Наприкінці листопада минулого року всі активно активно обговорювали новий фасад будівлі Театру на Подолі (вперше за останні десятиліття побудованого театру!). Ті, хто голосніше за всіх кричав про те, що «ця потворна коробка» зіпсує історичний вигляд Києва, може, вже зовсім забули і про Андріївський узвіз, і про театр, і про архітектора… Тим часом історія з новобудовою на цьому не закінчилася. І поки чиновники розбираються з документами, ми з Мусею вирішили поговорити з провідними театральними режисерами Києва. Але не про те, красиво побудували новий Театр на Подолі чи ні (нехай про це все-таки сперечаються архітектори, згодні?), а про те, в яких умовах працюється таким маленьким, але прекрасним театральним колективам.
На цьому тижні в нашому спецпроекті ми розповімо, що думають про проблему «театру як будівлі для театру як колективу» Олександр Крижанівський, Олексій Кужельний, Стас Жирков і Дмитро Богомазов. А почнемо, зрозуміло, з художнього керівника Театру на Подолі Віталія Малахова.
Фото тут і далі: Максим Лісовий
– У нас зараз робоча атмосфера: ми готуємося до наступного сезону, розробляємо репертуар, – розповідає Віталій Малахов. – Я зустрічаюся з режисерами, які будуть ставити вистави тут, тому що тепер я не головний режисер, а художній керівник. У мене були переговори з Андрієм Жолдаком, зі Стасом Жирковим, з Юрою Одиноким, Владом Троїцьким, Ахтемом Сеїтаблаєвим. Це з таких, з мастодонтів. Думаю, що до кінця січня вже точно сформуємо репертуар наступного сезону.
«У всякому разі, це буде театр для людей»
– Не знаю. Як бог дасть, і як все обернеться. Ми за те, щоб зважилися всі питання в правовому полі. Якщо там допущені якісь помилки, значить, нехай розбираються.
– Всередині мені практично дуже подобається.
– Не те що не подобається, просто в зв’язку з тим, що перший проект робився досить давно, там є речі, які на сьогоднішній день не потрібно було робити. У всякому разі, це буде театр для людей: там два ліфта для інвалідів (один з вулиці всередину), також в залі для них є спеціальні місця, щоб можна було завести візок. Для людей з обмеженим слухом під балконом вбудований рядок, що біжить. Ми навіть проводимо День білої тростини (15 жовтня) зі сліпими та слабозорими і збираємося зробити програми, а може, і лібрето азбукою Брайля.
– Добре зроблена. Не жирно, але нормально. Без надмірностей, проте є все необхідне.
«Я вважаю, що основний метод боротьби – це хороші вистави»
– Як ви взагалі ставитеся до негативних нападок на адресу нового будинку?
– Я їх поважаю. Там є дуже багато популістських висловлювань, на які при кожній відповіді виникають нові питання. Хвилювалися всі за протипожежну систему. Коли пояснили, що тут під театром знаходиться басейн на 180 тонн води, яким можна погасити будь-які події на всьому Андріївському узвозі (і що ми навіть готові взяти на себе забезпечення безпеки Замкової гори, на якій часто палять багаття, а пожежні машини просто не можуть туди доїхати), то через день з’явилося: «У Театрі на Подолі басейн на 180 тонн води, який буде новою катастрофою і заллє Поділ». Як тільки ми надали документи, що кріплення басейну тільки підтримують гору, виникли ще нові питання… Тому я не хочу в цьому розбиратися.
З волі нашого мера створюється така комісія, в яку від театру увійде тільки одна людина. А з приводу фасаду… Кирило Серебренніков дуже чітко сказав: «Я не хотів би, щоб наша країна перетворилася на фасадну державу». Я не можу сказати, що я у захваті від архітектури фасаду, я не фахівець, але бачив багато подібних будинків за кордоном.
«На сьогоднішній день немає закону, за яким архітектор повинен радитися з громадськістю, що йому будувати»
– Ми в цьому році дали 316 вистав для 21 000 глядачів, – розповідає Віталій Юхимович. – І, звичайно, кожного разу приїжджати до палацу «Україна» і назад – непросто… І в Гостиному дворі свого часу ми самі викопали гримерки. За свої 30 років ми пройшли весь шлях пересувного музично-драматичного театру. Мене більше хвилює, щоб в трупі не виникло такого відчуття благополуччя, тому що будь-яке нещастя групує. І я вважаю, що основний метод боротьби – це хороші вистави.
Знову-таки, на сьогоднішній день немає закону, за яким архітектор повинен радитися з громадськістю, що йому будувати. Навіть якщо все раптом вирішиться не на нашу користь, то будемо жити далі, так само, як і 30 років до цього.
Зараз Віталій Юхимович разом з трупою репетирує в старій будівлі Театру на Подолі.
Поки нова будівля будується, а чиновники вирішують його подальшу долю…
…Віталій Юхимович разом з трупою репетирує в старій будівлі Театру на Подолі
