У суботу, 1 червня, «Телекритика» під час конференції «Дні електронних комунікацій 2019» провела бізнес-сніданок на тему розвитку ринку Pay TV за участю представників провідних правовласників ТВ-каналів. Представники телегруп розповіли про те, чому гібридні моделі Free TV і Pay TV сьогодні в тренді, обговорили разом із провайдерами кодування супутникового сигналу мовників телегруп, прийдешній запуск HD-мовлення, боротьбу з кардшерінгом і те, як це в цілому вплине на бізнес провайдерів і розвиток Pay TV. Пропонуємо ознайомитися з озвученими учасниками тезами.
Спікерами бізнес-сніданку стали: директор дивізіону Digital і PayTV телегрупи StarLightMedia Юлія Трибушна; комерційний директор Digital і PayTV StarLightMedia Микола Фаєнгольд; директор із розвитку мережі «Медіа Групи Україна» Олександр Ремезовський; директор дистриб’ютора групи «Інтер» – компанії «Національний контент центр» Денис Васянович; виконавчий директор 1+1 media Ярослав Пахольчук; керівник компанії Beatmediacom – дистриб’ютора каналів Sony Pictures Television в Україні Сергій Осадчий і генеральний менеджер FOX Networks Group у Північно-Східній Європі Родіон Принцевський.
Нові та «старі» платні телеканали
Незважаючи на заплановане на 20 січня 2020 року супутникове кодування телеканалів телегруп, останні не готові запускати нові, виключно платні телеканали для сегмента Pay TV.
Після супутникового кодування телеканалів у StarLightMedia та 1+1 media, залишаться мовники, які можна буде сміливо називати платними: у SLM це телеканали М2 і «Оце», у «Плюсів» – «ПлюсПлюс», «Бігуді» й «УНІАН ТБ». У них немає ліцензій на ефірне мовлення, за супутниковою ліцензією після кодування їхній сигнал буде обмежений тільки кабельними та IPTV-мережами. Микола Фаєнгольд не готовий назвати М2 і «Оце» платними (навіть після кодування) і акцентує на тому, що у М2 є цифрова ліцензія, за якою канал не здійснює мовлення, – у телегрупи може змінитися тактика. Перезапускати «Оце» в телегрупі поки не мають наміру – з останнього перезапуску минуло лише 2 роки. Ярослав Пахольчук не вважає, що після кодування телеканали «ПлюсПлюс», «Бігуді» й «УНІАН» стануть платними – телегрупа не планує переводити їх виключно в платний сегмент, реклама в їхньому ефірі залишиться.
Телегрупа StarLightMedia буде готова запустити додатково платні телеканали тільки після зростання ринку Pay TV. «Якщо вже й запускати телеканал для Pay TV, то це має бути телеканал, який не стане сімдесятим або 105-м каналом у провайдера. Він має бути таким, щоб провайдер за допомогою нього зумів залучити гроші. Такий канал хочеться запустити будь-якому правовласнику. Але запуск такого мовника має бути економічно виправданим. Якщо у нас зросте ринок, з’явиться нормальне ARPU, тоді, напевно, й настане той період, коли ми запустимо такий канал. Але поки в найближчі 3 місяці запуск такого каналу не передбачається. Зате до нас звертаються різні західні мейджори з приводу дистрибуції їхніх телеканалів. Ми зараз намагаємося зрозуміти, які міжнародні мовники варто брати на дистрибуцію, а які не варто. Ми хочемо, щоб канали, які ми пропонуємо, були провайдерам максимально корисними, щоб вони становили додаткову вартість», – повідомляє Микола Фаєнгольд.
У телегрупи «Інтер» немає планів із запуску платних телеканалів – усі 8 мовників холдингу залишаться ефірними й після кодування. «Оскільки у всіх наших 8 каналів є ефірна ліцензія, у нас не було планів перевести їх у платний сегмент. Усі ми працюємо на одному ринку. Як ми чули, колеги не бачать потенціалу в запуску суто платних телеканалів. Мовлення в цифрі – це недешеве задоволення, але воно себе фінансово виправдовує навіть для таких маленьких телеканалів, як Zoom або “Мега”», – розповідає Денис Васянович. Варто зазначити, що насправді існують судові позови провайдера ефірної цифри «Зеонбуду» з метою довести до банкрутства мовників групи «Інтер» за борги в розмірі десятків мільйонів, що свідчить про зворотне.
