Карина Черчевич, «Секс, Інста і ЗНО»: «Цей серіал може пояснити старшому поколінню, чому ми такі, якими є»

Влітку 2020-го творча група «Секс, Інста і ЗНО» на чолі з режисером Антоніо Лукічем, а також керівницею 1+1 Digital Studios і авторкою ідеї Іриною Никончук відзняли серіал про світ сучасних підлітків і їхні проблеми. У центрі подій – четверо персонажів та їхні найближчі друзі, у яких, окрім класичних проблем generation Z, ще й іспити на носі. Прем’єра «Секс, Інста і ЗНО» відбудеться на 1+1 video у листопаді 2020 року. Серіал буде доступний глядачам за підпискою. Вартість перегляду всіх 12 серій «Секс, Інста і ЗНО» складатиме 79 грн.

«Телекритика» щотижня знайомить читачів з акторами, які знялися у серіалі.

Сьогодні публікуємо інтерв’ю з Кариною Черчевич, актрисою, студенткою 4 курсу КУК (КНУКіМ). Вона навчається в майстерні Олени Абрамович, родом з Генічеська. У серіалі «Секс, Інста і ЗНО» грає роль Єви.

Карино, знаю, що ти навчалася у балетній школі. Розкажи, як ти зрозуміла, що хочеш стати актрисою і що тебе підштовхнуло до цього?

Так, я навчалася у Київському хореографічному училищі, займалася балетом з самого дитинства, з 10 років. У 18 років я успішно завершила навчання, рік-півтора попрацювала за професією – їздила на балетні гастролі. Але в один момент я зрозуміла, що дуже зациклена на балеті й нічого крім цього не вмію, мене це не влаштовувало. Сталася депресія. Мені зовсім не подобалося те, якою я була всередині: жорстокою, злою, заздрісною. Але ж все йде від внутрішнього стану. Я вірю у те, що потрібно слухати себе. Так я і зрозуміла, що потрібно шукати щось інше.

Чому мене повело в акторство – навіть не знаю. Просто у якийсь момент я чітко усвідомила, що мені не вистачає балетного майданчика для реалізації своїх внутрішніх відчуттів. У балеті дуже багато обмежень, багато рамок, і це все-таки реалізація думок більше через тіло, а мені б хотілося доносити їх словесно.

У цілому вся моя сім’я була проти цього рішення, тому що я присвятила балету багато часу, ресурсів, сил, я з 10 років жила в іншому місті без батьків. Тому це був важкий удар для сім’ї. Але зараз я відчуваю більше підтримки та вдячна рідним за це. Я рада, що зважилася змінити все. Тепер відчуваю себе, як ніколи на своєму місці.

Як ти думаєш актор – це професія чи покликання?

Якщо чесно, то я вважаю, що акторської майстерності складно саме навчитися. Тут все тісно перетинається з тим, яка ти особистість, наскільки ти емоційно сприйнятливий і т.д. Напевно, це все-таки більше про покликання. Хоча я і зараз не можу сказати, що була народжена, щоб стати актрисою – такого немає. Є люди, які без освіти грають суперталановито, а є ті, які закінчили всілякі курси, кращі університети, а у них не виходить. Так що все відносно. Освіта важлива, і чудово, коли є майстер/наставник, але ще важливіше, що ти як людина з себе являєш. Для мене актор – це оповідач історії. Але навіть прочитавши мільйон професійної літератури про те, як потрібно, поки ти всередині порожній, – розповісти історію цікаво не вийде.

Карино, розкажи, як ти дізналася про кастинг? І коли тебе затвердили на роль Єви, що ти відчувала у той момент?

Це був настільки щасливий момент у моєму житті, що важко описати свої емоції словами. Я давно мріяла, щоб у мене з’явився якийсь проєкт, і я чомусь внутрішньо відчувала, що почну саме з ролі школярки. Але навіть не уявляла, що попрацюю з Антоніо, що мене покличе на кастинг Алла Самойленко. Перша моя думка, коли я побачила запрошення: «Та невже!» (сміється). З цим проєктом у мене пов’язані перші відчуття у цій індустрії, і тому це ніколи не забудеться.

