Українському ринку Pay TV в умовах розвитку цифрових технологій і глобальних трендів залишилося лише 5 років. Кодування супутникового сигналу чотири провідні телегрупи змістили на кінець року через імпортера телетюнерів, який не встиг виконати взяті на себе зобов’язання; ефірний аналог вимкнуть, лише коли це зробить РФ; запуск платного пакету «Зеонбуду» залежить від Міністерства юстиції. Це короткий бриф сесії про Pay TV у рамках конференції #TIM-TU Convergence 2019, яка відбулася у Львові 28 лютого.
«Телекритика» зібрала найкращі висловлювання спікерів галузевого форуму. Секція запам’ятається низкою яскравих висловлювань головного стратега StarLightMedia Федора Гречанінова, який залишає телегрупу наприкінці цього місяця.
Чому провайдерам залишилося «жити» лише 5 років
Про майбутні зміни, які чекають на ринок, розповів Вадим Сидоренко, генеральний директор групи компаній, об’єднаних брендом «Тріолан»: «Надання послуг кабельного телебачення буде скорочуватися. Провайдери тут посередники, в неозорому майбутньому їм потрібно трансформуватися. Заробляти тільки на послугах кабельного телебачення в майбутньому не вдасться. Не погоджуся, що потрібно розвивати власні сервіси – внаслідок глобалізації це буде неможливо. Якщо є YouTube, ніхто не створить локальний сервіс у межах міста або країни. Трансформація провайдера має відбутися в тій ніші, де провайдер має користь. У транспорті він не матиме користі. Єдина користь провайдера – він може заходити до абонентів у квартири і щось там лагодити. Ця функція розвиватиметься зі впровадженням інтернету речей, розумних пристроїв у квартирі, які потребуватиимуть налаштування.
Кабельний провайдер буде змушений трансформуватися в того, хто налаштує всі ці розумні пристрої. Доставка телевізійного продукту буде ліквідована, доставка інтернету буде ліквідована у локальних гравців і буде зав’язана на глобальних гравцях, швидше за все – мобільних операторах. (…) Удома зараз усі отримують послугу інтернету з Wi-Fi роутера. Відповідно питання часу, коли інтернет прийде не через кабель по Wi-Fi роутеру, а по 5G, або супутнику, або іншому якомусь Wi-Fi. Думаю, це станеться через 5 років. І це буде сигнал достатньої швидкості. І в цей момент функція інтернет-провайдера закінчиться. Тому потрібно не втрачати час».
У ринку є потенціал зростання в 2,5 рази протягом наступних 3–4 років.
П’ять років «класичним» кабельним провайдерам відводить також Федір Гречанінов, провайдерам потрібно встигнути за цей час наростити ринок: «Потенціал українського ринку зворотний – він зростатиме в найближчі 5 років. У розвинених країнах Європи та США вартість передплати близько $100. Netflix зі своєю пропозицією $10 відкушує в кабельного ТБ. Люди відмовляються від кабельного ТБ, яке виявилося дорожчим у 10 разів, на користь VoD сервісів, які пропонують їм дуже багато смачного контенту. В Україні немає такого сервісу, який пропонує контент у 10 разів дешевше, ніж кабельна передплата. Традиційна хвороба ринку – низький ARPU, дасть змогу ринку рости. Це не означає, що зростання відбудеться саме собою. Залежить від учасників – поведінки медіагруп, провайдерів. Ми вважаємо, що у ринку є потенціал зростання в 2,5 рази протягом наступних 3–4 років. Чим більше конфліктів між провайдерами та медіагрупами, тим менше шансів щось отримати.
Після п’яти років бурхливого зростання ринок поламається – на нас чекає жорстка трансформація з точки зору ролей, бізнес-моделей. Фактори, які заважають розвитку ринку, – це піратство і демпінг. Якщо демпінг триватиме, ні про яке зростання ринку ми говорити не зможемо. Провайдерів, для яких цінова конкуренція – це єдиний спосіб конкуренції, дуже багато. Тільки так вони можуть показати абонентам, що вони кращі, ніж сусід (провайдер-конкурент. – Ред.). Зазвичай такі провайдери погано розуміють свого споживача. Коли вони погано розуміють абонентів, вони не можуть якісно їх задовольнити. Коли ви не можете якісно задовольнити споживача – коло замикається, і ви втрачаєте абонентів. Ми з жахом довідалися, яке середнє розуміння у провайдерів того, які канали потрібні споживачеві – які дивляться, які не дивляться, за які готові платити, а за які не готові.
