Окружний адміністративний суд міста Києва відмовив у задоволенні позову Коаліції «За вільний Інтернет» щодо розкриття критеріїв та методології, які застосовувалися Міністерством інформаційної політики для формування переліків інтернет-ресурсів із ознаками порушення законодавства України. Про це повідомляється на сайті Лабораторії цифрової безпеки.
Як нагадує організація, згідно з Доктриною інформаційної безпеки України, на Міністерство інформаційної політики покладено зобов’язання з моніторингу ЗМІ та загальнодоступних ресурсів з метою виявлення інформації, поширення якої заборонене в Україні. Для цього в міністерстві була створена відповідна робоча група.
У вересні 2018-го юрист Коаліції Віта Володовська звернулася із запитом до Міністерства інформаційної політики з проханням надати інформацію про критерії та методологію, на підставі яких воно формує перелік інтернет-ресурсів, доступ до яких рекомендується заборонити.
МІП відмовило юристу в наданні публічної інформації за запитом, посилаючись на те, що вона має статус «для службового користування».
Окружний адміністративний суд Києва у своєму рішенні від 30 вересня 2019 року погодився з позицією міністерства і зазначив, що «інформація була правомірно віднесена до службової, оскільки доповідна записка, яка містить методологію моніторингу українського сегмента мережі інтернет, вміщує лише рекомендації, пов’язані зі складанням таких переліків , а отже є документом, пов’язаним із розробкою напряму діяльності міністерства і здійсненням ним контрольних, наглядових функцій і передує ухваленню міністерством відповідних рішень щодо згаданих переліків».
«Суд взагалі не проаналізував, чи могло розголошення інформації завдати істотної шкоди інтересам національної безпеки, і чи переважала б така шкода суспільний інтерес у наданні публічної інформації», – прокоментувала Віта Володовська.
У своєму позові Коаліція «За вільний Інтернет» акцентувала на суспільній значимості розкриття інформації для дотримання принципів законності, прозорості та обґрунтованості в діяльності органів влади, адже відповідні критерії та методологія застосовуються як підстави для ініціювання кримінальних проваджень проти окремих веб-ресурсів.
Приховування запитаної інформації, вважає юрист, створює загрозу свавільного ухвалення рішень про можливу незаконність інформації, розміщеної на певних інформаційних ресурсах, і не дає змоги оцінити, наскільки застосовані критерії виправдані, чи не порушують вони вимог законодавства і міжнародних зобов’язань України, зокрема, в сфері свободи слова.
Коаліція не буде оскаржувати рішення суду: «З огляду на реорганізацію Міністерства інформаційної політики, коаліція не планує оскаржувати рішення Окружного адміністративного суду Києва в апеляційній інстанції, але продовжить здійснювати моніторинг і аналіз державної політики у сфері свободи інтернету, зокрема, вимагати прозорості та об’єктивності щодо будь-яких заходів, пов’язаних із обмеженням прав людини в онлайн-середовищі».
