При цьому як і раніше невідомо, хто володіє «рубильником» ефірного телебачення, – у «Зеонбуду» непрозора власність, що створює ризики для інформаційної безпеки. Всі спроби держави приструнити монополіста невдалі. Держвідомства акуратно натякають, що до виборів із «Зеонбудом» нічого робити не будуть, провайдер стане головним болем уже нової влади. Чи є «Зеонбуд» конкурентом для провайдерів платного телебачення? У якому форматі компанія хоче запустити пакет платних телеканалів? Чому Антимонопольний комітет не може довести монополію провайдера і врегулювати його тарифи? Чому Нацрада втратила інтерес до провайдера? Всі ці питання було порушено на спеціальній секції із «Зеонбуду», яка відбулася в четвер, 8 листопада, в рамках конференції #TIM 2018: Telecom, IT, Media. «Телекритика» структурувала все почуте.
Питання майбутнього компанії обговорювали представники державних відомств і провайдери платного телебачення. Модератором була Наталія Клітна – голова правління Асоціації провайдерів і постачальників контенту. Захід відбувся без участі представників «Зеонбуду». Модератор запевняла, що зробила все для того, щоб запрошення на конференцію дійшло до компанії. Проте відсутність спікерів останньої не завадила учасникам дискусії обговорити всі пов’язані із «Зеонбудом» питання.
Аналоговий перехід: усі вершки – у «Зеонбуду»
Про те як минув перерозподіл телевізійних домогосподарств за типами прийому, розповіла Ірина Гребінська з департамент дослідження ТВ-аудиторії «Індустріального телевізійного комітету». 77,8% сімей, що користуються ефірним аналогом, обрали ефірне цифрове телебачення, ще 17,1% – супутник і тільки 5,1% – кабельне ТБ. У містах із населенням понад 50 тисяч вища частка тих, хто перейшов на кабельне телебачення, в малих населених пунктах – на супутникове. Решта глядачів аналогового ефірного ТБ – це в основному самотні люди старшого віку, жителі сільської місцевості (переважно на заході); вони дивляться ТВ менше за інших: 3 години 49 хвилин на добу проти 5 години 18 хвилин.
Загалом станом на жовтень 2018 року в Україні залишилося 4,4% сімей, у яких ефірний аналог – основний тип прийому. До відключення аналогових абонентів було 10%. Якщо брати дані без урахування районів, які межують з Росією, в яких аналог залишається до 1 травня 2019-го, аналогових абонентів залишилося лише 3%. Кількість абонентів ефірного цифрового телебачення зросла до 26,3%; у кабельного ТБ – 30,1%, решта 39,2% користуються супутниковим ТБ, IPTV, ОТТ і MMDS (дані за ними об’єднані). У містах 50 тис.+ кабельне телебачення охоплює 56%; ефірна цифра – 22,3%; супутник та ін. – 17,9%. У населених пунктах менше 50 тис. осіб високе проникнення у супутникового ТБ (IPTV, ОТТ і MMDS) – 56,8%, ефірна цифра – 29,6%, кабель – 8,7%.
(Не) монополія і (не) регуляція
Представник Антимонопольного комітету Ольга Карп’юк повідомила, що відомство не змогло відстояти в суді оголошений наприкінці 2014 року статус монополіста – він був скасований. Також відомство не відстояло штраф за непрозорі тарифи, винесений в 2015-му. Замість цього комітет уже півтора року веде нове розслідування тарифів компанії на предмет надання телеканалам різних знижок.
