «грішать» ряд провідних мовників. (За появу цієї норми виступала Нацрада). Трастові конструкції можуть бути в разі, якщо «трастовий керуючий діє виключно за вказівкою та в інтересах установника трасту, який заявляє себе у якості власника істотної участі». Залишається норма про подання заяви протягом 30 календарних днів з дня, коли відповідні зміни відбулися або стали відомі ліцензіату. У разі зауважень Нацради мовник має виправити протягом чотирнадцяти днів з дня надсилання відповідного повідомлення регулятором.
Обов’язковий фінансовий звіт
Запроваджується фінансова звітність за попередній рік – вона має подаватися до 31 березня щорічно разом зі звітом щодо структури власності. Мовник та суб’єкт реєстрації має у звіті надавати копії договорів, що передбачають надання фінансування суб’єкту надання та постачання аудіовізуального медіасервісу (у тому числі у вигляді кредиту, позики) в розмірі понад сто розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного року.
Примусові аудити для мовників і провайдерів
Національна рада має право ухвалити рішення щодо проведення аудиту відповідного ліцензіата або суб’єкта реєстрації у разі подання недостовірної інформації зі структури власності чи фінансової звітності (на думку Нацради). Аудит проводиться незалежною аудиторською фірмою, яка визначається на конкурсі НР. Одна й та сама аудиторська фірма не може перевіряти одного і того самого ліцензіата чи реєстранта більш як два рази поспіль. За наслідком конкурсу ліцензіат зобов’язаний укласти договір з аудиторською фірмою, що була обрана на конкурсі. Аудиторська фірма зобов’язана повідомити Нацраду про виявлені під час проведення аудиторської перевірки ліцензіата викривлення показників фінансової звітності, інші порушення законодавства, недостовірність оприлюдненої структури власності та контролю ліцензіата. Хто оплачуватиме примусовий аудит, не вказано.
Антимонопольне обмеження
В новій редакції автор прописав поняття ринку – один власник не може контролювати 35% загального обсягу відповідного територіального аудіовізуального медіаринку – загальнонаціонального, міжрегіонального, регіонального або місцевого або 35% за сукупністю контролю в межах різних ринків. Попередня редакція також вказувала на обмеження по 35% ринку, але не вказувала, про який саме ринок йдеться, що давало змогу довільно трактувати документ – під ринком можна було розуміти частку на рекламному ринку, займані частоти та аудиторію.
Змінюється фінансування суспільного мовника
Держава забезпечує джерелом фінансування суспільного мовника в обсязі не менше як 40% фактичних надходжень від рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України за поточний рік (у 2018-му – приблизно 1,5 млрд гривень). Однак у іншому абзаці вказано, що обсяг щорічної фінансової підтримки Суспільного із держбюджету не може бути меншим, ніж обсяг відповідних фактичних надходжень від рентної плати за користування радіочастотним ресурсом за попередній рік. Разом з тим, суспільний мовник звільняється від обов’язкового надання ефіру для депутатів. Натомість прописано обов’язкове проведення дебатів.
Змінюється фінансування Нацради
Джерелом фінансування Нацради мають стати кошти в обсязі не менше 4% фактичних надходжень від рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України за поточний рік; надходження від плати за видачу ліцензій та проведення реєстраційних дій; кошти міжнародної технічної допомоги.
Нацрада має створити Стратегію розвитку
Нацрада цим законопроектом буде зобов’язана створити Стратегію розвитку, яка є основоположним документом, що визначає засади та напрями реалізації державної політики у сфері аудіовізуальних медіасервісів. Вона зможе бути переглянутою раз на 5 років. Проект Стратегії розвитку розробляється Нацрадою спільно з Мінінформполітики. Погоджений проект Стратегії направляється Нацрадою на обговорення Комітету ВР з питань свободи слова. Більшість членів комітету вносять законопроект щодо Стратегії розвитку і передають його на розгляд Верховній раді. У Стратегії має бути прописано план використання радіочастотного ресурсу, виділеного для потреб аудіовізуальних медіасервісів; перелік каналів мовлення та перелік ефірних багатоканальних телемереж, щодо яких планується оголосити конкурс упродовж наступних двох років; вимог до програмної концепції теле- та радіоканалів, що поширюватимуться на таких каналах мовлення або на каналах багатоканальних телемереж. Національна рада має право затвердити тимчасову Стратегію розвитку та План її реалізації, дія яких припиняється одночасно з набранням чинності рішенням Верховної ради про затвердження Стратегії розвитку.
