Олександр Пономарьов, Катерина Кістень і Євген Капорін на прем’єрі фільму «Сотка»

На українському кіноринку з’явилася нова комедія про гроші і, звичайно ж, про кохання. Чи можна купити кохання за гроші? Автори фільму запевняють, що це неможливо, але без грошей до нього складніше підібратися. Історію про золоту рибку – синій піджак, в кишенях якого не закінчуються долари, – написав, зняв і спродюсував одесит Олександр Бєляк. Головні ролі в картині виконали Євген Капорін, Катерина Кістень, Олександр Пономарьов, Дмитро Цинковський і Микита Биканов. Саундтрек до стрічки написав фронтмен гурту «Нумер 482» Віталій Кириченко.

Чесно кажучи, я так і не зрозуміла, що важливіше – кохання чи гроші. Та й режисер добряче всіх заплутав. Гадаю, головне те, що автори картини хотіли підняти настрій глядачам. І хоча на прес-показі в залі панувала тиша, режисер пояснив це так: «Перше – в залі було мало людей, друге – журналісти оцінювали фільм і не змогли повністю відключитися, третє – вам не налили перед показом».

«Я дуже радий, що фільм вийшов до початку весни, – каже Олександр Бєляк. – Хочеться, щоб люди підняли собі настрій і відволіклися від поганих новин, побачили в моїй картині багато кохання, грошей і можливостей. І щоб ці гроші до них прилипали, хоча, звичайно ж, не в грошах щастя. Також хочеться, щоб наша країна була благополучною і сотенні купюри в кишенях не закінчувались».

Але не будемо про гроші! Адже в комедії головне – гумор, причому не тільки на екрані, але і на знімальному майданчику. Автори і акторський склад охоче розповіли про те, які курйози траплялися на зйомках, а також про можливості, які їм дала ця стрічка.

Олександр Бєляк: «Був дуже смішний момент, коли ми знімали на пошті. За сценарієм там падала коробка з грошима. Так ось, до нас на пошту прорвався справжній злодюжка, який постійно намагався щось поцупити. Ми його, звичайно ж, вигнали зі знімального майданчика, але, йдучи, він помітив ту саму коробку. Бачили б ви його очі! В результаті його довелося виганяти раз шість або сім – він ніяк не міг звідти піти».

Євген Капорін: «Були моменти, коли мені доводилося стояти в одній майці і босоніж, в той час як інші комфортно почувалися в пуховиках. Однак це ще не все. Також мені доводилося вступати в собачу какашку разів п`ятдесят, та ще й на холоді. Але найсмішніше те, що цей кадр не увійшов до фільму, за що я дуже вдячний режисерові. А так він нічого».

Микита Биканов: «Я насправді ніколи не був у стриптизі. І коли знімалася сцена зі стриптизеркою, я взагалі не розумів, що відбувається і чи правильно я все роблю».

Катерина Кістень: «Мені моя роль дала можливість зіграти тварину. Я настільки зачепилася за слова своєї героїні про хижаків і безхребетних, що у мене прокинулися якісь інстинкти. Але, слава богу, в житті я продовжую говорити людським голосом».

Олександр Пономарьов: «Для мене це експеримент, і я ніколи не претендував на роль актора, а тим більше – грати мера міста. У мене немає політичних амбіцій. Якби я хотів бути політиком, то вже давно був би депутатом четвертого скликання. Насправді в цьому фільмі здійснилася моя заповітна мрія: я завжди хотів виконати пісню про Одесу, а тут у мене з’явилася можливість записати цілий саундтрек з симфонічним оркестром. Але найцікавіше за все проходили зйомки цієї сцени. Я співаю під оперним театром в Одесі, а Женя Капорін грає на скрипці. І хтось із перехожих встиг зняти це на телефон і опублікувати в мережі з підписом: “Пономарьов зазиває на свій концерт!”».

Дмитро Цинковський: «Мій персонаж – абсолютний гівнюк. Я нічого не хотів би переймати від нього. Єдине, я сподіваюся, ця дебютна роль відкриє мені нові можливості».

Віталій Кириченко: «Наш перший знімальний день був 1 квітня. І перше, що я побачив, як асистент режисера перефарбовує окуляри Олександра Пономарьова у червоний колір, причому фарбою, якою фарбують меблі. А після цього на Олександра одягли сорочку, яка відразу ж розійшлася на спині. І це був тільки початок».