Щоб запустити телеканал-«барабан», яким «крутиться» контент, тобі треба фактично 600 годин контенту, з яких 200 годин – прем’єрні, – Ярослав Пахольчук
За останні 4 роки «Плюси» запустили 4 платні телеканали. Знайти ніші, у яких можна було б заповнити сітку, стало важко. «Щоб запустити телеканал-«барабан», яким «крутиться» контент, тобі треба фактично 600 годин контенту, з яких 200 годин – прем’єрні», – відкриває телевізійну кухню платних каналів Ярослав Пахольчук. «Коли ти запускаєш новий канал, тобі треба знати, де ти братимеш бібліотеку. Вона має бути нішевою, чіткою і зрозумілою. При цьому канал потрібно розвивати, вкластися в маркетинг, дистрибутувати. Запуск каналу – це окрема інвестиційна історія», – додає він.
Але з запуском каналів у тематичних нішах виникли труднощі через законодавство. Виконавчий директор «Плюсів» нарікає на норму про те, що на українських телеканалах має бути 50% ефіру національного продукту. Через це проблемною стала дитяча ніша, представлена, зокрема, каналами «Піксель» і «ПлюсПлюс». «Скільки українських мультиків знімається за рік – широкоформатних або серіальних, як «Фіксики» або «Маша і ведмідь»? Крім «Козаків», хтось знає український мультфільм, знятий за останні 4 роки? «Мавка» знімається вже 4 роки. Ну, вийде 100 годин українського контенту, але це явно мало для того, щоб утримати дитячу аудиторію», – заявив Ярослав Пахольчук, повідомивши, що мовники викручуються численними повторами. «Проте «ПлюсПлюс», незважаючи на нерівні умови з конкурентом, – відсутність цифрової ліцензії, б’є за рейтингами «Піксель», у якого 50% усіх рейтингів дає цифра», – розповів він.
У «Пікселя» і «ПлюсПлюс» усе більше відбирають аудиторію платні міжнародні анімаційні телеканали, які адаптовані в Україні. На відміну від українських анімаційних каналів, вони не обтяжені квотами на українську мову і національний продукт, мовлячи виключно російською: «Є канали, які не мають українських ліцензій, адаптувалися в Україні та мовлять російською. Збалансований закон (про мовну телеквоту. – Ред.)? Не дуже. Але тут є представники регулятора (був присутній Олег Черниш. – Ред.). Може, хтось піде в Раду, почують, прислухаються і допрацюють цю норму».
Розвивати платні телеканали вельми непросто також «Медіа Групі Україна», яка однією з перших серед телегруп запустила два спортивні канали виключно за передплатою. У групи з’явилися деякі турбулентності з втратою прав, зокрема на англійську футбольну прем’єр-лігу, права на яку перейшли до ірландського медіахолдингу Setanta Sports. «”Футбол 1-2″ нікуди не діваються – вони залишаються на ринку з найкращим за переглядами контентом – Лігою чемпіонів і Лігою Європи, – почав Олександр Ремезовський. – У нас ексклюзивний контракт на цей контент, і з ним нічого не трапиться. Ми, як і ви, чули про те, що Setanta планує вихід на український ринок зі своїм каналом. Але, думаю, з суто футбольним каналом вони не зможуть зайти, тому що немає його в такій якості та кількості, щоб він задовольнив українського глядача. Так, Setanta виграли англійську прем’єр-лігу, вона починається десь із серпня. Але, наскільки я зрозумів, вони ще не подали документи в регулятор. Представник Нацради це підтверджує. Часу на вихід небагато – до кінця року, думаю, вони вийдуть».
