Олексій Семенов: «Рівних нам не буде, тільки дурень цього не зрозуміє»

Новий телеканал – «Прямий» – створений на базі «Тонісу», вперше вийде в ефір 24 серпня. Він уже встиг заявити, що стане лідером інформаційного мовлення і залучив багатьох популярних ведучих, серед яких Матвій Ганапольський, Євген Кисельов, Анатолій Анатоліч й інші.

В інтерв’ю «Телекритиці» генеральний продюсер телеканалу Олексій Семенов розповів про те, чому час загальнонаціональних каналів минає, як боротимуться з конкурентами і чому за кілька днів до запуску ще не до кінця укомплектований штат.

Про підготовку до запуску

У тому, що ми створюємо один з найцікавіших каналів, навіть не варто сумніватися. Ми все зробили за 2,5 місяця. Багато хто за цей час не може закінчити ремонт однокімнатної квартири, а ми тут канал робимо. Щонайпізніше 24 серпня ми почнемо з тієї точки, куди прийшли всі інші телеканали.

Лідер інформаційного мовлення в Україні – канал «112» – розвивався близько п’яти років. Зараз, під час нашого виходу в ефір, він буде на своєму еволюційному світанку. Це те, до чого прийшли менеджмент і працівники каналу, це їхній пік. Ми ж, коли вийдемо в ефір, стартуємо з цього піку і будемо з ними на одному рівні.

Проте у нас більше ресурсів, ідей, розуміння ситуації побудови ефіру і розуміння аудиторії. У свою чергу, їм доведеться ще краще працювати, а це теж добре для розвитку інформаційного мовлення в Україні. Це взагалі подарунок, що інформаційні канали влаштовують таку жорстку конкуренцію між собою, це покращує їхню якість. Сьогодні можна на деяких каналах замінити титри на англійські, і ви побачите якісний міжнародний продукт.

У нас поки що немає навіть звукорежисерського пульта – звукорежисер стоїть за якимись маленькими пультиками, на тимчасовому користуванні намагається щось вивести. Паралельно тривають тракти з ведучими, не до кінця ще набрали всіх ведучих. Ми ще продовжуємо працювати в цьому напрямку.

«Ми своєю роботою змусили весь телевізійний ринок дбайливіше ставитися до своїх ведучих»

Нам хочеться отримати дуже якісних людей, щоб у них був свій багаж знань, свої зрозумілі життєві пріоритети і прагнення говорити абсолютно відверто. Щоб весь свій життєвий багаж, який вони збирали, почали нарешті розпаковувати, а не були тими, хто просто каже: “А тепер подивіться це і це”. Але тут теж має бути межа, щоб не впасти в суб’єктивні оціночні явища. Ми хочемо, щоб наші журналісти були високопрофесійними з точки зору розуміння тематик, їх розкриття, могли оперувати цифрами і даними. У нас у країні дуже обережно ставилися до людського ресурсу, постійно відбувалися ротації людей.

Я думаю, що ми своєю роботою і формуванням колективу змусили весь телевізійний ринок більш дбайливо ставитися до своїх ведучих. Я знаю, що на багатьох каналах, завдяки тому, що ми почали працювати з їхніми ведучими, підняли і піднімаються зарплати, з багатьма уклали справжні договори, яких раніше не було. Це простимулювало ринок, і ми цьому дуже раді.

Хороших спеціалістів в Україні вистачає, ми з багатьма працюємо, деякі перекваліфіковуються, змінюють професії. Єдина проблема в тому, що час, з яким ми вийшли, дуже стислий. Те, що ми встигли за цей термін, нікому не під силу. Наша команда створює канал, який відбере у всіх аудиторію. Рівних нам не буде, лише дурень цього не зрозуміє.

Про перший день мовлення

У перший день ефіру ми дамо одну велику історію. Запустимо дуже великий марафон, як і всі інформаційні канали. Розпочнемо мовлення о 8:00, але воно буде лише з однієї локації. Презентацію всього каналу та інших локацій зробимо о 17:00. Під час марафону будемо не тільки ретранслювати події – ми створили кілька інших майданчиків для мовлення. Наприклад, на даху ЦУМу зберуться молоді люди, які за три роки окупації Криму і Донбасу змогли домогтися певних успіхів, знайшли в собі сили почати нові справи і стати переможцями. На кораблі зберемо творчу інтелігенцію.

