Прокуратура АРК зайнялася розслідуванням більше 50 фактів порушення прав журналістів у Криму. Про це повідомляє ZMINA.
За словами начальника прокуратури АР Крим Вадима Лушпієнко, окупаційна влада знищує будь-які прояви свободи слова в Криму і блокує доступ громадян до об’єктивної інформації.
“Все частіше зустрічаються випадки відкритого тиску на журналістів, активістів і блогерів. Діяльність незалежних ЗМІ постійно перебуває під прицілом так званих «правоохоронних органів» країни-окупанта», – поділився Лушпієнко.
Дослідниця Кримської правозахисної групи (КПГ) Ірина Сєдова розповіла, що правозахисники за п’ять років окупації Криму задокументували понад 300 випадків порушення свободи слова і прав журналістів на півострові. До цієї кількості увійшли: загрози і напади, незаконні затримання, тортури, захоплення майна, обшуки, заборони на зйомки і відмови у доступі до інформації та інше.
У зв’язку з цим близько сотні кримських журналістів і десять редакцій ЗМІ були змушені покинути Кримський півострів і виїхати на материкову частину території України. Багато журналістів через цензуру і побоювання переслідування пішли з професії, а двадцять українських інтернет-видань повністю заблоковані в Криму.
За оцінкою Freedom House, рівень свободи слова в Криму з 2014 року впав до одного з найгірших у світі. У звіті організації говорилося, що за 100-бальною шкалою (де 100 – це найгірший показник) півострів отримав 94 бали і увійшов до списку «найгірших з найгірших» територій. При цьому такі країни, як Сирія та Іран отримали 90 балів, а Росія – 83 бали. За даними Freedom House, гірше зі свободою слова ніж у Криму – тільки в Узбекистані (95 балів) і Північній Кореї (98 балів).
«Не можна сказати, що до окупації Криму ситуація зі свободою слова на півострові була ідеальною, проте незалежні ЗМІ і журналісти працювали в цілому без перешкод і навіть у державних ЗМІ не доводилося говорити про всеосяжну цензуру», – заявила журналістка з Севастополя Тетяна Ріхтун.
У 2014 році вона зазнала нападу під час роботи біля штабу ВМС України, який блокувала так звана «самооборона Севастополя», за якою ховалися російські військові без розпізнавальних знаків.
Тетяна Ріхтун зазначила, що зараз найбільш критична ситуація щодо переслідувань для тих, хто намагається висвітлювати порушення прав людини і репресії в умовах відсутності на півострові незалежних ЗМІ. «Вони стали наступною мішенню для окупаційної влади. Як мінімум дев’ять цивільних журналістів, які належали до ініціативи «Кримська солідарність», знаходяться за гратами за звинуваченням у «тероризмі»», – сказала вона.
Голова Центру прав людини ZMINA Тетяна Печончик зазначає: незважаючи на те, що Україна досі не повернула контроль над Кримом, є ряд кроків, які можна робити для подолання безкарності за злочини проти журналістів, скоєних на території окупованого півострова: «По-перше, це робота правозахисних організацій, які фіксують ці злочини в Криму і передають інформацію міжнародним організаціям. По-друге, це дії національних правоохоронних органів, прокуратури Автономної Республіки Крим, яка повинна відкривати кримінальні провадження за цими фактами. По-третє, це оскарження незаконних дій окупаційних властей стосовно до журналістів у міжнародних судових інстанціях, наприклад, в Європейському суді з прав людини».
Також Печончик заявила, що важливо, щоб демократичні країни вже зараз вводили персональні санкції щодо осіб, які переслідували журналістів у Криму.
Фото: Unsplash
Підписуйтесь на «Телекритику» в Telegram та Facebook!
