Суспільна компанія, на головному каналі якої виходять відразу дві програми антикорупційних розслідувань – «Схеми» та «Наші гроші», залучила як менеджера чиновника з достатньо неоднозначною громадянською позицією та корупційним шлейфом. Олександра Лієва, далекого від телебачення чиновника та підприємця, привів на НТКУ, а згодом і на НСТУ персонально Зураб Аласанія. «Телекритика» зібрала інформацію про найсуперечливішого менеджера НСТУ.
Ліквідація директорату
Лієв, призначений в НСТУ 5 липня 2017-го, залишив компанію 4 березня після впровадження нової організаційної структури НСТУ. Попередня організаційна структура компанії була розкритикована наглядовою радою за наявність директорату з дублючими функціями. Зокрема це стало однією з причин звільнення Зураба Аласанії, оскільки він делегував ключові виконавчі функції, які, на думку наглядової ради, мали б бути під прямим керівництвом Аласанії, так званому директорату (виконавчому директору, його заступникам та директорам департаментів). Таким чином була створена паралельна правлінню виконавча структура на чолі з виконавчим директором, який фактично перетворився на другу людину в компанії з обсягом повноважень більшим, ніж у членів правління. За 15 місяців (з липня 2017 до жовтня 2018) на оплату діяльності дублюючих органів було витрачено понад 8 млн грн. У новій структурі немає дублювання управлінських функцій, посад виконавчого директора і його заступників.
Нагадаємо голову НСТУ Зураба Аласанію достроково усунули з посади голови правління 31 січня – наглядова рада достроково розірвала з ним контракт. 6 лютого наглядова рада вирішила відкласти розірвання контракту з Аласанією до 6 травня. Наприкінці лютого Аласанія подав до суду на рішення наглядової ради та її членів, вимагаючи скасувати дострокове розірвання з ним контракту.
На сайті НСТУ вказана структура дирекції компанії. Заступниками Лієва були Михайло Шматов, Лілія Стиренко, а також програмний директор НСТУ Дарина Юровська та техдиректор Юрій Бойчук. Під управлінням Лієва були такі 9 департаментів: безпеки та запобігання корупційним проявам, управління активами, юридичний, комерційної діяльності, планово-економічний, виробництва, зв’язків із громадськістю та засобами масової інформації, регіонального розвитку та організаційної роботи.
Лієв, повідомляючи про звільнення з НСТУ, акцентував на тому, що пішов із посади за власним бажанням. З його слів, у компанії починається наступний етап реформи, для цього в НСТУ вже затвердили на вимогу наглядової ради нову структуру управління, яка не передбачає посади виконавчого директора. «Власне, цим і пояснюється моє звільнення», – резюмює Лієв.
Він пояснив, що роль виконавчого директора була потрібна для координації об’єднання 31 державної телерадіокомпанії в єдину Суспільну телерадіокомпанію. Говорячи про стан справ у компанії, Лієв додав, що НСТУ готова ухвалити річний план, її фінансування з державного бюджету в 2019 році збільшиться на чверть; очікується зростання комерційних надходжень, а видатки на утримання телерадіокомпаній значно скоротилися, зокрема, через вимкнення аналогу. Серед власних заслуг Олександр Лієвперелічив у Facebook: масові звільнення в НСТУ, зростання зарплат на 60%, оптимізацію нерухомості, розробку регламентів, електронний документообіг, упорядкування фінзвітності та придбання техніки, яку НСТУ закупляла виключно у Vision House, витративши 44,6 млн гривень. Чому такого ефективного менеджера так легко відпустили з НСТУ, не знайшовши йому нову посаду в компанії?
Хто такий Олександр Лієв?
Народився 16 травня 1976 року в Республіці Комі. У 1996 році, після служби в армії, Олександр Лієв працював слюсарем, водієм, а потім фахівцем на промислових підприємствах Криму. У 2004 закінчив Херсонський державний технічний університет за спеціальністю менеджмент організацій. У 2009 р. отримав диплом магістра державного управління Національної академії державного управління при президентові України. Кандидат наук з державного управління (Академія муніципального управління). З 2005 року займався науково-дослідницькою діяльністю як заступник директора Європейського інституту політичної культури.