«У 2015 році ми визнали монопольне становище «Зеонбуду» за період починаючи з 2011-го, коли почала діяльність компанія, до жовтня 2014 року, за тарифну політику на той момент, – запевнила Ольга Карп’юк. – Порушення в тому, що свою тарифну політику він формував, копіюючи тарифи Концерну РРТ. Оскільки тарифи КРРТ були на інші послуги, ніж у суб’єкта господарювання, тарифи якого не регулюються державою, за це порушення було накладено штраф, після чого було визнано наше рішення нечинним. Але це не позбавляє нас права з власної ініціативи провести нове дослідження. Ми його почали в березні 2017-го. Воно триває до сьогодні. Тарифна політика провайдера, яка зараз висить на його сайті, та ж, що і з серпня 2015-го. У нашому новому розпорядженні ми прописали цей новий період – з 1 серпня 2015 року до сьогодні. Порушення триває, тарифна політика застосовується та ж. Знижки були до 50% і залежали від розміру тарифів. Для різних медійних груп вони надавалися по-різному. Який саме спосіб, які саме умови були надані, «Зеонбуд» не обґрунтовує. Це дає нам підстави у провадженні, розпочатому у 2017-му, застосувати додаткову кваліфікацію щодо формування тарифної політики. Можна говорити, що провадження зараз перебуває на стадії завершення. Але завершальній стадії передує стадія надання висновків. Зараз це все на стадії обговорення. Порушення є, порушення тривають. Ми жодним чином не змінюємо нашу позицію, яка у нас була в 2015 році».
Перший заступник голови Національної ради з питань телебачення і радіомовлення Уляна Фещук вважає «Зеонбуд» не провайдером, а оператором. У Нацраді хочуть врегулювати його діяльність законопроектом, який депутати не ухвалюють: «Нацрада сподівалася, що буде ухвалено новий закон «Про аудіовізуальні медіасервіси» і цьому операторові буде надано новий особливий статус. Але, як ви знаєте, сьогодні новий закон не ухвалено, особливого статусу у «Зеонбуду» немає. З огляду на те, що скоро у «Зеонбуду» продовження ліцензії (ліцензія виходить 8 грудня 2020-го. – Ред.), я особисто не знаю, що ми робитимемо (повноваження цього складу регулятора завершуються у липні 2019 року. – Ред.). Ті санкції, які були застосовані Нацрадою до «Зеонбуду», були програні в судах. Фактично «Зеонбуд» – це чистий провайдер програмної послуги. Щодо тарифів, у цьому законі є норма, що тарифи «Зеонбуду» повинні регулюватися Нацрадою спільно з Антимонопольним комітетом і НКРЗІ. Були прописані особливі умови продовження ліцензії. Моя особиста думка – як провайдера його не повинно бути, оскільки «Зеонбуд» – це оператор. Його послуга – це надання умовно безкоштовного телебачення споживачеві. Глядач платить тільки раз – купуючи антену і тюнер. Договір з телекомпаніями на використання контенту, як я розумію, має залежати від того, на який обсяг території доставляється сигнал. Телеканали повинні бути зацікавлені в покритті, щоб воно було ширшим. Щодо отримання ним ліцензії – це було не те щоб з порушеннями… Розумієте, всі проблеми в наших законах робляться таким чином, щоб гарненько так пробігтися між усіма нормами закону, які можна було порушити, так, щоб ці норми закону не порушити. Тому ліцензія є, норми закону немає, регулювання також немає. Змінити це може внесення змін до нинішніх законів або ухвалення нової редакції закону про аудіовізуальні медіасервіси. Думаю, він таки буде ухвалений і вирішить ці питання. Але депутати зараз говорять, що немає політичної волі ухвалювати закони, які б дали змогу запровадити нові правила гри».
