Відповідаючи на запитання Filmcomment про вже відому сцену побиття українського воїна в своєму новому фільмі, Лозниця несподівано пояснив, що сцени жорстокості турбують його не так сильно, як пересічного глядача.
«Можливо, це моя особиста проблема – те, що мене приваблює така потворність і зло; я можу дивитися на ці речі довше, ніж будь-хто інший. Наприклад, у текстах Достоєвського ви можете помітити, як його надихає зло. Може, це частина культури, частина російської культури, яка в глибині своїй відчуває потяг до пекла».
«Російський філософ Петро Чаадаєв заявляв, що Росія як нація, як країна має показати решті світу приклад того, як не можна жити, яким шляхом не варто йти. Тому його запроторили до психіатричної лікарні. Ніхто не хотів дослухатися», – продовжив режисер.
История одной маленькой семьи, к которой постучалась война
Лозниця також порозмірковував про функції мистецтва. «Наше завдання – нагадувати собі та оточуючим, що мистецтво – це фікція. Винахід кінематографії збігся із вибухом кубізму і експресіонізму, абстрактного мистецтва, Пікассо, Далі, Дюшана. Усі вони казали: “Це не життя, це мистецтво, ви помиляєтеся!”»
.
Журнал Filmcomment видається нью-йоркським Лінкольн-центром і є американським аналогом британського журналу Sight and Sound. Останній днями випустив невтішну рецензію на фільм «Донбас».
Нагадаємо, що 9 травня «Донбас» Сергія Лозниці відкрив конкурсну програму в секції «Особливий погляд» 71-го Каннського фестивалю. «Телекритика» зібрала перші відгуки канських критиків на фільм українського режисера.