Якщо хтось думає, що демпінгуватиме три роки і дочекається таким чином щасливого майбутнього, – його немає. Демпінг усе очевидніше для нас зло, з яким ми готові боротися суворо, як боремося з піратством. Після кодування супутника у нас з’явиться ринок супутникового телебачення, який може зрости до 1 млн абонентів. Ми будемо бачити триваюче зростання ОТТ-сегмента. Незважаючи на всіх нових абонентів, яких зможе отримати ринок завдяки боротьбі з піратством, кодуванню супутника і запуску HD-версії, аналоговий кабель буде продовжувати втрачати найбільше. Він мінімально відрізняється від ефіру. Наші колеги з «Плюсів» оцінили потенціал ринку в 9 млрд гривень, ми вважаємо, що потенціал ринку становить10 млрд».
Аналог, супутник і «піратка»
Повне відключення ефірного аналогового телебачення 1 травня може не відбутися через те, що в Росії інші терміни його вимкнення. «Відключати ефірне аналогове мовлення в прикордонних областях до того, як це зробить наш північний сусід – це принаймні дивно, як максимум – злочинне діяння. Це я кажу, виступаючи завжди за відключення аналога. Відключати аналоговий сигнал вздовж кордону, де добиває сигнал із Росії, не можна до того моменту, поки вони самі його не відключать», – вважає Федір Гречанінов.
Ефірний аналог у РФ будуть відключати в три етапи – 11 лютого відбувся перший етап, другий –15 квітня, третій – 3 червня. Як писала «Телекритика», в РФ нарахували 166 населених пунктів на анексованому півострові, не охоплених ефірною цифрою, яку в 2011-му будував «Зеонбуд».
Зміщення кодування супутникового сигналу каналів телегруп сталося не тільки через зміну керівництва StarLightMedia, а через відсутність достатньої кількості тюнерів, які необхідні тим абонентам супутникового телебачення, які захочуть підключитися до платних супутникових сервісів.
«Новий план із кодування супутника: кінець листопада – початок грудня. Це не простий процес, де можна сісти і домовитися про дату. У цьому процесі дуже багато учасників, якими ми не керуємо. Кодування не можна запускати до того моменту, поки у населення не буде достатньої кількості сет-топ-боксів. І це не 10 тисяч і не 20 тисяч. Ми говоримо про сотні тисяч.
Є два великих імпортери, які можуть ці сет-топ-бокси завести. Один із них розробив їх вчасно, за всіма попередніми графіками, і навіть завіз. А другий поки ні. Усе, що повинні були зробити телегрупи – ми зробили. Усі договори підписані, усі аванси проплачені. Поки ми не вирішимо це питання, не можна кодувати сигнал. Є також інші речі – кодування транспортного сигналу «Зеонбуду». Там ми розуміємо, що від нас залежить. Але є речі, які не від нас залежать», – зазначив Федір Гречанінов.
Є два великі імпортери, які можуть ці сет-топ-бокси завести. Один із них розробив їх вчасно, за всіма попередніми графіками, і навіть завіз. А другий поки ні.
Нагадаємо, в грудні 2018-го в Україну надійшла перша партія супутникових тюнерів від компанії «Стронг» в кількості 45 тис. одиниць. Другою компанією мала стати «Ромсат». Вона взяла на себе зобов’язання завезти на ринок стільки ж тюнерів. Попередньо повідомлялося, що телегрупи оплатили аванс у розмірі 50% вартості тюнерів ($35), решта 50% –за імпортерами.
Про успіхи телегруп у боротьбі з піратством ТВ-послуги говорив комерційний директор StarLightDigital Микола Фаєнгольд. Він відзначив зростання кількості абонентів ОТТ-сервісів Ц якщо на кінець 2017-го декларованих сервісами передплатників було 196 тисяч, то зараз – понад 300 тисяч. На сайті «Чистого неба» викладені інструкції, як заблокувати піратів на Smart TV. Якщо раніше в багатьох інтернет-магазинах можна було купити коробочку з доступом до нелегального контенту, то сьогодні таких немає. На OLX годі й шукати тепер оголошень від налаштувальників таких тюнерів. Із піратами ТВ-послуги бореться кіберполіція, а з тими, хто надає російські телеканали, – СБУ.
Платний пакет «Зеонбуду»: категоричне «ні»!
У процесі можливого запуску платного пакету єдиного провайдера ефірної цифри – компанії «Зеонбуд» – багато що залежить від дій Національної ради з питань телебачення і радіомовлення. Але поки м’яч на боці Міністерства юстиції, яке завернуло нацрадівський План розвитку телерадіопростору. У цьому документі прямо не вказано про запуск платних каналів у мультиплексах, запевняє член регулятора Валентин Коваль: «Йдеться про додаткові канали та є посилання на 32 канали, вони там, насправді, не названі безкоштовними. Змісту там закладено більше. Ми зараз розбираємося. Що буде ухвалено Мін’юстом, мені поки незрозуміло. Поки триває перекидання від одного органу до іншого. Правда десь посередині. Є території, на яких кабельних провайдерів не буде ніколи, а «Зеонбуд» є».