Керуючий партнер юридичної компанії «Юрімекс» Юрій Крайняк наголошує на тому, що будучи провайдером, договори з телеканалами «Зеонбуд» укладає як оператор телекомунікацій. Врегулювати діяльність компанії до виборів не вдасться, вважає медіаюрист: «Коли буде закінчуватися ця ліцензія, виникне питання, як її продовжити за чинним регулюванням. Регулятор утримувався від практик непродовження провайдерських ліцензій. Якщо ліцензія не продовжується, незрозуміло, як існуватиме ефірне цифрове мовлення без «Зеонбуду». Ніхто не знає, як це повинно бути. У парламентську виборчу кампанію ми увійдемо без вирішення проблеми «Зеонбуду». Цього рішення варто чекати від наступного складу парламенту. Ліцензії провайдера програмної послуги «Зеонбуд» отримав помилково – він мав бути не провайдером, а, як Уляна Юріївна сказала, оператором телекомунікацій. Договори з телеканалами у «Зеонбуду» складено на надання телекомунікаційних послуг з використанням радіочастотного ресурсу. Вони отримали ліцензію провайдера або помилково, або бажаючи заощадити на оплаті ліцензійного збору, оскільки ліцензія з використанням РЧР коштує значно дорожче. Тарифи провайдера Антимонопольний комітет не регулює і я не впевнений, що регулюватиме, оскільки тарифи не для абонентів, а для телеканалів. За цією логікою тарифи КРРТ мали б регулюватися АМКУ. Завдяки «Зеонбуду» сьогодні існує незбалансованість ринку, коли абонент може отримати сигнал з платного кабелю або цей же сигнал з безкоштовного ефіру. Це як у інтернет-абонента під час вибору, де дивитися фільм, – там, де за гроші, чи на торрентах. Знецінюється кабельний пакет. Якщо «Зеонбуд» – провайдер програмної послуги, то як так сталося, що в нього ексклюзивні відносини з телеканалами, за якими він поширює платний контент безкоштовно? Юридично виходить, що найбільший піратський ресурс – компанія «Зеонбуд». Держава не повинна втручатися в ці питання – це господарські відношення провайдера і телеканалу. Інше питання – держава повинна регулювати, наскільки чесна конкуренція. Законодавство не дає чіткої відповіді. (…) Швидше за все питання законсервується до завершення ліцензії».
Народний депутат БПП Григорій Шверк порівнює «Зеонбуд» з Концерном РРТ і підтверджує припущення, що проблеми, пов’язані з провайдером, перейдуть до нової влади: «Замість того щоб обговорювати, провайдер «Зеонбуд» чи не провайдер, я б ставився до «Зеонбуду», як до КРРТ в минулому. Є КРРТ, з яким не можна нічого зробити, він транслював у відкритому вигляді аналоговий сигнал, і всі, хто хотів зловити його на антену, могли це зробити. (…) Невизначеність щодо «Зеонбуду» триватиме ще довго». Разом з тим депутат не вірить в ухвалення закону «Про аудіовізуальні медіасервіси»: «Дуже низька ймовірність того, що закон «Про аудіовізуальні медіасервіси» буде розглядатися цим складом парламенту». Україна має ухвалити цей закон до 1 вересня 2019 року, згідно з підписаною угодою про Асоціацію з ЄС (саме до цієї дати потрібно імплементувати Директиву ЄС про аудіовізуальні медіапослуги).
Юрій Крайняк парирує депутату: «Щодо того, що ситуація не змінилася, оскільки раніше був КРРТ, а сьогодні – «Зеонбуд», вважаю, що ситуація змінилася. За те, що раніше провайдери отримували безкоштовно (українські канали телегрупи. – Ред.), сьогодні доводиться платити. Тоді не було невідповідності, а сьогодні є».
Учасники конференції не загострювали увагу на непрозорій структурі власності «Зеонбуду». Хоча за день до конференції Комітет Верховної ради з питань свободи слова погодив законопроект, який зобов’язує провайдера назвати українських власників. Документ за авторством народного депутата від «Народного фронту» Юрія Берези і позафракційного народного депутата Олександра Шевченка, запроаджує також додаткові норми для Нацради із запиту документації. Нагадаємо, сьогодні «Зеонбуд» належить кіпрській компанії Planbridge Limited, яка, своєю чергою, належить трьом іншим компаніям, дві з яких зареєстровані в Белізі (Burgerville Holdings Limited і Adisson Trading Limited), ще одна – на Британських Віргінських островах (Follberg Investments Limited ). Кінцевими бенефіціарними власниками «Зеонбуду» є троє громадян Кіпру (Деметріс Феллас, Ренос Мічалак Янго, Дякоу Грегоріс) і один громадянин Великої Британії (Томас Адріан Девід Майлз).