Директор з дистрибуції каналів «Плюсів» Андрій Мальчевський, який був присутній на заході, запитав про майбутнє прав на футбольний контент, пославшись на УЄФА, яка планувала з 2021 року не давати права локальним гравцям на ЛЧ/ЛЄ, оскільки будує власну ОТТ-платформу. Олександр Ремезовський уникнув відповіді: «Є ОТТ-сервіс DAZN – це Netflix для спорту. Він активно розвивається, купує права ексклюзивно і намагається на цьому заробити. Але ми всі знаємо, що таке український ринок – глядач не зовсім готовий платити ті гроші, яких чекають від нього правовласники. У нас велика частка піратства в інтернеті, кардшарінг. [Непродаж прав місцевим гравцям] – це вибір УЄФА і ФІФА: якщо вони зайдуть в Україну, тоді наступлять на ті ж граблі, що й ми. План «Б» у нас є завжди. Важливе питання – з якими саме правами вони сюди заходять – з ексклюзивними правами на ОТТ чи кабельне, DTH. Якщо вони самостійно зайдуть – з’явиться ще один гравець, і глядач тільки виграє від цього».
Так, Setanta виграли Англійську прем’єр-лігу, вона починається десь із серпня. Але, наскільки я зрозумів, вони ще не подали документи в регулятор. Представник Нацради це підтверджує. Часу на вихід небагато – до кінця року, думаю, вони вийдуть, – Олександр Ремезовський
У МГУ немає планів із запуску платних каналів, перезапуск чекає хіба що на ефірний канал-«пустушку» «Ескулап» – це буде не раніше 2021-го. «У нас є плани з перезапуску каналу «Ескулап». Можливо, вони будуть втілені наприкінці цього року – на початку наступного. Наразі поки немає готової концепції. Однак у перспективі це можливо», – додав Олександр Ремезовський.
У результаті телегрупи наздоганяють втрачене за минулі роки. «Закодуйте супутник 16 років тому, сьогодні у нас була б зовсім інша дистрибуція. Або якби ми зробили перехід на Т2 в 2007-му, було б усе інакше. Запустили б 3G 10 років тому, у нас була б абсолютно інша історія», – каже Ярослав Пахольчук.
Рекламна модель vs Pay TV
Сьогодні на телевізійному ринку немає чіткої моделі Free TV або Pay TV – телеканали працюють за «гібридними», зміксованими моделями. При цьому є домінуючі моделі – реклама або доставка.
Міжнародним досвідом функціонування ринку платного телебачення поділився Родіон Принцевський – зазвичай практикуються абсолютно змішані моделі: «На західноєвропейських ринках платні телеканали зазвичай пускають рекламу. У нас, в принципі, також до 2015-го була реклами на платних каналах. Це не робить канал відразу ефірним, він працює за змішаною моделлю. В Америці на платних канал також йде реклама. Реклами немає хіба що на НВО, який коштує $15 на місяць за один канал. Там немає реклами і вони по-іншому монетизуються. В Естонії у нас на платних каналах йде реклама, і ніхто не скаржиться. Проникнення Pay TV становить 98%. У Білорусі, яка в 4 рази менша, абонентів платного телебачення більше, ніж в Україні».
Сергій Осадчий зазначає, що іноді доходи платних каналів від реклами цілком співмірні з доходами від дистрибуції: «Discovery в одній сусідній з нами країні отримували до 50% доходу з реклами, решта – від дистрибуції».
Спирається на досвід західних ринків також Юлія Трибушна: «У сфері інтернет-телебачення ОТТ-гравці, які працювали тільки за передплатною моделлю, обирають змішану модель – разом із рекламою. Гравці, які інвестували багато грошей в створення контенту, його придбання, розуміють, що окупити інвестиції виключно за передплатою – дуже складно. І навіть є чутки про те, що Netflix думає про те, щоб перевести якусь частину передплатної моделі на рекламну. Вони найняли програмістів з рекламних технологій. Тому що відбити видатки на контент виключно за передплатою складно. І друге – завжди є частина людей, які не готові платити й рекламна модель єдиний шлях, яким можна достукатися до них».
