Національна рада з питань телебачення та радіомовлення 20 лютого під час засідання внесла до списку адаптованих іноземних телеканалів три нових мовники − 4ever Cinema, RUMusic та UAMusic.
Країною-правовласником телеканалів 4ever Cinema, RUMusic та UAMusic вказані США. Мова мовлення першого − російська, двох інших − українська та російська. Раніше Нацрада намагалася адаптувати іноземні телеканали 4ever cinema, Ru music та UA music, але питання було перенесено на тиждень через неявку представників. Тоді член Нацради Олег Черниш сказав, що телеканали насправді українські та належать співвласникові та директору компанії Vianet Рудольфу Кірносу. У каналів нема супутникового мовлення та ліцензій ні в США, ні в країнах ЄС, у зв’язку з чим Олег Черниш висловив свої побоювання щодо того, що таким чином на українське телебачення може прийти будь-яка іноземна компанія, яка займається чим завгодно, і податися на адаптацію. Попри те, що він порадив Рудольфу Кірносу отримати ліцензію хоч у якійсь європейській країні, Нацрада не побачила причин відмовити каналу у реєстрації і мовленні на території України та більшістю проголосувала за внесення каналів до списку адаптованих.
У свою чергу, Сергій Костинский навів до прикладу таке ж рішення Нацради щодо телеканалу «Теперішній час», спільного проєкту «Радіо Свобода» та «Голосу Америки» для російськомовної аудиторії, але, за інформацією «Телекритики», тоді у «Нового Часу» все ж була ліцензія, видана регулятором у сфері медіа у Чехії, що дозволяє каналу мовлення на території ряду європейських країн, а також України.
Таким чином, це рішення Нацради дійсно є прецедентом і з погляду інформаційної безпеки, з огляду на той факт, що він вніс до списку адаптованих іноземних телеканалів мовників, діяльність яких не регулюється ні в Україні, ні в одній з країн світу.
Таке рішення, за словами голови Асоціації правовласників і постачальників контенту Наталії Клітної викликає чимало запитань, особливо у контексті того, що, мовлячи на території України, канали, по суті, не потрапляють під юрисдикцію країни і не повинні дотримуватися квоти національного продукту. У коментарі «Телекритиці» вона сказала, що «це небезпечно, адже якщо засіб масової інформації отримує спеціальну ліцензію або дозвіл, відповідні законам тієї країни, де він функціонує, то ця держава відповідає за вироблений контент каналу. У разі, якщо у програмі адаптованих каналів будуть зафіксовані порушення положень Європейської конвенції про транскордонне телебачення, апелювати про притягнення до відповідальності мовника українському регулятору буде не до кого».
Рішення Нацради Клітна називає прецедентом: «Це дійсно прецедент. Зазвичай Нацрада дуже ретельно ставиться до внесення змін до переліку адаптованих іноземних телепрограм і все перевіряє. Він навіть звертається до регуляторів відповідних країн і дізнається, чи дійсно є така ліцензія, чи веде програма місцеве мовлення або воно здійснюється на території інших країн або територій, обмежених мовленням у державі, де була отримана ліцензія. А у цьому випадку навіть неможливо перевірити, оскільки немає спеціального дозвільного документа та спеціального регуляторного органу у цій сфері».
Виконавча директорка Національної асоціації медіа Катерина М’яснікова прокоментувала рішення регулятора так:
“Я згодна з представниками кабельних операторів, які говорять про це рішення, як про певний прецедент. Якщо компанії, внесені до списку адаптованих за останнім рішенням Національної ради, пов’язує з США лише реєстрація юридичної особи, а редакційний контроль та використання супутникових потужностей насправді відбуваються в Україні, то це створює новий механізм для обходження українського законодавства, що регулює контент. Тобто канал, модель якого побудована на мовленні у кабельних мережах, та який не хоче виконувати мовні квоти або квоти національного продукту, може просто зареєструватись в будь-якій країні, в якій не потрібен державний дозвіл на супутникове мовлення. Це може нівелювати намагання держави встановити певні стандарти для аудіовізуальних медіа”.
Показово, що цим же рішенням регулятор видалив з-поміж адаптованих телеканалів мовник TV1000 East, попри наявність у нього європейської мовної ліцензії. У цьому випадку Нацрада не була настільки ліберальною: інформація ретельно перевірялася, робилися спеціальні запити європейським регуляторам.
Ми чекаємо на коментарі представників індустрії, новина доповнюється.
Фото: Олександра Йорк
Підписуйтесь на «Телекритику» у Telegram та Facebook!