«Два великих і хороших канали об’єдналися у нас»

У цьому плані ми працюємо більше, ніж інформаційний канал, який ретранслює те, що відбувається. Ми покажемо ще перших 20 українців, які перетнули кордон з ЄС за безвізом – того дня 20 наших знімальних груп перейшли з ними кордон. Цей продукт має відношення не до каналу, а до історії України: через багато років люди будуть дивитися ролики про те, як почався безвіз у країні.

Про ведучих

У нашій країні взагалі мало дорослих (50-річних) професійних ведучих. Для того щоб вони з’явилися, потрібно починати працювати з тридцятирічним, а в 50 вони стануть основою для країни. У нас працюють дуже сильні телевізійні особистості з різних каналів, наприклад, на ранковому ефірі – двоє ведучих, які вели ранкові шоу на «Інтері» та «1+1». Для нас це добрий знак. Два великих і хороших канали об’єдналися у нас.

Найкращі ведучі – вони як діти. І навіть якщо вони найнепрофесійніші, в нашій ситуації я нікому не брешу – у нас зібралися одні з найтоповіших ведучих, які вміють працювати в інформаційному форматі.

Ведучі КУБу зараз беруть участь у трактах, ми їх дивимося. Щонайменше вони залишаться експертами каналу. Ми зараз вибудовуємо конкурентне середовище в традиційній ніші. Наступний етап – це конкуренція із загальнонаціональними каналами, і тоді нам вже потрібні будуть й інші люди. Наприклад, Костянтин Дорошенко добре розбирається в культурі, він професійний критик. Коли ми почнемо робити передачі про культуру, знайдемо йому відповідний формат. Просто він – не ведучий інформаційного, суспільно-політичного мовлення, тому покаже себе в іншому.

Про культурні програми

Я знаю, що у культурних програм не буде великих рейтингів – це не комерційний проект, але ми намагатимемося привертати до нього увагу за рахунок наших популярних ведучих. Щоб люди дивилися не як, наприклад, співає Ніна Матвієнко, а як і про що вона думає, що в голові у Джамали і так далі. Ми відучилися від довгих форматів, не слухаємо, що кажуть ці люди, коли залишаються в тихій кімнаті. У нас буде багато власного виробництва, ми почнемо конкурувати з національними каналами, виробляючи телевізійний продукт з такими ж показниками за набагато менші гроші. Наша секунда виробництва коштує копійки, ми навчилися створювати дешевий контент.

Про конкуренцію із загальнонаціональними каналами

«Ми будемо боротися із загальнонаціональними каналами – це неминучий шлях»

Ми будемо боротися із загальнонаціональними каналами – це неминучий шлях. Власники великих каналів мали вж давно почати вибудовувати систему інформаційного мовлення. Вони спочатку сиділи і сміялися, вважаючи, що їхні новини набагато кращі, а зараз вони вже не знають, що їм робити. У них трагедія, ясна річ.

Про шок-контент на ТБ

На сьогоднішні аудиторія втомилася від шок-контенту. Він абсолютно не потрібен. Це доля каналів, які дуже борються за рейтинги. Я давно в медіа, тому знаю, що у телеканалів є своя аура: від когось гниллю пахне, а від когось віє добром. Мені завжди було б цікаво, щоб Nielsen почали вимірювати аудиторію не лише за статтю, демографією та віком, а й щоб вони могли сказати, наприклад, що ось цей канал дивиться найбільша кількість добрих людей, а цей – лідери громадської думки. Тоді це буде важливо для рекламного ринку. Скажімо, мені цікаво, який телеканал дивиться найбільше оптимістів.

Це дуже крута річ – пишатися тим, що у нас на каналі 90 відсотків оптимістів, хоча показники і не дуже високі. Це набагато краще, ніж канал із високими показниками, який дивиться 99 відсотків суїцидальних песимістів.