Родіон Принцевський наводить як приклад прямого конкурента Netflix – американський ОТТ-сервіс Hulu, він, на відміну від винятково передплатного Netflix, працює за змішаною моделлю: «В Америці у Hulu є умовно два пакети – один із рекламою, вартістю $5,99, а другий пакет – без реклами, за ціною $11,99. Якщо є популярний платний канал з великою аудиторією, чому б не монетизувати цю аудиторію? Позиція, мовляв, у мене мільйонні перегляди, але ставити рекламу я не буду принципово, тому що за мене заплатили – йде в минуле. Якщо людина готова миритися з рекламою, вона таргетована і вписується в загальну концепцію каналу, чому б ні?» Сергій Осадчий акцентує на тому, що в перші роки роботи саме завдяки рекламній моделі Hulu обігнав Netflix. Як повідомляла нещодавно «Телекритика», 70% користувачів Hulu підписані на тарифний пакет, де крутиться реклама, на якій сервіс заробив у 2018-м $1,5 млрд.
HD-мовлення: додаткова вартість послуги провайдерів
Для розвитку платного ринку, крім кодування супутника, телегрупи вважають важливим запустити HD-версії, які можуть створити деяку перевагу для продажу ТВ-послуги.
StarLightMedia готова запустити HD-мовлення своїх музичних каналів цієї осені, три головні канали з’являться в HD тільки в першому кварталі 2020-го. «Ми хочемо, щоб дві ці події збіглися в часі, – каже Микола Фаєнгольд. – Запуск HD-версії наших каналів ми готуємо на перший квартал. Будемо намагатися, щоб це відбулося на початку року – з часу кодування сигналу. Напевно, ближче до кінця року ми зможемо коригувати терміни, повідомляти ринку, коли це може статися. Продавати HD-версії за окрему вартість ми в 2020-му не будемо. Ми плануємо планову зміну цін на наші канали, які обговорювали з ринком. HD-версії окремо коштувати не будуть. Вони будуть доступні всім нашим партнерам, які згодні з використовуваною технологією, готові будуть прийняти HD-канали. Передусім ми запустимо HD-версії найбільш популярних каналів – ICTV, СТБ і «Новий канал». Це станеться в першому кварталі наступного року. М1 і М2, можливо, й раніше. Планів щодо переходу в HD каналу «Оце» у нас найближчим часом немає».
МГУ вже тестує два телеканали в HD, розповідає Олександр Ремезовський: «Ми запустили два канали в HD-якості – «Україна» та «НЛО». Вони висять на супутнику, поки це тестові версії – не весь контент йде в HD. Канал «Індиго» ми поки не плануємо запускати в HD-якості. Думаю, це питання 2020–2021 років. Ми також не плануємо брати за HD окрему плату в 2020-му. Ті партнери, які готові до ретрансляції наших каналів у HD-якості, передусім цифрові, вже можуть брати і ретранслювати їх для своїх абонентів».
У групи «Інтер» також є плани із запуску HD-мовлення, але поки без конкретних термінів, роз’яснює Денис Васянович: «Ми плануємо запуск HD-версій на 2020-й, але поки не можу сказати конкретних дат. Телеканалу «Інтер» це буде зробити складніше через програми, які він транслює. Але, наприклад, на дитячому каналі, контент вже є HD-версії».
Так само, як і МГУ, «Плюси» вже тестують три канали в HD, повноцінний запуск HD-мовлення каналу «1+1» запланований на осінь, ще два – на перший квартал 2020-го. «У нас все готове до запуску HD-мовлення. Вичікуємо момент, – повідомляє Ярослав Пахольчук. – Зараз добираємо необхідні ліцензії із софту, щоб перевести обладнання в HD-формат. На вересень планується вже повноцінний запуск HD-мовлення «1+1». Можливо, з якихось причин воно посунеться на початок наступного року. У першому кварталі 2020-го запустимо ТЕТ і «2+2». А далі подивимося – можливо, запустимо ще один канал. Це залежить від того, як змінюватиметься ситуація з мультиками. За ціною – немає рішення: диверсифікація буде з часом, напевно, в 2021-му. Подивимося, як воно піде. Виробляючи контент у HD-якості, було б нерозумно не давати глядачеві його дивитися». Також Ярослав роз’яснив фінансовий аспект тестування HD – SES виділила окремий транспондер для HD-версій каналів «Плюсів» і МГУ на супутнику Astra 4A не безкоштовно: «Із SES у нас дуже хороші партнерські стосунки, вони дали нам унікальну ціну для того, щоб ми тестили HD, але це не безкоштовно».
