_
_
Розкажіть, як ви зустріли Хоакіна Фенікса і домоглися такого дивовижного взаєморозуміння і дружби?
Взагалі фільм заснований на повісті Джонатана Еймса, який зняв у Нью-Йорку телесеріал «Смертельно нудьгуючий» про письменника-детектива. Він пише «круті» (hardboiled) детективи, і мені подобаються такі речі, я виросла на них – «Мілдред Пірс» (роман Джеймса Кейна. – Ред.), «Усе про Єву» і так далі… Мене захопила ідея самій зняти «крутий» детектив, і коли я прочитала книжку, то подумала, що це досить цікавий персонаж, тому що він не схожий на героїв у стилі Джеймса Бонда. Тож я відразу сказала собі: це буде Хоакін Фенікс! Я наклеїла замітку з його ім’ям собі на комп’ютер і вона провисіла там доти, доки в мене не з’явився гідний сценарій. (Я писала його, поки була вагітна.)
На щастя, у мене є друг у FilmFour, який знайомий з Хоакіном Феніксом з часів «Солдата Буффало». Тож він зв’язав нас електронною поштою. Знаєте, я працювала з багатьма чудовими акторами – Тільдою Свінтон, Езрою Міллером (у фільмі «Щось не так з Кевіном». – Ред.), Самантою Мортон (у «Морверн Каллар». – Ред.), але Хоакін мене неймовірно вразив. Те, як він вжився в персонажа, було неймовірним.
«Я працювала з Тільдою Свінтон, Езрою Міллером, Самантою Мортон, але те, як Хоакін Фенікс вжився у свого персонажа, було неймовірним»
Вас він вразив саме як прекрасний актор?
О, він чудовий актор, та водночас він кумедна, мила, звичайна людина. Він як рок-зірка, йому подобається те, що він робить.
Це правда, що в перший день зйомок ви плавали разом з ним у басейні?
Ми знімали сцену в російській лазні, і було так жарко, що у всіх паморочилася голова. При цьому там був басейн і з холодною водою. Хоакін підійшов, занурився в нього (щулиться, як від холоду), і мені стало цікаво, наскільки там холодна вода. Часом мені потрібно поставити себе на місце актора. Тож я спробувала – і вода була просто крижаною, холоднючою. Зате потім почуваєшся просто чудово. Мені здається, після цього ми й здружилися.
О «Русском дятле» и «Красном воробье»: интервью с режиссером Чадом Грасией
Здається, що весь фільм був свого роду колаборацією – адже Фенікс теж пропонував спробувати те чи те, щось радив?
Так, безумовно. Іноді ми не знали, що робитимемо, і пробували різні варіанти. Мені здалося, що йому сподобалося брати участь у творчому процесі.
Ви говорили, що хотіли зробити жанровий фільм, але водночас вийшли за рамки жанру. Як добре підмітили в одній рецензії: «Тебе ніколи тут не було» – це фільм про найманця, де найманець цікавіший як людина, ніж як вбивця». Тобто це свого роду дослідження персонажа?
Так, це добре сказано, і я рада, що помітно, як фільм вийшов за рамки задуманого. Не знаю, чи можна було здійснити це з іншим актором… Я працювала з різними чудовими акторами, але він [Фенікс] став цим персонажем. Неймовірно було спостерігати за тим, як історія оживає.
_
_
Щодо того, як ви адаптували книгу в сценарій…
Там лише близько десяти сторінок
.
Тобто це скоріше оповідання?
Оповідання теж можуть бути досить гарні як першоджерело. Знаєте, «Кевін» (роман «Нам потрібно поговорити про Кевіна», екранізований Ремсі в 2011 році. – Ред.) був 550- чи 450-сторінковим романом, і треба було його стиснути. Це складно, адже там стільки цікавих речей. А зараз у мене було більше простору для маневру, свободи пересування… Тож це були два різні процеси.
Але це ж було частиною задуму – те, що головний герой фільму Джо не може потрапити в місце призначення?
Він свого роду волоцюга, він звик до польової роботи. Він з тих героїв, яким вічно не вдається виконати завдання, адже в якомусь сенсі зрештою цю «роботу» зробила за нього маленька дівчинка. І водночас вона повертає його до життя.
Ви б хотіли в майбутньому знову попрацювати з Феніксом?
О, безумовно. До речі, мені хотілося б зняти комедію. Як би його не сприймали люди, Хоакін – неймовірний комедійний актор, він один із найкумедніших людей, які мені зустрічалися. І, до речі, мені дуже подобається Кейсі Аффлек (він зняв псевдодокументальний фільм «Я все ще тут» про Хоакіна Фенікса. – Ред.). Тож так, сподіваюся, ми ще зустрінемося! (Сміється.)
