Наталія Влащенко: «Мені не подобається, що журналістів поділили на тих, хто «рука Кремля», і тих, хто – ні»

Наталю, всі зараз тільки й говорять, що про скандал на телеканалі ZIK: ведучий шоу «Прямим текстом» Остап Дроздов вигнав зі студії гостя, журналіста Юрія Романенка, за те, що той відмовився розмовляти українською мовою. Як особисто ви до цього ставитеся?

Я читала в соцмережах дуже різні думки з цього приводу. Вважаю, що це авторська програма, і в рамках неї Остап Дроздов може робити так, як вважає за потрібне. Свою особисту думку я залишу при собі.

Ви говорили з Дроздовим з цього приводу?

Якщо всі говорять, чому і нам не обговорити ситуацію?

Як ви, цікаво, оцінюєте свободу слова в Україні? Наприклад, якщо взяти десятибальну шкалу.

Ось так по балам складно сказати. Але відвертого тиску, коли дзвонили зі словами «якщо ви будете писати або говорити, ми вас знищимо», не було. Багато чого говорили про тиск на канал «112». Я працювала там багато років, і мені ніхто жодного разу не сказав: «Цього гостя в студії не клич» або: «Розмовляй про це». На ZIK абсолютно вільна атмосфера. Проте, в медійному просторі є тенденції, які мене дуже турбують.

Які?

Різні обшуки, сфабриковані справи проти редакторів
.

Ви маєте на увазі головного редактора сайту «Страна.ua» Ігоря Гужву?

Так. І неважливо, як я сама до нього ставлюся. Мені не подобається те, що журналістів розділили: хто «рука Кремля», а хто – ні. Мені здається, пора зайнятися справою. І якщо ви такі круті патріоти, створіть продукт, від якого народ би просто ахнув. Досить воювати один з одним! Ця ситуація ні до чого доброго не приведе.

«Маса телеведучих перейшла на українську. У когось це виходить краще, у когось гірше, але я в цьому місці не влаштовувала б “крутих замісів”»

Ну а суперечки щодо того, якою мовою говорити на телебаченні. Як ви до них ставитеся?

Насправді процес йде. Маса телеведучих перейшла на українську. У когось це виходить краще, у когось гірше, але я в цьому місці не влаштовувала б «крутих замісів». З переходом на ZIK більшу частину ефірів я почала вести українською. На російську переходжу тільки з російськомовними гостями. Мені здається, так коректніше. Ну і жартувати у мене поки що виходить краще російською. А жартувати я люблю (посміхається).

Нещодавно вийшла ваша книга «Крадіжка, або Біле сонце Криму», що відняла, як ви розповідали, у вас багато сил. Ви пишете зараз щось нове?

Я вже написала. Це роман, політичний трилер, в якому три чверті героїв, можливо, впізнавані, хоча у них інші прізвища. Писати серйозно про українську політику було б неможливо. У романі-пародії три лінії: політика, любов і кримінал.

Наталю, ви взагалі відпочивати встигаєте? Креативний продюсер каналу ZIK, ведуча ток-шоу, пишете книги…

Не встигаю. Я люблю свою роботу, але намагаюся так розподіляти час, щоб хоча б трохи залишалося близьким. Півжиття я прожила в такому ритмі, що фактично приїжджала додому тільки ночувати. Це не правильно.

В одному з інтерв’ю ви сказали, що готові витратити будь-які гроші на подорожі.

Будь-які, і навіть останні! Я завжди подорожую в одній і тій же компанії – свого чоловіка. Нам разом ніколи не буває нудно. Щороку у вересні ми орендуємо яхту десь за кордоном – в Хорватії, наприклад, або в Греції, і просто «гуляємо», скажімо, між островами. В цьому році буде так само.

Вас не закачує на яхті?

Ні. Я займаюся яхтингом вже 15 років і знаю всі нюанси.

Подорожуючи, ви напевно звертали увагу на телебачення в різних країнах…

Так, звичайно.

