Олімпіада в Ріо: свято спецефектів та істерика російської преси

Сьогодні вночі не могла заснути: спочатку дивилася на каналі «UA: Перший» трансляцію відкриття літніх Олімпійських ігор в Ріо-де-Жанейро. Потім не спала, бо плакала від надлишку почуттів, які нахлинули після побаченого. А потім знову не спала, тому що вирішила подивитися церемонію ще раз, але в інтернеті знайшла тільки версію трансляції російського каналу «Росія 1», і після цього… довго реготала. Ось такі суперечливі почуття викликають версії різних телеканалів. Але підсумок один – сон як рукою знімає.

Перш за все повинна прояснити: особисто мене дуже вразила церемонія відкриття Олімпіади в Ріо. Тим, кому вона здалася якоюсь нескладною, неправильною і не дуже грандіозною (раптом є такі), просто не варто взагалі зі мною це обговорювати, адже про що тут, власне, говорити: я в захваті. Без усіляких там перебільшень. До чого це я? Та до того, що якщо ви сьогодні побіжно переглянете заголовки російської преси на цю тему, то побачите або сухі слова про те, що Ігри відкриті і «бла-бла-бла», або ж натрапите на що-небудь типу «Уныло, Рио». І це, друзі мої, дуже смішно! Адже реакція російських коментаторів і преси на все, що відбувається на Олімпіаді в Ріо, куди, як відомо, не потрапила значна частина збірної РФ через допінговий скандал, – це окреме шоу.

Але російським журналістам це, звичайно ж, не сподобалося. «Де загострення пристрастей і відчуття грандіозності події?» – Запитують вони. У деяких з них, мабуть, любов до країни можлива виключно за стьобною формулою мого улюбленого Олексія Кортнєва, що б’є у дзвін зі словами: «Проти нас – орда і тьма, з нами – Путін і Христос». Ну та Бог з ними (вибачте за каламбур).

Звичайно, не вся церемонія була в такій камерній атмосфері. Слідом за гімном і кількома хвилинами формальностей (подання глави Олімпійського комітету, наприклад), було шоу – справжнє свято спецефектів.

В основі всього і вся – 3D-проекція, звичайно ж. І ось тут найцікавіший момент. По суті ці самі проекції вже неабияк набридли. Безумовно, технічний прогрес вражає і все таке, але скільки ми з вами спостерігали відверто невдале використання всіх цих примочок, стільки раз ними намагалися прикрити безглуздість смаків, поглядів і загальну режисури заходів. Грубо кажучи, з проекціями часто буває, як з мікроскопом, яким вирішили цвяхи забивати. У Ріо ж все було інакше.