Члени Нацради: нові вимоги та високі зарплати
Членів Нацради і надалі пополам призначатиме президент і парламент, кворум – 6 членів. Однак за квотою президента призначення тепер мають відбуватися через конкурс членами конкурсної комісії при Адміністрації президента, яка працюватиме два роки (повноваження можуть бути припинені достроково за ініціативою президента). Кандидатури на посаду члена Нацради можуть бути висунуті громадськими об’єднаннями, асоціаціями або шляхом самовисування (сьогодні немає самовисування). Рішення Нацради вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менше п’яти членів Національної ради. Члени Національної ради під час голосування не мають права утриматися (сьогодні у них є таке право). Дострокове повноваження всього складу Нацради може відбутися за наслідком річного звіту і за умови наявності відповідних рішень Верховної ради та президента. Такі рішення мають бути ухвалені протягом одного місяця з дня отримання річного звіту Нацради. Строк подачі звіту Нацради зміщується на 1 березня (нині – це 1 лютого).
П’ятирічний досвід у членів Нацради може бути не тільки в телерадіомовленні та журналістиці, а й у сферах телекомунікацій, юриспруденції, культури, мистецтва, управління, інформаційних технологій, економіки та фінансів. До складу Нацради має бути обрано щонайменше по одному члену з вищою освітою у сфері юриспруденції, телекомунікацій, а також економіки та фінансів. Не може бути призначена на посаду члена Нацради особа, члени сім’ї якої прямо або опосередковано (через іншу особу) володіють корпоративними правами у ліцензіатів та зареєстрованих компаній (мати в ньому права голосу), є його бенефіціаром, контролером або пов’язаною особою, входять до органів управління, наглядових чи ревізійних (контрольних) органів такого суб’єкта.
Посадовий оклад члена Нацради пропонується встановити в розмірі 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на 1 січня календарного року (сьогодні – 1 853 гривень). Посадовий оклад голови Нацради встановлюється пропорційно до посадового окладу члена регулятора з коефіцієнтом 1,3. Посадовий оклад відповідального секретаря Нацради – 1,2, коефіцієнт для оклад заступників голови не вказаний. Законопроект установлює також нові посадові оклади працівникам апарату: керівник апарату – 30 прожиткових мінімумів; керівник регіонального представництва – 20; керівник самостійного структурного підрозділу апарату – 15; заступник керівника самостійного структурного підрозділу апарату – 12; інші працівники апарату – не менше 8. Розмір та порядок встановлення надбавок, премій, інших виплат працівникам апарату Нацради визначаються законодавством про державну службу.
Нацрада отримує можливість запровадження забезпечувальних заходів через суд
Одночасно з ухваленням рішення про початок розгляду справи про порушення законодавства у сфері аудіовізуальних медіасервісів або у будь-який момент під час розгляду відповідної справи регулятор має право ухвалити рішення про звернення до суду з метою заборони відповідачу або іншим суб’єктам у сфері аудіовізуальних медіасервісів вчиняти певні дії, в яких є ознаки можливого порушення законодавства, у тому числі поширювати певну інформацію (розповсюджувати програму, телеканал або радіоканал, надавати доступ до каталогу програм, пакета телеканалів або радіоканалів). Забезпечувальні заходи у справі можуть бути вжиті лише в разі необхідності запобігання або припинення негативних та непоправних наслідків для суспільних інтересів внаслідок грубого порушення законодавства.
