«Телекритика» продовжує знайомити з головними тезами інтерв’ю Олександра Ткаченка LIGA.net.
Кодування мовників телегруп на супутнику буде зміщено на невизначений термін. «Ми готові закодувати супутник і вважаємо, що це правильне індустріальне рішення, щоб ми контролювали територію поширення нашого контенту, який повинен бути закодований як для виконання ліцензійних зобов’язань, так і для сприяння зростанню ринку платного ТБ в Україні. Це в інтересах індустрії, тому що дасть змогу збільшити доходи. Робочий варіант – травень 2019, але я думаю, що фінальна дата кодування може бути трохи зміщена по часу. Більш детально зможу сказати пізніше. Швидше за все, трохи пізніше. На цей процес впливають як внутрішні, так і зовнішні чинники, які не залежать від медіагруп. Не так давно на сайті президента з’явилася петиція про заборону великим медіагрупам кодувати сигнал своїх супутникових телеканалів. Також є фактор виборів. Ну і в SLM відбувалися внутрішні зміни, а в цьому процесі дуже важливі тимчасові параметри. Через ці зміни трохи відклалися деякі рішення».
Перший крок є, але другого кроку не було зроблено. Ми чекаємо на консолідовану позицію ринку. З того, що я чув, – інші телегрупи зацікавлені.
Ткаченко готовий співпрацювати з новим керівництвом StarLightMedia: «Я Сашу (Олександра Богуцького, президента SLM. – Ред.) давно знаю і думаю, що складніше не буде. Але Бородянський в частині індустріальних ініціатив був дуже активний. Розраховую, що зможемо вибудувати конструктивний діалог і з Михайлом Царьовим (виконавчий директор EastOne, в. о. директора SLM. – Ред.)».
Друга партія тюнерів для супутникового телебачення надійде на ринок тільки, коли буде консолідована позиція у всіх чотирьох телегруп: «Питання не в голові SLM, а в процедурах. Є компанії, які купують сет-топ-бокси, ці компанії повинні бачити сигнал від медіагруп, який свідчить про те, що вони готові до цього кроку. Наприклад, це можуть бути промокампанії на телеканалах. Ми планували, що все станеться в грудні, але не сталося так, як ми хотіли. Вони чекають, коли ми почнемо промокампанію, адже в грудні були часткові анонси тільки на каналах «1+1 медіа». Її (промокампанію. – Ред.) не почали і, відповідно, після покупки і поставки першої партії тюнерів далі справа не пішла. А там же є ще й час між замовленнями і виготовленням. Перша партія доставлена. Перший крок є, але другого кроку не було зроблено. Ми чекаємо консолідовану позицію ринку. З того, що я чув, – інші телегрупи зацікавлені».
Ткаченко сподівається значно збільшити прибутковість VIASAT після кодування: «Ми увійшли в цей бізнес (супутникове телебачення) з розрахунку, що кодування сигналу буде окремим сегментом бізнесу. Тому що, крім VIASAT, ми ще займаємося платною дистрибуцією каналів, які промотуємо і просуваємо. VIASAT стоїть у цьому ряду, у нас є плани і певні розрахунки, і вони для нас досить цікаві. Але це одночасно і ризиковане заняття, тому що треба вкладати в розвиток – в приставки, інфраструктуру, всіх видів послуг, які надає VIASAT. (…) З 4–5 млн сімей супутникового телебачення 20% дивляться ще використовуючи кардшерінг, що за фактом є нелегальною послугою з трансляцією російських каналів. Для нас момент кодування – це також спосіб боротися з нелегальною діяльністю громадян, які займаються кардшерінгом. Зараз у VIASAT близько 50 000 абонентів, ми думаємо, що ця цифра повинна значно зрости до кінця 2019 року (300–400 тис.), якщо кодування відбудеться».
Зараз супутниковий провайдер упровадив акційний тариф для національних каналів – 29 гривень на місяць, тривалість півроку: «В середньому вартість пакета становить 120 грн на місяць. І треба сказати, що українські канали становлять найбільший інтерес для всіх, хто супутникові пакети купує. У платформи є спеціальний пакет “Національний” за 29 грн, який діятиме до моменту кодування. Розраховуємо, що у VIASAT збільшиться база передплатників».
Перший HD-канал у групі з’явиться вже наприкінці цього року, телегрупа буде просити за них окремі гроші у провайдерів: «Тестове мовлення 1+1 HD буде ближче до кінця року, а повноцінний запуск таких каналів планується в 2020-м з основною метою – додаткова вартість для ринку платного ТБ відносно безкоштовного соціального телебачення». Телегрупа готова продавати HD-канали окремо як глядачам, так і операторам: «Є така опція, але все буде залежати від попиту як глядачів, так і операторів». При цьому телегрупа не готова продавати спільний пакет HD-каналів з іншими телегрупами: «Ми ніколи не розглядали таку координацію».