У 2006–2007 – радник голови, начальник організаційного відділу апарату, заступник керівника апарату Чернівецької обладміністрації. В 2007-му працював заступником директора з економічних питань Чернівецького облавтодору. З 2007 по 2009 – начальник головного управління регіонального розвитку, архітектури та інфраструктури Чернівецької обладміністрації. У 2009–2010 – голова Севастопольського територіального відділення Антимонопольного комітету України. 2010 – голова республіканського комітету Автономної Республіки Крим з водогосподарського будівництва і зрошуваного землеробства. З листопада 2010 року – міністр курортів і туризму АР Крим. З березня 2011 – перший заступник міністра курортів і туризму Криму. Після анексії Криму Росією пристав на пропозицію Зураба Аласанії і став першим заступником генерального директора Національної телекомпанії України. З лютого 2015 по квітень 2016 року працював радником міністра аграрної політики Олексія Павленка. 2014 року заснував та очолив Асоціацію індустрії гостинності України, яка має «сприяти розвитку внутрішнього та в’їзного туризму». У 2016-му засновує та очолює консалтингову компанію «Зручно». В 2017 року ініціював створення національного туристичного порталу Zruchno.Travel. Портал розпочав роботу 17 травня 2017 року. 5 липня прийняв пропозицію Зураба Аласанії стати виконавчим директором НСТУ.
Громадянська позиція
Про Лієва в мережі можна знайти безліч суперечливої інформації, яка не ввійшла в офіційну біографію, оприлюднену в «Вікіпедії». Олександр Лієв мав стосунок до блокування кримських маяків у лютому 2006 року. Лієв організовував проросійські блок-пости для того, щоб не допустити українську владу для контролю над кримськими маяками, які незаконно використовувалися ЧФ Росії. Якщо підтвердження цього факту в мережі знайти важко, то проросійська риторика Лієва в 2014-му під час анексії Криму має конкретні підтвердження. В інтерв’ю місцевому ЗМІ в грудні 2013-го він заявляє, що «кримчани повинні бути мобілізовані», щоб «не повернулася помаранчева чума», можна розчути фразу «Янукович – наш лідер». У спітчі Лієва є також ксенофобські закиди щодо Західної України, з якої походить його дружина.
В коментарі «Громадському» в березні 2014 року Лієв каже про необхідність Києва «почути Крим». Після Євромайдану у кримчан, на його думку, було «почуття страху» через мовне питання та політичні вподобання. При цьому він повідомив, що розчарувався в Януковичеві, зате зазначає, що кримчани «ментально русские». На фоні триколора РФ він заявляє: «Нам потрібно легалізувати референдум – це задовольнить усіх».
В 2017, рекламуючи портал Zruchno.Travel на місцевому телебаченні в Миколаєві, він акцентує на тому, що потенціал «півдня України набагато вищий за потенціал Карпат». Щодо Криму Лієв використовує слово «анексія».
Свої висловлювання Лієв намагався коментувати у вересні 2017-го абстрактно, не вдаючись у фактаж: «Я переїхав із Криму у зв’язку з тим, що мене оголосили там персоною нон ґрата через те, що не визнав референдуму і своїми діями становив загрозу РФ. Верховна рада Криму ухвалила таке рішення і заборонила мені в’їзд. Із Криму до Києва переїхало лише кілька міністрів. У Криму продав усе своє майно. (…) Тому мене такі заяви (щодо політичної позиції. – Ред.) не просто обурюють, а й демотивують. Можливо, я зовні здаюся спокійним, але, звісно, мені це болить. Дуже складно пережив переїзд із Криму. Так само мене обурюють заяви про те, що я нібито корупціонер. Я небагата людина, ми не шикуємо, в мене «Фольксваген», якому 10 років. Усі мої діти говорять українською, і в Криму вони теж розмовляли українською. Своєму синові Сашку, який у мене найбільший «бандерівець», кажу, що коли ми повернемося в Крим, то він буде вже не однією дитиною, яка розмовлятиме там українською. Хоча нині він ходить у школу на вул. Круглоуніверситетській і є єдиною дитиною в класі, яка розмовляє українською».
Фіктивне працевлаштування
Громадська організація «Актуальна правда» 11 лютого звернулася до наглядової ради НСТУ з проханням перевірити інформацію щодо Олександра Лієва, який, на думку організації, використовуючи своє службове становище, здійснив у 2017–2018 фіктивне оформлення на роботу низки працівників, які спільно із ним працювали в компанії «Зручно» або є його родичами.
