Ліричний вступ
Вечір з’їдає метушливе і нервове місто, застигле в очікуванні дива, яке ніколи не трапиться. Тротуар сльозиться при світлі ліхтарів і фар. Вулиці нестямно виють сигналами автомобілів, вереском шин, похмурі люди поспішають додому, розштовхуючи собі подібних – вечірнє життя мегаполісу в усій своїй хворобливій красі.
Я повільно йду під дрібними краплями жовтневого дощу. Я не спала дві доби, навколишній світ химерно спотворюється, немов асфальт, який плавиться. Голова розколюється, і, як на зло, я доїла останні таблетки.
Через півгодини почнуться зйомки вечірнього шоу «ЧереЩур» на каналі «UA:Перший». Я відмовлялася від запрошень взяти участь, але мені запропонували непогані гроші за той час, протягом якого я повинна сидіти на стільці і сміятися над жартами Майкла Щура і його гостей.
Чорт з ним, з безсонням і головним болем. Доведеться перемогти себе, переступити через втому і відсидіти цю нещасну годину для того, щоб отримати свої гроші. Можливо, навіть буде весело і цікаво.
Я приходжу в темну студію телеканалу «UA:Перший», сідаю на своє місце і мовчки чекаю.
Початок
Під урочисту музику живого симфонічного оркестру виходить Майкл Щур. Його фірмові вусики настовбурчуються в передчутті веселого проведення часу. Публіка натхненна – аплодує, свистить, і я разом з нею.
_
Фото тут і далі: www.youtube.com
Майкл розповідає про те, що його вечірнє шоу – таке ж, як і зарубіжні аналоги. Оркестр? Є. Диван для гостей? Є. Харизматичний ведучий є? Начебто. Майкл переконує мене, що за традицією є навіть другий ведучий у вигляді надувної ляльки на ім’я Життєрадісний Девід, ось тільки я не можу згадати, щоб у Девіда Леттермана або Джиммі Феллона був напарник. Зате точно пам’ятаю, що він є у Івана Урганта.
«Він завжди життєрадісний, – говорить Майкл Щур. – Судіть самі. Девіде! Цього місяця у тебе не буде зарплати!» Із залу на тлі млявого улюлюкання і свисту доноситься чийсь дуже старанний гучний сміх.
_
_
Я аплодую разом з усіма, реагуючи практично на кожну несмішну репліку Майкла. Кричу разом з усіма, незважаючи на головний біль (він поступово посилюється).
Майкл показує ролик про те, як він умовляв зірок прийти на шоу. Ось він намагається достукатися до Потапа…
_
_
…а ось він намагається витягнути на свій диван Святослава Вакарчука.
_
_
Публіка з кожним жартом, з кожним гегом аплодує і виє все більш мляво. Я ловлю себе на думці, що не мені одній тут потрібно болезаспокійливе.
У студії з’являється харизматичний і живий Остап Ступка. І тут починається те, чого я боялася і від чого бігла все своє життя крізь нескінченні дощові ночі, від бару до своєї холодної квартири, від пляшки бурбона і сигарет до анальгіну і тривожних снів.
Сценарне убозтво і відсутність діалогу
У будь-якому late night show спілкування ведучого з гостями – це тонкий баланс між тим, щоб показати зоряного гостя з іншого боку і розвагою публіки. Роль ведучого – «відкрити» гостя, ставлячи йому короткі запитання і іноді жартуючи над ним і собою; роль гостя – розважити публіку, показати себе поза екраном і пліток в таблоїдах. Все це вимагає вміння імпровізувати на ходу, з чим і Джиммі Феллон, і Девід Леттерман, і Конан О’Браєн чудово справляються, адже в іншому випадку їх не взяли б на роботу.
Але що робить Майкл Щур?
