17 жовтня на засіданні комітету Верховної ради з питань свободи слова та інформаційної політики державний секретар Міністерства інформаційної політики Артем Біденко звітував про бюджетні кошти, витрачені на Мультимедійну платформу іномовлення України, яка об’єднує міжнародний телеканал UATV та інформаційне агентство «Укрінформ». «Телекритика» публікує основні тези звіту.
Бюджет Мінінформполітики цього року становив 862 млн 109 тис. грн, з яких Мультимедійній платформі іномовлення дісталося 458,2 млн грн; ще 362,5 млн грн пішли на статтю «здійснення заходів у сфері захисту національного інформаційного простору». Членів комітету цікавило, на що були витрачені державні кошти.
Насамперед Біденко поскаржився, що самому міністерству не вистачає грошей на існування. Наприклад, на закордонні поїздки залишилося лише 4 тис. грн, а попереду виставки в Шанхаї та Берліні. Бюджет ДП «Мультимедійна платформа іномовлення України» цього року Біденко оцінив у 480 млн грн.
«На сьогодні витрачено близько 60% суми, залишилися капітальні витрати. Це пов’язано з тим, що й в «Укрінформі», і по платформі в приміщеннях плануються ремонти. Завершилися тендери, завершилися експертизи, вже зараз почалися витрати на це. В «Укрінформі» вже триває ремонт. Запущено ще в березні по мультимедійній платформі новий супутник, розглядаємо можливість запуску ще одного супутника на Латинську Америку, якщо залишаться кошти цього року», – почав Артем Біденко. Голова комітету Вікторія Сюмар просила розповісти конкретніше про виконану роботу з розвитку іномовника. Біденко продовжив:
«Щодо “Укрінформу” – запущена японська версія (сайту. – Ред.), до кінця року буде й польська. Запущені чотири додаткові кореспондентські пункти – до Страсбурга вже поїхала людина, плануються також Гаага, Нью-Йорк, Відень. Запущено супутник на Північну Африку та Близький Схід, ще на початку року. Уклали 47 договорів з кабельних мереж, ми не платимо за розвиток мережі – це робота дирекції з розвитку мережі мовлення. Буквально пару тижнів тому це була Болгарія, другий у країні кабельний оператор, 4 тижні тому – Словенія. У сумі – майже 70 кабельних операторів світу. Ми присутні в кабельних мережах Польщі та Грузії на 70%. 60% – Молдова, Болгарія, присутні в Данії, Словаччині, Словенії. Звичайно, це міжнародні пакети, в соціальні ми входити не можемо. Канал UATV мовить у Австралії, і його можна приймати, наприклад, над Уралом у Росії по супутнику. Наступного року плануємо сягнути краю Китаю і Латинської Америки».
Гонка воображений: как компании плодят новые стриминговые сервисы
Біденко зазначив, що є проблема з Туреччиною і Єгиптом, оскільки там свої монополісти серед кабельних операторів, і переговори з ними поки результатів не дали. Та ж ситуація з Білоруссю (хоча в Україні доступний білоруський державний «Білорусь-24»). У Німеччині українське ТБ присутнє в пакетах невеликих регіональних кабельних операторів. Але не на національному рівні, тому що місцевий регулятор дуже суворо регулює контент. Наприклад, там заборонений онлайн на YouTube.
Вікторія Сюмар запропонувала загострити увагу саме на Німеччині. Адже там дуже активний канал RussiaToday. А ідея іномовлення була в тому, щоб давати хоч якусь альтернативну якісну інформацію і боротися з російською пропагандою.
Біденко пояснив, що Німеччина – це особливо проблемна територія.
