Жахливість, звичайно, полягає в поєднанні високих амбіцій і хронометражу, а не в якості самого фільму. В інтерв’ю Telegraph Дені Вільньов згадує, як відреагував один із продюсерів після першого перегляду готового фільму. «Увімкнулося світло, він повернувся до мене і сказав: “Ми створили найдорожчий артхаусний фільм у історії кіно”». Нагадаємо, бюджет стрічки станвив близько $180 млн, при цьому збори в США були досить скромними – тож продюсерська компанія Alcon Entertainment, ймовірно, зазнає збитків близько $80 млн.
«Я лише скажу, що не вважав бы гарною ідеєю зробити ще один такий фільм, – сміється Вільньов. – Коли ти знімаєш кіно, то ізольований від світу в своєрідному міхурі. Я зрозумів, що ми створили чудовисько, лише коли виліз із нього!»
Правда, щодо свого небажання знімати ще один епічний (щодо бюджету і хронометражу) фільм він точно лукавить. Як відомо, наступним проектом режисера стане екранізація культової саги «Дюна» Френка Герберта. На цей фантастичний роман замахувались такі гіганти кіно і візіонери, як Алехандро Ходоровський («Кріт»), який планував зняти за мотивами «Дюни» 10-годинний фільм із Сальвадором Далі в ролі Імператора; Девід Лінч, «Дюна» яког опровалилася в прокаті, і Рідлі Скотт, який в результаті зняв замість «Дюни» – як видумаєте, що? – першого «Того, хто біжить по лезу».
«Той, хто біжить» Вільньова, що став продовженням фільму Рідлі Скотта, номінований на «Оскара» в номінаціях «найкраща робота художника-постановника», «найкраща операторська робота», «найкращі візуальні ефекти», «найкращий звук» і «найкращий звуковий монтаж».
