«У The Economist ми серйозно ставимося до візуального представлення даних. Щотижня у нас виходить близько 40 графіків (в друкованому виданні, на сайті і в застосунках). Кожного разу ми намагаємося візуалізувати числа якнайточніше, що б якнайкраще ілюструвало матеріал. Однак часом ми помиляємося. І ми станемо якіснішими, якщо будемо вчитися на власних помилках – і, можливо, допоможемо іншим людям їх не припуститися», – пише Сара.
«Після глибокого занурення в наш архів я знайшла кілька красномовних прикладів. Я згрупувала ці злочини проти візуалізації в три категорії: 1) вводять в оману, 2) заплутані, 3) нічого не доводять. Для кожного випадку я запропонувала поліпшену версію графіка, що займає аналогічний простір на сторінці».
Зокрема, до графіків, що вводять у оману, дівчина віднесла:
-
Діаграми з обрізаною шкалою
У прикладі масштаб стовпчика, що позначає лайки під постами політика Джеремі Корбіна, не відповідає масштабу інших стовпчиків: таким чином, візуально діаграма применшує його популярність
-
Діаграми, які показують закономірність тільки за певного масштабу
У прикладі, що ілюструє текст про зменшення ваги собак, здається, що охоплення собачої шиї ідеально корелює з вагою, але це не так
-
Діаграми з неправильним методом візуалізації
Оригінальна інфографіка, що показувала ставлення британців до Brexit, була надто хаотичною
До заплутаної інфографіки були віднесені такі приклади:
-
Поєднання непоєднуваного
У прикладі поєднуються позитивні та негативні значення (зайнятість на виробництві та торговий дефіцит)
-
Неправильне використання кольору
Колірний контраст в оригінальній інфографіці переконує читача, що сині та блакитні точки належать до різних категорій вимірювань, однак це не так. У переробленої версії відтінок став однаковим; для акценту на конкретних точках була використана прозорість
Нарешті, до графіку, з якого важко зробити якісь висновки, були віднесені:
-
Надміру деталізовані діаграми
«Ну й веселка!» – каже автор
-
Діаграми, втиснуті в надто маленький простір
Діграмму, яка показує ступінь домінування чоловіків у наукових публікаціях, просто не можна адекватно переробити в заданому розмірі
Раніше впливовий британський тижневик The Economist опублікував статтю італійського філософа Глорії Оріггі про те, що в наше століття фейкових новин врятувати себе від неправдивої інформації можна лище одним способом: довіряючи джерелам із позитивною репутацією.
Фото: rawpixel.com, графіка: https://medium.economist.com/