Член Нацради Олександр Ільяшенко дав зрозуміти, що регулятор не дозволить КРРТ побудувати державний цифровий мультиплекс і створити конкуренцію «Зеонбуду»: «Там є тільки бажання і більше нічого», – каже Ільяшенко. Він також учергове розкритикував позицію КРРТ – спочатку конкурс мовників від Нацради на місця в мультиплексі, і тільки потім буде будівництво мультиплексу. «Оголосити конкурс на що? На неіснуючу мережу, з незрозумілих покриттям і незрозумілою вартістю? Ці питання були поставлені КРРТ і відповіді не отримані. Якщо ми проліцензуємо мовників, за рік вони повинні будуть почати мовлення. Якщо немає мережі, ліцензії будуть анульовані. Ми розмовляли з КРРТ, щоб показали кошти для будівництва. Їх немає. Кабмін чітко сказав – грошей немає, і наступного року вони поки не передбачені».
Питання покриття «Зеонбуду» було порушенеГригорієм Шверком. Депутат вважає, що «Зеонбуд» повинен добудувати мережу одного з мультиплексів і віддати його Концерну РРТ: «Чи потрібен країні ще один цифровий мультиплекс – який би він не був? У сьогоднішній ситуації «Зеонбуду» потрібно добудувати покриття хоча б одного з мультиплексів (їх у компанії чотири. – Ред.) і віддати його державі.
«Зеонбуд» vs провайдери
_
_
Платный пакет «Зеонбуду»
Єдиний провайдер ефірної цифри хоче запустити платний пакет телеканалів і просить Нацраду дозволити це зробити. Платний пакет буде запущений на базі вільних місць, які є в мультиплексах, а також за рахунок зменшення нинішньої кількості телеканалів. Про це на конференції повідомив Олександр Ільяшенко. Регулятор планує внести зміни до Плану розвитку телерадіопростору на наступний рік – документ 8 листопада винесено Нацрадою на місячне громадське обговорення. Регулятор хоче прописати в ньому можливий запуск платного пакету «Зеонбуду». Після ухвалення його Нацрадою документ буде направлено до Міністерства юстиції на реєстрацію.
«”Зеонбуд” до нас звернувся з листом надати йому таку можливість – запустити платний пакет. Ми поки що це питання вивчаємо. (…) Я розмовляв із представниками «Зеонбуду» щодо того, як вони це бачать, як вони дивляться на те, щоб обмежити кількість відкритих телеканалів, вони відповіли на це питання позитивно, оскільки самі розуміють, що 32 телеканали у відкритому доступі – це багато. Якщо вони будуть запускати платний пакет, є ризики, що його не будуть купувати, якщо більшість влаштовує 32 канали безкоштовно. Як це зробити – питання інше, тому що на сьогодні ми не можемо внести зміни до ліцензій телеканалів за власним бажанням – має бути звернення як з боку мовників, які скажуть, що не хочуть, щоб «Зеонбуд» транслював їхні канали у відкритому режимі , так і з боку «Зеонбуду». Із 28 загальнонаціональних телеканалів є такі, які явно це обмірковують. Економічно сьогоднішня модель для них виглядає необґрунтованою – платити «Зеонбуду» гроші за поширення і водночас не отримувати від рекламного ринку коштів, які вони платять «Зеонбуду» – це не економічна модель. Чи буде це наступного року – залежить від переговорів», – розповів Олександр Ільяшенко.
Комерційний директор StarLightDigital Микола Фаєнгольд не думає, що телегрупи домовляться між собою, які телеканали повинні увійти в платний пакет. У таких переговорах SLM вже наполягає на присутності трьох своїх каналів у безкоштовному пакеті: «Я не знаю, як зробити так, щоб 4 медіагрупи домовилися між собою, які канали повинні залишитися в безкоштовному пакеті «Зеонбуду». Усі працюють на рекламному ринку, рекламні доходи превалюють. Ми за зменшення телеканалів, але тут має бути якийсь алгоритм. Були якісь зустрічі, що всі медіагрупи повинні залишити по одному телеканалу, але тут повинна бути інша позиція. У кожної телегрупи по одному сильному каналу, крім нашої, – у нас три сильних канали. Якби була конструкція у всіх залишити по одному сильному каналу, а ми – три, нас би це влаштувало».
