2 вересня новий прем’єр-міністр України Олексій Гончарук заявив, що «засідання уряду не повинні перетворюватися на шоу» і тепер на них не будуть присутні журналісти: «Після засідання уряду ми будемо виходити до преси і спілкуватися з вами, повідомляти вам про те, які рішення ухвалено та чому, відповідати на ваші запитання».
У мережі медійники по-різному відреагували на заяву прем’єра, однак більшість усе ж поставилися до можливого нововведення негативно. «Телекритика» вирішила дізнатися думку медійників і правозахисників з цього приводу і попросила їх взяти участь у нашому опитуванні. Що думають журналісти про заяву прем’єра, читайте нижче.
Настя Станко, журналістка «Громадського телебачення»
Настя Станко, журналістка «Громадського телебачення»:
«Засідання Кабміну давно вже не є подією, з якої могли б бути якісь реальні новини, це вже кілька років як така собі гра на публіку. Скажу так, що засідання Кабміну давно взагалі не є подією, тим більше, що все, що дозволялося журналістам – це здебільшого – почути і записати на відео або протранслювати вступне слово прем’єр-міністра; міністри часто не відповідали на запитання перед засіданням, заходили майже одразу із прем’єром, а після того, як він заходив – уже жодного запитання нікому поставити було неможливо, охорона відразу не дозволяла проходити до міністерських крісел. А після засідання Кабміну тим більше практично ніхто з міністрів не виходив до журналістів, часто це все перетворювалося на принизливу процедуру з ловіння урядовців на 6 поверсі біля ліфту, і то, якщо пощастить. Тому за такими засіданнями, справді, нічого сумувати. Та з іншого боку, що заважає новому прем’єру зробити засідання і відкритими (повністю, а не лише виступ прем’єра), і не перетворювати їх на цирк? Зрештою, це гарантується правом про доступ до публічної інформації (доступ до засідань колегіальних суб’єктів владних повноважень, крім випадків, передбачених законодавством), а засідання Кабінету міністрів саме і є таким вищим органом у системі органів виконавчої влади. Тому новий прем’єр таким чином порушує закон. Ну й лише у його владі не перетворювати засідання на цирк, тож, пане прем’єре, не будьте гіршим за Азарова, котрий хотів закрити чорними стрічками підхід до «тіла» міністрів».
Валерій Калниш, головний редактор «Радіо НВ»
Валерій Калниш, головний редактор «Радіо НВ»:
«Прем’єр-міністр має право визначати формат засідань уряду. «Закрите засідання» звучить як таке, де робиться щось таємне і протизаконне. Засмучу тих, хто так вважає. Передусім тому, що раніше всі рішення ухвалювалися «до» засідання уряду, яке заведено називати «відкритим». Не треба думати, що уряд на своїх засіданнях ухвалює рішення; що це якийсь колективний розум, який виробляє політику на своєму засіданні; що є якась колегіальність членів уряду, у результаті якої ухвалюється правильне рішення, а міністри в курсі усіх нюансів порядку денного, дають розумні поради та рекомендації і з усього різноманіття обирається найкраще рішення. Ні. Це апаратна рутина. Міністри вникають лише в свої питання або в питання інших відомств, пов’язаних з їхнім відомством. Їх цікавить проведення своїх ініціатив.
Як було, наприклад, за Володимира Гройсмана. Засідання було відкритим, спочатку виступав прем’єр-міністр, після цього хтось із міністрів із умовно головним питанням, після цього формат був такий – «питання порядку денного – хто за, проти, чи є якісь доповнення, немає, наступне питання». Тобто, ні на саме засідання, ні на характер обговорення журналісти ніяк не впливали. У нас було 15–20 хвилин до засідання, щоб поставити міністрам запитання і прес-брифінг опісля. Навіть більше, у 99% випадків міністри не пояснювали, чому вони виносять те чи те рішення. Усе тому, що засідання уряду – це підсумок, так, публічний, але все ж – підсумок, попередньої роботи та домовленостей, досягнутих раніше і проведених за допомогою апарату прем’єра. Хто посвячений у те, як готуються рішення Кабміну, знає – перед засіданням у членів уряду є повний пакет документів, які не обговорюються і не коригуються, а ухвалюються. Деякі урядові старожили пам’ятають, що є ще засідання урядових комітетів, що по понеділках був так званий малий Кабмін за участю особливо наближених до прем’єра міністрів. Що буде тепер? Ми просто не будемо бачити по телевізору членів уряду, які прийшли на засідання з готовими рішеннями. Прем’єра бачити будемо, але не на початку засідання, а в кінці. Різниця, за великим рахунком, лише в цьому».