Член регулятора Олег Черниш, який був одним із двох членів відомства, які голосували проти внесення пункту про запуск платного пакету до Плану розвитку телерадіопростору (друга – Ольга Герасим’юк), не вірить у те, що Нацрада погодить запуск платного пакету: «Я не думаю, що Нацрада сьогодні дасть можливість «Зеонбуду» запустити платний пакет. Нинішнє законодавство не передбачає мовлення телеканалів без проведення конкурсу. Сподіваюся, вихід із цієї ситуації не буде знайдений. Хоча, як показує історія з ліцензуванням кабельного мовлення за технологією ОТТ, – вихід знаходиться. Є ще технологія DVB-Н, ліцензіат «Етер» (ТРК «Етер». – Ред.) має таку ліцензію на ще один мультиплекс. УДЦР розглядає цього провайдера як ще одну мережу цифрового ефірного телебачення. За зміни технологій мережа провайдера може стати доповненням до цих 20 телеканалів, які «Зеонбуд» хоче запустити в платному пакеті. Тому я був проти того, щоб ця технологія задумувалася в плані розвитку. У нас були зауваження від Мін’юсту, але 7 лютого лист із зауваженнями Нацради був знову надісланий до Мін’юсту. У ньому залишилися всі ці пункти, про які я казав».
Сьогодні їм потрібно зробити набагато більше, ніж раніше, щоб запустити платний пакет. Потрібно домогтися заміни сет-топ-боксів на кодовані або придбання соціальних телевізорів, які вже приймають DVB-T2. Це дуже непроста історія, яка за 5 хвилин або 5 тижнів навряд чи реалізується.
Валентин Коваль запевняє, що спеціального закону регуляторові не потрібно – запуск платного пакету «Зеонбуду» може відбутися за заявою провайдера. «За поданням заяви «Зеонбудом» ми можемо вносити зміни до ліцензії і сьогодні. Ліцензія – це оборонна грамота, яка забороняє державі змінювати щось у бізнесі, поки чинна ліцензія. Якщо вони сьогодні подадуть таку пропозицію, ми повинні реагувати. Оскільки в законі не прописані жодні заборони, ми можемо тільки тягнути і не розглядати це питання. Думаю, якщо й розглядатимемо це питання, ми будемо розглядати його позитивно. Від появи цього пункту в Плані розвитку телерадіопростору насправді нічого не змінюється», – каже він.
Голова Асоціації правовласників і постачальників контенту Наталія Клітна, яка модерувала панель, запевняє, що «Зеонбуду» в запуску платного пакету потрібне зелене світло від Нацради: «Олександр Ільяшенко казав на засіданні – я дуже уважно дивилася, – «Зеонбуду» важливий посил від держави. Такий великий проект відразу не відбувається. На його реалізацію потрібен досить тривалий час».
Валентин Коваль не вірить у запуск платного пакету, він голосуватиме проти його запуску. Хоча Коваль був серед п’ятьох членів регулятора, які пропустили пункт про можливість запуску «Зеонбудом» платного пакету в План розвитку телерадіопростору: «Вони від початку заклали в мультиплексі 8 місць і 4 вільних слотів, а також поширювали сет-топ-бокси з кодуванням , яке б далол змогу потім розкодувати канали під час створення платного пакету. Сьогодні їм потрібно зробити набагато більше, ніж раніше, щоб запустити платний пакет. Потрібно домогтися заміни сет-топ-боксів на кодовані або придбання соціальних телевізорів, які вже приймають DVB-T2. Це дуже непроста історія, яка за 5 хвилин або 5 тижнів навряд чи реалізується. На це піде 5 років. Якщо завтра надійде лист із проханням погодити запуск 20 платних телеканалів, я буду голосувати проти».
Олег Черниш додає, що звернення єдиного провайдера ефірного цифрового телебачення вже в Нацраді близько 3 місяців: «“Зеонбуд” звернувся до нас наприкінці минулого року з проханням про створення платного пакету. Обхідного листа або відповіді я, на жаль, не бачив». Відповіді від Валентина Коваля не надходило.
Федір Гречанінов докладно роз’яснив, чому телегрупа StarLightMedia проти запуску «Зеонбудом» платного пакету, а також проти можливого переходу каналів телегруп у цей платний пакет: «”Зеонбуду” не можна дозволяти запуск платного пакету. Тільки-но він перейде до гібридної бізнес-моделі, це створить на ринку турбулентність і нерівність. Є суперечки, мовляв, йому однаково не вдасться. Але, я вважаю, що ми зараз не в тому стані, щоб кидати кістки і дивитися – вдасться чи не вдасться. Ми повинні зробити все, що можна, щоб «Зеонбуд» не кодувався. Ми зверталися до Нацради з листами-обґрунтуваннями, особистими проханнями з цього питання. Але заразом я розумію, що багато провайдерів хотіли б, щоб «Зеонбуд» закодувався, а далі – як піде.
