1 січня 2019 завершується третій (останній) рік, відведений на їх роздержавлення. Проблеми процесу реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації обговорювалися 31 жовтня на засіданні секретаріату Національної спілки журналістів України.
«Керівники видань на Закарпатті відверто заявляють, що не мають наміру реформуватися. Багато з редакторів вже пенсійного або передпенсійного віку, тому закриття газети їх не бентежить. Непроста ситуація склалася і в Київській області, де з 39 державних видань процес реформування завершили лише п’ять. Тут причина пасивності криється в одному – редакції звикли отримувати великі дотації і не готові шукати самостійно гроші на прожиття», – зазначає головний редактор газети «Обрії Ізюмщини» (Харківська область), голова робочої групи НСЖУ з питань роздержавлення преси Костянтин Григоренко.
Голова Держкомтелерадіо України Олег Наливайко підкреслив, що часу на роздержавлення було достатньо, тож на продовження терміну розраховувати не варто.
«Якщо на певні ЗМІ, траплялося, тиснули колишні співзасновники, то зараз таких видань не більше п’яти відсотків: влада змирилася і відпустила газети у “вільне плавання”, – розповідає Олег Наливайко. – Раніше Міністерство фінансів зазначало, що можливість дотаційної підтримки роздержавлених ЗМІ буде розглянута, якщо незалежність отримає хоча б половина видань. Тому всі сподівання на позитивне рішення держави», – зазначив він.
Голова НСЖУ Сергій Томіленко вважає, що зусилля Спілки журналістів, Держкомтелерадіо та Міністерства юстиції потрібно об’єднати. Це допоможе виробити рекомендації щодо функціонування нереформованих редакцій в умовах, якщо парламент до 1 січня 2019 не ухвалить рішень щодо чинного законодавства про реформування преси. З повним списком пропозицій НСЖУ з цього питання можна ознайомитися на офіційному сайті.
Фото: прес-служба НСЖУ