Ірина Андрейців, журналістка, редактор «УП. Життя»
Ірина Андрейців, журналістка, редактор «УП. Життя»:
«
Рішення прем’єр-міністра Олексія Гончарука, що засідання уряду тепер будуть закритими для журналістів
Рішення «не працювати на камери, а працювати по суті» ніби й правильне, але завжди слід зважати на контекст. У країні тепер одна правляча партія, яка зосередила у руках повноту влади в країні.
Упродовж місяців ми бачимо, як нова команда всіляко уникає журналістів, чого тільки вартує те, що президент Володимир Зеленський не дав інтерв’ю після перших 100 днів президентства журналістам, не вийшов на прес-конференцію. Він поговорив на камеру зі своїм колегою-актором Стасом Бокланом. Боклан грав роль прем’єр-міністра у серіалі «Слуга народу», був суддею у «Лізі сміху», усе це – проекти нинішнього гаранта.
2 вересня свій перший робочий день у МОЗ провела нова очільниця відомства Зоряна Скалецька (раніше – Черненко). На сторінці МОЗ у Facebook з’явилась інформація про те, що вона представила колективу своїх радників, однак список радників не оприлюднили. А він важливий для розуміння контексту і напрямку руху нового керівництва.
Ми дивилися засідання уряду, коли розглядали на уряді документи, пов’язані з тематикою, з якою працюємо ми в редакції «УП. Життя» – медицина та освіта. Це дозволяло чути представлення документів на голосування, адже тексти ухвалених рішень не з’являються миттєво на Урядовому порталі. Тому дізнатися, що і як приймали, можна було саме з трансляції. До того ж, це давало змогу слухати запитання-уточнення-побажання від інших міністрів, також важливі для розуміння контексту, і оцінювати певні компетенції чиновників, які виступали там.
Закритість засідань уряду створює ризики, що рішення ухвалюватимуть непрозоро, без належного обговорення. А також заважатиме журналістам виконувати свою роботу – доносити інформацію до суспільства, не просто переповідати, а й аналізувати та пояснювати.
До того ж, коли журналісти слухають обговорення і представлення рішень на засіданні уряду, можуть ставити коректніші та зрозуміліші запитання спікерам опісля засідання, а не просто працювати “підставкою для мікрофона”».
Людмила Опришко, медіаюрист «Платформи прав людини»
Людмила Опришко, медіаюрист «Платформи прав людини»:
«Власне, в цьому випадку пан прем’єр-міністр реалізує свої повноваження, визначені Регламентом Кабінету міністрів України. Регламент дає йому право самостійно ухвалювати рішення про те, чи запрошувати пресу на засідання уряду. Це зазначено у пункті 7 параграфу 18 статті Регламенту, що передбачає: «Питання щодо присутності на засіданні Кабінету міністрів представників засобів масової інформації та проведення ними кіно-, відео- та фотозйомки, а також звукозапису вирішує прем’єр-міністр (пункт 7 §18 у редакції Постанов КМ №147 від 11.03.2013, №114 від 16.04.2014).
Це положення Регламенту не нове, керівник уряду мав зазначені повноваження і раніше. Тому наразі варто поміркувати щодо того, чому саме зараз зроблено зазначену заяву. Чи не означає це, що уряд має намір стати більш закритим і менш прозорим для громадськості, чи він просто буде менше піаритись. Думаю, час покаже».