«Ми є в Katrina TV, це найбільший німецький ОТТ-оператор, на всіх смарт-платформах теж є. Інша справа, що в кабельні оператори нас не пускає реєстратор, оскільки ми – не суб’єкт німецького права. Потрібно відкривати представництво і платити за це гроші, як це робить RussiaToday або LifeNews. Аналогічна ситуація в Ізраїлі, Іспанії та Італії. Нам озвучували суми. Це по кожній країні десь 300 тис. євро на рік. Таких грошей у бюджеті немає. Тому в нас у пріоритеті OTT-платформи і ті країни, де гроші платити не потрібно», – розвів руками держсекретар. Телеканал UATV, додав Біденко, на 50% мовить українською і виробляє по 1 годині на добу контенту кримськотатарською та арабською мовами. Бюджет мовника дає змогу закуповувати програми в інших телеканалів і продакшенів.
Захист національної безпеки та інформаційного простору України в міністерстві трактують досить широко.
«Це звичайна маркетингова робота, якою має займатися держава. Це закупівля реклами зовнішньої і на ТБ, книговидавництво, закупівлі преси та інтернету. З кожного напрямку ми проводимо тендери, публічно і прозоро. Якщо говорити про зовнішню соціальну рекламу, то за рік викуплено 350 площ у містах-мільйонниках, плюс Донецька, Луганська та Херсонська області. Напрями такі – популяризація армії і здорового способу життя, бренд UkraineNow, лінії зв’язку з місцевою владою, інформація про проведені реформи, державні свята, безпеку дорожнього руху. Якщо говорити про конкретно наше міністерство, то для сходу ми займаємося в основному газетами, книговиданням, створенням контенту», – відзвітував Біденко.
Сюмар зазначила, що соціальна реклама безпеки дорожнього руху не допоможе вирішити завдання інформаційної безпеки країни. «Може, варто вкладати в глушилки або роботу в інтернеті? Чи не потрібна корекція завдань?» – запитала голова комітету.
«60-65% реклами – це питання, які актуальні для воюючої країни – армія, реформи. Але інформаційний простір потребує истемного підходу. Ми не можемо концентруватися тільки на цих темах, це викличе у людей депресію. Їм потрібно показувати, що існує інше життя. Ось є зараз проблемне питання – Закарпаття та Чернівецька область. Ми провели там кінофестиваль «Молодість», куди привезли і «Кіборгів», і «Чужу молитву», однак і розважальне кіно теж було. Ми вибрали 12 міст по Україні, в яких немає кінотеатрів. Це коштувало 10 млн гривень», – намагався виправдовуватися Біденко. На книговидавництво в МІПі витратили 30 млн гривень (з 360 млн гривень).
Але в комітеті однаково залишилися незадоволені його відповіддю. 12 міст – це дуже мало, і не зовсім зрозуміло, на що саме пішли бюджетні гроші, якщо крім соціальної реклами і кількох заходів, результатів немає. Під кінець доповіді Вікторія Сюмар запропонувала наступного разу не давати міністерству бюджетні кошти в цілому на інформаційну безпеку, а конкретно розбити витрати за цілями та завданнями. Зі слів нардепа, бюджет 360 млн гривень МІП дістався випадково. «Він вам впав на голову», – сказала голова комітету, похваливши МІП хіба що за бренд UkraineNow. Він, зі слів депутата, сучасний.
Нагадаємо, новий бренд України Ukraine NOW UA схожий на логотип порносайту.
Як повідомляла «Телекритика», наступного року стаття «здійснення заходів у сфері захисту національного інформаційного простору» буде істотно скорочена – на неї виділено 100 млн грн проти 362,5 млн грн цього року.
Як відомо, цього року дотація з держбюджету для Національної суспільної телерадіокомпанії України становила 776 млн грн замість прописаних за законом 1,5 млрд грн. Наступного року фінансування НСТУ не перевищуватиме 1 млрд гривень. НСТУ об’єднує два загальнонаціональні телеканали («Перший» і «Культура»), 25 обласних телеканалів і три загальнонаціональні радіостанції («Українське радіо», «Промінь» і «Культура»).
Фото: УНІАН
