Пост керівника «Громадського» Наталі Гуменюк, у якому вона розкритикувала людей, що публікують фотографії своїх дітей, розглянуть на редакційній раді каналу. Цілком ймовірно, що Гуменюк буде покарана за особисту думку.
«Телекритика» розбиралася, чи обмежують поведінку журналістів у соціальних мережах в інших редакціях.
ВВС
В українській службі ВВС послалися на редакційні стандарти видання:
Необхідно чітко розділяти поняття особистого облікового запису і сторінки ВВС. Образливі коментарі про працівників видання можуть вважатися дисциплінарним проступком. Журналісти не повинні писати те, що дискредитуватиме ВВС. Працівникам видання заборонено писати образливі пости і коментарі. Не можна використовувати інтернет для атак на колег жодним чином.
Левко Стек, журналіст «Радіо Свобода»
У нас є чітко прописані правила поведінки в соціальних мережах. Працівники RFERL вільні використовувати соцмережі, але коли журналіст пише щось у Facebook або Twitter, він має пам’ятати, що є працівником «Радіо Свобода». Тому в соцмережах він не може писати або говорити те, що підриває репутацію «РС» як збалансованого і об’єктивного ЗМІ. Ми не ділимо акаунти в соцмережах на приватні і корпоративні. Якщо людина працює у RFERL, то все, що вона пише, асоціюватиметься і з нашим медіа, тому не може суперечити принципам і редакційному кодексу.
«Журналісти розуміють, що на особистих сторінках вони є представниками свого видання»
Навіть на особистих сторінках у Facebook перед поширенням будь-якого посилання ми повинні переконатися, що інформація правдива. Ми не можемо поширювати фейки. Ми не можемо в своїй діяльності в соцмережах звертати увагу на діяльність лише однієї політичної сили чи політика, навіть якщо в особистому житті ми йому симпатизуємо. Оскільки такі повідомлення можуть створити враження певної заангажованості у наших читачів.
Те ж стосується і «лайків». Ми не можемо їх ставити, якщо зміст повідомлення може вдарити по репутації «Радіо Свобода». У будь-якому разі, головне – це здоровий глузд. Навіть найчіткіші правила не можуть передбачити всіх можливих ситуацій, що виникають у повсякденному житті. Тому передусім у своїй діяльності в соцмережах ми керуємося саме ним.
Ольга Руденко, редактор газети Kyiv Post
У Kyiv Post немає чітко виписаних правил поведінки журналістів у соцмережах, але є певне загальне розуміння і здоровий глузд, яким ми всі керуємося. Журналісти розуміють, що навіть на особистих сторінках вони є представниками свого видання.
Ми не забороняємо журналістам висловлювати свою думку, у тому числі політичну, та категорично не вітаємо хейтспіч і дискримінаційні висловлювання. Проте такі проблеми майже не виникають, коли у видання є стабільні цінності, які поділяють усі або більшість журналістів.
«Якщо людина працює на «Радіо Свобода», то все, що вона пише, асоціюватиметься з нашим медіа»
Світлана Панюшкіна, головний редактор сайта «Сегодня»
У нас немає чітко прописаних правил. Ми відштовхуємося від того, що соцмережі – це особистий простір людини. Вона там може висловлювати всі свої думки і говорити все, що думає. З іншого боку, ми обговорювали такі питання в редакції, що потрібно керуватися здоровим глуздом, – що може собі дозволити журналіст, а що ні.
Передусім він журналіст і на нього дивляться люди. Якщо він висловлюватиме не дуже адекватні думки, то це частково асоціюватиметься з виданням. Такі речі ми з людьми проговорюємо, щоб не було таких асоціацій. Але жодного примусу у нас у цьому питанні точно немає і ми б не карали працівника за його пост. Це особистий простір людини і ніякого права влазити в нього ми не маємо.
Севгіль Мусаєва-Боровик, головний редактор «Української правди»
У нас немає зводу правил поведінки журналістів у соціальних мережах. Знаю, що в західних редакціях такі правила існують і людей можуть звільнити навіть за твіт, як це було у випадку з американською журналісткою і молодшим сином президента Трампа.
У нашій редакції відносини побудовані на довірі та відповідальності кожного члена колективу, тому я сподіваюся, що жодних таких прецедентів не буде.