Із запуском HD «Плюси» переходять на стислий стандарт мовлення МPEG-4. «У нас сьогодні сигнал доступний у МPEG-2. Після переходу HD і кодування сигналу супутник стане для нас доступнішим, у нього буде інше мультиплексування – МPEG-4. З січня це буде єдиний стандарт. Багато кабелю у нас аналогового, провайдери інвестували в технологію давно та відповідно не переводять її в цифрову. З огляду на кількість провайдерів та каналів, які потрібно буде прийняти, цим питанням вже зараз доведеться займатися. Максимум – на початку осені, щоб встигнути переобладнатися, мати приймальне устаткування», – продовжує Ярослав Пахольчук.
Чи будуть існувати SD-версії паралельно з HD-версіями? «Ми зараз це питання допрацьовуємо. У нас було на цьому тижні кілька робочих зустрічей. Навіщо тримати дві версії на супутнику? Який сенс? У тебе є один потік. Якщо обладнання дає змогу пропускати HD-канал – нехай транслюють HD-канал, якщо ні – його потрібно даунскейлити, після чого сигнал можна дати в SD», – відповідає Ярослав Пахольчук.
Сигнали телеканалів будуть роздаватися в найвищій якості. Питання в тому, як провайдер зможе прийняти їх, каже Юлія Трибушна: «Рішення запустити HD-версії далося нам непросто з точки зору процесу переходу, інвестиції в цей процес – обладнання та сервери, щоб зберігати сировинний матеріал. Усе, що нове знімається, – воно буде зніматися в HD. Але в нас багато повторів із минулих років – дещо можна перемонтувати в HD-якість, дещо – ні. Тому – це такий тривалий процес. На супутнику ми орендуємо під HD окрему ємність, під неї потрібно більше мегабіт. Для телегруп це дорогий процес, мета якого – сформувати ринок платного телебачення. Ми б хотіли, щоб наші партнери це розуміли».
«Через близько 1,5 місяці будуть надіслані інформаційні листи провайдерам, у яких будуть характеристики необхідного обладнання, – додає Микола Фаєнгольд. – Трохи пізніше буде відправка САМ-модулів. У нас з усіма провайдерами були бесіди – ми записували кількість САМ-модулів. Ми свою HD-версію маємо намір віддавати в PayTV. У «Зеонбуді», ми плануємо, що залишиться SD-версія – це буде або даунскейл або якась інше зміна. За допомогою HD хочемо створити різницю для платного телебачення – HD версію провайдери можуть монетизувати». Про те, що в «Зеонбуду» будуть тільки SD-версії каналів «Плюсів», повідомив Ярослав Пахольчук.
За допомогою HD хочемо створити різницю для платного телебачення – HD-версію провайдери можуть монетизувати, – Микола Фаєнгольд
Юлія Трибушна радить провайдерам зробити HD-версії основою маркетингу. Також Юлія пояснила, чому телегрупа виявилася єдиним великим українським телехолдингом, який мовить на супутнику Amos-5 ізраїльської компанії SpaceСome. «Ми постійно спілкуємося з SES з приводу переходу. Онно (Зонневельд. – Ред.) нам робить безліч пропозицій. Але ця історія залежить від багатьох чинників нашого бізнесу. У нас є власний аплінк – він є частиною нашого бізнесу. У нас довготерміновий контракт зі SpaceСome. HD-мовлення ми будемо запускати на Amos. Це комплексна історія, яку не можна так швидко вирішити».
Родіон Принцевський повідомив, що телеканали групи Fox мовлять у HD вже багато років: «Ми запустили HD-мовлення своїх каналів років десять тому. Зараз запуск HD – це такий собі тренд у сусідніх країнах. Я працюю з балтійськими країнами та Казахстаном, до нас пішли запити від провайдерів з проханням змінити SD на HD. Хоча до цього HD-канали у нас були виключно в дорогих тематичних пакетах за преміальну ціну. У Казахстані всі топові оператори перейшли на HD, Балтійські країни зараз переходять. Якщо будуть запити від українських провайдерів – ми легко замінимо SD на HD: це симулькастні версії. Зазвичай HD дорожче SD-версій, оскільки нам технічно дорожче коштує доставити сигнал. Але за ціною ці версії не надто відрізняються».