Я пам’ятаю під час карантину записувала самопроби вдома. Мама заходить у кімнату і каже: «Боже, та скільки можна це записувати? Ти ж бачиш, що нічого не виходить». А потім через місяць мене запросили на живі проби вже з режисером. І там я відчула, що розумію Антоніо і його режисерські завдання. На пробах важливо відчути зв’язок, і, на мій погляд, тоді він трапився. Була дуже приємна і хороша атмосфера, навіть попри те, що я грала сцену стоячи у планці (сміється).

Але я не сподівалася, що пройду далі. А через тиждень мене звуть на парні проби. Як зараз пам’ятаю, їду в таксі й думаю, якщо мене ще раз покликали, то я не маю права облажатися, повинна отримати цю роль. Я хвилювалася, але вирішила, що не буду себе накручувати – просто буду собою, зроблю так, як це відчуваю, як я бачу Єву. І, напевно, тому все вийшло. Не потрібно намагатися змагатися з кимось.

До того як мене затвердили, це сталося через тиждень-два після останнього етапу кастингу, я нікому з родини не розповідала, що мене запрошували, що пробувалася в такий проєкт. Дзвоню мамі, плачу, кажу: «Мене затвердили!» Це була моя перша перемога. Навіть зняла себе на відео в цей момент, на пам’ять. Я дуже вдячна долі, це були справжні сльози щастя.

Це твоя перша роль у кіно?

Ні, я до цього вже була на знімальному майданчику, але це були епізодичні ролі. Прийшовши у цей проєкт, я вже розуміла, що таке камера, що таке «кадр», «сцена». Але у цьому серіалі у мене одна з головних героїнь, і я не до кінця розуміла, як працювати над роллю. Адже мій персонаж не плоский, він розкривається протягом 12 серій, він дуже різний. Це не просто Єва, зухвала сучка, яка всім псує життя, вона набагато глибша. Мені було дуже цікаво покопатися.

А ось коли почалося фільмування, робочий процес, і ти вдалася у все це, які емоції переживає актор-початківець?

Пам’ятаю, що за день до мого першого знімального все було добре, нічого не віщувало біди, багато разів прочитала текст, сценарій, відчувала внутрішньо, що я готова, і тут на мене накотилася тривога. Не могла зрозуміти, чому я так почала переживати. І я пішла бігати на стадіон, щоб цю тривогу кудись подіти.

Страх був у тому, що наші креативна продюсерка (Ірина Никончук – ред.) і режисер (Антоніо Лукіч – ред.) повірили у всіх акторів-початківців. І ніхто не знав, як ми зіграємо. Тому внутрішньо я відчувала дуже велику відповідальність. Адже ми могли на репетиції робити добре, а на майданчику через те, що багато людей, що сцен кілька поспіль, що часу розгойдуватися нема – не впоратися. Але у перший свій знімальний день відпустила ситуацію, забула про тривогу, просто довірилася Антоніо, партнерам і собі. Будемо сподіватися, що вийшло достойно.

Розкажи, про свого персонажа, хто така Єва Горбатюк і чи близька вона тобі? Що у вас спільного і що вас кардинально розділяє?

Єва Горбатюк – це дуже впевнена у собі дівчинка, яка не потребує жодних порад. Вона мудра, освічена, ніколи не покаже, що щось не так, вона така трошки залізна леді.

І, якщо говорити про те, що мене пов’язує з Євою, то це та я у період, коли ще займалася балетом. Пам’ятаю, на пробах сказала таку фразу: «Я раніше ще тієї змією була» (сміється). Готова була йти головами, для того, щоб досягти своєї мети. А зараз оглядаюся назад і думаю, що ніби то була не я, а інша людина. Зараз я за здорову конкуренцію, а раніше не приймала другого місця взагалі, я дуже хотіла бути всюди першою. Але мені й зараз важливо перемагати. І ось це з Євою у мене дуже схоже.