Разом з тим він вважає, що платний пакет «Зеонбуду» зашкодить провайдерам платного телебачення. «З приводу кодування «Зеонбуду»: коли провайдери кажуть нам – закодуйте «Зеонбуд», тому що це добре, – я не до кінця розумію, чому це добре. Як бути з тими людьми, які купили некодовані коробочки? Навіщо у людей, які не перейшли на кабель і супутник, забирати можливість дивитися телебачення? У всьому світі є безкоштовний ефір, я не думаю, що вони стануть абонентами платного ТБ. Це не зовсім чесно щодо людей, які купили дешеву цифрову ТВ-приставку за 300–500 гривень, оскільки не погодилися платити 50 гривень на місяць провайдерові. Припустімо, кодування «Зеонбуду» відбулося. Після цього, логічно, «Зеонбуд» запровадить платну модель. Більшості інших гравцям ринку платного телебачення настане кінець. Я для себе не можу уявити модель, коли у мене за допомогою Т2 є можливість дивитися і не платити за контент або заплатити і дивитися платний контент. Хочу подивитися платний канал –плачу, не хочу – не плачу, і при цьому у мене є якісь безкоштовні пакети. Навіщо мені кабельні провайдери? У ОТТ і IPTV хоча б більше сервісів. Для мене особисто прагнення кабельних провайдерів закодувати «Зеонбуд» незрозуміле», – додає Микола Фаєнгольд.
Григорій Шверк не вірить, що телегрупи закодують свої канали в «Зеонбуді»: «4 роки тому, я, як член Нацради, боровся за розкодування сигналу «Зеонбуду ». На прохання провайдерів значною мірою. Не думаю, що хтось діятиме на шкоду своїм інтересам. Не думаю, що хтось із мовників захоче зменшити свою аудиторію до того моменту, поки він отримує гроші від реклами». Із зали Шверку повідомляють, що телегрупи в травні кодують супутник, який дивляться 4 млн. Депутат наполягає на своєму: «Я слабо вірю, що ті доходи, які мовники можуть отримати від продажу платного контенту, покриють їм втрати від реклами. Це моя оцінка – я давно не на ринку, і не розумію точно, які гроші там рухаються. Але з боку я думаю, навряд чи на це можна розраховувати. І є друга проблема, яка побічно пов’язана з цією ситуацією. На порядку денному цього складу Верховної ради і, думаю, наступного також – питання інформаційної безпеки. Тоді тема щось закрити і зменшити кількість каналів для перегляду населенням створить ризики того, що воно збільшить перегляд тих же російських телеканалів, оскільки в значній частині регіонів можна повернути антену в інший бік, наприклад, в бік Бєлгорода (охоплює Харківську область. – Ред ). А вони в цей час збільшують потужність своїх передавачів щоразу. Я не кажу «за» або «проти», я описую ситуацію.
Модератор панелі Наталія Клітназазначила, що під час запуску платного пакету компанії все ж знадобиться провайдерська ліцензія Нацради: «Якщо «Зеонбуд» стане оператором, він не зможе запустити платний пакет – вони є тільки у провайдерів програмної послуги».
У кулуарах тим часом обговорювалося питання видатків компанії на запуск платного пакету. Лист про платний пакет «Зеонбуд» надсилав Нацраді вже не вперше, але у відомстві радили спрямувати гроші, які компанія готова виділити на запуск платного пакету, для добудови мережі першого мультиплексу «Зеонбуду». Як повідомляла «Телекритика», в жовтні «Зеонбуд» публічно відмовився від доставки передавачів у першому мультиплексі (у 47 населених пунктах у 19 областях України), переклавши провину на Концерн РРТ. Витрати на добудову мережі компанія оцінювала в 93 млн гривень. Зараз компанії належить витратитися на кодування свого транспортного супутникового сигналу у зв’язку зі супутниковим кодуванням у травні 2019-го. Це технічний процес, що не змінює принципу безкоштовного отримання каналів «Зеонбуду» населенням. Технічний супутниковий сигнал йде в форматі Multistream (DVB-S2 T2-MI), його бачать тільки спеціальні професійні тюнери. «Зеонбуд» саме так передає потік 28 національних каналів від головної станції в Києві до передавачів у регіонах (4 місцевих телеканали «Зеонбуд» передає по землі).