У каналів групи Sony версії мовників у SD існують паралельно з HD. «У нас є симулькастні SD- і HD-версії одного каналу, щодо інших каналів – не проблема додати HD-версії. Це винятково економічне питання», – резюмує Сергій Осадчий.
Уніфікована роздача сигналу
Провайдери висловили думку, що абонентів, які можуть приймати HD-канали, у 5–6 разів менше цифрових. Аналоговий кабель лідирує. Тож незрозуміло, навіщо заради невеликої аудиторії телегрупи замінюють SD на HD. «Якщо ви захочете монетизувати HD-сигнал, нам буде економічно невигідно тримати дві версії – вашу платну SD-версію, на яку ви наступного року підвищуєте ціну вдвічі, і HD-версію, за яку ви плануєте брати ще більше. Якби вирівнялася ситуація з кількістю абонентів SD і HD – 50% на 50%, я б ще зрозуміла ваше прагнення запустити HD», – каже Олена Бурнаєва, представниця низки провайдерів Харківської області.
Ярослав Пахольчук не розуміє песимізму провайдерів – їхні аналогові мережі окупилися давно і віджили своє, тому потрібно переходити на цифру, де є можливість транслювати канали в HD. Провайдери запевняють, що окупність їхнього бізнесу становить 10 років. Ярослав не вірить: «У можливість десять років постійно інвестувати в бізнес в країні, де кожні 5 років відбуваються кризи, я не вірю. Я є інвестором у двох платформах платного ТБ – «Домашнє ТБ» і «Віасат». У «Домашньому ТБ» я чітко розумію план – за три роки платформа виходить у стрімкий плюс. Щодо HD-мовлення – це не сьогодні вирішено щось робити. У 2012-му «1+1 медіа» побудувала новий телецентр – ми переїхали в новий офіс. З 2012-го ми вже могли надавати HD-сигнал. З 2010-го ми почали виробляти перші проекти в HD, з 2015-го ми вже знімаємо всі проекти в HD. Ви говорите про два сигнали, а наша медіагрупа зберігає контент 18 форматах. У digital таких форматів десятки. Загалом загальнонаціональний телеканал – це 6,5 тисячі годин контенту на рік, прем’єрного продукту близько 2 тисяч, решта – продукт минулих років. Якщо ти працюєш мейджором або постачальником, то одномоментно замінити всю бібліотеку не вдасться. Це також тривалий період. На моїй практиці йде на це до 3 років. Наприклад, канал «Квартал ТБ». Вони знімали контент у HD давно, але не зберігали його у високій якості. І тільки зараз, на третій рік існування каналу, кількість контенту в HD превалює над SD-якістю. Перехід у HD – це тривала стратегія, яка обходиться телегрупам у мільйони доларів».
Як приклад довгострокового проекту Ярослав Пахольчук навів оцифровку касетного архіву телеканалу «1+1»: «Я вирішив позбутися касетного архіву «1+1» десь у 2010-му. У нас був архів як дві ці кімнати – до стелі забитий касетами. Зараз архів касет займає як два ці столи. Десь наступного року ми закриємо цей цех, який оцифровує матеріали. 10 років у нас тривало оцифровування матеріалів. Можна було б зробити швидше – на це пішли б мільйони доларів, що зробило б це невигідним. Там є цінний контент. Наприклад, програма «Післямова», яка виходила в 90-х, її архів час від часу спливає в мережі».
Також Олена Бурнаєва повідомила, що провайдери не чекають припливу абонентів після супутникового кодування, оскільки таким абонентам нецікаве українське телебачення: «Провайдери, які працюють у містах, вони вже за стільки років освоїли ринок повністю. Супутникові антени в нашому місті (Чугуїв Харківської області. – Ред.) десь у 26% жителів. Ми з ними спілкуємося, робимо їм різні пропозиції, хоча ви кажете, що ми не готуємося. При тому, що ми закупили спеціальне обладнання, щоб бути готовими до кодування сигналу. Але, як виявилося, цим людям не цікавий український контент – вони дивляться інше. Якби зацікавилися, в місті є три-чотири провайдери, які якось домовляться між собою (щоб поділити абонентів. – Ред.). В основному супутникове кодування торкнеться абонентів сільської місцевості, де ні провайдерів, ні операторів – їм «бігти» нікуди. Тому залишається кардшерінг».
