У цьому питанні ми намагалися розібратися після оголошення результатів пітчингів. Але патріотичне кіно посідає особливе місце не тільки в українському кінематографі: в більшості країн, де індустрія таких фільмів поставлена на потік, вони також межують з кемпо. «Телекритика» розповідає про найпримітніші фільми патріотичної спрямованості 2017-2018 рр., зняті в країнах, які пережили історичні травми, військові конфлікти та колоніальну спадщину.
Китай
«Війна вовків 2» (2017)
_
_
_
_
«Той, хто погрожує Китаю, має бути знищений – як би далеко він не перебував», – каже головний герой китайської франшизи «Війна вовків», яка незабаром отримає й третю частину. У другому фільмі серії горезвісний ворог окопався в Африці, і солдат удачі Льон Фень передбачувано дав йому прикурити. Комерційний успіх цієї китайської варіації Mission Impossible виявився небувалим – $848 млн.
На батьківщині це почасти пояснювалося виходом фільму в період щорічного літнього затишшя, коли іноземні фільми не потрапляють на суворо регульований китайський ринок, але за кордоном розважальний потенціал цього, безумовно, націоналістичного трилера теж оцінили високо. Навіть американські критики, що викривали пропаганду «китайської мрії» Сі Цзіньпіна в «Війні вовків», були захоплені тим, як кіно, створене на партійне замовлення, наступає на п’яти голлівудським блокбастерам. І це навряд чи єдиний приклад – нещодавно ми писали про китайський бойовик «Операція в Червоному морі», який теж виявився найдостойнішим екшеном у патріотичній обгортці.
Індія
«Парману: Історія Похрана» (2018)
_
_
_
_
Для тиражування окупної в прокаті національної ідентичності Боллівуд використовує не тільки історичний та пригодницький жанри: в 2010-х у Індії стали набирати популярності патріотичні фільми на спортивну тематику. Кількість при цьому конвертується в якість: наприклад, тригодинна олімпійська драма «Золото» (2018) з легкістю виграє у всіх недолугих байопіків про хокеїстів, які раз на рік клепає Росія. Але свіжий «Парману» присвячений знову-таки героїзму індійської армії: фільм заснований на реальних навчаннях 1998 року, за підсумками яких Індія була оголошена ядерною державою.
Ідеалістичні портрети вчених, що створюють бомбу, на тлі посилення ядерної тривоги останніх років припали до душі не всім – навіть на батьківщині критики називали фільм пропагандою, а скандал між продюсерами, які звинуватили один одного в шахрайстві, затьмарив картини з фотогенічними військовими в «авіаторах». Бюджет фільму окупився двічі, але на тлі все ж маячить невисловлена думка про те, що слідом за «Чайнавудом» Боллівуду варто переймати й західні формати, а не самі лише спецефекти.
Польща
«Зірваний колос» (2017)
_
_
_
_
На відміну від гучної «Волині» фільм Вітольда Людвіга «Зірваний колос» зосереджений не тільки на національній, а й на конфесійній ідентичності поляків. (Назву стрічки переводили ще і як «Вкрадений урожай», але в такому варіанті втрачається важлива метафора: в центрі сюжету – доля блаженної Кароліни Кузки, вбитої російським солдатом-насильником у 1914 році.) Прем’єру фільму, створеного за підтримки католицького фонду редемптористів, прийшли подивитися представники правлячої консервативної партії «Право і справедливість» (ПіС), у тому числі й міністр внутрішніх справ Маріуш Блащак, а також міністр юстиції Збігнєв Зьобро, який представляє нову праву партію «Солідарна Польща».
Диктатура комиксов и наша принцесса: бокс-офис украинских кинотеатров по итогам полугодия
Незалежні кінематографісти відкрито висловлюють побоювання щодо того, що ПіС почне впливати на рішення Польського інституту кіно, за рахунок чого індикатор патріотизму в національному кінематографі перейде в режим «кітч». Поки мало що вказує на те, що політики маніпулюють курсом кіно, але тенденційні та низькоякісні проекти останніх двох років, у тому числі й «Зірваний колос», укупі із заявами топових членів ПіС (колишній прем’єр-міністр Польщі Беата Шидло була неприємно здивована тим, що «Іда» Павліковського виграла «Оскара») роблять переживання небезпідставними.