Хотіла ще сказати про те, як Єва проявляє любов. Оскільки вона досить гарна, сексуальна дівчина, вона думає, що тільки цим може здивувати хлопців, знає, що всі її хочуть, але вона нікому не показує себе справжню, намагається почати відносини тільки шляхом сексуальних натяків. Я хотіла зрозуміти – чому ж вона так поводиться? А потім зрозуміла, що просто Єва знає, що у цьому вона точно переможниця. Вона боїться опинитися непотрібною, тому вибирає шлях, у якому вона точно впевнена.

Єва, здавалося б, вся така зухвала, зла, жорстока якоюсь мірою, при цьому у ній є і добрі якості. Просто вона потребує уваги, відчуває себе залишеною і, зрозуміло, всіма цими негативними вчинками намагається привернути увагу. Через вік не розуміє, як це зробити розумніше. Для мене вона не погана.

У ролі Єви

А було у Єві щось таке, що тобі складно було зіграти?

Звичайно були складні сцени. Але я, напевно, дуже сильно повірила у цю історію – у саме існування Єви, її проблеми, і це допомогло мені.

Карино, наскільки ті знання, які ти отримала в університеті, стали в пригоді тобі на практиці? А щось, можливо, залишилося з балетної школи й корисне тобі зараз?

З балету у мене залишилися дисциплінованість, відповідальність. Я навчалася у Київському хореографічному училищі, яке вважається найкращим в Україні, тому там нас тримали в шорах. Також балет прищеплює поняття естетики та професійного підходу до справи, тут ти не можеш бути аматором.

Якісь базові знання мені дав університет. В акторській освіті, як мені здається, є одна істотна проблема, нас не зовсім готують до реального життя, особливо акторів кіно. Нас більше готують до театру, а робота актора у кадрі дуже відрізняється. Але у будь-якому випадку я вдячна, що мій майстер – Олена Олександрівна Абрамович навчила мене правильної роботи – чесно, через внутрішні переживання, щоб відчуття народжувалися всередині. Цей шлях складніший, тому що нерви не вічні, але це чесна робота.

Після фільмування серіалу, які ти зробила висновки для себе?

По-перше, потрібно вміти дозувати емоції. Щоб не виявилося, що, коли почнуть знімати крупний план – ти вже все видала на загальному. Зрозуміла, що це нормально, коли не все виходить. Також зрозуміла, на скільки у нашій професії важливий партнер. Це 80% успіху. Мені пощастило попрацювати у кадрі з Наталею Васько. Вона справжня професіоналка, і я переживала, чи впораюся, думала, що як новачок можу тягнути сцену вниз. Але Наталя мені допомогла і вивела на потрібний стан. Ще у мене було багато спільних сцен з Андрієм, і, як мені здається, більшість з яких вийшли справжніми, тому що були той самий партнерський зв’язок і розуміння одне одного.

Любава Шокля (Сніжана) і Карина Черчевич (Єва)

Які у тебе склалися стосунки з акторами поза майданчиком?

За сценарієм моя найкраща подруга – Любава Шокля (грає Сніжану – ред.) Ми з нею знайшли спільну мову ще на парних пробах. Нам дали імпровізацію, і ми у певних моментах зітхали одночасно, вставали одночасно, повертали голову (сміється). Так що ми дуже здружилися і поза майданчиком багато спілкувалися. Я ще не зустрічала таких, як Любава. Також близькі стосунки у мене склалися з Андрієм Максімовим (грає роль Андрія – ред.). Напевно, це був період, коли ми обоє були одне одному потрібні. Він підтримував і розділив зі мною багато приємних моментів, за що я йому дуже вдячна. Андрій талановитий хлопець, і я вірю, що у нього велике майбутнє.

