У матеріалі про європейські серіали 2018 року, які обов’язково варто подивитися, ми не залишили без уваги й «Підводний човен», який назвали ремейком однойменного фільму 1981 року. Але актор, який зіграв у новому Das Boot главу гестапо, запевняє – це зовсім інша історія, до того ж знята з епічним розмахом. «Телекритика» публікує ексклюзивне інтерв’ю з Томом Влашихою про його новий проект.
Почнемо з того, як ви вирішили брати участь у зйомках «Підводного човна».
Я думаю, що цей культовий фільм знайомий безлічі людей по всьому світу. Коли мені запропонували зніматися в серіалі, я був трохи… ні, насправді, я був дуже радий взяти участь у ньому. Адже нам з самого початку дали зрозуміти одну річ: це буде не ремейк, це буде абсолютно нова історія. Потім я прочитав сценарій і мене відразу зачепило.
Що ви думаєте про свого персонажа? Розкажіть нам більше про нього.
Як і в усіх хороших сценаріях, усі герої тут дуже неоднозначні, а це те, що я взагалі люблю в героях. Мій персонаж – це глава гестапо, таємної поліції, в Ла-Рошель у Франції. Отже, у нас є дві сюжетні лінії. Події першої відбуваються на човні, а події другої – на суші, в цьому полягає ще одна відмінність від оригінального фільму. Мій герой в основному перебуває на суші і бореться з французьким Опором.
Ми не намагалися зробити ремейк. Навпаки, ми хотіли розповісти іншу історію, тому що оригінальний фільм настільки знаковий, що в ньому нічого не хочеться змінювати.
Зрозуміло, він вірить у нацистську ідеологію – це переконаний нацист, але водночас він любить все французьке, і ця суперечливість мені й подобається в ньому. Так ось, це справжній франкофіл, як кажуть у нас у Німеччині. Він любить французьку їжу, французьких жінок, французький спосіб життя. Але, як не парадоксально, він вважає, що Франція могла б домогтися більшого, перебуваючи в німецькій окупації. Безумовно, це можна круто обіграти.
Після перегляду двох серій у мене склалося враження, що це страшний чоловік. Можливо, моє уявлення про нього зміниться в наступній серії?
Можливо. Я міг би вам дещо розкрити. Я можу сказати вам, що він не стане стовідсотковим позитивним героєм, але, можливо, у нього з’являться деякі хороші сторони.
Вам знадобилася якась спеціальна підготовка перед зйомками?
Мені не потрібно було якось спеціально готуватися. У Німеччині у кожного є своя власна сімейна історія, пов’язана з Другою світовою війною. Звичайно, я багато розмовляв зі своїми дідусями і бабусями про війну і про той час. Я маю на увазі, що це події давно минулих днів, але кожна німецька сім’я досі відчуває їх наслідки. Загалом, у мене не було якоїсь особливої підготовки.
Добре. А яка ваша улюблена сцена?
Щиро кажучи, у мене немає улюбленої сцени, але було чудово грати сцени в парі з Вікі Кріпс, яка виконує головну жіночу роль Сімони Штрассер. У міру розвитку подій в серіалі наші стосунки стають дуже цікавими. Вона приголомшлива актриса, було дуже захопливо грати протистояння з нею.
Як би ви описали ваші взаємини з Сімоною?
Знову-таки дуже неоднозначними. Для мене було великим задоволенням грати з Вікі, вона чудова актриса. Її героїня дуже змінюється протягом усієї сюжетної лінії. На початку вона досить наївна, вона сама не розуміє, у що вплуталася, їй доводиться працювати на гестапо в Ла-Рошель у Франції. Але потім, у міру того, як історія набирає обертів, кожен починає сумніватися в тому, що робить. У нас цікаві стосунки, скажімо так, щоб не видати занадто багато спойлерів. Так, було цікаво грати з усіма цими нюансами.
Коли ви готувалися до ролі, у вас була можливість побувати на справжньому підводному човні?
На щастя, моєму героєві не доводиться бувати на підводному човні, тому що події з ним розвиваються на суші. Я був дуже вдячний за це, тому що мене відразу захитує. Плавати на човні – не моє улюблене заняття. Але, звичайно, раніше я бував на підводному човні в музеї в Німеччині. Це первісна модель, яка використовувалася у фільмі 80-х рр. Вона була зібрана в кількох знімальних павільйонах у Мюнхені. Я бачив її, і це надзвичайно тісний простір. Зрозуміло, я бачив і макет підводного човна, який побудували на празькій кіностудії для наших зйомок, і, як не дивно, він навіть рухався. Я насправді аніскільки не заздрив хлопцям, які тижнями сиділи всередині цього макета.
Я знаю, що у цього серіалу досить вражаючий бюджет. Здається, було витрачено понад 100 днів на зйомки. Це дійсно колосальний знімальний процес. Хотілося б знати, як усе виглядало на знімальному майданчику з вашої точки зору? Наскільки масштабно це було, на ваш погляд?
