При Комітеті Верховної ради з питань свободи слова та інформаційної політики 2 квітня була створена робоча група, у складі 8 представників індустрії та громадськості, яка має доопрацювати законопроект про аудіовізуальні медіасервіси (далі – АВМС). Представників 7 громадських організацій, які поскаржилися Кабінету міністрів на бездіяльність в ухваленні законопроекту, до групи не включили. Про це «Телекритиці» стало відомо з власних джерел.
Голова Комітету Верховної ради з питань свободи слова та інформаційної політики, народний депутат від «Народного фронту» Вікторія Сюмар погодила 8 осіб, серед яких фігурують представники Нацради, лобісти великих телегруп, радіохолдингів і провайдерів.
Повний список виглядає так: Ігор Розкладай (Центр демократії та верховенства права), Роман Головенко (Інститут масової інформації), Максим Дворовий (Верховна рада, помічник Сюмар, екс-юрист Центру демократії і верховенства права), Уляна Фещук (Нацрада з питань телебачення і радіомовлення), Анна Чумаченко (Нацрада, голова юрдепартаменту), Сергій Сьомкін/Ігор Коваль (Індустріальний телевізійний комітет, участь у роботі групи братиме один із представників), Анна Новак (Телекомпалата) й Ольга Большакова (Незалежна асоціація телерадіомовників).
Робоча група має неофіційний характер – у Комітеті не планують її затверджувати публічно, повідомляють її учасники. Зокрема Роман Головенко коротко прокоментував свою участь у РГ так: «РГ створена в режимі листування електронною поштою, яке почалося вчора».
Нагадаємо, Вікторія Сюмар 13 березня на засіданні Комітету відреагувала на звернення семи громадських організацій, які просили прискорити ухвалення документа, повідомивши, що перереєструє законопроект про аудіовізуальні медіасервіси в новій редакції з урахуванням зауважень учасників ринку. За її оцінкою, це може відбутися в травні, в червні документ буде ухвалений у першому читанні, друге читання – вже за новим парламентом, який переоберуть 31 жовтня.
Нагадаємо, 20 лютого 2019 року сім громадських і професійних організацій підписали відкритого листа до прем’єр-міністра Володимира Гройсмана з проханням не порушувати зобов’язання України, які прописані в Угоді про асоціацію з Євросоюзом, – до 1 вересня 2019 року Кабмін зобов’язався запровадити європейські стандарти медіареформ і ухвалити закон про аудіовізуальні медіасервіси. Зокрема, вони закликали Кабмін створити при Державному комітеті телебачення і радіомовлення спеціальну робочу групу, щоб доопрацювати законопроект. На думку організацій, оскільки Кабмін давав обіцянку європейським партнерам щодо його ухвалення, в його ж інтересах зробити так, щоб парламент вклався в терміни. Серед підписантів фігурували такі об’єднання: Асоціація правовласників і постачальників контенту, Інтернет асоціація України, Національна асоціація українських медіа, моніторингова організація «Черіті Тюнер», «Інтерньюз-Україна», Українська асоціація ком’юніті медіа та Інститут розвитку регіональної преси.
Як повідомлялося раніше, документ був зареєстрований Вікторією Сюмар 14 грудня 2017-го і досі не розглянутий у парламенті. Ухвалення документа затягував Комітет зі свободи слова – законопроект донині не затверджений комітетом. Восени 2018 року народні депутати цього комітету на конференції «Медіаправо», яку висвітлювала «Телекритика», повідомляли, що Рада не встигне ухвалити закон до парламентських виборів. У кулуарах повідомлялося, що для ухвалення законопроекту немає політичної волі у вищого керівництва держави. Через неухвалення законопроекту Україна не може стати повноправним учасником програми ЄС «Креативна Європа», спрямованої на підтримку проектів у сфері культури, діджиталу і створення кіносеріального контенту в копродукції з європейськими країнами.
З останньою на сьогодні редакцією документа можна ознайомитися за посиланням. Законопроект, зокрема, спрощує ліцензування для провайдерів, а також супутникових і кабельних телеканалів – для них ліцензія замінюється на реєстрацію. Документ розширює також повноваження Нацради, запроваджується новий співорган регуляції. Прописується додаткове регулювання «Зеонбуду», зокрема його тарифів, з’явилася можливість впровадження тимчасової адміністрації в компанії. Прописана також обов’язкова фінансова звітність для мовників, кабельні провайдери будуть зобов’язані декларувати свої абонентські бази.
Фото: pixabay