Ми витрачали на аналог, якщо я правильно пам’ятаю, близько $5 млн на рік.
«Плюси» подали в суд на рішення щодо відключення ефірного аналога через порушення процедури: «Ми подавали не в зв’язку з нашими втратами, а через порушення процедури. І навіть суд у Рівненській області громадяни вигравали. Те, як пройшло відключення аналога, – це небезпечний, насправді, прецедент. Тому що сама процедура відключення аналога була проведена некоректно. Це означає, що чи то при зміні влади, чи то за інших обставин це питання знову стане на порядку денному. Але для нас це більше привід, прецедент, щоб у влади та регулятора не було бажання ухвалювати рішення, які не є законними». Здавати аналогові ліцензії група не планує: «Тому що якщо Нацрада як орган, який покликаний контролювати простір, поводиться так, як вона поводиться, ніколи не знаєш, що трапиться завтра».
Відключення аналога не відбилося негативно на рейтингах групи: «Ми проводили аналіз впливу відключення аналога. На «1+1» це позначилося мінімально, а ось для «2+2» це стало бонусом, тому що це один із небагатьох каналів із цифровою ліцензією, який мінімально присутній в аналоговій мережі мовлення і отримав таке ж покриття, як “Плюси”». Зі слів Ткаченка, холдингу вдалося істотно заощадити кошти: «Аналогове мовлення було недешевим задоволенням для «1+1». Порівняно з ним усе інше прийнятно. Ми витрачали на аналог, якщо я правильно пам’ятаю, близько $5 млн на рік».
Гендиректор Плюсів проти відключення ефірного аналогового телебачення без добудови мережі ефірної цифри «Зеонбуду»: «Було загальне розуміння – Нацрада має попередити канали, канали повинні підписати згоду. Але нічого такого не відбувалося. По-друге, мета, щоб цифрове мовлення було доступне хоча б тій кількості громадян, хто мав можливість дивитися аналогове, не була досягнута. Цифрове покриття є не скрізь. І ніяка комунікація з «Зеонбудом», цією дивною організацією, якій пишеш листи “на село дідусеві”, і не розумієш, яким конкретно кіпріотам адресоване послання, не дає результатів».
Запуск платного пакету Т2 буде неймовірною дурницею з точки зору ринку.
СЕО «Плюсів» відзначає різку зміну позиції пропрезидентської Нацради щодо «Зеонбуду» близько двох років тому, коли на ринку говорилося про можливий захід президентських структур у його власність. «Керівник Нацради (Юрій Артеменко. – Ред.), коли прийшов на цю посаду, дуже сильно хотів розібратися, хто там власник. В останні два роки його ставлення до «Зеонбуду» змінилося дивним чином. І мені здається, що це пов’язано з якимись чутками про зміну власника монополіста. Але, оскільки це чутки, домисли, гадати дивно і висновки робити теж. Дивно тільки те, що приватний монополіст, який працює на ринку, перебуває фактично поза зоною контролю регулятора і Антимонопольного комітету».
Ткаченко категорично проти запуску платного пакету «Зеонбуду»: «Запуск платного пакету Т2 буде неймовірною дурницею з точки зору ринку. І це – не їхнє взагалі-то покликання, згідно з ліцензією. Тому що це не справа “Зеонбуду” – займатися платним телебаченням. Це справа провайдерів – надавати такі послуги. По суті, «Зеонбуд» у такому випадку стає не оператором послуг, а провайдером. Тому що він переходить із надання послуг з безкоштовного телебаченню у сектор платного телебачення. У цьому питання. Адже «Зеонбуду» давали можливість передусім зайнятися питанням доставки якомога більшому колу населення безкоштовного телебачення. А лізти на територію платних провайдерів ні з того, ні з сього, просто тому, що вони комерційна організація власника, якого ніхто не знає – таке… Знову – закон – ворогам, собі – все можна».
Із запуском платного пакету «Зеонбуд» стане прямим конкурентом усіх провайдерів платного телебачення, що створить йому преференції: «Це буде не тільки наш конкурент, питання в платних провайдерах, в кабельних операторах, усіх інших, хто надає ОТТ-послуги, раптом ні з того , ні з сього з’являється ще один платний провайдер, тому що ринок формується дуже ніжно, по ринковому, а тут раз – знову Донбас. Я думаю, що все телевізійники, як і кабельні оператори, дуже проти ініціативи «Зеонбуду», якщо вона трапиться. У «Зеонбуду» не повинно бути преференцій перед кабельниками, які платять за 22 канали медіагруп».
Раніше ми писали про бачення голови «Плюсів» проблеми серіального виробництва і його мовного квотування.
Повне інтерв’ю Олександра Ткаченка є за посиланням.
Фото: Анна Федорук