Так, мені здається, це було переконливо і відповідало масштабам багатьох американських серіалів. Як убуло неодноразово сказано, зараз золотий вік телебачення. І особисто я дуже щасливий, що зараз стало можливим спільне виробництво в Європі, а отже – великі бюджети. Також це дало змогу розповісти історії, зокрема наші історії. І так, на мій погляд, знімальний процес був того ж рівня, що й сучасне кіновиробництво в США.
Ви виросли в Східній Німеччині. Ви колись уявляли, що у вас буде така успішна міжнародна акторська кар’єра?
Я виріс у Східній Німеччині, де у нас був тільки один телеканал, що в ті дні було абсолютно нормальним. Я хотів стати актором, але не актором телебачення або кіно. Я більше думав про театр, і саме з нього я і почав. Закінчивши театральну школу, я протягом шести-семи років був частиною кількох труп і грав виключно в театрі. І тільки коли мені виповнилося двадцять з гаком, я потрапив у світ кіно. Коли я ріс, я ходив з батьками в театр і в оперу, бо мій дядько був оперним співаком. Мені подобався весь цей світ. Я прагнув стати його частиною.
Ваш дядько відомий оперний співак. А як щодо вашого голосу? Колись намагалися стати співаком?
Цікаво, що ви про це запитали. Коли мені було років 14-15, і я навчився грати на фортепіано, то подумав: «Чи не спробувати мені співати?». Десь рік або два я брав уроки класичного вокалу. Мені подобалося. Але за натурою я трохи лінивий, та й думав, що для того, щоб стати музикантом, потрібна сувора дисципліна і потрібно кожного дня практикуватися самому. Мені здавалося, що мені буде трохи самотньо. А актори весь час спілкуються з людьми. Ось що чудово в цій роботі. Тому в якийсь момент я вирішив піти в актори.
Наскільки «Гра престолів» змінила вашу кар’єру?
Вона змінила все. Актори дуже залежать від того, що люди знають або не знають їх обличчя. Ніхто й гадки не мав, що «Гру престолів» чекає така популярність. І, звичайно, цей серіал дуже вплинув на мою кар’єру. Тепер я отримую набагато більше пропозицій, ніж раніше. Колись я був актором, якому мало що пропонували, а тепер, вперше в своєму професійному житті, я дійсно можу вибирати, що саме я хочу робити, і це великий привілей.
Як часто трапляється, що шанувальники «Гри престолів» підходять до вас і просять автограф?
У звичайний день зі мною роблять від п’яти до десяти селфі. І я завжди дивуюся, коли люди впізнають мене на вулиці, просто проходячи повз. Без довгого волосся я б і сам себе не впізнав. Але у цього серіалу так багато відданих фанатів, які стільки знають про нього і знають його акторів. Це нормально і навіть весело.
Якого наступного персонажа ви плануєте зіграти?
Ця робота хороша тим, що в ній доводиться займатися різними речами і можна спробувати те, чого ніколи не зробиш у реальному житті. Моїм наступним проектом був датський фільм, який нещодавно вийшов у прокат під назвою «У коханні та на війні». Його дії відбуваються під час Першої світової війни, але на першому плані тут історія кохання. І ще я щойно закінчив зніматися в другому сезоні «Джека Райана» для Amazon. Я граю там іноземного агента, якого весь сезон доля зводить з головним героєм, Джеком Райаном.
Як ви думаєте, як шанувальники оригінального фільму «Підводний човен» Вольфганга Петерсена сприймуть новий серіал?
Ми не намагалися зробити ремейк. Навпаки, ми хотіли розповісти іншу історію, тому що оригінальний фільм настільки знаковий, що в ньому нічого не хочеться змінювати. У нас немає персонажів із оригінального фільму, у нас практично немає нічого з оригінального фільму.
Зараз золотий вік телебачення. І особисто я дуже щасливий, що зараз стало можливим спільне виробництво в Європі, а отже – великі бюджети.
Що пов’язує обидва серіали, це те, що в обох є місія, яка відбувається на підводному човні. Тому я думаю, що людям, яким сподобався оригінальний фільм, буде також цікаво подивитися і наш серіал. Дія в ньому відбувається у той же час, і він добре зроблений. По суті, це хороший розважальний серіал.
Чому глядачам варто дивитися «Підводний човен»?
Я думаю, що це чудова історія. І хоча дія відбувається під час війни, можна провести цікаві паралелі з сучасною Європою, де зростають націоналістичні настрої. Я думаю, глядачам буде цікаво спостерігати за цим. Є персонажі, які борються з обставинами. Персонажі, яким у різних ситуаціях доводиться робити складний моральний вибір. Тож це дуже сучасна історія, в якій кожен може побачити себе, побачити паралелі зі своїм життям. І, звичайно ж, це чудова розвага.
Подивитися серіал «Підводний човен» можна на каналі Epic Drama.