Метью Шааф, директор представництва Freedom House Ukraine
Метью Шааф, директор представництва Freedom House Ukraine:
«
Це, очевидно, дуже тривожний сигнал від уряду, що суперечить основоположним міжнародним стандартам дотримання свободи висловлювання поглядів, а також доступу до інформації для журналістів.
Журналісти відіграють важливу роль не лише тому, що повідомляють громадськості про дії чи рішення влади, а й тому що намагаються інформувати та пояснювати громадянам, яким чином ті чи ті рішення можуть вплинути на розвиток країни. Завдяки цій інформації громадяни мають змогу робити власні висновки щодо майбутніх рішень чи політики уряду, а також тримати владу підзвітною громадянам, які беруть активну участь у процесі вироблення рішень.
Такі недемократичні ініціативи були озвучені чи впроваджені в Польщі та Угорщині у 2016, але після потужної реакції міжнародної та європейської спільноти, а також акцій протестів громадян у цих країнах ці обмеження були скасовані. Дивно, що Україна наслідує приклади саме цих країн Європи, в яких неліберальні режими партій влади послідовно намагаються обмежити права і свободи людини вже не перший рік».
Іван Верстюк, журналіст «Нового времени»
Іван Верстюк, журналіст «Нового времени»:
«Ключова проблема української політики – кулуарщина. 28 років української незалежності ключові рішення для життя країни ухвалювалися за зачиненими дверима, а зараз ці двері вирішили зачинити ще щільніше.
Раніше в мене як журналіста була можливість прийти на засідання уряду та поставити запитання комусь із міністрів. Тепер же в мене залишилася лише опція прослухати офіційний брифінг із завчасно підготовленим офіціозним текстом.
Але ж у мене виникають конкретні запитання до міністрів, і я хочу почути на них відповіді. Закриті засідання Кабміну доступу до топ-урядовців не дають.
Прем’єр Олексій Гончарук аргументував своє рішення тим, що він хоче уникнути шоу на засіданнях Кабміну. Але це слабенький аргумент. Якщо ви не хочете шоу – то не влаштовуйте його».
Данило Мокрик, журналіст-розслідувач Bigus.info
Данило Мокрик, журналіст Bigus.info:
«Мені не подобається це рішення. Його мотивують тим, що нібито, коли є камери, міністри починають працювати на камери, а не на країну. Так це проблема міністрів, а не камер. Необхідно змінювати їхні підходи та цінності, а не журналістів прибирати.
Таким чином у міністрів ще можна забрати смартфони, тому що вони в них «втикають», або ручки, тому що вони їх гризуть. Це абсурд. І це крок у бік непрозорості. З огляду на ті сигнали, які були від нової влади раніше, це вписується в дуже нехорошу тенденцію».
Ольга Руденко, заступник головного редактора Kyiv Post
Ольга Руденко, заступник головного редактора Kyiv Post:
«З одного боку, ми знаємо, що в деяких розвинених демократичних країнах засідання уряду закриті. Це правда. Цей аргумент наводять ті, хто підтримує закриття засідань у нас. Проте річ у тім, що це рішення насторожує, коли розглядаєш його в контексті попередньої політики адміністрації Зеленського щодо ЗМІ. Причому, в команді президента є хороші, адекватні комунікатори. Але загальна лінія партії, яка встановлюється лідерами, є ворожою до традиційних медіа та журналістів.
Згадайте коментарі Андрія Богдана або безвідповідальне поширення фейковий новини про його відставку. Або те, як партія де-факто виправдала свого члена, який назвав журналістку «тупою вівцею» за адекватне запитання.
Важко дивитися на рішення про закриття засідань не як на продовження цієї лінії. Тому, коли кажуть «А в Канаді теж засідання закриті», потрібно враховувати, що в Канаді зовсім інший контекст, коли мова йде про медіа та відкритість чиновників. Саме тому зараз у нас це рішення викликає тривогу. Подивимося, як члени цього уряду вибудовуватимуть комунікації надалі. Сподіваюся, вони будуть відкриті до спілкування і до запитань».