Інші додаткові повноваження Нацради
Регулятору додається контроль за дотриманням положень законодавства про рекламу. Нацрада має здійснювати також нагляд за додержанням обмеження щодо захисту економічної конкуренції у сфері аудіовізуальних медіасервісів. Крім цього, регулятор має створити та утримувати державний архів телебачення і радіомовлення (сьогодні весь архів в суспільного мовника). Крім виїзної перевірки, яка має встановити порушення, впроваджується камеральна перевірка, яка проводиться виключно у приміщенні Нацради або її регіонального представництва у випадках, якщо ознаки порушення на потребують виїзду до мовника/провайдера. Уточнено порядок набуття чинності рішеннями Нацради: вони набувають чинності через п’ять робочих днів після дня опублікування і з цього моменту є обов’язковими до виконання.
Розширюються система штрафів Нацради та їх нарахування – до процента від суми ліцензійного збору додаються штрафи з розрахунком від 10 до 50 мінімальних зарплат (сьогодні – 4 173 грн). Найбільшим порушення, судячи з документу, його творець вважає недотримання квоти національного продукту (карається штрафом в розмірі 50 мінімальних зарплат). У разі сплати особою 50% розміру штрафу протягом п’яти банківських днів з дня набрання чинності рішенням Нацради про стягнення з неї штрафу, таке рішення вважається виконаним повністю без сплати решти суми штрафу. Унеможливлюється штучне затягування перевірок і ухвалення рішень Нацрадою: максимальний строк розгляду справи становить три місяці. Строк розгляду може бути продовжений мотивованим рішенням Нацради не більш ніж на один місяць у разі необхідності. Строк давності – один рік із дня вчинення порушення.
Запроваджується орган співрегулювання
Орган співрегулювання утворюється у формі громадської спілки, що є неприбутковим об’єднанням, до якого входять суб’єкти надання та постачання аудіовізуальних медіасервісів, провайдерів сервісу платформи спільного доступу до відео, громадські об’єднання у сфері захисту свободи слова та свободи інформації; захисту свободи інтернету та прав інтернет-користувачів; медіа та журналістики; у сфері захисту інтересів дітей та молоді. Орган співрегулювання утворюється не менш ніж п’ятдесятьма (!!!) суб’єктами – не менше 30% учасників мають бути представлені ТРО; стільки ж провайдерів і стільки ж громадських об’єднань. Орган співрегулювання має статус юридичної особи. Сферами співрегулювання є: додержання вимог щодо заборон, які прописує цей законопроект. Вищим органом управління органу співрегулювання є його загальні збори, що складаються з повних членів об’єднання. Правління органу співрегулювання складається зі сімох осіб. Рішення правління органу співрегулювання ухвалюються на його засіданнях простою більшістю голосів. Фінансування органу співрегулювання здійснюється за рахунок внесків повних членів об’єднання.
Узаконюються експертні висновки від органу співрегулювання
Нацрада має право звернутися до експертної колегії органу співрегулювання для отримання висновку щодо застосування положень закону у сферах спільного регулювання та нагляду. Нацрада своїм рішенням призупиняє розгляд справи та надає органу співрегулювання необхідні матеріали для отримання висновку. Орган співрегулювання передає отримані матеріали відповідній експертній колегії. Експертна колегія органу співрегулювання розглядає звернення та ухвалює свій висновок не пізніше двадцяти робочих днів з дня отримання матеріалів справи від Нацради. У цій нормі спостерігається певний конфлікт інтересів – сьогодні експертні висновки Нацраді надає Незалежна медійна рада, членом якої є Ігор Розкладай.
Впроваджується Координаційна рада з питань аудіовізуальної політики
Ця Координаційна рада має стати постійно діючим незалежним консультативно-дорадчим органом при Кабінеті міністрів. До складу Координаційної ради входять представники органів державної влади, до сфери компетенції яких відноситься формування або реалізація державної політики у сфері інформаційної політики, аудіовізуальних медіасервісів, телекомунікацій, представники Нацради, представники суб’єктів у сфері аудіовізуальних меді-сервісів та їхніх об’єднань, громадських об’єднань, наукових установ та фахівці. Зокрема, Координаційна рада може розглядати проект плану запровадження або зміни технології і повертає його до Національної ради з наданими пропозиціями або погодженням. Координаційну раду очолює голова, який має одного заступника. Кабмін визначає порядок формування та діяльності, затверджує склад Координаційної ради. Органи державної влади, що не входять у виконавчу гілку влади, зобов’язані делегувати своїх представників згідно з визначеним Кабміном порядком. Координаційна рада проводить засідання не рідше двох разів на рік.