Він витріщається на лист з питаннями і жартами, після чого повідомляє Ступці: «Коли ми готувалисі до програми, хлопці рили на тебе всьо». Тут мається на увазі незрозуміле і невиразне, ніби розчавлена по шибці комаха: сімейний псевдонім Остапа Ступки – Жубажу. Багатозначний і задоволений погляд Майкла ніякого враження на публіку не справляє.
_
_
«За роль перчика вас нагородили орденом за заслуги», – говорить Майкл Щур після двохвилинного вступу до питання. «Так», – коротко відповідає Остап, не знаючи, що ще сказати.
І так проходить вся зустріч – в порожніх питаннях і односкладових відповідях гостя. Зал майже не аплодує, оскільки не знає, над чим сміятися і чому радіти. Я вважаю, що творцям шоу потрібно найняти спеціально навчених красивих дівчат, які показували б таблички з написами «Сміх» або «Оплески». Можливо, тоді глядачам стане зрозуміло, де ж заритий гумор.
Після незграбного діалогу Майкл Щур пропонує Остапу Ступці проявити свою акторську майстерність: він читає з карток ситуації, які акторові необхідно зобразити. Звучать питання, які, судячи з усього, писав студент-другокурсник за банку консервів і буханку позавчорашнього хліба. І потрібно віддати належне майстерності Остапа Ступки, оскільки тільки за рахунок своєї харизми він зміг витягнути цей бляклий гумор на прийнятний рівень.
– Остапе, ти випив 20 банок енергетика…
_
_
– Остапе, в тебе сексуальна теща…
_
_
– Остапе, ти – працівник зоопарку, який приймає пологи у слона…
_
_
– Остапе, ти кусаєш бджолу…
_
_
Зал ще більш натужно сміється, а над українським телебаченням згущаються сутінки. Починається сильний дощ (судячи з усього, в ангелів теж є телевізор з українськими каналами).
На цьому зустріч з гостем завершилась. «Остапе, це було мегакруто», – говорить Майкл Щур і прощається з Остапом Ступкою. У мене паморочиться голова, але я знаходжу в собі сили на оплески.
Харизма є?
Другим гостем Майкла Щура стає Саша Кольцова, вокалістка групи «Крихітка». Після довгого вступу і невиразних дифірамбів Майкл ставить питання про розроблений Сашею додаток-будильник, до якого прив’язується банківська карта. При натисканні на кнопку «відкласти будильник» з карти списується певна сума на АТО. Ведучий включає мелодію на своєму смартфоні і намагається жартувати. Саша Кольцова посміхається в очікуванні, а я все більше хочу додому.
_
_
«Подивисі на мого співведучого, – говорить Майкл Щур. – Він навіть не ворухнесі. Може, це не будильник, а засипальник?»
_
_
«Єєє, він прокинувсі!» – радіє Майкл, коли лялька надувається. У залі чути схлипування. Я щосили б’ю себе по обличчю.
_
_
Після обговорення благодійної діяльності Саші і випадка, коли її вкусила дитина, Майкл Щур викликає її на реп-баттл.
«Я бачу, якою ти насправді є!
Ти хочеш, щоб ми всі думали, що ти – панда,
А в тобі всередені змія повзає!
РАУНД!»
_
_
В мертвій студії чути тихе і невпевнене виття глядачів, а десь далеко – скрипучий сміх баттл-репера Гнійного і нервове тремтіння Оксимірона.
Нарешті все закінчилося. Фінальним акордом самотньої і задушливої ночі стало традиційний для формату виступ. Чудова Саша Кольцова зі своєю групою і оркестром виконала пісню, яка при всій своїй красі абсолютно не рятує ні шоу «ЧереЩур», ні його сценаристів, ні продюсерів, ні ведучого. Тому що відсутність смаку нічим не покрити.
Таким чином, нове late night show Майкла Щура «ЧереЩур» займає гідне місце серед інших бляклих копій цієї франшизи.
Я виходжу на свіже повітря і повільно, крок за кроком, йду у напрямку бару, вогні якого радо горять в осінній імлі.
_
_
