Для цього мовники мали створити щоденну рубрику «Історія України», яка виходила б в їхніх ефірах, а також на інтернет-ресурсах, що належать медіакомпаніям.
Як контент пропонувалася історична довідка про відомих українців, підготовлена Українським інститутом національної пам’яті (УІНП), а також бачення основних етапів розвитку держави в зв’язці з сьогоднішньої війною з Росією.
“Про результати розгляду цього листа і вжиті заходи прохання проінформувати Міністерство до 14 серпня в електронному та письмовому вигляді”, – зазначено в зверненні.
Порада мов зрада
Фото: скан листа, який Мінінформполітики надіслав телеканалам
Жоден з опитаних «ТК» мовників не став виконувати рекомендації. “Ми не бачимо сенсу дублювати свої проекти темами, які спускаються згори”, – пояснює керівник напрямку стратегічних комунікацій медіагрупи «Україна» Олена Шрамко. За її словами, компанія відповіла Міністерству, що й без того систематично і за власною ініціативою звертається до теми історії та незалежності України.
Крім того, для комерційних каналів в принципі дивно отримувати від держорганів вказівки про те, як висвітлювати ті чи інші події, додає PR-директор 1+1 Media Світлана Павелецька. “Нам здається це безглуздим жартом і проявом дурості, – зазначає вона. – В іншому разі це можна розцінювати як спробу повернення до часів, коли держава намагалася контролювати ЗМІ, спосіб протестувати – чи готове суспільство сприймати такі вказівки серйозно”. На День незалежності група запланувала прем’єру документального фільму про те, як переписувалася історія України протягом століть.
Група Star Light Media й «Інтер» не стали офіційно коментувати звернення Міністерства.
“Це або безглуздий жарт, або повернення до часів, коли держава намагалася контролювати ЗМІ”
У Міністерстві та УІНП, щоправда, зауважують, що цей лист – лише прохання. “Це навіть не рекомендація, а саме прохання. Звісно, телеканали мають право його не виконувати”, – запевнив заступник міністра інформполітики Артем Біденко, чий підпис стоїть під зверненням до телеканалів.
“Ми не будемо моніторити ефір – хто виконав рекомендації, а хто ні, – обіцяє глава УІНП Володимир В’ятрович. – Ми хотіли зібрати матеріал, який був би для телеканалів цікавим. Я дуже радий, що на нашу пропозицію відгукнувся, наприклад, «Перший національний»”.
Біденко каже, що взагалі подібні листи не в практиці міністерства. Раніше, за його словами, вони лише одного разу зверталися до телеканалів з аналогічним проханням – напередодні святкування ювілею перемоги Радянської армії над фашистською Німеччиною в травні минулого року.
Правильна історія
УІНП відомий тим, що спеціалізується на контроверсійних моментах української історії: Голодомор 1932-33 років, діяльність ОУН, УПА і масові репресії часів СРСР.
Низка українських істориків неодноразово звинувачували інститут і його голову Володимира В’ятровича в упередженому висвітленні цих питань і навіть у фальсифікації архівних матеріалів.
Фото: матеріали УІНП
Матеріали УІНП також не можна назвати виключно науковими. Телеканалам пропонують зосередиться на таких ключових повідомленнях:
“Проголошення незалежності України 1991 року зіграло вирішальну роль в розпаді СРСР і остаточній ліквідації комуністичної тоталітарної імперії”
“Сьогодні незалежність України є головною перешкодою для російського імперіалізму та забезпеченням вільного розвитку держав і народів Європи”
“Прагнення до свободи – визначальна цінність українців, що дарувала натхнення і сили залишатися собою за часів бездержавності. Вищий прояв свободи – здобуття незалежності для створення власного майбутнього”
“Перша незалежність України була проголошена 22 січня 1918 року (дата ухвалення IV універсалу Центральної ради, – «ТК»). Тому 24 серпня 1991 року відбулося фактично відновлення незалежності України”
“Семеро з 26 персонажів циклу мають відношення до Організації українських націоналістів”
Мовникам також пропонується інформаційно-просвітницький проект «Люди свободи» – цикл з 26 портретів діячів політики, культури і мистецтва, яких УІНП називає «прометеями» та «будителями» українського народу, «борцями за його права і свободу зброєю, пером або пензлем, творцями українського тренду».
Семеро з 26 персонажів циклу тією чи іншою мірою мають відношення до Організації українських націоналістів, яку в документі називають «чи не найуспішнішим політичним проектом українців у ХХ столітті». Так, УІНП пропонує розповісти телеглядачам про засновника ОУН Євгена Коновальця, художника-графіка, автора агітаційних плакатів УПА Ніла Хасевича, одного з перших ідеологів українського націоналізму Миколу Міхновського, воєначальника УНР Марка Безручка. У списку також є Назар Войтович, учасник Євромайдану, який загинув від кулі снайпера 20 лютого 2014 року – наймолодший з героїв Небесної сотні.
“Завдання УІНП саме й полягає в тому, щоб люди в усій країні однозначно позитивно сприймали тих, хто боровся за свободу України”
В’ятрович не заперечує, що в суспільстві є консенсус далеко не за всіма історичними персонажами, яких запропонував УІНП. Однак, за його словами, завдання інституту саме і полягає в тому, щоб “люди у всій країні однозначно позитивно сприймали тих, хто боровся за свободу України”. “Адже у нас у списку не тільки політичні діячі. Ми говоримо про «людей свободи» в широкому сенсі. Наприклад, Сергій Корольов (радянський конструктор космічних апаратів, – «ТК») – людина, яка зберігла здатність вільно творити, незважаючи на те що багато років провела в неволі. Я впевнений, що він має повне право асоціюватися з українською історією”, – пояснює В’ятрович.
Біденко матеріали УІНП не коментував, зазначивши лише, що Міністерство не має можливості впливати на “запропоновану ідеологічну концепцію”.