Любава Шокля, Антоніо Лукіч, Карина Черчевич

Буквально з перших днів, як нас всіх затвердили, ми створили акторську групу у Telegram – «Секс-шайка», і відтоді постійно спілкуємося. У нас склалася реально сімейна атмосфера, і я ціную кожного! Як зараз пам’ятаю, після першого знімального дня – стільки слів підтримки для кожного! Це була щира командна робота. У нас було навіть закріплене повідомлення – «Ми повинні зробити офігенний продукт!» Це нас об’єднало.

Уявімо, що хтось із глядачів запитає тебе: «Карино, чому нам варто подивитися серіал?» Щоб ти відповіла?

Я не буду далеко ходити – моєму братові 14 років, і я трошки знаю ці проблеми. Він зараз навчається у 9 класі й уже переживає про ЗНО: як відреагують батьки, куди йому вступати.

Я думаю, що цей серіал варто подивитися не тільки підліткам, але і їхнім батькам для того, щоб зрозуміти, чим живе нинішня молодь. Кажуть, що зараз молодь така некерована, неконтрольована, вони роблять, що хочуть. Серіал дасть пояснення, чому це не погано, чому ми просто інші, чому у нас змінилися життєві цілі. Зараз світ дарує нам стільки можливостей, яких раніше просто не було у наших батьків. І цей серіал може пояснити старшому поколінню, чому ми такі, якими є.

Андрій Максімов і Карина Черчевич

Багато підлітків побачать у цьому серіалі себе, і зрозуміють, що вони не одні такі, та, що б не сталося у твоєму житті, завжди є вихід, адже true story happens.

Немає ситуації, з якою не можна впоратися. Цей серіал показує всі проблеми та складнощі у підлітків, про які вони, можливо, мовчать. А коли ти мовчиш і залишаєшся один зі своєю проблемою, це тільки все погіршує. Я рада, що цей серіал покаже все, як є.

Можеш поділитися якоюсь курйозною історією, що трапилася під час фільмування?

Є історія, з якої я зараз сміюся, але тоді все мало інший вигляд. У мій перший знімальний день, коли у моєї Єви була дуже емоційна сцена скандалу – сварка з досить огрядним чоловіком. І щоб це було якомога яскравіше, після репетиції, режисер підказав дати ще й ляпас, але про це інший актор, мій партнер по майданчику, не знав. І ось я в дублі, вже безпосередньо у момент фільмування, даю йому ляпас – по-перше, він не очікував; по-друге, у нього відлітають окуляри й розбиваються. Але ми догравали сцену. У мене самої шок, не кажучи вже про мого партнера по майданчику. Це було дуже емоційно! Думаю, вийшло жваво і правдиво.

Але після цього я довго вибачалася, тому що мені справді було дуже ніяково (сміється).

Завжди цікаво, які фільми й серіали люблять самі актори? Хто з акторів твої кумири?

Дуже різні уподобання. «Дурак» Юрія Бикова, фільм, який зачіпає завжди. Перед тим, як приступити до нашого проєкту, я дивилася «Еліту» – іспанський серіал про підлітків.

Хороші фільми, які приходять на згадку: «Лобстер», «Примарна краса», «Ще одна з роду Болейн», «Годинник», «Джентльмени», «Карти, гроші, два стволи», «Залишаючи Лас-Вегас», «Всесвіт Стівена Гокінга», «Інтерстеллар», «Джуді», «Зелена книга», «Джой».

Кумедно, що ще до проб я тричі дивилася «Мої думки тихі» – один раз у кінотеатрі й двічі вдома за передплатою. Коли Антоніо Лукіч отримав «Золоту Дзиґу», я ще не знала про проєкт. Тоді мені так захотілося його привітати, хоча ми були не знайомі. І я написала у Facebook, подякувала йому за фільм.

Серед закордонних актрис подобаються: Наталі Портман, Дженніфер Лоуренс та Енн Гетевей.