Олександр Шапіро: від артхаусних фільмів до зіркових блогів

Блог (або VBLOG) – це твій особистий телевізійний канал, твоє телебачення, яке ти зобов’язаний або зобов’язана створити в силу низки причин, наприклад, перебігу еволюції. Я взагалі вважаю, що блог має бути у кожної культурної людини. Питання в іншому, як стати культурною людиною? У мій час для цієї трансформації існував так званий «список літератури», який ти мав прочитати: Гессе, Ремарк, Фіцджеральд і т. ін. Після прочитання у тобі з’являвся якийсь код, і саме за цим кодом суспільство зараз поділяється на культурних людей і жлобів.

Зняти блог – простіше простого. Прийшов додому, поставив перед собою телефон і знімай аби шо, «сапоги с пирогами». Але я не зможу назвати це блогом. Хороші блоги повинні знімати професіонали, які бачать у цьому якусь актуальність естетичну, ну на кшталт мене.

Є два варіанти створення блогу. Перший – ти дзвониш мені або ще якомусь режисерові. Але це, ясна річ, не безкоштовно. Якщо грошей немає, варто робити, як я з акторами – вигадати цілу павутину непрямих резонів для нього або для неї, щоб зацікавити. Але, будь ласка, не знімайте блоги самостійно. Тому що це виходить, як правило, безсистемно, тупо, погано за зображенням і композицією.

Якщо ви зважилися зробити блог, зробіть це не по-жлобськи. Ядром блогів мають бути інтерв’ю. Інакше кажучи, людині, яка хоче зняти хороший блог, слід дібрати систему певних конфліктів і розповісти про них за допомогою серії інтерв’ю. Кого авторові блога обрати за респондента? Я б радив за принципом «неоднорідності» – це коли люди, зовсім чужі авторові блогу, щоб у відео були якісь поля напруженості в їхньому спілкуванні. Наприклад, вони або з різних кінців всесвіту, або з абсолютно різних соціальних кластерів. І ось щоб вони на перший погляд для глядача були абсолютно несумісні. Саме ця несумісність і дає енергію самому контенту.

Математика блогінгу. Ось, наприклад, ви записали інтерв’ю. Припустимо, навіть два, і обидва вони займають у вас по годині. Тепер розділіть їх на кілька частин. Виходить, у тебе є десь вісім інформаційних блоків. (Якщо, наприклад, одне інтерв’ю розділити на чотири частини, а у нас два інтерв’ю – отримуємо вісім частин.) Кожне інтерв’ю має супроводжуватися анонсами і тизерами – додаємо ще дві частини. Отже, вісім плюс шістнадцять – двадцять чотири інформаційних блоки на місяць. Тобто практично кожного дня на твоєму каналі відбувається якесь оновлення. Така динаміка допомагає утримувати аудиторію і тримає її в курсі твоїх, наприклад, бізнес-інтересів або іміджевих.

«Хочеш стати актором? Режисером? Просто сам зніми цей фільм, у нашому випадку – відеоблог»

Навіщо потрібен блог з точки зору філософії. Сьогодні весь світ і вся комунікація побудовані за принципом, нав’язаним якоюсь домінуючою буржуазною доктриною, яка вказує кожній людині: розділяй і володарюй. Уся логіка комунікації побудована на тому, щоб розбиратися в суті питання, що стосується, наприклад, чужого життя. Тобто весь світ людей, в принципі, повинен, з моєї точки зору, зводитися до реалізації рівноправ’я. Але рівноправ’я не в сенсі того, до чого ми звикли, – марксизм, ленінізм тощо – а в сенсі чесного і зацікавленого погляду на те, в чому ти як автор блогу не тямиш взагалі. Адже саме життя – дослідницький проект, і завдання особистості – відкрити в цьому проекті непізнаване, огидне і все те, що складно на перший погляд.

Як обрати тему блога.Тебя дратує хтось? Із телевізійних зірок або виконавців естради? Потрібно створювати блог або від відрази, або від несприйняття, або від роздратування, або від ненависті. Тобто, якщо тебе хтось ненавидить, ти ж маєш розібратися, чому, яким чином це відбувається, і тим самим вступити з цією людиною в якийсь зв’язок. Грубо кажучи, коли я з’єдную Вольнову в блозі з бомжем, я якраз про це й говорю, що є не просто соціальна різниця між ними, є категоріальна різниця позицій щодо світу. Тут як Ніцше казав. Пам’ятаєте? «Шукайте далеких». Тобто шукайте не тих, кого ви розумієте або хто вам близький, такі собі «затишні маленькі світи» – такий добір тем абсолютно неприродний з точки зору завдань блогу.

Що таке «предмет» у блозі. Предмет вашого блогу має бути простим. Наприклад, як стати головною актрисою без кастингів або без сексу з режисером? Як тільки ці варіанти ви відкидаєте, народжується абсолютно нова відповідь. Ось як у фільмі «Горе-творець», хочеш стати актором? Режисером? Просто сам зніми цей фільм, у нашому випадку я маю на увазі відеоблог. Адже давайте по-чесному, у кожного є своє поле інтересів, кожен є кимось: бізнесменом, зіркою або кухарем – і щоб показати себе народу, відеоблог зараз найефективніша форма.

«Блог – це зараз і є кіно»

Кіно втратило Шапіро? Блог у жодному разі не йде врозріз із моєю роботою в кіно. Я просто побачив можливість нового стилю режисури. І з моєї точки зору, блог – це і є зараз кіно. Я переконаний, що хтось там буде ще «тупити» пару років, а я ось негайно вирішив включитися в цю історію, тому що мені це цікаво. Адже ніхто не заважає потім за блогами зняти фільм. Просто, щоб картинка була ненудною, її варто наповнювати якимись квестами, завданнями для героя блогу.

Що потрібно, щоб зняти блог. Отже, на один блог у мене три оператори. Плюс, я підключаю свій концепт «оптичного джмеля» – коли я просто кидаю клич і прибігають люди на цікавий інформаційний привід або цікаву бесіду, ну або ті, яким просто по приколу познімати. Ще є люди, які пишуть, є навіть цілий сценарний корпус. Зараз я працюю з трьома сценаристами, де я – четвертий. І є ще три людини – режисери монтажу. Також є люди, які іншими речами займаються, адміністраційними, наприклад. Ну ви зрозуміли, це команда, яка виконує завдання. І взагалі, ми над блогами працюємо в такому телевізійному ритмі: від зйомок до готового блогу – менше доби.

Де шукати джерела натхнення. Мене ось зараз надихають лекції про Лейбніца Жиля Делеза. Рекомендую також подивитися фільми «Молодий Годар» і «Останній портрет». Ніби все.