Як приклад організація наводить працевлаштування трьох персон, які є родичами Лієва. 20 грудня 2017-го був прийнятий на роботу інженера в департаменті сервісу Сергій Голик, зареєстрований в Чернівцях. За даними організації, він є батьком дружини Олександра Лієва, Тетяни. Після масових скорочень, які відбулися в квітні, Олександр Лієв 20 квітня підвищив свого тестя до посади провідного інженера з посадовим окладом 14 тисяч гривень на місяць. Сума не включає премій та надбавок, які виплачувались окремо.
31 липня 2017 року Олександр Лієв працевлаштував на посаду інженера департаменту господарського та інженерного забезпечення Ольгу Величко з реєстрацією в окупованій Феодосії. Їй на той момент було 23 роки. За даними організації вона є родичкою дружини Олександра Лієва та вихователем їхніх дітей. 20 квітня минулого року Ольга Величко була підвищена до посади головного адміністратора комплексу сантехнічних систем департаменту сервісу з посадовим окладом 18 000 грн на місяць.
14 червня 2018-го Олександр Лієв бере на роботу Роксану Романюк, зі щомісячним окладом 8800 грн, яка насправді є адміністратором готельно-туристичного комплексу в селі Мигове у Чернівецькій області, звідки родом дружина Лієва.
«Сергій Голик, Ольга Величко та Оксана Романюк особисто доручену їм роботу не виконують, двоє з них постійно перебувають за місцем своєї реєстрації в Чернівецькій області», – йдеться у листі-зверненні організації. Засновниками «Актуальної правди» є Павло Петрушко, Максим Гречко і Костянтин Медяник. Організація працює при однойменному інформаційному агентстві, на сайті якого було розміщено текст звернення.
З декларації Лієва можна зробити висновок, що посада чиновника достатньо прибуткова. В декларації за 2017-й, поданій на початку 2018 року вказано, що дружина Тетяна Лієва з пропискою у Чернівцях 14 червня 2017-го стала власницею квартири в Києві площею 201,4 кв метри, вартістю 1,25 млн гривен. Лієв також задекларував незданий в експлуатацію садовий будинок у Миговому Чернівецької області на 96 кв. метрів (без зазначення його вартості). Лієв є також власником авто Volkswagen Passat 2010 року випуску, права на який набуто в 2013-му. Дружина Лієва володіє корпоративними правами (92,69%) на ТОВ «Зручно», яке Лієв очолював до другого приходу в НСТУ. Лієв декларує зарплату в розмірі 48,881 тисяч гривень e «Зручно» за 2017-й. Тоді як дружина отримала в своїй компанії 71 212 гривень зарплати. Зате в НСТУ за неповні півроку роботи в 2017-му Лієв отримав 596 331 гривень, гонорар від Запорізької міськради становив 30,5 тисячі гривень. Готівкою Лієв декларує $182 тис. та вказує $89 тис. позичених коштів третім особам (без уточнення), на банківських рахунках перебуває 50 евро, $561 та 35 667 гривень. Дружина в 2017-му тримала на банківських рахунках 13 520 гривень і $396.
Звільняючись з НТКУ в 2016-му, Лієв заповнював декларацію за 2016-й, в якій назвав себе власником житлового будинку в Іванковичах під Києвом площею 539 кв. метрів, власність на який набута 30 квітня 2014-го. Цього ж року він декларував дохід від відчуження майна в розмірі 940 тис. гривень (без зазначення якого саме майна). В останній декларації Лієв подав неповну інформацію. Зокрема, немає даних про дружину, немає даних про наявність майна – квартири чи авто. За 2018-й Лієв задекларував 136 621 гривню зарплати в НСТУ. В жовтні 2018-го Лієв задекларував 148 тис. гривень доходу від «відчуження рухомого майна» (без уточнення якого саме).
«Телекритика» попросила Олександра Лієва викласти своє бачення перелічених вище фактів, але наразі не отримала відповіді – Олександр перестав відповідати на повідомлення в месенджері. Ми сподіваємося отримати відповідь на офіційний запит до прес-служби компанії з проханням викласти свою точку зору і надати інформацію про працевлаштування Сергія Голика, Ольги Величко та Оксани Романюк, та повідомити про плани компанії щодо їх можливого звільнення. Голова прес-служби Вікторія Сидоренко зазначила, що зробити це оперативно не вдасться через завантаженість. Т. в. о. голови наглядової ради Світлана Остапа повідомила, що листа отримала, вона запевнила, що всі троє – реальні працівники НСТУ: «Не вся інформація (у зверненні ГО. – Ред.) підтвердилася. Родичам не заборонено працювати. Якщо є конфлікт інтересів, потрібно попереджати про це».
Фото: youtube
