У попередньому матеріалі ми розповіли, хто ж забезпечує дохід крадіїв контенту. Два основні джерела – рекламодавці і абоненти платного телебачення і стрімінгу. А хто ж передає гроші? Якщо в першому випадку варіант передачі мішка грошей теоретично можливий, то в другому – виключений. Та й у першому – ну хто возитиме готівку, якщо є банківські перекази. Тому банки та платіжні системи – ще один гравець на полі легального та нелегального бізнесу, пов’язаного з відео в онлайні

Як вони поводяться, які ухвалюють рішення і що з цим робити – розповімо в п’ятій статті нашого спецпроекту.

Банки

Звісно, банки не хочуть бачити серед своїх клієнтів злочинців. Це питання і репутації, і спокою добропорядних клієнтів, та й просто ресурсів – від клієнтів, що мають проблеми з законом, завжди чекай додаткових проблем. Наприклад, можна зіткнутися з вимогою повернути платіж, оскільки він був проведений за по-шахрайськи ненадані послуги. Тому зазвичай банки дотримуються політики «знай своїх клієнтів», ідентифікуючи тих із них, хто здійснює незаконну діяльність. Ця процедура відбувається за законами країни, в якій працює банк, і за внутрішніми документами компанії, що регламентують проведення фінансового моніторингу.

У нашому банку, згідно з вимогами різних положень, діють програми ідентифікації, верифікації та вивчення клієнтів, – заявляє начальник Управління комплаєнс-контролю Forward Bank Андрій Ковтун

Учасники Ініціативи «Чисте небо» давно проводять консультації з банками і з Українською міжбанківською асоціацією членів платіжних систем ЕМА, щоб знайти ефективний інструмент блокування платежів від абонентів піратам.

Хочеться навести надихаючий міжнародний досвід. Королівська канадська кінна поліція і місцеві банки домовилися про механізм повернення минулих платежів! Тобто поліція приймає скаргу, перевіряє її, а потім разом із банком знімає з рахунку злочинця всі кошти, які надійшли йому за досить тривалий час.

Про неймовірний випадок затримання власника піратського торент-трекера Kickass Torrents за грошовим слідом у латвійському Reģionālā investīciju banka читайте тут.

Тож, якщо хтось думає відкрити піратський сайт – це нелегкий бізнес :-).  

Платіжні системи

Суворіші у цьому питанні міжнародні платіжні системи Visa і MasterCard. Їхня політика боротьби з порушенням прав інтелектуальної власності описана на офіційних сайтах. Якщо правовласник оформляє офіційну скаргу на сайт або провайдера платного ТБ, платіжна система виставляє претензію банку-еквайру з вимогою зупинити платежі на цього клієнта. Особливо гостро вони реагують на нелегальних провайдерів платного телебачення, оскільки в цьому разі їхні логотипи красуються на «злодійській малині».

На рахунку учасників «Чистого неба» вже 19 випадків блокування завдяки зверненням до Visa і Mastercard

Ініціатива «Чисте небо» співпрацює з платіжними системами для блокування грошових надходжень за нелегальну послугу платного телебачення. На рахунку учасників «Чистого неба» вже 19 випадків такого блокування завдяки зверненням до Visa і Mastercard.

Андрій Ковтун каже, що до них ще не надходили запити від платіжних систем з вимогою зупинити платежі на той чи той рахунок, через те що його власник здійснює незаконну діяльність. Що було – зверталися клієнти інших банків, хоча це були поодинокі випадки за багато років. «За кожним зверненням проводилися розслідування і ухвалювалися відповідні рішення. Приклади звернень і конкретні рішення ми розголошувати не можемо», – пояснює представник банку.

Оператори прямих платежів

У технологічних фінансових сервісів, які забезпечують прямі (P2P) перекази грошей між фізичними особами, також є політика перешкоджання фінансуванню незаконних дій.

Наприклад, у PayPal є внутрішня політика щодо порушників права інтелектуальної власності та форма Infringement Report, що дає змогу правовласнику заявити про порушення його прав безпосередньо платіжному оператору. З кожною заявкою в PayPal обіцяють розібратися і, якщо претензія підтвердиться, заблокувати платежі крадієві «без суду і слідства».

WebMoney пише на сайті, що продаж краденого контенту він відносить до нелегальної торгівлі та накладає на себе зобов’язання «не допускати ніякої явної чи прихованої підтримки» такого бізнесу.

Також є технологічні платіжні сервіси, які здійснюють переказ грошей для банків. У них теж все суворо. Наприклад, сервіс iPay.ua, який надає послуги на підставі фінансової ліцензії НБУ, є гарантом надійності для користувачів з питань онлайн-платежів. «Тому суворе дотримання законів України є для нас обов’язковою стандартом», – каже Олена Кисельова, керівник проектів iPay.ua. Сервіс проводить ідентифікацію та верифікацію клієнтів на етапі початку співробітництва. «Імовірність взаємодії і співпраці з партнерами, які здійснюють незаконну діяльність, мінімізована. У разі фіксації підозрілих операцій відділ моніторингу ініціює припинення приймання платежів на нашому боці та повідомляє банкам про такі ситуації. Своєю чергою банки вже розбираються зі своїми клієнтами і дають нам зворотний зв’язок».

Раніше український агрегатор платежів Interkassa в коментарі «Чистому небу» сказав, що компанія перевіряє кожного клієнта через систему комплаєнс-контролю від Web Shield. Кожен сайт, до якого Interkassa підключає платежі, надає підтвердження, що має право на продаж товарів, послуг або контенту, правомірно використовує домен і торгову марку.

На цьому ми завершуємо розглядати В2В підхід «Йти за грошима». Останній матеріал нашого спецпроекту про легальний та нелегальний бізнес відео в онлайні буде присвячений глядачеві.

Ольга Ваганова, спеціально для «Телекритики»