До Дня пам’яті й примирення, 8 травня, телеканал «1+1» покаже документальний фільм «Діти перемоги».
«Діти перемоги» – це документальна драма, зіткана з історій живих свідків масштабної трагедії, яку Україна пережила з 1939 по 1945 роки, потрапивши в самий епіцентр війни. В основі фільму – шість оповідань головних героїв, які, будучи на той момент маленькими дітьми, пережили всі найстрашніші події Другої світової війни.
За словами автора фільму Світлани Усенко, зараз досить неоднозначне ставлення до Дня Перемоги.
«Це перемога радянської армії? – каже Усенко. – Чи це перемога радянського народу, так само як і багатьох народів, які брали участь у цій війні? Ми не шукаємо відповіді на ці питання, ми в першу чергу хочемо показати спогади дітей, які пережили цю війну, тому що їхній погляд на події був чистим, світлим, безпосереднім і не заангажованим політичною пропагандою».
Під час допрем’єрного показу 27 квітня Елеонора Коваль, героїня фільму, яка пережила окупацію Києва, була свідком багатьох трагічних подій, зокрема трагедії в Бабиному Яру, поділилася враженнями від участі в проекті.
«Важко передати, як було страшно, коли ти все бачив на власні очі, – розповідає вона. – Ті враження від того, коли ти вперше побачив смерть. І перші враження від того, коли ти її уникнув… Згодом, аналізуючи те, що трапилося в моєму житті, я можу зробити висновок: війна розділила його чітко на дві частини – «до» і «після». До війни я була дитиною, яку виховувала з великою любов’ю її сім’я. Коли почалася війна, все звалилося на мене, тому що батько пішов на фронт, а мама хворіла. Я змушена була самостійно орієнтуватися у всьому, що відбувалося навколо. Це важкі спогади. Однак я дуже щаслива, що поділилася ними у фільмі «Діти перемоги», і тим, що у мене на душі»
.
Щоб максимально чуттєво передати історію кожного героя, команда проекту особливу увагу приділила музичному супроводу картини. Так, в художньо-документальній драмі «Діти перемоги» прозвучать композиції молодих українських виконавців.
«Нам хотілося зробити фільм про війну, але без радянського «нальоту», – каже Світлана Усенко. – Розповісти про жахи, які пережили українці під час Другої світової, при цьому уникнути «радянського пафосу». Саме тому ми не використовували популярні пісні про перемогу, які щорічно звучать до 9 Травня, а взяли сучасні українські композиції, які близькі і зрозумілі багатьом і добре ілюструють історії наших героїв».
Зокрема, в драмі «Діти перемоги» прозвучить пісня «Вітчизна» від Pianoбой (Дмитра Шурова). У мережі вже з’явився кліп на композицію, побудований на вражаючих кадрах з фільму.
Ця пісня, на думку творців стрічки, добре ілюструє історію Анни Стрижкової, яку трирічною дитиною вивезли до концтабору Аушвіц під час війни. В житті героїні все умовно: вона досі не знає свого справжнього імені, місця, дати народження, а також батьків. Свідоме життя цієї дівчинки почалося навесні 1945 року, коли її разом з іншими дітьми, звільненими з Аушвіца, привезли потягом на центральний вокзал Києва.
За словами Дмитра Шурова, композиція «Вітчизна» є відображенням емоції людини, яка ризикує втратити або вже втратила найцінніше в її житті.
«Потрясіння, про які співається в пісні, допомагають усвідомити, що в житті є головним і за що варто по-справжньому боротися», – каже співак.
Крім того, в драмі прозвучать композиції «Тримай» у виконанні Христини Соловій, «Пташечка» і «Грушечка» від Vivienne Mort, «Небо» і «Колискова» – від Ілларії.
Зйомки проекту проходили по всій території України і за її межами – в Польщі та США. Візуалізацію спогадів героїв команда відтворила шляхом реконструкції. Так, наприклад, історію Христини Хігер – польської єврейки, яка разом зі своєю сім’єю пережила окупацію Львова і репресії проти євреїв, ховаючись в каналізації 414 днів, – знімали в колекторі, повернення маленької Анни Стрижкової з Аушвіца – в музеї залізниці, а історію киянки Елеонори Коваль – в комунальній квартирі, яка знаходиться біля місця, де колись стояв будинок героїні.