"Metoo"

Наближається сезон шабашів і гарбузів, а це значить, що топ-менеджери провідних розважальних каналів почнуть стукати до вашого будинку, вбравшись у відьом і вампірів.

Поки я минулого тижня абияк справлялася з думками про раптові холоди, закутуючись в пледи, моя стрічка в Facebook рясніла фотозвітами із Франції. Хтось ділився своїми спостереженнями про роботу місцевих кафе, хтось – про труднощі перельоту і навіть перекладу. Були, звичайно, люди, які вирішили полетіти до Франції в об'їзну, відвідавши попередньо Мілан або Барселону. Але всі шляхи моїх дорогих медійників однаково вели в одне місце – в Канни на MIPCOM-2018.

У новому випуску гумористичного шоу «Хто зверху?» на «Новому каналі» обрано спірну тему для жартів – боротьба з харасментом.

Щоб зрозуміти різницю між Венеційським кінофестивалем і, скажімо, Каннським, досить моніторити вбрання парочки з «Ла-Ла Ленда». Судіть самі: якщо в Каннах голлівудський улюбленець Райан Гослінг дотримується дрес-коду black tie, а його екранне кохання Емма Стоун волочить за собою неймовірний шлейф, то у Венеції перший одягає гавайки, а друга – несерйозні шифонові сукні.

Навряд чи Іоанн Богослов, пророкуючи, що одного разу час перестане існувати, мав на увазі нинішню епоху нескінченних франшиз і ребутів. Однак 60-ті, 70-ті, 80-ті і 90-ті в масовій культурі злилися в строкатий вир, за яким вже не зрозуміло, який день сьогоднішній, і, схоже, що скоро ми будемо посилатися на різні періоди XX–XXI століття за порядковим номером чергового ремейка «Народження зірки».

«Телекритика» щомісяця тримає вас в курсі того, які серіали не повернуться на екрани після чергового сезону.

Фільм ісландського режисера Бенедикта Ерлінгссона світові критики в унісон назвали шедевром. Історія однієї екоактивістки, створена в традиційному стилі ісландського авторського кіно, – без зайвих емоцій, але з чорним гумором – завоювала не одну публіку.

У стрімінгового гіганта Netflix рідко трапляються постріли в молоко, коли йдеться про серіали. Тоді як повнометражні фільми компанії часто розчаровують критиків і глядачів («Німий», «Парадокс Кловерфілд» і «Загибель цивілізації» – одні з найпам'ятніших провалів 2018 року), багатосерійні продукти зазвичай знаходять свою аудиторію.

«Усе змінилось! Тепер ми ніби живемо у вільному світі», – каже один із персонажів серіалу. Але, мабуть, йдеться лише про порноіндустрію.

З моменту релізу трейлера «Ненаситної» проти шоу ополчилися безліч людей: ще тиждень тому під петицією з вимогою скасувати серіал було 100 тисяч голосів, зараз же їх кількість подвоїлася. Через що це все, запитаєте ви?