Український нацвідбір Євробачення: Rozhden – про критику Джамали, конкуренцію та небезпеки конкурсу

Музикант з Одеси Rozhden в другому півфіналі національного відбору отримав максимальні вісім балів від суддів точно так же, як група «Сальто Назад» – в першому. Щоправда, до «Сальто» у Рождена Анусі є питання: він не впевнений, що відправляти цей гурт на Євробачення – найкраще рішення. Інтерв’ю вийшло сміливим і суперечливим: Rozhden (до речі, ви його напевно пам’ятаєте по шоу «Голос країни 2», де він дійшов до фіналу в команді Діани Арбеніної) не лізе за словом в кишеню, відверто висловлюючи свою думку. Загалом, читайте!

Рождене, ви зараз в Одесі. Відпочиваєте або вже готуєтеся до фіналу національного відбору?

В Одесі набираюся сил. Це моє рідне місто, тут у мене батьки (сам я переїхав до Києва). Поки у мене немає дружини і дітей, батьки – моя єдина сім’я. Забуваю про проблеми, перебуваючи поруч з ними, у нас дуже близькі стосунки. Ну а репетиції почнуться ближче до виступу. Вони в основному пов’язані з постановкою номера – ми будемо його корегувати. Але що саме буде, поки обговорюється.

Над вокалом теж збираєтеся попрацювати? Джамала трохи вас покритикувала, сказавши, що в ньому не вистачає впевненості.

Впевненість – скоріше не технічний, а психологічний аспект. Коли на кону перемога в такому конкурсі, думаю, що кожного, хто бореться за право представляти свою країну, охопить мандраж. Безумовно, я взяв до відома зауваження Джамали, адже вона знає, про що говорить – у неї приголомшливий вокал. Однак минулого року, як мені здалося, під час конкурсних випробувань і в її голосі можна було почути хвилювання. Впевненість у собі в якійсь мірі приходить разом з успіхом.

Кого з інших конкурсантів ви вважаєте сильним суперником?

Я чекаю останнього півфіналу – тоді вже буду бачити картину в цілому. Але не назвав би це саме конкуренцією, адже на шоу представлені різні музичні напрямки. Складно конкурувати, коли одна людина швидко бігає, а інша високо стрибає.

У вашому репертуарі більше сумних, ліричних пісень, а Saturn – весела і оптимістична. Ви написали її спеціально для конкурсу?

Я ніколи не пишу чогось спеціально – все залежить від мого настрою. І я дійсно переконаний, що від України в цьому році повинна прозвучати пісня впевнена, сильна і щаслива. Розумієте, ліричних пісень, створених в певному форматі спеціально під Євробачення, у країн-конкурентів буде багато. І я боюся, що якщо ми цього року теж відправимо на конкурс панянку, яка співає сумну пісню, то нічого не доб’ємося. Просто станемо учасниками «битви сумних жінок», яких напевно там буде багато! (До речі, пісня конкурсантки Tayanna, яка також увійшла до фіналу, якраз дуже лірична і сумна. – Прим. ред.) Думаю, потрібно відправляти на Євробачення або мене, або «Сальто Назад». (Сміється.) Хоча «Сальто Назад» (ця група теж пройшла в фінал. – Прим. ред.) – досить молоді хлопці і, на мій погляд, недосвідчені з точки зору того, що вони не зовсім розуміють, з чим їм доведеться зіткнутися . Це теж небезпечно для результату. У нас вже таке було, коли ми обрали групу «Гринджоли», які не були частиною шоу-бізнесу, а просто подобалися багатьом з нас. І ви пам’ятаєте, що з цього вийшло («Гринджоли» на Євробаченні-2005 зайняли 19-е місце, це найгірший результат за всю історію участі України в цьому конкурсі. – Прим. ред.).

Ви спілкувалися з суддями національного відбору за лаштунками?

Ні, що ви. Я не спілкувався з ними, щоб це не виглядало, ніби я підлещуюся і у мене є якась можливість на них впливати. Просто через керівників проекту передав суддям «спасибі».

Свого часу ви кинули юрфак заради занять музикою. Чи не шкодуєте?

Ні, звичайно. Хоча, пам’ятаю, батько тоді сильно засмутився. Але зі мною було складно воювати, адже я був дуже цілеспрямований і впевнений в собі юнак. Врешті-решт він махнув на мене рукою і дозволив бути собою. Ну не бачив я себе юристом! Людина цієї професії повинна кайфувати від постійного з’ясування питань, а я не хотів розбиратися в чужих проблемах за гроші. Мені подобається займатися творчістю. Тому я провчився в юридичному коледжі, але після першого курсу, коли треба було готуватися до вступу до вузу, кинув. До слова, це не всі мої спроби отримати вищу освіту. Я й сам був навчався на економічному факультеті, але мене вистачило лише на рік.

Зараз ви займаєтеся тільки музикою?

Так. Я більше ніде не працюю, свого бізнесу у мене теж немає.

У прямому ефірі нацвідбору ви якось сумно сказали фразу: «Я хочу бути щасливим». Чого вам зараз не вистачає?

Та не те щоб я не відчуваю в житті щастя. Просто бувають різні періоди. Так, іноді доводиться ламати себе, щоб стати сильнішими. Іноді просто хочеться отримувати задоволення від життя, не думати про досягнення цілей, нікуди не бігти, а просто сидіти і читати хороші книги. Як, наприклад, в даний момент.

Що зараз читаєте?

«Білі велосипеди: як робили музику в 60-ті» Джо Бойда (відомий американський продюсер. – Прим. ред.). Це той хлопець, який свого часу відкрив групу Pink Floyd. У книзі він розповідає, як все відбувалося зсередини. Я взагалі великий фанат рок-музики тієї епохи, коли вона ще не стала кон’юнктурною. Читаю в основному все, що пов’язане з музикою. Але іноді мене долає дике бажання прочитати всю серію книг про Джеймса Бонда. Хоча навряд чи з мене вийде суперагент! (Сміється.)

P. S. Цієї суботи на СТБ і «UA: Першому» о 19:00 ви зможете побачити прямий ефір третього півфіналу. А кому до душі живі емоції, нехай поспішить за квитками, вони в продажу! Ну а ми будемо продовжувати розповідати про фіналістів національного відбору на Євробачення-2017.