У новій програмі «Таємний код віри» священик разом з експертами (істориками, релігієзнавцями, науковцями, богословами) обговорюватиме резонансні теми та шукатиме відповіді (наприклад, «Язичництво та християнство», «Церква та наука», «Делікатні питання в релігії»). Ведучий отець Георгій Коваленко – діючий православний священик, а також ректор Відкритого Православного Університету Святої Софії-Премудрості, у минулому займав високі офіційні посади в УПЦ. Водночас він ніколи не приховував своєї проукраїнської позиції. В нашій бесіді священик відверто відповів на делікатні запитання, які хвилюють багатьох з нас.
Отче Георгію, формат програми «Таємний код віри» досить незвичайний: глядачі не звикли бачити в ролі ведучого телепередачі священика. Ви готові до критики?
Людина, яка щось робить, у будь-якому випадку не всім подобається. А якщо ти робиш щось таке, чого не робили до тебе, – тим більше. Так що усе гаразд. В цій програмі ми шукаємо образ сучасного священика. Мені здається, що сьогодні священик має бути не лише тією людиною, яка знає відповідь на всі запитання, але й яка вміє слухати і не соромиться запитувати. Понад двадцять років я відповідав на запитання, але в мене накопичилися і власні.
Ну, скажімо, в одному з випусків ми досліджуємо тему гендерної рівності. Це цікава тема, яка сьогодні викликає неоднозначну реакцію. Або «Чого в нас більше: християнського чи язичницького?» – також резонансна тема. Для цього спілкуємося із археологами, етнографами, астрономами, із людьми, які зберігають пам’ятки в музеях, і шукаємо відповіді на наші запитання.
«Наша проблема в тому, що багато людей релігійними є лише зовні, а всередині залишаються радянськими»
Перший випуск ще навіть не вийшов, ми тільки-но анонсувалися, але я вже маю досить неоднозначні реакції. І мене найбільше вразило те, що люди, які до мене добре налаштовані, переживають, як це буде сприйняте, чи не є ця програма провокацією.
Я священик вже понад 22 роки. Служу в маленькому храмі при дитячому садочку. Це церква на честь Віри, Надії, Любові та матері їх Софії в Печерському районі Києва. Приміщення в дитсадочку, де дуже зручно родинам із дітьми. Де ми спілкуємося після богослужіння, де фактично зустрічаються в неділю друзі, щоб помолитися разом.
Священик-телеведучий під час зйомок випуску програми на тему «Церква та наука»
Фото: тут і далі Максим Лісовий
Це мій новий проект. Ми в ньому намагаємося сформулювати для себе та презентували ідею відкритого православ’я. Відкритого до діалогу, до суспільства, до різних конфесій. Релігія актуальна завжди. Це не тільки пам’ятка чогось старого. І мені здається, що наша проблема в тому, що багато людей релігійними є лише зовні, а всередині залишаються радянськими, тоталітарними, фундаменталістськи налаштованими. Якщо ми хочемо змінити наше життя, жити в країні вільних людей, які б поважали один одного, не вбивали б один одного, варто починати зі змін у світогляді. Ці ідеї я і намагаюся донести і в університеті, і в новій телепрограмі.
Ні, сьогодні я не маю жодної офіційної посади.
«Якщо кожен вважатиме вірною тільки власну точку зору, міжконфесійні конфлікти будуть тривати й надалі»
(Посміхається.) Я думаю, що період мого офіційного перебування на посадах завершився зі смертю митрополита Володимира. Я був в його команді багато років. Потім церква обрала нового предстоятеля, у нього власне бачення і власна команда. Тому все досить природньо.
Георгій Коваленко має оригінальну точку зору щодо релігії та життя і не боїться, що його будуть за це критикувати
Питання не в цьому. У людини бувають різні періоди в житті. Я ніколи не приходив до церкви, щоб обійняти якусь посаду. Так склалося, що у мене був один досвід, а тепер – інший, ось і все.
Кожну програму знімають на різних локаціях. Зараз зйомки йдуть у Національному музеї медицини
Мені здається, не варто сперечатися через патріархати. Нам треба навчитися бути християнами в тій конфесії, в якій ми народжені та хрещені. Ми дуже часто знаємо все погане про іншу релігію і добре можемо розповісти, в чому неправий інший. Але, може, треба почати з себе і навчитися поважати світогляд іншої людини? А в основі стосунків між близькими має бути любов. Віруюча людина має бути прикладом терпіння, поваги, прощення. Треба намагатися з повагою ставитися до інакшого, при цьому залишаючись у своїй традиції, вірним своїй церкві. Зрозуміти та прийняти. А ще – знати, що серед представників твоєї церкви теж є люди, які живуть не по-християнськи, а серед представників іншої конфесії – щирі і благочестиві.
Отець Георгій: «Сьогодні священик має бути не лише тією людиною, яка знає відповідь на всі запитання, але й яка вміє слухати і не соромиться запитувати»
Так. Я вважаю, що якщо ми всі будемо православними за вірою та способом життя, ми знайдемо шлях і порозуміння. І тоді проблеми українського православ’я будуть вирішені. А якщо кожен вважатиме вірною лише власну точку зору, ці розділення будуть тривати й надалі. Так само я вважаю, що треба шукати новий формат єдності релігійної спільноти України. Єдності, яка не буде знищувати унікальність кожної традиції.
Прем’єра програми «Таємний код віри» відбудеться завтра, 25 березня, о 10:00 на телеканалі «1+1».
