Вчора ми розповідали вам про те, що, за словами Віталія Малахова, відбувається навколо Театру на Подолі та його нової будівлі. З’ясувалося, що буря збурень в соцмережах перейшла в обговорення в кабінетах. Незабаром має бути створена якась комісія, яка остаточно вирішить: бути будівлі чи не бути. А поки колектив Театру на Подолі продовжує репетирувати в своєму старому приміщенні (яке, до речі, знаходиться буквально стіна до стіни від новобудови).
А ось вам ще один приклад існування невеликого театрального колективу, причому прямо в житловому будинку – Новий драматичний театр на Печерську, що виник ще в 2000 році на базі випускного курсу Театрального університету. Його художній керівник Олександр Крижанівський, звичайно, мріяв би і про більший ігровий майданчик, і про краще техоснащення сцени, але, за великим рахунком, радий, що у його театру є хоча б таке приміщення.
«У нас є свій будинок, в якому ми можемо працювати. Це важливо, тому що у багатьох і цього немає»
![](http://images.telekritika.ua/69401a346cf44fa876d8224930189067.jpg)
Фото тут і далі: Максим Лісовий
– Плюс один – те, що у нас є свій будинок, в якому ми можемо працювати, – відповідає Олександр Крижанівський на наші запитання про плюси і мінуси умов роботи колективу. – Це важливо, тому що я розумію: у багатьох і цього немає. Я намагаюся вирішити з департаментом культури питання щодо того, що театр маленький, камерний. Нам пропонують приміщення в будівлі колишнього ДК «Більшовик». Але, з моєї точки зору, є ще в розпорядженні міста Театр оперети, Молодий театр і ще безліч приміщень. Вони кажуть: «Так, будь ласка, за комерційною ціною». А мені незрозуміло, чому так. У нас трупа хороша. Я прошу раз на місяць призначати нормальну ціну, щоб ми могли грати там якісь вистави.
![](http://images.telekritika.ua/46616a39637b4bf4ed82b73bbc3d233e.jpg)
Ось, до речі, приміщення Нового драматичного театру на Печерську, де проходять репетиції та вистави
![](http://images.telekritika.ua/bd743e202e92c3ce8604f2b650b98d92.jpg)
Дуже затишно, тільки майже ніде повернутися
![](http://images.telekritika.ua/034451481f0cb0b5e1f374c806bb5207.jpg)
Місце звукорежисера на перший погляд можна переплутати з місцем для глядачів, адже воно знаходиться відразу ж за їхніми кріслами
«Питання мистецтва – це питання життя. Повинно бути життя, а не йогоїї імітація»
![](http://images.telekritika.ua/38a38e3ecd9ad6701105a3eeae0ab1a4.jpg)
– Чомусь ніхто не говорить про кінотеатр «Зоряний», – дивується Олександр Володимирович. – Це кричущий факт! У 80-ті роки було зведено нову будівлю кінотеатру з двома залами, потім зовсім по-хамськи її було приватизовано паном Януковичем і його оточенням. Потім перетворена в його штаб, після цього перепродана шість разів… тиша. Як і раніше, вона стоїть. Претензій ніяких. Таких будинків багато. У мене величезні претензії до того, що мало чого відбувається в «Мистецькому арсеналі». Чому мало? Тому що там чотири поверхи, чудові підвали, верх, де можуть бути майстерні! Ні, це для fashion-показів і парочки виставок. Питання мистецтва – це питання життя. Повинне бути життя, а не його імітація. Тому, повертаючись до питання про приміщення, я радий, що воно у нас є, ми вдячні, що нам дають гроші.
![](http://images.telekritika.ua/c8972241d188cae1af59b875637879a0.jpg)
– Якісь речі, які ми можемо зробити, ми зробили, незважаючи на маленький простір, – продовжує Крижанівський. – Останній раз я був здивований і вдячний, що нам дали гроші і ми їх використовували, щоб в маленькому залі створити мультимедійний простір. Це шість проекторів, які зроблені як система, а ще через кордони прийшли камери. Але, звичайно, найцінніше – не власне проектори, а система, яка їх об’єднує. З одного боку, це гра, актори, а з іншого – можливість застосування нової сучасної естетики в цьому просторі.
![](http://images.telekritika.ua/4a371b108c2f7660cff81afb689bbc81.jpg)
– Декорації як такі завжди тут були не дуже, – каже художній керівник. – Колись давно Пітер Брук назвав свою книгу «Порожній простір» – так він назвав сцену. І та ж сцена в Шекспірівському театрі – це майданчик, на якому знаходяться актори, а місця дій позначалися табличками. І ця класична концепція театру мені ближча, ніж концепція буржуазного театру.
![](http://images.telekritika.ua/cc8179f22eaeac9d006dfe21591acf44.jpg)
![](http://images.telekritika.ua/f5112a79f4332c2060250e10cc250804.jpg)
Жіноча гримерка
![](http://images.telekritika.ua/c64873893c62fe036072a4e0dbf34d64.jpg)
Коридорчик між гримерками, в якому ледве можна розминутися
![](http://images.telekritika.ua/f73709820535a8557cf75a6d6b220c15.jpg)
Чоловіча гримерка
![](http://images.telekritika.ua/591a74d1b1091a10218175f13d27b293.jpg)
Костюмерна
![](http://images.telekritika.ua/44107b24984dfc526612bc2fa947ed52.jpg)
Кухня для відпочинку акторів, а поруч, до речі, навіть є душ!
![](http://images.telekritika.ua/dbd52a5779e1860732819d0d3746cc7d.jpg)
«Вперше за останні роки в Україні, в Києві, побудували театр!»
![](http://images.telekritika.ua/8c6784b7315d53ccac5a40e81dd7a221.jpg)
– Хотів би почути думку фахівців, причому не тільки українських. Як я можу говорити про речі, в яких нічого не розумію? Я бачу, що сучасна ідея правильна. Що стосується втілення… Мені може щось подобатися, щось не подобатися. Я вважаю, велика помилка була не обговорювати це відразу, а спочатку побудувати, а потім вже говорити. Але, по-моєму, найнеприємніше в цій ситуації те, що цікава трупа і Віталій Малахов виявляються в цьому клінчі, і театр не може запуститися і грати там свої вистави. І, до речі, коли я говорив з Віталієм Юхимовичем, він розповідав, що багато активістів кажуть: цю будівлю потрібно знести. Вибачте мене, чиї вуха тут стирчать? Знести, щоб потім що зробити на цьому місці?
– Сподіваюся, що буде достатньо розуму для того, аби знайти рішення змінити тільки якісь фасадні елементи, – продовжує Крижанівський. – Банальний приклад – це готель Hyatt на Софійській площі, який є дзеркалом: він присутній, але в той же час його немає. Однак я не фахівець в даній сфері, і мене вражають люди, які нічого в цьому не розуміють, ніколи в цьому не розбиралися, але претендують на власну думку з цього приводу, причому агресивно. Про все треба розмовляти. Коли з’являються такі думки, коли мова йде про знесення… Вперше за останні роки в Україні, в Києві, побудували театр! Так, можна щось змінити, можна знайти якісь рішення… Але знесення ?! Ви що, божевільні?
![](http://images.telekritika.ua/13f8415eca75aa58bf1d15717651096d.jpg)