А які формати, на вашу думку, нам не завадило б запозичити?

Західне ТБ вже давно йде по шляху сегментації. Наприклад, телеканал Discovery включають мільйони фанів по всьому світу, тому що точно знають, що вони там знайдуть. Гадаю, що ось така сегментація – це правильно.

Які ще проблеми в українського ТБ?

Сьогоднішнє українське телебачення не дивляться, а додивляються. «Пацієнт радше мертвий, ніж живий». Звичайно, потрібно створювати новий перегляд для нових людей, інакше ситуація буде просто вичерпана. Як відомо, телебачення складається з трьох великих сегментів, дуже важливих для загального його стану. Перший – це люди, їхній професіоналізм і креативність. Якщо таких людей недостатньо (хоча професіонали на нашому ТБ, безумовно, є), ви отримаєте картинку, яку отримуєте сьогодні: клацаєте канали, а там сидять одні й ті ж політики, одні й ті ж ведучі, і всі вони говорять про одне й те ж. Другий сегмент – техніка, інновації, які роблять ТВ зовсім іншим – від якості звуку і картинки до можливостей дизайну і спецефектів, шляхів доставки та комунікацій. І третій – вміння працювати з «дружніми серверами»: Facebook-TV, Instagram-TV, Youtube.

У вас не було думки поїхати працювати на Захід? Надходили такі пропозиції?

Ні ніколи. Не буду нічого вигадувати на цю тему. Професія журналіста «живе» в тих реаліях, в яких ти народився. Переїжджаючи куди-небудь у Лондон або Прагу, ти все одно залишаєшся далеким від місцевих людей і їх ментальних особливостей. Та й говорити-писати чужою мовою ти не зможеш так, як її носії.

В інтерв’ю з Андрієм Данилком в програмі Hard ви сказали: «Я люблю трошки прибрехати». Що саме ви мали на увазі?

(Посміхається.) Моя любов прибрехати пройшла кілька градацій. У школі я любила прибрехати, коли мені було нудно. Наприклад, могла сказати, що написала дуже цікавий вірш, а потім в мене закохався цей хлопчик. І мені вже не було куди діватися: доводилося робити так, щоб хлопчик дійсно закохався, і писати вірш, інакше я не пережила б ганьби викриття! Сьогодні я люблю прибрехати, навіть, скоріше, пофантазувати, коли мені хочеться пожартувати і потролити когось – чоловіка, наприклад, або друзів… Але в тролингу важливо не зробити людині боляче, не зачепити його за живе. А просто пореготати я люблю, звичайно.

«Моїм першим питанням Дональду Трампу було б: “В який момент ти відчув найбільше задоволення у житті?”»

До речі, перед інтерв’ю з тим же Данилком ви говорили, що вперше зустрілися з ним багато років тому, за часів «СВ-шоу».

Так. Я працювала заступником головного редактора в газеті «Сегодня», це було давно, ще до того, як вона належала Ахметову. Не побоюся сказати: тоді «Сегодня» була однією з кращих газет України. У нас щоп’ятниці йшло чотири шпальти, присвячені телебаченню. Телевізійники чекали ці шпальти, там було багато цікавого, справжня критика. Я також курирувала відділ культури. А Андрій Данилко запрошував до себе на «СВ-шоу» дуже популярних людей. Пам’ятаю, приїжджала до нього і брала у них інтерв’ю для «Сьогодні» прямо в гримерці. Режисер цього шоу, бачачи, як я спілкуюся, одного разу мені сказав: «Наталю, ви повинні працювати на телебаченні».

За ці майже двадцять років, що ви знайомі з Данилком, він сильно змінився внутрішньо?

Не змінився взагалі. Андрій завжди був дуже закритим, трошки аутичним. Я думаю, він хороша людина. Дуже ранима і тонка, напевно, саме цим пояснюється його закритість. При цьому Андрій здатний чесно розповісти (як це зробив у мене в програмі), що він п’є. В подібних речах може зізнатися тільки дуже сильна людина.

