Уявіть собі диспетчерську кімнату, у якій сидять сотні людей з маленькими циферблатами, що формують думки і почуття мільярдів людей. Це не наукова фантастика, це реальність. Я працював в одній з таких диспетчерських, оскільки керував відділом дизайн-етики в Google і вивчав, як можна етичним способом керувати думками людей.
Ми не говоримо про це, але купка людей в кількох технологічних компаніях керують тим, про що сьогодні будуть думати мільярди людей. І всі повідомлення на ваших телефонах, створені цими людьми, займають маленькі блоки часу в вашій голові, вони змушують вас думати про те, про що ви і не планували.
Це дуже специфічна штука і вона розвивається не випадково. Прихована мета всього цього – гонитва за вашою увагою. Кожен новий сайт – TED, вибори, політики, ігри, навіть застосунки для медитації – бореться виключно за вашу увагу.
Найкращий спосіб привернути увагу людини – це розібратися в тому, як працює її мозок. У лабораторії технологій переконання в коледжі в Стенфорді я вивчив чимало методик з цієї теми.
Найпростіший приклад – YouTube, який хоче максимізувати час, що ви витрачаєте на його сайті. Саме тому вони вигадали і запустили автоплей наступного відео. Це дуже добре працює і забирає трохи більше вашого часу. На це Netflix відповідає просто: гаразд, це скорочує мою частку на ринку, тоді я буду автовідтворювати наступний епізод.
Генеральний директор Netflix нещодавно сказав: “Наші найбільші конкуренти – це Facebook, YouTube і сон”. Тож слід визнати, що людські можливості обмежені, у нас є певні межі і розмір нашого життя, і ми хочемо, щоб їх поважали. У цьому можуть допомогти певні технології.
Та що робити, якщо ви Facebook? Ви просто запроваджуєте автоматичний запуск відео в стрічці до того, як користувач натиснув кнопку Play. Як бачите, інтернет не розвивається навмання. Він розвивається таким чином, щоб заволодіти вашою увагою. Питання лише в тому, хто з технологічних компаній опуститься нижче умовної межі в гонитві за вами.
Візьмемо, наприклад, Snapchat. Це канал-лідер комунікації між підлітками в США. Там придумали таку функцію, як Snapstreaks, яка показує, скільки днів поспіль дві людини спілкувалися між собою. Інакше кажучи, вони вигадали щось, з чим користувач не захоче розлучитися.
Фото: тут і на обкладинці Pixabay
І якщо ви підліток і спілкуєтеся з кимось вже 150 днів поспіль, ви не захочете втратити цей рекорд. Тому, їдучи з батьками на відпочинок, діти віддають паролі від своїх акаунтів, наприклад, п’яти друзям, щоб ті продовжили «спілкування» і зберегли їхній Snapstreaks.
І таких утримувальних функцій в Snapchat близько 30, вони змушують постійно робити фото та постити щось на стіні. А тепер подумайте про маленькі блоки часу, які розписані в головах у дітей. Це вже не схоже на звичайне спілкування між підлітками.
Вас це обурює? Це нормально, образа – хороший спосіб привернути увагу. І новинна стрічка Facebook лише виграє від того, що там є обурливий контент. Адже ви обов’язково захочете розділити свою образу з кимось ще. Ваша сприйнятливість – те, що треба цьому бізнесу.
Отже, як ми це виправимо? Нам необхідні три радикальні зміни в технологіях і нашому суспільстві. По-перше, ми повинні визнати, що на нас можуть впливати і змушувати проводити свій час не так, як ми плануємо. Це розуміння дасть змогу захистити свій час.
По-друге, нам потрібні нові моделі і системи звітності, оскільки світ стає все кращим і все переконливішим. Люди в диспетчерських мають бути підзвітні в тому, що вони роблять. Існує єдина форма етичного переконання – це коли цілі того, кого переконують, збігаються з цілями тих, хто переконує.
Нарешті, нам потрібен ренесанс дизайну, тому що коли у вас є уявлення про природу людини, ви зможете керувати часом мільярдів.
Наприклад, сьогодні ваш друг скасовує вечерю з вами і ви почуваєтеся дещо самотньо. Що ви робите? Ви відкриваєте Facebook. У цей момент дизайнери в диспетчерській хочуть одного – максимізувати ваш час у соцмережі.
А якби дизайнери створили іншу часову шкалу, яка б допомогла вам знайти тих людей, яким ви цікаві? Якби в Facebook була ще одна кнопка, яка запитувала б, на що ви б хотіли зараз витратити свій час, ви б відповіли: “Запросити на вечерю”.
Іноді найнагальніші та найважливіші проблеми в світі – це не гіпотетичні речі, які будуть створені в майбутньому. Іноді найнагальніші проблеми – ті, що тут поряд і вже керують думками мільярда людей.
Не потрібно хвилюватися про нові доповнену і віртуальну реальності та інші технологічні нововведення, які так чи так женуться за нашою увагою. Ми можемо змінити цю гонитву. Ми можемо вплинути на дітей, які надсилають порожні повідомлення туди-сюди.
Вирішення цієї проблеми дуже важливе для нас, і ми здатні з нею впоратися. Наприкінці життя у нас буде лише наша увага і наш час. На що ми їх витратимо витрачені?
