Комітет Верховної ради з питань свободи слова та інформаційної політики на засідання в середу, 7 листопада, розглянув проект закону № 9161 «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прозорості власності провайдерів програмної послуги багатоканальних цифрових ефірних телемереж Із загальнонаціональним покриттям», внесений народними депутатами Юрієм Березою (Народний фронт») і Олександром Шевченком (позафракційний). Комітет рекомендував парламенту ухвалити цей законопроект у першому читанні. Проти голосував народний депутат «Опозиційного блоку» Юрій Павленко.
Голова комітету, нардеп від «Народного фронту» Вікторія Сюмар запропонувала підтримати документ: «Це дуже хороша ініціатива. Ми з вами стільки на комітеті говорили про непрозорість власності цієї структури і про те, як багато це створює проблем для інформаційної безпеки держави. Ми знаємо прекрасно, що туди хтось хоче зайти, щось викупити, для того щоб контролювати ринок цифрового телебачення в Україні. Ми цю проблему розуміємо. Якщо ми з вами ухвалили закон про прозорість власності для телеканалів і радіоканалів, то чому не ухвалити закон про провайдера, який фактично є ключовою фігурою в цифровому ефірі», – зазначила депутат.
Член комітету, нардеп БПП Григорій Шверк додав, що цей законопроект не стосується інших провайдерів, у яких аудиторія «значно більша», навівши в приклад компанію «Воля». Вікторія Сюмар порекомендувала внести правки до законопроекту до другого читання. Юрій Павленко свою позицію не аргументував, він розкритикував авторів законопроекту за неявку на засідання комітету, депутат розцінює це як «прояв неповаги».
Як писала «Телекритика», Юрій Береза і Олександр Шевченко 4 жовтня зареєстрували законопроект про прозорість власності єдиного провайдера ефірного цифрового телебачення – компанії «Зеонбуд». Згідно з документом, бенефіціарами такої компанії можуть бути виключно громадяни України. Законопроект також розширює повноваження регуляторів ринку – Нацради з питань телебачення і радіомовлення та Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації (НКРЗІ). У регуляторів з’явиться можливість вимагати розширений пакет документів щодо володіння цією компанією. Регулятор може відмовити у виданні ліцензій (провайдерської та операторської відповідно) в разі непрозорої власності. Водночас закон обмежує Нацраду в анулюванні вже виданої ліцензії «Зеонбуду» через непрозору власність – це можливо тільки через звернення до суду.
Как и почему нардепы хотят заставить «Зеонбуд» прописать украинских владельцев
Крім «Зеонбуду» додаткові вимоги щодо структури власності в документі прописані для всіх інших ліцензіатів Нацради – телеканалів, радіостанцій і провайдерів. Депутати хочуть обмежити офшорне володіння і участь у власності компаній з Росії.
У пояснювальній записці депутати вказують на непрозору структуру власності «Зеонбуду». Він належить кіпрській компанії Planbridge Limited, яка, своєю чергою, належить трьом іншим компаніям, дві з яких зареєстровані в Белізі (Burgerville Holdings Limited і Adisson Trading Limited), ще одна – на Британських Віргінських островах (Follberg Investments Limited). Кінцевими бенефіціарними власниками «Зеонбуду» є троє громадян Кіпру (Деметріс Феллас, Ренос Мічалак Янго, Дякоу Грегоріс) і один громадянин Великої Британії (Томас Адріан Девід Майлз).
Автори акцентують на загрозу інформаційній безпеці у зв’язку з монопольним становищем компанії на ринку. «Починаючи з 31 липня, все загальнонаціональне цифрове наземне ефірне мовлення залежить від приватної компанії з непрозорою структурою власності, реальні кінцеві бенефіціарні власники якої, як свідчать численні публікації в ЗМІ, не встановлені».
Нагадаємо, минулого тижня цей законопроект рекомендували Нацрада і НКРЗІ, запропонувавши авторам внести кілька поправок до другого читання.