Іран
«Битва у Перській затоці II» (2017)
_
_
_
_
Півторагодинний мультфільм «Битва в Перській затоці II» виглядає як компіляція кат-сцен з не найсвіжішої комп’ютерної гри, але за скромного бюджеті $300 тис. іншого навряд чи варто було очікувати. Проте цей епічний бойовик – один із найпримітніших іранських проектів патріотичної спрямованості. Примітний він не тільки вибором анімації як медіума (напевно, для того, щоб Дональду Трампу було цікавіше дивитися), а й тим, що на відміну від проектів на історичну тематику, що показують, як героїчно боролися солдати тієї чи іншої армії, він показує – в стилі фільмів часів Холодної війни, – як героїчно битимуться Збройні сили Ірану, якщо на країну нападе США. Головний персонаж змальований з одного з лідерів Корпусу вартових Ісламської революції Касема Сулеймані, а режисер агітки Фархад Азіма з гордістю розповідає, що американські кораблі наприкінці фільму «перетворюються на акваріуми для риб».
Північна Ірландія
«В’язниця Мейз» (2017)
_
_
_
_
Це один із нечисленних фільмів нашої добірки, який будь-хто може подивитися на Netflix. Стрічка розповідає про втечу 38 в’язнів-республіканців із в’язниці Мейз у 1983 році. Незважаючи на те що половину втікачів піймали, це стало однією із найбільш надихаючих (з точки зору прибічників ІРА) подій в історії північноірландського конфлікту. «В’язниця Мейз» обіцяє бути не єдиним фільмом на цю тему, оскільки в перспективі на нас чекає картина Джима Шерідана H-Block із Кіліаном Мерфі, Пірсом Броснаном і Джеймі Дорнаном (рік тому Ірландське агентство кіно виділило на її виробництво 700 тис. фунтів, але поки проект заморожений).
Как в Украине снимали фильм с любимыми актерами Тарантино, Скорсезе и Триера
Автор сценарію «В’язниці Мейз» заявляв, що хоче розповісти історію, а не зняти пропаганду, але глядачі фільму передбачувано розділилися на два табори, причому представники «Шинн Фейн» рекомендували його до перегляду. Юніоністи ж учергове обурилися через те, що в історичній драмі не представлена точка зору їхніх ідеологічних попередників. У порталу Wise Up є раціональне пояснення такого стану речей: у статті про документальний фільм No Stone Unturned, присвячений бійні в Ловінісленді, автор пояснює, що лоялісти традиційно були «синіми комірцями», тоді як республіканці частіше здобували гуманітарні та творчі професії («Мистецтво для католиків»). Так що тим, хто хоче побачити втечу із Мейз очима тюремників, варто дочекатися, поки виросте нове покоління авторів.
Фінляндія
«Невідомий солдат»
_
_
_
_
Найдорожчий художній фільм у історії Фінляндії було знято до сторіччя незалежності країни, він став третьою за рахунком екранізацією однойменного роману фінського класика Вяйне Лінна. Режисер Аку Лоухімієса стверджував, що не ставив за мету героїзацію своїх співвітчизників, і це помітно: «Невідомий солдат» не уникає ганебних тим, пов’язаних для фінів із Другою світовою війною – в якій ті, як-не-як, більшу частину часу воювали на боці нацистської Німеччині. У результаті фільм вийшов швидше пацифістським, ніж патріотичним.
Але казуси піару, які часто супроводжують релізи національно значущих фільмів, торкнулися і його: маркетологи помістили рекламу «Невідомого солдата» на «революційні» (за власним висловом) майданчики – пакети з молоком у доповненій реальності! Що ж, принаймні вони не підкладали солдатиків у дитячі сухі сніданки – неповнолітнім та людям з нестійкою психікою дивитися жорстокий фінський блокбастер навряд чи варто.
:
© COPYRIGHTS JA ENTERTAINMENT PVT. LTD. & ZEE STUDIOS 2018