Реєстрація в Мін’юсті актів Нацради
Автор законопроекту сумнівається, чи нормативно-правові акти Національної ради повинні проходити обов’язкову державну реєстрацію в Міністерстві юстиції, а тому запропоновано два варіанти – «так» або «ні». У разі обов’язкового проходження державної реєстрації, термін держреєстрації Міністерством юстиції становить 30 днів та не може бути продовжений. Якщо у зазначений термін акт не був зареєстрований або повернений Нацраді з мотивованими, змістовно обґрунтованими зауваженнями та конкретними пропозиціями щодо врахування цих зауважень, то акт вважається таким, що пройшов державну реєстрацію. У такому разі Мін’юст зобов’язаний здійснити реєстрацію такого акту, в межах встановленого тридцятиденного терміну. Громадські слухання перед ухваленням акту збережено.
Зміна технологій мовлення
Нова редакція документа регулює зміну технологій телерадіомовлення. Ця норма, зокрема, зможе вирішити проблему проліцензованих раніше телеканалів у стандарті мобільного цифрового телебачення DVB-H, яка вважається нині застарілою (ліцензії мають телеканали М2 та «УНІАН», але не можуть мовити через відсутність мережі у провайдера). На першому етапі Нацрада має ухвалити рішення про запровадження або зміну технології, заплановану дату початку запровадження чи зміни технології та визначити відповідального члена Нацради за впровадження чи зміну технології. Також Національна рада розробляє поетапний план впровадження або зміни технології з визначенням часових проміжків та інших необхідних параметрів переходу. У документі не прописано, чи стосується ця норма переходу з ефірного аналогу на ефірну цифру.
У разі неможливості забезпечити ліцензіату розповсюдження його телеканалу або радіоканалу та відсутності згоди з боку ліцензіата на зменшення територіальної категорії Нацрада ухвалює рішення про анулювання його ліцензії та забезпечує такому ліцензіату виплату справедливої компенсації, яка враховує розмір сплаченого ліцензійного збору за невикористаний період користування ліцензією і суму платежів, які повинні бути сплачені ліцензіатом іншим суб’єктам на підставі договору у період після дати припинення дії ліцензії, але не довше ніж один рік, і якщо такі платежі прямо пов’язані із здійсненням діяльності на підставі ліцензії. Розмір «справедливої компенсації» розраховується на основі незалежної оцінки, яку замовляє Нацрада. Кабмін визначає порядок розрахунку розміру та виплати справедливої компенсації.
Конкурси Нацради на вільні частоти: частково прописано критерії
Нова редакція документу запроваджує обов’язкові критерії для Нацради при проведенні конкурсів на вільні телерадіочастоти. Пріоритетом під час проведення конкурсів мають бути телеканали освітнього і культурного спрямування, у тому числі спрямовані на розвиток неповнолітніх; телеканали, які висвітлюють розвиток громадянського суспільства, забезпечують мовні та інформаційні потреби національних меншин та корінних народів України; висвітлюють поточні суспільно-політичні події (крім новин, спортивних та розважальних програм) та пропагують здоровий спосіб життя. Для конкурсів на радіомовлення має бути чітко прописано формат мовлення (розмовний, музичний або комбінований), а також музичний формат (джаз, рок, класика тощо). Водночас прописані дещо інші переваги для учасника конкурсу – це має бути той, хто запропонував найбільші обсяги поширення національного продукту і мовлення державною мовою.
У Нацради є 20 днів, після кінцевого терміну подання заяви на конкурс, щоб недопустити конкурсанта. Тоді як сьогодні про недопуск Нацрада оголошує на самому конкурсі. Підсумки конкурсу Нацрада підбиває протягом 90 днів. Тоді як нині на збір заяв конкурсантів відводиться 30 днів. Підбивати підсумків конкурсу пропонується на окремому від конкурсу засіданні. Нацрада має навести обґрунтування щодо ступеня відповідності щодо кожного учасника. В переможця є 30 днів на оплату ліцензійного збору, після чого у Нацради є 6 днів на видачу ліцензії.