Хто ще з героїв Нard вас зачепив по-людськи? Можливо, до когось до зустрічі в ток-шоу ви відчували байдужість або навіть роздратування, а потім змінили своє ставлення?

Так періодично буває з різними людьми. З останніх героїв можу назвати Михайла Добкіна. Він мало фігурує в медійному просторі, і я його в основному знала за роллю «тобі ніхто грошей не дасть». У програмі Добкін тримався гідно, інтелігентно, справив на мене дуже хороше враження.

А як ви розслабляєтеся психологічно після інтерв’ю зі спікерами-вампірами? Ось, буває, прямо відчуваєш, як людина, у якої беруть інтерв’ю, під час розмови тягне з тебе енергію.

Таке не тільки в інтерв’ю відбувається, але і просто в спілкуванні. Є люди-«приймачі», а є, навпаки. Так, у мене було кілька інтерв’ю, після яких я хворіла. Але називати прізвища не стану – це не етично. Щодо того, як розслабляюся. Знаєте анекдот? Судять боксера, який вдарив свою дружину. Його запитують: «Навіщо ви вдарили жінку?» Він: «Розумієте, вона так класно відкрилася…» От не треба «класно відкриватися» – і тоді будеш в хорошій формі! (Сміється.)

Вам ніколи не доводилося відвідувати психотерапевта?

Ні. У мене є щаслива особливість: я дуже емоційна і запальна. Можу розкричатися не своїм голосом! Але швидко відхожу – і все проходить. У мене не буває такого, щоб я занурювалася в депресію. Так, неприємні стани трапляються, але вони не затягуються довше, ніж на добу.

А з ким ви ще не спілкувалися, але дуже хотілося б?

Саме зараз я чекаю інтерв’ю з Віктором Пелевіним, все на стадії переговорів. Я в якийсь момент почала підозрювати, що Пелевін – це фантом. Але мої друзі в Ніцці розповіли мені, що це не так. Розповіли, що він приїжджає сюди щоліта, показали, на якій віллі він живе. Ось через них ми і намагаємося домовитися про інтерв’ю. А взагалі перший в моєму списку – це Дональд Трамп. Найцікавіша особистість.

Якби нинішній президент США став героєм вашої програми, які перші три питання поставили б йому?

Складно сказати відразу. Але першим питанням, напевно, було б: «Трамп, а в який момент ти відчув найбільше задоволення в житті?»

«Головне – щоб співпадали погляди на секс. І щоб ви кохали один одного. Якщо вам добре разом, яка різниця, які у вас політичні погляди?»

До речі, ви самостійно готуєте питання для героїв свого шоу чи за вас це роблять редактори?

Тільки сама! Нікому не можу це довірити. Hard – це коли ти людину повинен «роздягнути» – і в хорошому, і в поганому сенсі слова. (Помовчавши.) Ось, наприклад, ви можете роздягнути свого чоловіка за допомогою якоїсь третьої особи? Відповідь очевидна: ні!

В інтерв’ю ви говорили, що ваш чоловік займається бізнесом. Чи розповідаєте ви один одному про проблеми на роботі?

Так, ми в сім’ї обговорюємо все. Я не можу сказати, що чоловік дивиться кожен випуск Hard. А ось книги мої він читає всі. І якщо вже похвалить – значить, я написала і справді добре. Чоловік і син – мої найсуворіші критики. До речі, останню книгу «Крадіжка, або Біле сонце Криму» вони обидва похвалили.

Ви з чоловіком вдома часто обговорюєте політику?

Ой, він не любить розмов про неї.

А важливо, на ваш погляд, щоб політичні переконання чоловіка і дружини збігалися?

Ні. Навіщо? Головне – щоб у вас збігалися погляди на секс (з посмішкою). І щоб ви кохали один одного. Якщо вам добре разом, то яка різниця, які у вас політичні погляди?