Радник команди президента Володимира Зеленського з політичних питань Микита Потураєв повідомив про намір команди президента ліквідувати Міністерство інформаційної політики, а також об’єднати Національну раду з питань телебачення і радіомовлення з Державним комітетом телебачення і радіомовлення. Про це він розповів у інтерв’ю theБабель.
Мінінформполітики буде ліквідовано наступного року. «Функції цього міністерства можна передати або на аутсорс, або до Нацради з телебачення і радіомовлення, яку ми теж хочемо трансформувати. Але ліквідувати міністерство цього року ми не зможемо – у чинному проекті бюджету воно є, і гроші на нього виділені», – зазначив він, додавши, що міністерство може очолити людина «з бізнесу, з індустрії».
У президента будуть змінювати Конституцію, щоб об’єднати Держкомтелерадіо та Нацраду: «Держкомтелерадіо – це застарілий орган, який нам дістався від УРСР. Його потрібно ліквідувати, а функції передати реформованій Нацраді. Останню потрібно зробити більш незалежною – формувати її не на основі різних квот, а за допомогою незалежної конкурсної комісії. Склад Нацради потрібно збільшити на одну людину, тому що 8 членів – це можливість заблокувати будь-яке рішення. Змінивши її функції, можна буде змінити й назву, – наприклад, Національна рада зі ЗМІ».
Комітет Верховної ради з питань свободи слова та інформаційної політики буде перейменований. Микита Потураєв дає зрозуміти, що саме він очолить цей Комітет у майбутньому парламенті (йде депутатом за списками «Слуги народу»). Також радник президента розповів, над якими законами передусім працюватиме Комітет: «У назві мають з’явитися слова «інформаційна безпека». Потрібно регламентувати роботу медіа, ухвалити закони про ЗМІ, про аудіовізуальні послуги (останнє – зобов’язання України перед ЄС. – Ред.). І, головне, потрібно провести велику медіареформу – це питання національної безпеки».
У президента бачать такі способи захисту від російської пропаганди в українських ЗМІ: «По-перше, потрібно забезпечити прозорість власності та розуміти, за які гроші ЗМІ купили. По-друге, потрібно проводити публічний щорічний економічний аудит. По-третє, має бути незалежна редакційна політика в новинах. Для цього ми можемо зобов’язати компанії подавати договір із власником про його невтручання в редакційну політику».
Від ЗМІ загалом можуть вимагати звіти: «Телебачення – приватна власність, але воно користується національним радіочастотним ресурсом, тому держава може вимагати звіт. Від електронних, друкованих та інших ЗМІ держава теж може вимагати, тому що ЗМІ – це бізнес з підвищеною соціальною відповідальністю. Це потрібно закріпити законодавчо».
У команди президента немає планів щодо перегляду списку заборонених російських артистів, заборони російських телеканалів і соціальних мереж. Щодо останнього – у президента хочуть запустити «проукраїнських ботів»: «Заборона показала себе добре. Потрібно соціологічно з’ясувати, де цю заборону більше обходять і в таких групах у соцмережах проводити інформаційно-пропагандистську роботу силами волонтерів – таке державно-цивільне партнерство. Боти – в Росії, а в усьому світі це люди, які добровільно виконують такі функції, поділяючи цінності держави».
Закон про мову буде переглянутий в пунктах, що стосуються мовного квотування різних типів ЗМІ: «Ми повинні його проаудіювати на відповідність європейським практикам з регіональних мов. Для нас важливе укріплення української мови, але громадянський мир і цілісність країни теж важливі. Це питання постійно намагаються використовувати наші вороги. Держава має право вимагати, щоб контент у ЗМІ був українською, але я проти того, щоб вторгалися у приватний бізнес. Добре, що з фінального варіанту закону зникли норми, які стосувалися книговидання, але вони залишилися щодо друкованих ЗМІ – чому? Звичайно, необхідно вносити до нього правки після громадського обговорення».
Від суспільного мовника у президента вимагатимуть високих рейтингів: «З фінансуванням там (на «Суспільному». – Ред.) не все так погано, але їхні аудиторні показники пригнічують. Ми не маємо права втручатися, але суспільство може запитати, на що витратили гроші, – це 1,8 мільярда гривень за минулий рік (насправді близько 900 млн гривень. – Ред.). Я як медіаменеджер скажу, що це чималі гроші, і розмови про те, що “Суспільному” рейтинги не важливі, мені незрозумілі».
Загалом Потураєв вважає за необхідне закрити дві третини телеканалів: «Якби була можливість, я б вивів з ринку до ⅔ телерадіокомпаній через їхню очевидну економічну неспроможність, а значить, тіньове фінансування. Решта компаній отримали б більше грошей з ринку і можна було б говорити про їхню незалежність. Чому Нацбанку можна виводити неспроможні банки з ринку, а Нацраді неспроможні телерадіокомпанії – не можна? Це утиски свободи слова?»
Зазначимо, 48-річний Микита Потураєва – політолог і медіаексперт. Наприкінці 90-х він працював у передвиборчому штабі президента Леоніда Кучми, пізніше – в Нацраді з питань телебачення і радіомовлення та консультував партію УКРОП.
Нагадаємо, Офіс президента створює Раду з питань свободи слова. Туди запросять представників центральних ЗМІ.
Фото: thebabel