Дозволяється зміна програмної концепції
Допускається зміна не більш як 30% від передбачених в умовах ліцензії обсягів поширення національного продукту або інших програм. Автори документу дещо наплутали зі строками для переоформлення ліцензій – переоформлення можливе не раніше, ніж через чотири роки після початку впровадження відповідної діяльності, та не частіше, ніж раз на три роки, за умови виконання ним умов ліцензії (пункт 10 статті 26). Інша норма (пункт 8 статті 35) дозволяє переоформлювати ліцензію не раніше ніж через три роки з дня видачі ліцензії, а повторне внесення змін – не раніше ніж через кожні два роки з дня видачі переоформленої ліцензії в частині зміни програмної концепції. Подвійне трактування було також у попередній редакції законопроекту. Чому автор не звернув на це уваги, враховуючи настільки великий термін доопрацювання, невідомо.
Оплата обчислення частот – за кошти держави
У новій редакції оплата розроблення зазначених висновків здійснюється за рахунок «коштів спеціального фонду Держбюджету, призначених для фінансування діяльності Національної ради» (стаття 23, пункт 7). У попередній редакції оплата переносилася на телерадіомовників.
Нова євроквота
Посилюється норма з євроквоти – телеканали зобов’язані забезпечувати у загальному тижневому обсягу мовлення в проміжках часу між 06:00 та 23:00 не менше 80% (сьогодні 70%) від загального обсягу мовлення європейським продуктом, а також програмами, що оригінально походять із США, Канади, Японії, Австралії та Нової Зеландії (чому саме ці країни, не вказано), у тому числі не менш як 50% загального тижневого обсягу ефіру має становити національний продукт. Крім цього вводиться нова норма – забезпечувати щонайменше 10% європейського продукту незалежного виробництва від загальної тривалості програм, за винятком новин, програм спорту, реклами, телепродажу, що транслюються у проміжках часу між 07:00 та 23:00. Не менше половини таких творів повинні бути створені впродовж попередніх п’яти років.
Запроваджується також євроквота для ОТТ-сервісів, які захочуть отримати реєстрацію в Нацраді. Такі сервіси будуть зобов’язані надавати не менше 30% європейського продукту та не менше 20% національного продукту від загального обсягу програм та фільмів, що надаються у відповідному каталозі програм такого провайдера. До європейського продукту не може відноситися аудіовізуальний твір (музичний твір, інший твір), якщо щонайменше один виробник, продюсер чи особа, за рахунок якої здійснено фінансування виробництва, є громадянином, або має дозвіл на проживання (для фізичних осіб), або зареєстрований чи іншим чином легалізований (для юридичних осіб) у державі-агресорі/окупанті. Упроваджується також нове визначення «національного продукту» – телеконтент буде визначатися за бальною шкалою, в якій враховуватиметься країна-походження режисера, продюсера, головних акторів, місця зйомок та монтажу (стаття 48).
Квотування виробника контенту
Держава гарантує захист незалежних продюсерів (студій виробників), для чого запроваджується нова квота. Обсяг аудіовізуальних творів, вироблених незалежними продюсерами (студіями-виробниками), що транслюється в ефірі теле- та радіоканалів має становити не менш як 20% від загального обсягу мовлення відповідного телеканалу чи радіоканалу та не менше 30% загального обсягу каталогу програм, що надається провайдером аудіального або аудіовізуального медіасервісу на замовлення.
Подвійне мовлення на одній частоті
Якщо два чи більше ліцензіатів мають право здійснювати аналогове наземне ефірне мовлення з використанням одного каналу мовлення, то їм надається право надавати аудіовізуальний медіасервіс на окремих каналах мовлення ефірної багатоканальної телемережі. Норма актуальна для регіональних та місцевих мовників.
