«Зеонбуд» хоче домогтися від Концерну РРТ прозорості тарифу на обслуговування передавачів. Зокрема, компанія не розуміє, чому тариф однаковий на обслуговування передавачів на вежах, де є передавачі низки інших мовників, і вежах, на яких розміщено мало передавачів. Про це повідомив голова Національної ради з питань телебачення і радіомовлення Юрій Артеменко на прес-конференції 20 березня.
«Повідомлення Концерна РРТ про те, що вони відключать «Зеонбуд» 18 березня, – це неправда. Це те саме, що «мірятися силами» чи лякати один одного. Вони взяли знову паузу, щоб заспокоїти людей, глядачів і себе. Відключення не буде. Це треба бути самогубцем, щоб під час виборів вимкнти телебачення. Відразу скажуть, що це команда прем’єр-міністра чи когось із кандидатів. У них є час до 1 травня – вони мають домовитися, вийти на договір, який влаштує всі сторони. Зустріч має бути цього четверга в Держспецзв’язку з представниками галузі. Крок за кроком вони мають шукати компроміс», – зазначив Артеменко.
Мовники три роки тому переконалися в достовірності тарифів «Зеонбуду», а сьогодні вони разом із «Зеонбудом» хочуть домогтися прозорості тарифу від Концерну РРТ. «Зараз не скандал, а швидше перехідний період між тим, як вибудовуються відносини між «Зеонбудом» і Концерном РТТ після вимкнення аналогового телебачення. Концерн РРТ втратив певну частину прибутків, доходів, після того як відключив аналог, і не може сформувати свої тарифи. На підставі цього «Зеонбуд» не може сформувати свої тарифи для мовників. Відкрию вам таємницю, свого часу канали групи «1+1» і СТБ погодились на нові умови «Зеонбуду», бо прийшли на «Зеонбуд», подивились на структуру їхнього доходу, багато там працює людей чи мало, отримує секретарка велику зарплатню чи не отримує зарплатню, і коли вони зрозуміли, що не «натягнуті» тарифи у «Зеонбуда», вони погодились платити за ними. Це було роки 2-3 тому. Вони почали працювати із «Зеонбудом», була відповідна знижка. Зараз «Зеонбуд» перед тим як підвищити свої тарифи просить провести розслідування, розкрити структуру тарифів КРРТ – що туди входить. Вони ставлять запитання, чому однакова ціна на всі послуги КРРТ, коли одна вишка обслуговує 20 мовників, а інша – 120. Це ж неправильно! У Концерна РРТ на це є свої реальні аргументи. Спочатку вони обмінювалися листами між собою, потім ми взяли фіксацію, що вони візьмуть паузу два місяці для того, щоби розібратися разом і знайти компроміс. Вони його не знайшли. Нацрада відсторонено за цим спостерігає, процесом керують у Держспецзв’язку – пан Євдоченко», – вважає Юрій Артеменко.
Також чиновник нарікав на монополізм «Зеонбуду», чому сприяв, як він вважає, попередній склад Нацради. Ситуацію можуть виправити зміни до законодавства, які намагався пролобіювати нинішній склад Нацради разом із Комітетом Верховної ради з питань свободи слова. Однак за п’ять років повноважень нового складу Нацради цього не сталося. «Ситуація між «Зеонбудом» і КРРТ – це наслідки ухваленого рішення ще за часів попереднього складу Нацради про те, як має вибудовуватися цифровий телевізійний ефір. Мультиплекси мали б належати не одній структурі, а 3-4 як це є, наприклад, у Польщі. Один – державний, другий – приватний, третій – якомусь міжнародному інвестору, четвертий – одній із телегруп. Тоді б не було монополізації. Але так не склалося. Друге – неправильно був організований розподіл цифрових частот: 32 телеканали мало відрізняються один від одного, різниця лише у власниках. Треба було ухвалювати стратегію, що в нас має бути три телеканали інформаційні, два – музичні, один – спортивний, один – науковий, один – дитячий. Цього не відбулося. Нацрада намагалася вирішити з Комітетом зі свободи слова ці питання, але на жаль… Можна було б законодавчо врегулювати… Були законодавчі ініціативи аж до націоналізації «Зеонбуду» від «Самопомочі», але далі не пішло. Ми живемо в реальних умовах», – додав голова Нацради, не уточнивши, що саме завадило ухвалити законодавчі ініціативи щодо врегулювання питання «Зеонбуду».
Нагадаємо, Концерн РРТ попередив листом Нацраду про можливе відключення передавачів «Зеонбуду» 18 березня через відсутність договору на 2019 рік. 13 березня ситуація набула розголосу на засіданні Комітету з питань свободи слова. На зустрічі в Нацраді 14 березня КРРТ, «Зеонбуд» і Держспецзв’язку домовилися запустити новий етап переговорів – щочетверга вони будуть проводити зустрічі на території Держспецзв’язку за участю телегруп. Компанія «Зеонбуд» повідомила, що не має боргів перед Концерном РРТ, а анонсоване відключення цифрової мережі назвала шантажем.
Як писала «Телекритика», в січні стало відомо про те, що КРРТ і «Зеонбуд» не підписали контракт на 2019 рік і перейшли до переговорного процесу за участю чотирьох провідних телегруп. Екс-гендиректор КРРТ Петро Семерей в січні розповідав у інтерв’ю «Телекритиці», що на початку грудня він домовився з нардепом від «Оппоблока» Юрієм Мороко, якого називають сірим кардиналом «Зеонбуду», про зростання оплати в 1,6 разу – з 10 до 15 млн гривень на місяць до 1 травня і до 18 млн гривень – після 1 травня, але компанія відмовилася підписати контракт, попросивши знизити підвищення тарифів до коефіцієнта 1,4. У січні «Зеонбуд» вказав на непрозорість ціноутворення КРРТ, хоча в грудні компанія анонсувала, що цього року підвищить тарифи для мовників на 37%, пояснивши це подорожчанням послуг КРРТ. Вартість місяця мовлення в мережі «Зеонбуду» для телеканалів сьогодні становить 1,5 млн гривень. На час чинності аналога діяла знижка 50%. У телегрупі StarLightMedia в конфлікті КРРТ і «Зеонбуду» публічно стали на бік провайдера. Суспільний мовник, не дочекавшись завершення переговорів між КРРТ і «Зеонбудом», підписав у лютому угоду з цифровим провайдером за новими цінами.
Фото: pixabay