У цифровому ефірі доступні 28 загальнонаціональних телеканалів і по чотири регіональні в кожній області. Логічно, якщо в безкоштовному пакеті залишаться крім 4 місцевих каналів два суспільні («Перший» і «Культура») і 7 інформаційних («112 Україна», «5 канал», «Прямий», «Еспресо», ZIK, «Рада» і «Бізнес»/TVI). Разом – уже 13 телеканалів, не враховуючи флагманські канали телегруп («1+1», «Україна», ICTV та «Інтер»). Співрозмовники «Телекритики» розповідали, що «Зеонбуд» активно цікавився цінами на українські платні телеканали. Зокрема, представників «Зеонбуду» цікавила цінова політика групи каналів «Континент ТВ» («Трофей», «Терра», «Наука» та «Фауна»).
Після конференції «Телекритика» поставила Олександрові Ільяшенку уточнюючі запитання щодо можливого запуску платного пакету «Зеонбуду».
Олександре Борисовичу, скільки вільних місць у мережі «Зеонбуду»? Які канали з безкоштовного пакету, на вашу думку, повинні піти в платні пакети?
У кожному мультиплексі зараз по 8 телеканалів, а можуть вести мовлення по 12 каналів. Тобто ще 16 телеканалів можуть мовити до цих 32. Поки що не йдеться конкретно про зменшення з 32 до 16 безкоштовних каналів. Це тільки обговорення. Можливо, в «Зеонбуді» посунуть канали – перші два мультиплекси – безкоштовні, два інші – платні. Як на мене, в платний пакет повинні увійти нішеві телеканали телегруп. Якщо ми говоримо, наприклад, про канал ICTV, до нього питань немає. Навіщо йому йти в платний пакет? Він отримує дохід від рекламного ринку завдяки вільному доступу до абонента. Витрати на оплату цифри у нього перекриваються доходами від реклами. Але серед цих 28 телеканалів є повно тих, хто платять «Зеонбуду» і це не покривають кошти від реклами. Наприклад, «Ентер-фільм» або К2. Якщо подивитися на перелік цифрових каналів, 16 із них зможуть покривати витрати від рекламного ринку, решта 16 – ні. Якби вони прийшли, сіли за стіл переговорів і почали рахувати, то платний пакет їм був би вигідніший: 800 тисяч гривень на місяць вони платять «Зеонбуду», а з рекламного ринку збирають, наприклад, 600 тисяч гривень, канал на 200 тисяч гривень у мінусі. Якщо завтра канал кодується, тоді він зможе зробити зустрічну пропозицію «Зеонбуду» – наприклад, “ти мені не платиш”. Канал якось дивляться в платному пакеті і якщо раніше було 600 тисяч гривень доходу за 200 тисяч збитків, а сьогодні 200 тисяч доходу і ці 200 тисяч йдуть у прибуток, то вже виникає економічний інтерес. Хто кому платитиме – це вже стосунки «Зеонбуду» і телеканалів.
Які ще телеканали мають увійти в платний пакет? Як бути з ліцензуванням цих мовників?
В платний пакет повинні потрапляти канали преміум-класу, за які абонент готовий доплачувати гроші. Це вже «Зеонбуд» має провести серйозні дослідження. Ліцензування ми поки не обговорювали, але, як я собі це бачу, ми будемо вносити зміни тільки в ліцензію «Зеонбуду». Телеканали ми ліцензувати не будемо – вони потраплятимуть у ці платні пакети за своєю ліцензією.
Фото – Анна Федорук