Мовлення громад
В документі прописана зарегульованість телерадіомовників, які є мовниками громад. До складу правління таких ТРО має бути залучено 5 осіб. Суб’єкт має пройти перевірку уповноваженої незалежної моніторингової організації щодо відповідності міжнародним стандартам прозорості та порядності згідно з рекомендаціями ICFO та FATF. Мовник громад не може отримувати більше ніж 30% фінансування з одного джерела або фінансуватися з боку держави-агресора чи політичних об’єднань. Мовник громад подає до Нацради та уповноваженої незалежної моніторингової організації щоквартальний звіт, протягом 40 календарних днів включно від дня закінчення попереднього кварталу, та річний звіт протягом 60 днів від дня закінчення звітного періоду, що містить відомості про розмір та структуру доходів та видатків з переліком всіх внесків від фізичних та юридичних осіб.
Тимчасові дозволи на мовлення по всій Україні
Надання тимчасових дозволів на надання аудіовізуальних медіасервісів може здійснюватися на всій території України. Тоді як сьогодні тільки для мовників, які планують мовити на окуповані території чи в зоні ООС. Строк дії такого дозволу 1 рік.
Оновлена Універсальна програмна послуга
До телерадіоканалів суспільного мовника та місцевих цифрових (аналогових) телеканалів та каналів мовлення громад додалися мовники, які отримали тимчасові дозволи.
Обов’язкова адаптація ефіру жестовою мовою
Нацрада має визначити порядок адаптування програм для сприйняття їх особами з вадами зору чи слуху після консультацій із ТРО, їх об’єднаннями, громадськими об’єднаннями, що захищають права та інтереси осіб з вадами зору чи слуху, іншими фахівцями. Водночас прописано, що частка таких адаптованих програм повинна становити не менше 5% обсягу добового мовлення у проміжках часу між 07:00 та 22:00 за винятком часу, відведеного на рекламу. У документі ця норма прописана для всіх типів мовників, без виключень.
Повідомлення про контактну інформацію
Під час трансляції теле- або радіопрограми не рідше, ніж через кожні шість годин починаючи з 00:00 годин не менше, ніж протягом 5 секунд мовник має повідомляти адресу веб-сайту суб’єкта або протягом 10 секунд повідомляти найменування, поштову адресу, адресу електронної пошти. У разі текстуального або графічного подання інформації така інформація має бути сприйнятною для глядача відповідно до розміру шрифтів, швидкості рухомих рядків або сприйнятною для портативних пристроїв, що можуть зчитувати візуальні коди, що містять таку інформацію.
Захист неповнолітніх
Інформацію, що може завдати шкоди фізичному, психічному або моральному розвитку неповнолітнього, мовник має на початку програми позначати спеціальним графічним попередженням. Зазначена інформація може поширюватися у програмах лише у проміжках часу між 22:00 та 06:00 або в будь-який час за умови використання системи умовного доступу (кодування).
Право на відповідь та спростування
Заява з вимогою поширення відповіді або спростування має бути подана протягом 30 днів з дня поширення такої інформації особою. Мовник має розглянути заяву та поінформувати заявника про ухвалене ним рішення упродовж семи робочих днів. Обсяг тексту спростування або відповіді не має перевищувати обсягу поширеного матеріалу більш ніж на 50%. Відповідь або спростування поширюється протягом 15 днів з дня отримання відповідної заяви.
Доступ до ексклюзивних трансляцій
Мовник, який має ексклюзивне право на трансляцію події значного суспільного інтересу, повинен надати іншим мовникам, доступ до такої трансляції для підготовки коротких новинних повідомлень. Перелік таких подій визначає Нацрада. Тривалість уривку не має перевищувати 90 секунд. Мовник, що отримав право транслювати короткі новинні повідомлення, має використати таку можливість протягом 24 годин за умови згадки суб’єкта, що надав доступ. У законопроекті прописано, що положення договорів, які не допускають безкоштовної передачі права на такі уривки, є нікчемними.
Збільшено тривалість збереження архіву телерадіомовниками
ТРО будуть зобов’язані забезпечити запис та збереження цілісного розкладу програм не менш ніж 180 днів з дня, наступного за днем поширення відповідного розкладу програм. Сьогодні норма поширюється на 14 днів. Мовник має вести спеціальний журнал для цього і зберігати його три роки.
Фото: pixabay