Ярослав Пахольчук не згоден: «Дослідження показує, що з 4,4 млн супутникових абонентів, 40% – у містах. Це 1,8 млн абонентів. Ви говорите, що великий відсоток цих людей не дивляться українські канали, а дивляться кардшерінг. Наше дослідження показує, що таких 600 тисяч, а 1,2 млн – точно змінять технології і підуть точно на платний сегмент. Для тих, хто в селі, залишається Т2, якщо не можуть дозволити собі поміняти приймач і перейти на ХtraTV або «Віасат». Супутникові оператори озвучили, що буде узгоджена з ринком мінімальна ціна їхньої послуги на рівні 60 гривень і вони будуть її дотримуватися. Немає звички платити за ТБ? Час її набути. Ті, хто не може підписатися, – у них є Т2, у якого 95% покриття». ХtraTV і «Віасат» сподіваються отримати на двох 600–700 тисяч абонентів, ще 100 тисяч – із часом, після кодування.
Кодуючи супутниковий сигнал, телегрупи йдуть на великі ризики, резюмує Ярослав Пахольчук: «Мій найгірший сон – ніч на 22 січня 2020-го, тому що 21 січня ми побачимо рейтинги після того, як буде закодований супутник. І це буде за два тижні до того, як почнеться рекламний сезон. Повірте, всі хвилюються – і я, і акціонери, і менеджмент, оскільки це дуже відповідальне рішення: третина населення має змінити технологію».
Рекламна кампанія кодування
Над рекламною кампанією працює робоча група за участю представників усіх причетних до кодування. «Рекламна кампанія буде великою – і онлайн, і офлайн. Два місяці працює рекламна група – у неї входить 20 осіб: і креативники, і сценаристи, і продюсери, і маркетологи, і рисечери. Зібрані найкращі кадри з усіх медіагруп. ХtraTV і «Віасат» також тут задіяні. Наступного тижня вони повинні напрацювати сценарні скрипти. У липні стартує виробництво цих роликів. 25 серпня розпочнеться велика рекламна кампанія. З огляду на те, що українці – ледачі, переходи почнуться тільки після 4 листопада, коли стартують маятникові відключення», – поділився планами Ярослав Пахольчук.
YouTube та інтернет-мовлення
Телегрупа SLM продовжуватиме викладати свій контент у інтернет, повідомляє Микола Фаєнгольд: «Викладаючи контент у інтернеті, ми монетизуємо його за рекламною моделлю. Якби покази в YouTube і веб якjcm шкодили нашим рейтингам e панелі Nielsen, ми б цього не робили. Тому що телевізійна реклама приносить значно більше грошей, ніж інтернет-реклама. Друге, що стосується YouTube, у нас є політика, що відео, яке викладається в YouTube, воно викладається не відразу. Під кожен проект у нас окрема стратегія викладки. Паралельно воно викладається на сайті, де у нас багато реклами. Ми все ж зацікавлені в дивленні лінійного телебачення. Ми не зацікавлені, щоб усе переходило в VoD. Ми за цим стежимл, зважуючи кожен наш крок».
Тоді як група Fox зробила ставку на VoD-сервіси, доповнює Родіон Принцевський: «Провайдерам сьогодні потрібні нелінійні продукти – це по суті брендована бібліотека контенту. Сьогодні ця послуга є у «Волі», зовсім скоро з’явиться в Меgogo. Ми продаємо FOXNOW, де 800 годин контенту. Найближчим часом, швидше за все, на осінь, запустимо National Geographic+, у якого 1000 годин контенту. Також ми запустили MyBabyTV, але поки не в Україні. На частину контенту є права на період кечапа, права повністю на весь сезон, поки він йде на каналі. І є окремі права на попередні сезони. Чому студії обмежують права? Тому що раніше вони продавали DVD, де були цілі вікна, мовляв, якщо ти зробиш контент малодоступним, то велика ймовірність підігріти інтерес для людей і потім накрутити ціну».
