Голова парламентського Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв повідомив, що комітет підтримав законопроєкт «Про медіа» і рекомендував винести його на розгляд Верховною Радою. Потураєв опублікував у Facebook допис, у якому розповів, про що цей документ, спробувавши спростувати «всі міфи та маніпуляції».
«Для телебачення, радіо, друкованих ЗМІ не змінюється майже нічого, – пише Потураєв. – Всі обмеження щодо контенту вже є у законодавстві, і ніяких новацій документ не передбачає. Єдине нововведення – це перехід усіх регуляторних функцій до Національної ради з питань телебачення і радіомовлення. Тому регулювання у сфері медіа повинен здійснювати не орган виконавчої влади, а незалежний, конституційний і колегіальний орган».
Потураєв зазначив, що автори документа відходять від застарілого терміну «засоби масової інформації», використовуючи сучасний термін «медіа». За його словами, найбільше шуму викликав нібито драконівський контроль онлайн-медіа, нібито запропонований цим документом, проте онлайн-медіа або всі, хто працює в інтернеті, можуть самі вибрати – реєструватися їм як медіа чи ні. При цьому реєстрація дасть таким медіа додаткові можливості – від захисту до підтримки. «Наприклад, журналістові не зможуть відмовити в акредитації, а зареєстровані онлайн-медіа зможуть сподіватися на інституційні гранти від держави, – зазначає голова комітету. – Реєстрація для друкованих медіа є обов’язковою у період російської агресії. Але після нашої перемоги реєстрація для них стане добровільною».
Микита Потураєв підкреслив, що медіа не можуть закликати до повалення конституційного ладу в Україні, займатися реабілітацією радянського комунізму або націонал-соціалізму, пропагувати торгівлю людьми, насильство або дискримінацію за расовими, релігійними або гендерними ознаками, виправдовувати російську агресію проти України. Блокування або позбавлення ліцензій медіа можливі лише у тому, випадку, якщо Нацрада доведе в суді факти систематичних порушень з боку ЗМІ. Але навіть у цьому випадку санкції вищого рівня можуть застосувати тільки за рішенням суду. У той самий час у разі порушень Нацрада, керуючись рішенням суду, зможе вимагати від інтернет-провайдерів припинити надавати доступ українських користувачів до таких ресурсів. «Формування так званих «чорних списків» – тобто тих, хто підтримує державу-агресора й антиукраїнську політику Росії – стане зрозумілим, прозорим і буде здійснюватися відповідно до чітких критеріїв, а не хаотично, як раніше», – пообіцяв нардеп.
За його словами, законопроєкт поширює вимоги щодо прозорості структури власності, які вже працюють щодо телебачення і радіо, на всі медіа, які бажають добровільно зареєструватися. Законопроєкт «Про медіа» вперше дає визначення мовлення громад і місцевих спільнот, визначає різницю між такими медіа та забезпечує незалежність їх журналістів і редакцій від місцевої влади.
«А тепер про те, що не зміниться. Не міняються квоти на мову і національний продукт. Не обмежуються права журналістів, іноземних медіа (крім медіа держави-агресора) і користувачів соціальних мереж, платформ загального доступу і потокових сервісів, – підкреслив Потураєв. – Це не закон про цензуру або обмеження. Це закон про урегульований, прозорий, рівноправний і конкурентний український медіапростір».
Нагадаємо, у травні Національна спілка журналістів України закликала призупинити розгляд законопроєкту «Про медіа».
Читайте також:
Законопроєкт «Про медіа» відправили на доопрацювання
Як будуть регулюватися онлайн-медіа: аналіз законопроєкту «Про медіа»
Закон про медіа: як обмежити вплив держави-агресора і не забути при цьому про права людини?
ЦЕДЕМ призвал к эффективному обсуждению и рассмотрению поправок к законопроекту о медиа
Законопроєкт «Про медіа» не містить корупційних ризиків
Обнародован текст законопроекта о медиа
Фото: unsplash
Підписуйтесь на «Телекритику» у Telegram та Facebook!
