Блокування буде здійснюватися в позасудовому порядку за розпорядженням Національної ради з електронних засобів масової інформації (НРЕЗМІ), спочатку на шість місяців. Закон не охоплює піратства кінотеатрального контенту.
Процес обмеження доступу буде схожий на те, як це робиться в інших країнах. НРЕЗМІ спочатку буде розсилати cease-and-desist повідомлення сервісам, що ретранслюють телевізійний контент без дозволу. Їм даватимуть 15 днів, щоб припинити незаконну діяльність. Інакше сайт буде внесений у національний «чорний» список, який передається місцевим інтернет-провайдерам.
«Видатки держави на наділення НРЕЗМІ новими функціями оцінюються в 333 207 евро в 2019 році та по 280 365 – в 2020 і 2021. Левову частку витрат становитиме заробітна плата», – пише місцеве видання Delfi. Решта піде на різні потреби, зокрема ПО для моніторингу.
Як пише TorrentFreak: «Новина про те, що Латвія буде розправлятися з “піратськими” телевізійними трансляціями, з’явилася після того, як український виробник телевізійних приставок Infomir заявив, що зробить усе можливе для запобігання порушенням». TorrentFreak визнає, що приставки Infomir користуються популярністю для доступу до преміального контенту за рахунок «красивого інтерфейсу». Вони використовуються в 150 країнах світу.
Одеська компанія Infomir минулого року заявила про боротьбу з нелегальним контентом, доступним через їхні приставки. А вже 1 січня 2019 року стала членом громадської спілки «Ініціатива Чисте небо» – української антипіратської асоціації.
Віктор Артющенко
Віктор Артющенко, комерційний директор групи компаній «Инфомир» акцентує на тому, що компанія бореться з поширенням піратства через приставку за заявою правовласників. «Ми блокуємо доступ після отримання скарги від правовласника. Згідно з нашою політикою, ми розглядаємо скарги, які відповідають вимогам DMCA, оскфльки це є найбільш універсальним і зрозумілим інструментом для всіх зацікавлених сторін. Блокування відбувається після оцінки отриманої скарги на відповідність вимогам DMCA і в разі відсутності в скарзі індикаторів, які б свідчили про те, що скарга є помилковою або недостовірною. Технічні деталі роботи системи блокування ми розкрити не можемо, оскільки це може знизити ймовірність протидії обходу блокування. Ми застосовуємо один стандарт щодо форми скарги в різних країнах. Якщо ж між правовласником і постачальником IPTV-послуги виникне спір по суті порушення, зокрема через різне тлумачення місцевого законодавства, ми можемо запитати рішення суду для збереження блокування доступу в силі», – цитують Віктора Артющенка в «Чистому небі».
У Delfi відзначають, що значна частина антипіратських зусиль державних структур і антипіратська ж законотворчість у Латвії пролобійовані місцевою антипіратської ініціативою Par legālu saturu, в яку входять 14 компаній. Організація надає держорганам юридичну, експертну та інформаційну підтримку. Завдяки цій підтримці в Латвії в останні два роки держава реально бореться з піратським телебаченням – проводяться рейди, заводяться кримінальні справи, штрафуються і закриваються компанії.
У «Чистому небі» додають, що разом із Par legālu saturu восени 2018 року підписали Варшавську декларацію, яка об’єднує антипіратські організації і правовласників у загальних зусиллях з боротьби з крадіжками контенту, захищеного авторським правом.
Нагадаємо, «Чисте небо» було зареєстроване як громадська спілка 13 липня 2018 року. До цього моменту офіційними членами ініціативи були дослідницька компанія Gemius, фотосервіс Getty Images і юридична компанія Smart Solutions.
Фото: pixabay