«Бібліотека нелінійного контенту їм потрібна, оскільки вони бачать, що люди йдуть у інтернет. Оператори мені кажуть, що вони бачать, як народ, який купує у них інтернет і телебачення, у 70–80% йде на піратські сайти або в YouTube. Ось, будь ласка, вам пакет нелінійного контенту, щоб ви боролися з піратством», – резюмує Родіон Принцевський.
Кардшерінг
У подальшій перспективі «Плюси» можуть взагалі відмовитися від супутникової роздачі сигналу. «Ми нещодавно дискутували в холдингу – чи потрібні нам супутникові ліцензії після кодування супутника. Адже кодований сигнал стає виключно транспортом із доставки сигналу провайдерам, які не можуть прийняти IР. Із кожним роком IР-мережа стає все ширше – з кожним місяцем збільшується кількість провайдерів, які беруть сигнал у IР. У такому контексті каналам не потрібні супутникові ліцензії», – анонсує Ярослав Пахольчук.
Щоб не повторився випадок у Дніпрі, де провайдер «Горизонт» брав у свою мережу сигнал від «Зеонбуду», де теканали мовлять у відкритому вигляді, група SLM має намір переходити до спеціальних міток, щоб потім відстежувати сигнал. Ярослав Пахольчук додає, що в «Плюсах» вже ставлять мітки на сигнал. Відкрите питання залишається до DTH-платформ – чи зможуть шерити сигнал від них.
Загалом же шерінг телегрупи мають намір перемогти після кодування супутника. «Поки медіагрупа не закодує свій канал, вона не може в судовому порядку боротися з поширенням сигналу, – ділиться Ярослав Пахольчук. – У нас є великі результати в боротьбі з шерінгом ТВ-послуги в digital. А також з недобросовісними конкурентами в під’їздах – у кабельному та IP сегментах. За ці роки ми добре відпрацювали в цьому напрямку. Останній рік наші юристи – партнерські та адвокатські, активно борються з кардшерінгом. Ми готові боротися. Бракує тільки конкретних кейсів – мейджори не дають нам прав, довіреностей. Ми Родіона вже два роки просимо передати ці права. І Discovery також просимо. Український ринок глобально дуже маленький за трендами та цифрами, що, можливо, простіше закривати очі, що вони й роблять. Українських закодованих каналів менше. Ми всі знаємо, що «Футбол 1-2» легко захищає свої сигнали від шерінгу. Майже ідеально. У нас є хороші кейси щодо захисту «Квартал ТБ». Тому я голосно заявляю хлопцям з каршерінгом – думайте щось! Є вже багато рейдів на ринку – скоро цю історію ми будемо робити публічною. Ключова фаза боротьби з кардшерінгом – 1-й квартал наступного року. Коли ми закодуємо, у них все посиплеться. У нас піде близько півроку на те, щоб усе це перехопити».
Вартість ТВ-пакетів
Дешеві ТВ-пакети підуть у минуле, каже Микола Фаєнгольд: «Сьогодні постійно порушується питання дешевого продажу ТВ-послуги. На моє запитання до провайдерів, чому вони її продають дешево при тому, що у нас однаковий підхід у всьому, нам кажуть, що тому що у того-то нижча ціна. Наша позиція дуже проста – якщо є якийсь регіон і ви вважаєте, що хтось демпінгує, значить він нас десь обманює. Ми готові втручатися і спілкуватися з такими провайдерами і це має бути позиція ринку, оскільки ми не можемо втручатися в чиюсь госпдіяльність. І не плануємо це робити. Але готові підтримувати наших партнерів. До нас минулого року було звернення від великих гравців, у яких ціна за ТВ була 15, 17, 20, 29 гривень, за інтернет – 1 гривня. Нас запитували, за скільки ми продаємо їм права, що у них така ціна».
«Вплинути» на таких провайдерів готові також «Плюси». «Стукацтво – це добре. Немає випадків, коли ми б не реагували. Наша група створила щоквартальний графік моніторингу: наприкінці червня – на початку липня ми проводимо національний моніторинг усього, що є. Десь робимо обдзвони, десь сайти вивчаємо: просимо приїхати перевірити місцевість. Ніхто краще за вас не знає свого сусіда», – резюмував Ярослав Пахольчук.
Покрокову інструкцію з супутникового кодування українських каналів читайте за посиланням.
Фото: ДЕК