Я вважаю, що це неправильно, цього не можна робити, безкоштовний ефір повинен бути. Будь-який бізнес повинен задовольняти якийсь «біль» споживача. Є дві різні бізнес-моделі. Один бізнес заробляє на тому, що задовольняє «біль». Інший бізнес створює «біль», щоб потім прекрасно задовольнити його за гроші. Ті провайдери, які кажуть – давайте ми закриємо «Зеонбуд», – це ті хлопці, які говорять, мовляв, давайте ми зараз створимо колосальний «біль», а потім за гроші його вирішимо. У цьому вас підтримувати не буду. У тому, щоб створити різницю між «Зеонбудом» і пропозицією платного провайдера, – так, готовий підтримувати. У тому, щоб у «Зеонбуду» не було як у гравця платного ТБ будь-яких преференцій – так, звичайно. Якщо раптом у «Зеонбуду» з’являться платні канали, ми з точки зору законодавства входимо в незрозумілу ситуацію.
Ми відповідно до своїх ліцензій маємо вести мовлення там і платити їм гроші. Інакше ми створюємо дику і майже не розрулювану ситуацію. Не бачу ніякого витонченого красивого способу для держави і провайдерів, нас і «Зеонбуду» з цієї історії вистрибнути. Сподіваюся, Мін’юст блокуватиме План розвитку теларадіопростору, вибачте мене, Нацрада, доти, доки не буде вирішене це питання. Пропозиція деяких провайдерів «а давайте ще й поховаємо безкоштовний ефір» – не пройде. Дійсно, є країни Європи, які відмовилися від безкоштовного ефіру – там платний ринок органічним шляхом сягнув 97% усього перегляду – шляхом якості сервісу і ціни. Звичайно, утримувати велику мережу поширення ефірного сигналу для цих 3% – це дорого навіть для європейців, і вони кажуть – так, це та точка, через що ми відключаємо безкоштовний ефір. Коли ми прийдемо до цієї точки, я буду обома руками «за» – спочатку платний ринок повинен перемогти ефір, і тільки потім відключаємо цифру, а не спочатку відключаємо цифру, а потім платний ринок перемагає все. Послідовність кроків дуже важлива».
Не бачу ніякого витонченого красивого способу для держави і провайдерів, нас і «Зеонбуду» з цієї історії вистрибнути. Сподіваюся, Мін’юст блокуватиме План розвитку теларадіопростору доти, доки не буде вирішене це питання.
Вадим Сидоренко зазначає, що сьогодні у аналогових провайдерів є проблема, як зробити для своїх абонентів пакет привабливішим, ніж пропозиція «Зеонбуду». Водночас він пропонує правовласникам домовитися з провайдерами про планку з розміру відсотка роялті щодо вартості пакета провайдера: «Є складність, щоб відрізнятися кабальному провайдерові від «Зеонбуду» в послузі, яку він надає глядачеві. Вона повинна відрізнятися – крім авторських прав на канали, які є в «Зеонбуду», має бути ще щось. Коли додаєш ще щось при тому ARPU, яке є зараз, – це зашкалює, з податками це вже становить 50%. Половину всієї суми за абонплату ми виділяємо на авторські права і ПДВ. Оптимальні видатки – це коли 30%. Відповідно, нам потрібно розуміти, що невеликий термін, який нам залишився до фундаментальної трансформації ринку – це як зробити так, щоб авторські відрахування становили 30%. У моєму розумінні – потрібно підвищити ARPU так, щоб стало 30%. Як тут коментують – головне, щоб телегрупи не підвищували оплату.
Після цього – почати домовлятися про якусь нову модель – відсоткову. Якщо ми повинні разом заробляти – це вже багато хто розуміє, – можна піти трохи далі та домовитися про більш точні цифри хоча б у відсотках – зі 100% доходу 30% йде на авторські права, 30% – обслуговування, 20% – модернізація, розвиток і 20% – це прибуток провайдера. Якщо ми домовляємося про таку модель, наше взаєморозуміння стає ще більшим. Протягом цього року потрібно рухатися в цей бік, щоб збільшити взаєморозуміння. Далі, виходячи з цього, розуміти план найближчих дій, щоб ARPU відповідала цьому, а видатки на авторські права дорівнювали 30% за умови «різниці» «Зеонбуду» і провайдера, і в цьому ключі досягти позитиву».
«Телекритика» й надалі стежитиме за тим, як провайдери та телегрупи розвивають ринок Pay TV.
Фото: pixabay
